Ухвала суду № 101326320, 24.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/356/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 листопада 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., перевіривши матеріали позовної заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду зі позовною заявою, в якій просить:

Відстрочити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сплату судового збору;

Визнати протиправну бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”;

Зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження №51984096 на підставі п.4 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” та вжити всіх заходів, передбачених ч.1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року адміністративну справу №380/356/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року адміністративну справу №380/356/21 передано адміністративну справу за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Вказана справа згідно штампа вхідної кореспонденції надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 19.11.2021 за вх. №85199.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.11.2021 дану адміністративну справу передано на розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду І.З. Гулкевич.

З наявних матеріалів вбачається, що питання про відкриття провадження не вирішувалось.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, під час звернення до суду з даним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн. за вимогу немайнового характеру.

Разом з тим доказів сплати судового збору позивач до матеріалів позовної заяви не приєднав.

При цьому, позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору на строк, визначений судом в ухвалі про відкриття провадження.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України “Про судовий збір”, а тому є платниками судового збору на загальних підставах.

Отже, суд вважає, що заявлене клопотання позивача є необґрунтованим та немотивованим, а тому суд не вбачає підстав для його задоволення.

Крім того, суд повідомляє, що частиною 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Тобто, клопотання про відстрочення сплати судового збору подається у формі окремого клопотання, а не у прохальній частині адміністративного позову.

Згідно частин 1, 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

В той же час, матеріали адміністративного позову не містять доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи.

Також, відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Згідно з частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У силу положень пункту 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина друга цієї статті).

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя цієї статті).

Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Відповідно до частин першої та третьої статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 4 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером виданим на ведення справи в суді або довіреністю.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Так, адміністративний позов підписано адвокатом Цукановою С.Г., на підтвердження повноважень якої до суду надано копію довіреності від 24 грудня 2020 року.

Одночасно, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 12 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Вищевикладене є підставою для висновку, що статус особи як адвоката може підтверджуватись свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.

Судом встановлено, що адвокатом Цукановою С.Г. не додано до адміністративного позову документів про наявність у неї статусу адвоката.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України, суддя

ухвалив :

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії – залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити - оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів; документу, що посвідчує у визначеному законом порядку повноваження Цуканової С.Г. на звернення до суду в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; належним чином засвідченої копії документу про статус представника, як адвоката.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гулкевич І.З.