Рішення № 101327598, 24.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 листопада 2021 року № 520/16003/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП:43983495), про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №123/31/4375, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010301, за податковим періодом 2016 рік у розмірі 23496,72 грн.;

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №123/31/4376, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010201, за податковим періодом 2016 рік у розмірі 12732,72 грн., та додатково 25000 грн.;

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1005, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010301, за податковим періодом 2017 рік у розмірі 2686,67 грн.;

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1006, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010301, за податковим періодом 2017 рік у розмірі 37882,67 грн.;

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1007, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010201, за податковим періодом 2017 рік у розмірі 14784 грн., та додатково 25000 грн.;

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0011074-5706-2031, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010201, за податковим періодом 2018 рік у розмірі 42 200,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без урахування усіх обставин, відтак є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 22.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Представником позивача надано відповідь на відзив, за змістом якого заявлені позовні вимоги останній просив суд задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суддя Севастьяненко К.О. з 20.10.2021 по 30.10.2021 перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідачем - Головним управлінням ДПС у Харківській області 25.09.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 123/31/4375, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010301, за податковим періодом 2016 рік у розмірі 23496,72 грн.; № 123/31/4376 яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010201, за податковим періодом 2016 рік у розмірі 12732,72 грн., та згідно п.п.266.7.1 ПКУ - 25000 грн.

Відповідачем - Головним управлінням ДПС у Харківській області, також 19.07.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 123/31/1005, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010301, за податковим періодом 2017 рік у розмірі 2686,67 грн.; № 123/31/1006, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010301, за податковим періодом 2017 рік у розмірі 37882,67 грн.; № 123/31/1007, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010201, за податковим періодом 2017 рік у розмірі 14784 грн., та згідно п.п.266.7.1 ПКУ - 25000 грн.

Крім того, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Харківській області, 07.02.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011074-5706-2031, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010201, за податковим періодом 2018 рік у розмірі 42200,26 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення представником позивача отримано 21.07.2021 року особисто в ГУ ДПС у Харківській області з листом-відповіддю на адвокатський запит від 18.06.2021 року № 24175/6/20-40-24-15-19.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Стосовно заяви позивача від 22.09.2021 про поновлення строку звернення, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного в п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що спірні рішення представником позивача отримано 21.07.2021 року в ГУ ДПС у Харківській області з листом-відповіддю на адвокатський запит від 18.06.2021 року № 24175/6/20-40-24-15-19.

Таким чином, строк вважається пропущеним з поважних причин, а тому повинен бути поновлений.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок виконання приватною особою податкового обов`язку, а також обсяг та зміст повноважень адміністративних органів в галузі справи контролю за податковою дисципліною, а також порядок реалізації контролюючими органами процедури застосування міри юридичної відповідальності до осіб, котрі скоїли податкові правопорушення, визначений, насамперед, нормами Податкового кодексу України.

Так, за правилом п.п. 54.3.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З 01.01.2015 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, справляється за правилами ст.266 Податкового кодексу України і у силу п.п.266.7.1 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Відповідно до п.266.1.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пунктом 266.2.1 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а у силу положень п.п. 266.3.1 ст. 266 цього ж кодексу базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За правилом п. 266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пунктами 14.1.129 та 14.1.129-1 Податкового кодексу України об`єкти житлової та нежитлової нерухомості розмежовані законодавцем за категоріями і саме у залежності від конкретної категорії об`єкта згідно з рішенням органу місцевого самоврядування застосовується певна ставка податку.

Відповідно до положень п.п.266.3.2 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом п.п.266.4.2 ст.266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п.266.6.1 ст.266 Податкового кодексу України).

Отже, для справляння податку у порядку ст. 266 Податкового кодексу України визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна (будівлі чи приміщення) як об`єкту стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є: 1)відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2)місце розташування об`єкта (тобто адреса будівлі), 3)технічні характеристики об`єкта (тобто тип будівлі чи категорія будівлі).

Відповідач приймаючи оскаржувані рішення встановив, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 у 2016-2018 роках перебували:

- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 582,0 кв.м., частка власності 1/1, рішення про державну реєстрацію прийнято 12.03.2008, підстава виникнення права власності - рішення суду, № 2-1267/08/14, 07.02.2008, Київський районний суд м. Харкова;

- нежитлова будівля літ. Ф-3 загальною площею 1420,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , форма власності приватна, рішення про державну реєстрацію прийнято 14.02.2008, підстава виникнення права власності - рішення суду, № 35/335-08, 29.08.2008, Господарський суд Харківської області, право власності припинено 08.11.2017 року;

- нежитлова будівля літ. Ц-3 загальною площею 1007,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , форма власності приватна, рішення про державну реєстрацію прийнято 21.06.2017, право власності припинено 13.07.2017 року.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 25.09.2017 № 123/31/4376, яке прийняте за об`єктом житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 582,0 кв.м., суд встановив наступне.

Податкове зобов`язання за податковим періодом 2016 рік у розмірі 12732,72 грн., та згідно п.п.266.7.1 ПКУ - 25000 грн., визначено відповідно до ставки податку встановленої у розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, за 1 м2 бази оподаткування - 27,56 грн.

Суд зазначає, що у 2016 році мінімальна заробітна плата становила 1378 грн.- 1% (13,78 грн.).

Отже, розрахунок суми податку за 2016 рік становить: (582,0 кв.м. - 120 кв.м.)*13,78(ставка податку 1%)+25000(за перевищення 500 кв.м.)=31366,36 грн.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до ст. 266 відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 № 123/31/4376 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі (582,0 кв.м. - 120 кв.м.)*27,26 (ставка податку 1%) + 25000 (за перевищення 500 кв.м.) = 37 732,72 грн.

Суд вказує, що ставка податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості не може перевищувати 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, що узгоджено п. 266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідачем невірно визначена ставка за 1 м2 бази оподаткування - 27,56 грн., замість вірної - 13,78 грн., а тому розрахунок податкового повідомлення-рішення від 25.09.2017 № 123/31/4376 відповідачем здійснено невірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1007, яке прийняте за об`єктом житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 582,0 кв.м., суд зазначає наступне.

Податкове зобов`язання за податковим періодом 2017 рік у розмірі 14784 грн., та згідно п.п.266.7.1 ПКУ - 25000 грн., визначено відповідно до ставки податку встановленої у розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, за 1 м2 бази оподаткування - 32 грн.

Суд зазначає, що у 2017 році мінімальна заробітна плата становила 3200 грн.- 1% (32грн.).

Таким чином, відповідно до ст. 266 відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1007 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі (582,0кв.м.- 120кв.м.)*32(ставка податку 1%)+25000 (за перевищення 500кв.м.)=39784 грн., що узгоджується з наданим відповідачем розрахунком.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0011074-5706-2031, яке прийняте за об`єктом житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 582,0 кв.м., суд встановив наступне.

Так, податкове зобов`язання за податковим періодом 2018 рік у сумі 42 200,26 грн. визначено відповідно до ставки податку встановленої у розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року, за 1 м2 бази оподаткування - 37,23 грн.

У 2018 році мінімальна заробітна плата становила 3723 грн.- 1% (37,23грн.).

Як вбачається з розрахунку відповідача, останнім визначено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі (582,0 кв.м. - 120 кв.м.)*37,23 (ставка податку 1%) + 25000 (за перевищення 500 кв.м.) = 42200,26грн.

Отже, розрахунок податкового повідомлення-рішення від 07.02.2019 № 0011074-5706-2031 відповідачем здійснено вірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.09.2017 №123/31/4375, яке прийняте за об`єктом нежитлової будівлі літ. Ф-3 загальною площею 1420,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3, суд зазначає наступне.

Податкове зобов`язання за податковим періодом 2016 рік у розмірі 23496,72 грн., визначено відповідно до ставки податку встановленої у розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, за 1 м2 бази оподаткування - 16,54 грн.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до ст. 266 відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №123/31/4375 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі (1420,6 кв.м.)*16,54 (ставка податку 1%) = 23496,72 грн.

Як встановлено раніше, ставка податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості не може перевищувати 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, що узгоджено п. 266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу України.

Отже, в даному розрахунку за період 2016 рік ставка податку може визначатись від 1% - 13,78 грн. до 1,5% - 20,67 грн.

Проте, відповідачем необґрунтовано в розрахунку застосована ставка за 1 м2 бази оподаткування - 16,54 грн., що не відповідає 1% - 13,78 грн., а тому розрахунок податкового повідомлення-рішення від 25.09.2017 №123/31/4375 відповідачем здійснено невірно.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1006, яке прийняте за об`єктом нежитлової будівлі літ. Ф-3 загальною площею 1420,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3, суд встановив наступне.

Вданому податковому зобов`язанні охоплено період січень 2017 по жовтень 2017 у сумі 37882,67 грн., який визначено відповідно до ставки податку встановленої у розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, за 1 м2 бази оподаткування - 32 грн.

Відповідно до ст. 266 відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1006 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі (1420,6)*32 (ставка податку 1%) / 12 місяців * 10 (податковий період січень 2017 по жовтень 2017) = 37882,67 грн.

Отже, розрахунок податкового повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1006 відповідачем здійснено вірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1005, яке прийняте за об`єктом нежитлової будівлі нежитлова будівля літ. Ц-3 загальною площею 1007,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , судом встановлено наступне.

Відповідачем податковоме зобов`язання визначено період з 21.06.2017 по 13.07.2017 у сумі 2686,67 грн., який визначено відповідно до ставки податку встановленої у розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, за 1 м2 бази оподаткування - 32 грн.

У зв`язку з вищенаведеним, розрахунок у податковому повідомленні-рішенні від 19.07.2018 №123/31/1005 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено у розмірі (1007,5 кв.м.)*32 (ставка податку 1%) / 12 місяців * 1 (податковий період з 21.06.2017 по 13.07.2017) = 2686,67 грн.

Таким чином, розрахунок податкового повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1005 відповідачем здійснено вірно.

Суд враховує посилання позивача, що відповідно до ст. 182 ЦК України Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Як встановлено матеріалами справи та підтверджується письмовими доказами, відповідно до п. 2 договору купівлі - продажу ВВВ № 183751 від 30.01.2004, позивач прийняла у власність будівельні матеріали, вироби, конструкції, що складають недобудований житловий будинок та гараж за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці розміром 0,1000 га.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07.02.2008 року № 2-1267/08/14, визнано право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що складається з наступних будівель та споруд: житловий будинок літ. «А-2» з ганками літ. «а», «а1» загальною площею 582,0 кв.м., гараж літ. «Б», альтанка літ. «В», басейн ІІ, замощення І, ворота №1 хвіртка №2, ворота №3, огорожа №4, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 22455553, будинок, житловий з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 582,0 кв.м., частка власності 1/1, рішення про державну реєстрацію прийнято 12.03.2008, підстава виникнення права власності - рішення суду, № 2-1267/08/14, 07.02.2008, Київський районний суд м. Харкова.

Таким чином, позивача набула права власності на житловий будинок і вчинила його державну реєстрацію 12.03.2008.

Отже, суд відхиляє посилання позивача на інформаційну довідку від 29.07.2021, як на підставу для скасування спірних повідомлень-рішення відповідача, що право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано за позивачем тільки 23.12.2019 року.

З п. 2 договору купівлі-продажу від 08.11.2017, судом встановлено, що нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 29.08.2008 р., справа №35/335-08, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20178830 від 10.09.2008р., реєстраційний номер 22124466, номер запису 4670а в книзі 1, наданий Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Мусієнко О.І., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області, дата реєстрації - 01.08.2017р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1319929863101.

Вході розгляду справи, твердження позивача, що нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_3 , відноситься до категорії інших будівель, не зайшло свого підтвердження, оскільки, титульні листи «Архітектурне завдання на розробку містобудівного обґрунтування розташування об`єкту» та «Містобудівне обґрунтування» не є належними доказами, в розумінні ст. 73 КАС України щодо цільового призначення цих будівель (а.с.43,44).

Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення від 19.07.2018 №123/31/1005, №123/31/1006, №123/31/1007 та від 07.02.2019 №0011074-5706-2031 є законними та прийняті відповідачем правомірно.

Проведення розрахунку податкового зобов`язання, фактично здійснювалось за трьома об`єктами нерухомості, який, як встановлено здійснено вірно та нараховано податкові зобов`язання за об`єкт який належить на праві власності позивачу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 25.09.2017 №123/31/4375 та №123/31/4376 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 25.09.2017 №123/31/4375.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 25.09.2017 №123/31/4376.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП:43983495) судові витрати в розмірі 908,0 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 24 листопада 2021 року.

Суддя Севастьяненко К.О.