Рішення № 101328219, 19.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року справа № 580/4655/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О. розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі — відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 1094-4210, № 1095-4210, № 1096-4210, № 1097-4210, № 1098-4210, № 1099-4210, від 30.03.2018 №66103-4210-0502, від 27.05.2019 № 48947-4210-0502, від 17.12.2020 № 72145-0424-0502, згідно яких відповідачем визначено позивачу суми податкового зобов`язання (орендна плата) у розмірі 378169, 86 (триста сімдесят вісім тисяч сто шістдесят дев`ять) грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між ним та територіальною громадою м. Бахмута (Артемівська) Донецької області укладено договір оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами 1410300000:00:018:0787 та 1410300000:00:017:0705. Вказані ділянки використовуються позивачем для здійснення підприємницької діяльності та знаходяться на території, які включені до “Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”. Позивач зазначає, що здійснення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції є підставою для звільнення суб`єкта господарювання від орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. За вказаних обставин, що оскаржувані податкові рішення, якими йому нараховано податкові зобов`язання зі сплати орендної плати є протиправними. При цьому, на переконання позивача оскаржувані податкові повідомлення рішення надіслані йому у порушення строку визначеного положеннями п.286.5 ст. 285 Податкового кодексу України, до них не додано розрахунку податкового зобов`язання, відсутні будь-які родові ознаки відносно об`єктів оренди, на які контролюючим органом визначено суми податкового зобов`язання (орендна плата) та відсутні посилання щодо повноважень на прийняття рішень, які оформлені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, тих осіб, що їх підписали.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 06.10.2021 постановлено розгляд адміністративної справи №580/4655/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши 12.10.2021 відзив на позовну заяву в якому зазначив, що між Артемівською міською радою та позивачем укладені договори оренди на земельні ділянки. В договорах оренди зазначено, що при зміні коефіцієнтів індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки, визначених законодавством , розмір орендної плати змінюється з їх урахуванням автоматично без укладання відповідної додаткової угоди. Оскільки індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9%, за 2015 рік - 143,3 %, за 2016 рік -106,0%, за 2017-2023 роки коефіцієнт індексації нормативно- грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення застосовується із значенням 100 відсотків, позивачу нараховувалась орендна плата. У зв`язку з несвоєчасною сплатою орендної плати позивачу нараховувались податкові зобов`язання зі сплати орендної плати. Враховуючи викладене, відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення такими, що відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають залишенню без змін.

Ухвалою суду від 25.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті на 09 год 30 хв 09.11.2021.

Позивач у судове засідання з розгляду даної адміністративної справи не з`явився, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги неявки в судове засідання сторін, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що позивач з 13.05.1998 здійснював підприємницьку діяльність з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

28.04.2012 між позивачем та Артемівською міською радою в особі міського голови Реви Олексія Олександровича укладено договір оренди земельної ділянки на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0345 га, кадастровий номер 1410300000:00:018:0787 (для обслуговування двоповерхової споруди (роздрібної торгівлі та комерційних послуг), строком на 5 років з 08.06.2012 по 08.06.2017, речове право за яким зареєстроване у Державному реєстрі земель 18.06.2012 за №141030004000183. Відповідно до п. 9 даного договору розмір річної орендної плати складає 7832, 91 грн, розмір місячної орендної плати — 652, 74 грн. Згідно п. 15 вказаного договору цільове призначення земельної ділянки — для обслуговування двоповерхової споруди та роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

12.03.2014 між позивачем та Артемівською міською радою в особі міського голови Реви Олексія Олександровича укладено договір оренди земельної ділянки на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,036 га, кадастровий номер 1410300000:00:017:0705, (для обслуговування торгово - адміністративного центру), строком на 10 років з 12.03.2014 по 13.03.2024, запис про речове право за яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 5016584. Відповідно до п. 9 даного договору розмір річної орендної плати складає 32 693, 87 грн, розмір місячної орендної плати — 2 724, 49 грн. Згідно п. 14 вказаного договору цільове призначення земельної ділянки — землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

04.12.2017 відповідачем винесено податкові повідомлення рішення №1094-4210, №1095-4210, №1096-4210, №1097-4210, №1098-4210, №1099-4210, яким позивачу нараховано податкові зобов`язання за період 2015-2017 на суму 9783, 30 грн, 6473, 54 грн, 62027, 01 грн, 58516, 04 грн, 14019, 48 грн, 40834, 64 грн зі сплати орендної плати з фізичних осіб у відповідності до з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України.

30.03.2018 відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №66103-4210-0502, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання за період 2018 року на суму 62 171, 95 грн зі сплати орендної плати з фізичних осіб у відповідності до з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України.

27.05.2019 відповідач виніс податкове повідомлення рішення № 48947-4210-0502, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання за період 2019 року на суму 62 171, 95 грн зі сплати орендної плати з фізичних осіб у відповідності до з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України.

17.12.2020 № 72145-0424-0502 відповідач виніс податкове повідомлення рішення №48947-4210-0502, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання за період 2020 року на суму 62 171, 95 грн зі сплати орендної плати з фізичних осіб у відповідності до з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України.

Граничним терміном сплати вказаних податкових зобов`язань є 15.02.2021.

Листом Головного управління ДПС у Донецькій області №11614/6/05-99-24-07-16 від 08.04.2021 позивачу направлено податкові повідомлення - рішення з орендної плати фізичних осіб за 2015-2020 роки згідно договорів оренди земельних ділянок територіальної громади м. Бахмута (Артемівська) Донецької області від 12.04.2012 та від 12.03.2014.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог п. 46.1 ст.46 ПК України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом пп. 14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно статті 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України).

Згідно ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

За змістом п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 статті 288 ПК України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 статті 288 ПК України).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 статті 288 ПК України).

Згідно п. 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: -при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України від 2 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон №1669-VII).

Згідно статті 6 Закону №1669-VII, в редакції яка діяла до 8 червня 2016 року, під час проведення антитерористичної операції звільняються суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

За змістом абз. 2 ст. 1 зазначеного Закону територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», яким місто Бахмут (Артемівськ) віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Отже, у період з 14.04.2014 до 08.06.2016 суб`єкти господарювання, що здійснювали діяльність на території проведення АТО, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

08 червня 2016 року набув чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування», яким стаття 6 Закону № 1669-VII була викладена в наступній редакції: «Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».

Згідно ч. 4 статті 4 Закону №1669-VII, в редакції Закону України № 1365-VIII, перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1276-р, затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1 та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, згідно з додатком 2.

З додатку до вказаного розпорядження вбачається, що м. Бахмут не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тих, що розташовані на лінії.

Таким чином, позивач до 8 червня 2016 року був звільнений від сплати за користування земельною ділянкою, переданої йому в оренду, оскільки здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції, після внесення змін 8 червня 2016 року до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» повинен здійснювати оплату за користування земельною ділянкою комунальної власності в строки передбачені законодавством.

За вказаних обставин що в силу положень статті 6 Закону № 1669-VII позивача протягом часу з 14.04.2014 по 08.06.2016 звільнено від сплати орендної плати за землю в м. Бахмут Донецької області, податкові повідомлення рішення, якими позивачу нараховано податкові зобов`язання з орендної плати за землю в частині визначення податкового зобов`язання позивачу за цей період є протиправним та підлягають скасуванню.

З листа Головного управління ДПС в Донецькій області від 05.08.2021 №731/М/05-99-24-07-29 вбачається, що нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 в період з 2015-2016 роки здійснювалось відповідачем за повний календарний рік (а. с. 70-71).

При цьому, обов`язок сплати орендної плати за земельні ділянки за адресами м. Бахмут (Артемівськ), АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 в період 2016 року виник у позивача з 08.06.2021, оскільки у період з 01.01.2016 по 07.06.2021 включно останній був звільнений від сплати орендної плати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно нараховано позивачу орендну плату у 2016 році за повний календарний рік.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 04.12.2017 №1094-4210, №1097-4210, №1098-4210, №1099-4210.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що його податковою адресою є м. Донецьк, оскільки звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки відбувається за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, а не за податковою адресою провадження господарської діяльності.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень за нарахування позивачу орендної плати за земельні ділянки за період з 2017 по 2020 роки слід зазначити, що оскільки територія на якій знаходяться земельні ділянки, що розташовані за адресою м. Бахмут (Артемівськ), вул. Миру (Артема), 17 та АДРЕСА_1 та які перебувають в оренді позивача не входять до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тих, що розташовані на лінії, підстави для звільнення від сплати орендної плати за вказані земельні ділянки відсутні.

Суд наголошує, що пропуск податковим органом встановленого абзацом 1 пункту 186.5 статті 286 Податкового кодексу України строку (до 1 липня поточного року) нарахування та надсилання податкового повідомлення-рішення не спростовує наявність у позивача податкового обов`язку здійснити сплату відповідних грошових зобов`язань.

Зазначене узгоджується з правовими висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №820/5357/17, від 28 лютого 2020 року у справі №804/4231/16 від 30 вересня 2021 у справі № 0440/4935/18, від 28 жовтня 2021 року у справі №520/10680/18.

При цьому, слід зазначити, що позивач зобов`язаний був з 08.06.2016 самостійно сплачувати орендну плату за земельні ділянки за адресами м. Бахмут (Артемівськ), вул. Миру (Артема), 17 та АДРЕСА_1 в силу положень п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України.

Щодо порушення позивачем строку давності внесення до ІКП нарахованих сум податків, визначеного у п. 102.4 ст. 102 ПК України, суд зазначає, що вказана стаття регулює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання. Суд зазначає, що предметом даного спору не є стягнення податкового боргу.

На переконання суду процедурні порушення, допущені податковим органом в ході винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростовують наявності у позивача податкового обов`язку здійснити сплату відповідних грошових зобов`язань та не можуть бути підставою для звільнення його від такої сплати.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях відсутні посилання щодо повноважень на прийняття рішень, тих осіб, що їх підписали, відсутні будь-які родові ознаки відносно об`єктів оренди, на які контролюючим органом визначено суми податкового зобов`язання (орендна плата) та до яких не додано розрахунку податкового зобов`язання, оскільки оскаржувані повідомлення рішення прийняті у відповідності до Додатку 1 до Порядку надіслання контолюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Слід зазначити, що вказана форма податкового повідомлення рішення не передбачає внесення відомостей на які посилається позивач.

Щодо доводів позивача про те, що у листі №11614/6/05-99-24-07-16 від 08.04.2021 зазначено про нарахування грошового зобов`язання за земельну ділянку за кадастровим номером, як він не користовує, слід зазначити, що контролюючим органом допущено описку, яка не є підставою для скасування оскаржуваних повідомлень рішень.

Щодо посилання позивача на самостійне збільшення податковим органом орендної плати за земельні ділянки за адресами м. Бахмут (Артемівськ), вул. Миру (Артема), 17 та АДРЕСА_1 суд зазначає, що збільшення орендної плати відбувалося в силу індексації нормативно грошової оцінки земель. Вказані обставини передбаченні положеннями абзацу 1 пунку 10 договору оренди земельної ділянки від 28.04.2012 абзацу 3 пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 12.03.2014.

Інші доводи позивача не спростовують наявності у нього обов`язку сплати грошових зобов`язань за 2017-2020 роки та не є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2017 № 1095-4210, № 1096-4210, від 30.03.2018 №66103-4210-0502, від 27.05.2019 №48947-4210-0502, від 17.12.2020 № 72145-0424-0502 .

Згідно ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 1095-4210, № 1096-4210, від 30.03.2018 №66103-4210-0502, від 27.05.2019 №48947-4210-0502, від 17.12.2020 № 72145-0424-0502 є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Слід зазначити, що позовні вимоги позивачу задоволено в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2017 №1094-4210, №1097-4210, №1098-4210, №1099-4210, за які позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 632, 00 грн (908, 00 грн х 4).

Враховуючи викладене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3632, 00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.12.2017 №1094-4210, №1097-4210, №1098-4210, №1099-4210.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 44070187) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 632 (три тисячі шістсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ