Рішення № 101327438, 23.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5900/21

23 листопада 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Якібчук О.Д.

представника позивача: Каліннікова М.О.;

представника відповідача: Цісинської Л.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1915 про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ,) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини А1915 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

зобов`язати командування військової частини А1915 провести перерахунок вислуги років та зарахувати час навчання з 16.08.1996р. по 18.06.1999р. у Львівському військовому ліцеї, імені Героїв Крут, який в подальшому був реорганізований у Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (2 роки-10 місяців 3 дні) до загального військового стажу перебування на військовій службі;

зобов`язати командування військової частини А1915 провести відповідний перерахунок виплати надбавки до окладу грошового утримання за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на час зарахування (прибуття) на навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут діяли положення статті 24 Закону України «Про загальний військовий обов`язок та військову службу» (в редакції від 25.03.1992), яка передбачала, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Однак на даний час редакція даного закону не передбачає, що навчання у військових ліцеях є початком військової служби, але на думку позивача відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому при нарахуванні вислуги років військовослужбовцям, які прибули на навчання у військових ліцеях до 31.07.1999 відповідач повинен був керуватися редакцією Закону від 25.03.1992. таким чином, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні часу навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут до стажу військової служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років.

Ухвалою судді від 20.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11 жовтня 2021 року відповідач подав до суду відзив, у якому позовні вимоги заперечив, серед іншого зазначив, що військовий ліцей, в якому навчався позивач, не є військовим навчальним закладом (вищим військовим навчальним закладом) в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тому строк його навчання не може бути зараховано у загальний строк військової служби, так як навчання в такому учбовому закладі з метою підготовки до вступу у військово-навчальні заклади не можна вважати проходженням військової служби згідно з переліком її видів, що закріплені в ст. 2 цього Закону.

Ухвалою від 20 жовтня 2021 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою представника позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила суд у їх задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

Відповідно до витягу з наказу начальника Львівського військового ліцею імені Героїв Крут від 16 серпня 1996 року № 174 ОСОБА_1 зарахований ліцеїстом 1 курсу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 13.06.1996 року Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут з 01.07.1996 реорганізований у Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут.

В 18 червня 1999 року році ОСОБА_1 випущено з ліцею та видано атестат про середню освіту, що підтверджується витягом з наказу начальника ліею № 142 від 18 червня 1999 року.

Відповідно до довідки військової частини А1915 від 07 серпня 2021 року № 332 позивач перебуває на військовій службі у в/ч А1915, у Збойних Силах України з 22 липня 1999 року.

28.07.2021 року позивач звернувся до командира військової частини А1915 з рапортом про проведення перерахунку вислуги років та зарахування часу навчання (2 роки 10 місяців 2 дні) у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут до загального військового стажу перебування на військовій службі.

Листом від 01 серпня 2021 року № 893/27/813 відповідач відмовив у перерахунку вислуги років, оскільки статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачено, що початком перебування на військовій службі є день прибуття до військового ліцею. Крім того, ліцей є загальноосвітнім навчальним закладом, а не вищим військовим навчальним закладом.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 65 Конституції України громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Статтею 2 Закону № 2232-ХІІ в редакції, яка була чинна на час навчання позивача в ліцеї, було встановлено вичерпний перелік видів військової служби, до яких відносилась: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

В редакції статті 2 Закону № 2232-ХІІ, на момент звернення позивача із рапортом про встановлення стажу військової служби, до видів військової служби відноситься: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Стаття 24 Закону № 2232-ХІІ в редакції, що була чинною протягом строку навчання позивача в ліцеї, пов`язувала початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаному у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов`язаних.

Водночас станом на момент виникнення спірних правовідносин жодна норма Закону № 2232-ХІІ чи будь-якого іншого закону не відносить період навчання у ліцеї до періоду військової служби.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 490 «Про реформу системи військової освіти» Львівський військовий ліцей ім. Героїв Крут, в якому навчався позивач, був утворений на базі Львівської республіканської спеціальної школи-інтернату з метою якісної підготовки кандидатів для вступу до військових навчальних закладів, надання державної допомоги у вихованні дітей сиріт, дітей з багатодітних сімей, а також дітей учасників бойових дій та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01 липня 1996 року реорганізований у Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут.

Отже, військовий ліцей, в якому навчався позивач, не є військовим навчальним закладом в розумінні Закону № 2232-XII, тому строк його навчання не може бути зараховано у загальний строк військової служби, оскільки навчання в такому учбовому закладі з метою підготовки до вступу у військово-навчальні заклади не можна вважати проходженням військової служби згідно з переліком її видів, що закріплений у статті 2 цього Закону.

Аналогічний правовий висновок міститься й в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 818/1880/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 540/902/19 відповідно, від 12 лютого 2020 року у справі № 813/3997/17, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийняті даного рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 визначено обмежений перелік підстав для зарахування до вислуги років, до яких навчання у військових ліцеях не входить.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність прийнятого розпорядження з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А1915 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: військова частина А1915 (місцезнаходження: вул. С.Бандери, 64, м. Чортків, Тернопільська область, 48501, код ЄДРПОУ 08113718).

Головуючий суддя Баранюк А.З.