Рішення № 101328955, 22.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Київ № 640/8344/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об`єднання «РИФ» про застосування заходів реагування.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничого об`єднання «РИФ» (далі по тексту - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання відповідача відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень першого поверху, що перебувають в користуванні відповідача та розташовані за адресою: вул. Бориспільська, 9 у м. Києві до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалою суду від 30 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, про які зазначено в акті від 29.01.2021р. №7, складеного за наслідками вказаної перевірки, виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.

Відповідач 15 червня 2021 року направив до суду відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі з підстав того, що відповідно до п.43 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту населення техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також відсутність ризику виникнення аварій та / або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Згідно з п.26 ч.26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Таким чином в контексті вищенаведеного на думку відповідача, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища. А тому відповідач вважає, що порушення, які залишилися не несуть реальної загрози життю та/або здоров`ю оточуючих, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено у повному обсязі.

26 липня 2021 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подано відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу від 16 грудня 2020 року №808 Головного управління ДСНС України у м. Києві та повідомлення № 30/10112 від 21.12.2020 року останнім проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання (Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО РИФ») вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт №7 від 29 січня 2021 року, яким встановлено наступні порушення:

- ППБУ розділ IV п. 1.12 - не надано акти проведення прихованих робіт по прокладанню проводів (кабелів) прокладених за підвісними стелями.

- ППБУ розділ IV. п.1.18. - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електрощитів.

- ППБУ розділ IV. п.1.16. - електрощити, групові електрощитки не в повній мірі оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

- ППБУ розділ IV п.1.8 - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі.

- ППБУ розділ IV, п. 1.17. - допускається встановлення електричних розеток на горючій основі (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра.

- Розділ IV, п. 1.20. - не проведено замір опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

- ППБУ розділ IV, п. 1.15. - електричні вимикачі складського приміщення не винесені поза межі вказаного приміщення.

- ППБУ розділ V, п.1.2. - приміщення не дообладнані системами протипожежного захисту.

- ППБУ розділ V, п.1.4. - не надані акти прийняття в експлуатацію систем протипожежною захисту.

- ППБУ розділ V, п.1.4. - не заключений договір на технічне обслуговування систем протипожежного захисту.

- ППБУ Розділ V. п.1.1. - сигнал від контрольно-приймального приладу системи протипожежного захисту не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження у відповідності до її. 5.8. ДБН В.2.5-56-2014.

- ППБУ розділ III. п.2.31. - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В. 1.1- 7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва", ДБН В 2.5- 23-2010 "Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення" та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

- ППБУ Розділ V, п.1.2 - приміщення не обладнані згідно з вимогами ДБН В. 1.1 -7- 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва", ДБН В.2.5-23- 2010 "Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення" світловими покажчиками "Вихід".

- ППБУ розділ III. п.2.37.- допускається захаращення шляхів евакуації матеріальними цінностями.

- ППБУ розділ III. п.2.3. - двері складських приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин у відповідності до п.6.2. ДБН В. 1.1-7-2016.

- Кодекс цивільного захисту України стаття 57- господарська діяльність здійснюється без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (з позитивним висновком за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщень.

- ППБУ розділ 111. п.2.1. - Приміщення своєчасно не очищаються від горючого сміття та відходів виробництва.

- ППБУ Розділ V, п.2.2., п/п.3. - пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

- ППБУ розділ V, п. 2.2, п/п. 10 - не забезпечено підступи до пожежних кран комплектів для їх безперешкодного використання.

- ППБУ розділ ІІІ, п.2. п/п. 2.9 - не визначено категорію виробничих та складських приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом зупинення експлуатації його приміщення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон 877-V).

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до статті 5 Закону 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

За наявності у суб`єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб`єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Внесення одного й того самого суб`єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб`єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб`єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві в період з 11.06.2021 року по 14.06.2021 року проведено позаплановий захід, за результатами якого складено акт перевірки №95 від 14.06.2021 року.

Так, актом №95 від 14.06.2021 року виявлені наступні порушення, які не було усунуті відповідачем згідно з акту №7 від 29.01.2021 року.

- ППБУ розділ V, п.1.2. - приміщення не дообладнані системами протипожежного захисту.

- ППБУ розділ V, п.1.4. - не надані акти прийняття в експлуатацію систем протипожежною захисту.

- ППБУ розділ V, п.1.4. - не заключений договір на технічне обслуговування систем протипожежного захисту.

- ППБУ Розділ V. п.1.1. - сигнал від контрольно-приймального приладу системи протипожежного захисту не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження у відповідності до її. 5.8. ДБН В.2.5-56-2014.

- Кодекс цивільного захисту України стаття 57- господарська діяльність здійснюється без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (з позитивним висновком за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщень.

Таким чином на момент розгляду справи, усі виявленні у ході перевірки 19.01.2021р. порушення, про які зазначено в акті №7, відповідачем усунуті не були.

Так, вказані порушення не можуть призвести до пожежі, проте, не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

Крім того, таке порушення, як недообладнання приміщень системами протипожежного захисту не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17 та постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року.

А тому, суд приходить до висновку, що усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі навчання. Такий захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.

Частиною першою ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

А тому суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 13, 01601, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничого об`єднання «РИФ» (02002, вул. Флоренції 10-А, кв.145, місто Київ) відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень першого поверху, що перебувають в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничого об`єднання «РИФ» (02002, вул. Флоренції 10-А, кв.145, місто Київ) та розташовані за адресою: вул. Бориспільська, 9 у м. Києві до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 13, 01601, код ЄДРПОУ 38620155).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін