Ухвала суду № 101326358, 22.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань винесення окремої ухвали

22 листопада 2021 р. № 400/7936/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) з позовними вимогами, зокрема, винести окрему ухвалу суду про невідповідність директивного листа Пенсійного фонду України від 17.02.2015 р. № 4626/02-40 нормам Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне державне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV, Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 3 липня 1991 №1282-XII, "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078, в частині обов`язковості виконання судових рішень, дотримання встановленого порядку проведення перерахунку та індексації раніше призначених пенсій.

В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач зазначив, що згідно ст. 249 КАС України, суд, виявивши при розгляді справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, з встановленням терміну для надання відповіді, в залежності від змісту вказівок і терміну, необхідного для їх виконання. При виконанні судових рішень територіальних органів ПФУ керується директивним листом Пенсійного фонду України від 17.02.2015 р № 4626/02-40, згідно з яким, якщо в судовому рішенні не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити нарахування та перерахунок пенсії, виплата такої пенсії проводиться до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни або скасування норм законодавства, якими керувався суд при винесенні свого рішення. Зазначив, що листом ПФУ № 4626/02-40, який є організаційно-розпорядчим актом, підвідомчим органам ПФУ, запропонована довільне трактування судових рішень, і, по суті, дані вказівки про їх невиконання належним чином і в повному обсязі, що є проявом неповаги до суду, призводить до масових повторних судових розглядів, перевантаженості судів і непродуктивних матеріальних витрат, що представляє собою суспільний інтерес. Вказав, що з урахуванням встановлених фактів неналежного виконання відповідачем судових рішень у справах №№ 764/12535/13-а, 757/5953/15-а, 814/1030/18, 400/1715/20, що призвело до нових судових розглядів, очевидна необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі.

Ухвалою від 20.09.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/7936/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Вказаною ухвалою суд клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнив та звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви в адміністративній справі №400/7936/21.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що постановою Верховного Суду України від 05.11.2013 року у справі 21-293а13 та постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 року № 8 визначено, що у випадку коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача пенсії. Отже, оскільки в листі Пенсійного фонду України від 17.02.2015 року № 4626/02-40 міститься узагальнена практика суду, що на сьогодні є чинною та законною і має враховуватись органами Пенсійного фонду України при здійсненні своїх повноважень, то й зазначена вимога не підлягає задоволенню. Також, вказав, що Відповідачем по справі № 400/7936/21 є саме Головне управління, а окрему ухвалу Позивач просить винести Пенсійному фонду України, який не є учасником в цій справі.

Розглянувши заяву про винесення окремої ухвали, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність винесення окремої ухвали зумовлена завданнями адміністративного судочинства, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

При цьому, суд зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.11.2020 року у справі №855/87/20.

Отже, постановлення окремої ухвали є диспозитивним правом суду. Окрема ухвала може постановлятись лише при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб, лише у разі, якщо під час судового розгляду судом встановлено склад правопорушення.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне порушення закону. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Як вже було зазначено вище, підставою для постановлення окремої ухвали судом згідно ч.1 статті 249 КАС України є виявлення порушення закону саме під час розгляду даної справи.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, судом не давалась оцінка правомірності прийняття та використання директивного листа Пенсійного фонду України від 17.02.2015 р № 4626/02-40, що унеможливлює встановлення судом порушення при прийнятті та застосуванні цього листа.

З огляду на вказане, підстави для постановлення окремої ухвали відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у винесенні окремої ухвали про невідповідність директивного листа Пенсійного фонду України від 17.02.2015 р. № 4626/02-40 нормам Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне державне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV, Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 3 липня 1991 №1282-XII, "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя Г.В. Лебедєва