Рішення № 101326107, 17.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/14862/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/14862/21 за позовом ОСОБА_1 до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому із врахуванням уточненої позовної заяви просив:

- визнати бездіяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 02.08.2021 року протиправною;

- зобов`язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.08.2021 року із урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Вказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 2 серпня 2021 року звернувся до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення із заявою, в якій із посиланням на норми законодавства просив підтвердити чи спростувати факти демонстрування відповідними телеканалами фільмів іншою мовою, окрім державною, а також просив провести перевірки щодо цих фактів і накласти відповідні санкції.

На свою заяву позивач отримав відповідь за вих. №15а/507 від 18.08.2021 року, в якій на думку позивача, відповідач підтвердив факти порушень низкою телеканалів норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та вказав, що моніторингом зафіксовано факти трансляції серіалів та фільмів російською мовою, що є ознакою порушень.

Разом з тим, відповідач відмовив позивачу в задоволенні пунктів прохальної частини №7-9 щодо застосування санкцій у випадку встановлення порушень. Мотивом відмови стало те, що відповідач вважає себе органом, що ненаділений функцією застосування санкцій за вказані порушення.

На думку позивача надана відповідь є такою, що порушує норми чинного законодавства, оскільки під час надання відмови у задоволення пунктів прохальної частини відповідачем не було враховано норми законодавства, а частину з цих норм відповідач потрактував на власний розсуд, що порушило право позивача на належний розгляд звернення.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що єдиним органом, який здійснює державний контроль за застосуванням державної мови при поширенні та демонструванні фільмів в Україні, відповідно до частини шостої статті 56 Закону України «Про забезпечення функціонуванні української мови як державної», є саме Уповноважений із захисту державної мови.

Національна рада України з питань телебачення радіомовлення не наділена таким правом і на неї не покладаються обов`язки щодо здійснення такого державного контролю.

Просив в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 01 жовтня 2021 року у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

02.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України, із заявою наступного змісту:

«Закон України № 3759-ХП «Про телебачення і радіомовлення» (далі - Закон № 3759-ХІІ) регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

У відповідності до частин четвертої, п`ятої статті 7 указаного Закону єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Відповідно до наведених у статті 13 цього Закону повноважень Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій: нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо складу їх засновників (власників), а також частки іноземних інвестицій у їх статутному капіталі; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону: офіційний моніторинг телерадіопрограм.

Положеннями частини першої статті 70, частини четвертої статті 71, частин другої, п`ятої та шостої статті 72, частин першої та другої статті 73, частини першої статті 74 Закону № 3759-ХІІ визначено, що Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади.

Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов.

Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Фільми, вироблені суб`єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України «Про кінематографію». У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Під час перегляду телепрограм та фільмів 31.07.2021, 01.08.2021, 02.08.2021 року я зауважив, що телеканали « 1+1», «Інтер», «Україна» не дотримуються вимог ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Зважаючи на те, що судовими рішеннями (включно із Верховним Судом) у справі №813/1525/15 за моїм позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення було встановлено виключну компетенцію (повноваження) Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на здійснення моніторингу (перевірки) дотримання законодавства (в т.ч. мовного) телеканалами, прошу:

1. Підтвердити чи спростувати факти демонстрування телеканалом « 1+1», після 16 липня 2021 року фільмів іншою мовою, окрім державною.

2. Підтвердити чи спростувати факти демонстрування телеканалом «Інтер» після 16 липня 2021 року фільмів іншою мовою, окрім державною.

3. Підтвердити чи спростувати факти демонстрування телеканалом «Україна» після 16 липня 2021 року фільмів іншою мовою, окрім державною.

4. Провести перевірку (моніторинг тощо) зазначених фактів порушень чинного законодавства телеканалом « 1+1» у період з 31.07.2021 по 02.08.2021 вимог ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

5. Провести перевірку (моніторинг тощо) зазначених фактів порушень чинного законодавства телеканалом «Інтер» у період з 31.07.2021 по 02.08.2021 вимог ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

6. Провести перевірку (моніторинг тощо) зазначених фактів порушень чинного законодавства телеканалом «Україна» у період з 31.07.2021 по 02.08.2021 вимог ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

7. Накласти санкції визначені чинним законодавством на телеканал « 1+1» за порушення вимог ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

8. Накласти санкції визначені чинним законодавством на телеканал «Інтер» за порушення вимог ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

9. Накласти санкції визначені чинним законодавством на телеканал «Україна» за порушення вимог ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

18.08.2021 року відповідач - Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України, надала відповідь ОСОБА_1 , на його заяву від 02.08.2021 року, наступного змісту:

«Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) розглянула Ваше звернення від 02.08.2021 і надає відповідь у межах компетенції.

Насамперед дякуємо Вам за активну громадянську позицію та прагнення сприяти утвердженню в національному телерадіопросторі української мови.

Повідомляємо, що відповідно до частини 1 статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог:

- законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення;

- Закону України «Про рекламу» щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні;

- законодавства про захист суспільної моралі;

- законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування телерадіоорганізаціями творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію;

- законодавства про вибори.

Частина 5 статті 70 цього Закону вказує, що контроль та нагляд за дотриманням інших вимог законодавства здійснюють органи державної влади в межах своєї компетенції.

Зазначаємо, що Національна рада здійснює системний моніторинг щодо дотримання телерадіокомпаніями статті 10 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». У разі виявлення порушень зазначеної статті Національна рада може застосовувати санкції відповідно до чинного законодавства. Станом на 01.08.2021 ознак порушень статті 10 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» на зазначених у Вашому зверненні телеканалах не зафіксовано.

Водночас на цих телеканалах моніторингом зафіксовано факти трансляції серіалів та фільмів російською мовою, що є ознакою можливих порушень частини 6 статті 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

А саме:

- в ефірі ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «СТУДІЯ 1+1» у період з 26.07.2021 по 29.07.2021 о 20:45 та 31.07.2021 о 14:43 зафіксовано трансляцію т/с «Свати - 6», мова трансляції - російська;

- в ефірі ПрАТ «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНТЕР» зафіксовано трансляцію: - у період з 26.07.2021 по 29.07.20221 о 20:59 - х/ф «Місце зустрічі змінити не можна», мова трансляції - російська; у період з 27.07.2021 по 29.07.2021 о 00:50 - т/с «Шулер», мова трансляції - російська; 31.07.2021 о 16:34 – хф «В`язень замку Іф», мова трансляції - російська; 31.07.2021 о 20:58 – хф «Д`атртаньян і три мушкеткри», мова трансляції - російська; 31.07.2021 о 22:21 - мюзикл «Сорочинський ярмарок», мова трансляції - російська; 01.08.2021 о 00:00-т/с «Кров не вода», мова трансляції-російська; 01.08.2021 о 04:43 - х/ф « 4:0 на користь Тетянки», мова трансляції - російська;

- в ефірі ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «УКРАЇНА» зафіксовано трансляцію: у період з 26.07.2021 по 29.07.2021 о 21:02 (повтор 01.08.2021 о 08:50) –тс «Біле - чорне», мова трансляції - російська; 27.07.2021 о 23:09 (повтор 31.07.2021 о 08:53) - т/с «З мене досить», мова трансляції - російська;- 28.07.2021 о 23:10 - т/с «Час йти, час повертатись», мова трансляції - російська; 29.07.2021 о 23:10 - т/с «Згадати себе», мова трансляції - російська; 30.07.2021 о 40:42 - т/с «Се ля ві», мова трансляції – російська; - 30.07.2021 о 14:37 - т/с «Сім`я на рік», мова трансляції - російська; 30.07.2021 о 21:58 - т/с «Втрачені спогади», мова трансляції – російська; 31.07.2021 о 12:49 - т/с «Референт», мова трансляції - російська; 31.07.2021 о 17:00-т/с «Після зими», мова трансляції – російська; - 31.07.2021 о 23:00 - т/с «Замок з піску», мова трансляції - російська; 01.08.2021 о 21:01 - т/с «Діамантова корона», мова трансляції – російська 01.08.2021 о 22:58 - т/с «Аметистова сережка», мова трансляції - російська.

Відповідну інформацію про результати моніторингів надане Уповноваженому із захисту державної мови для реагування в межах компетенції оскільки єдиним органом, який здійснює державний контроль за застосуванням державної мови при поширенні та демонструванні фільмів в Україні, відповідно до частини шостої статті 56 Закону України «Про забезпечення функціонуванні української мови як державної», є саме Уповноважений із захисту державної мови.

Звертаємо Вашу увагу, що Національна рада України з питань телебачення радіомовлення не наділена таким правом і на неї не покладаються обов`язки щодо здійснення такого державного контролю.

Статтею 24 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» чітко зазначено, що «обов`язковий (мінімальний) обсяг мовлення державною мовою для телерадіоорганізацій окремих категорій встановлюється Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

У контексті викладеного вище, Національна рада застосовує санкції у разі порушення телерадіоорганізаціями вимог законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, і не має права застосовувати санкції за порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на думку позивача відповідачем не належно розглянуто звернення позивача від 02.08.2021 року, що на думку позивача є підставою для його повторного розгляду.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог з наступних підстав:

Згідно преамбули Закону України «Про звернення громадян», закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із ст. 7 цього ж Закону, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно із ст. 15 цього ж Закону, Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно із ст. 19 цього ж Закону, обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Згідно із ст. 20 цього ж Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Беручи до уваги викладене, судом враховуються аргументи позовних вимог, оскільки:

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно із преамбули Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», цей Закон визначає правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення.

Згідно із ст. 2 цього ж Закону, Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про телебачення і радіомовлення», цим же Законом, іншими законами України.

Згідно із ст. 3 цього ж Закону, діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.

2. Національна рада не може делегувати свої повноваження третім особам. Член Національної ради не може одноосібно здійснювати функції, покладені на Національну раду.

Згідно із ст. 13 цього ж Закону, наглядові повноваження Національної ради. Національна рада здійснює:

нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення;

нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;

нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій;

нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів;

нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм;

нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії;

нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки національного аудіовізуального продукту;

нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо часток пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в обсязі пісень, поширених протягом доби, а також протягом часових проміжків, визначених законом;

нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо обсягу ведення передач державною мовою;

нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі;

нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо складу їх засновників (власників), а також частки іноземних інвестицій у їх статутному капіталі;

застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону;

офіційний моніторинг телерадіопрограм;

контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України;

нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог щодо надання звітної інформації (звітів) про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, а саме музичних творів, аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань, у телерадіоефірі телерадіоорганізацій.

Згідно із ст. 21 цього ж Закону, національна рада застосовує санкції до порушників законодавства про телебачення і радіомовлення відповідно до вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Згідно із ч. 2 ст. 24 цього ж Закону, виключно на засіданнях Національної ради приймаються рішення, в тому числі і про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії, а також приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення або про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

Згідно із преамбули Закону України «Про телебачення і радіомовлення», цей Закон відповідно до Конституції України та Закону України «Про інформацію» регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

Згідно із ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, дія цього Закону поширюється на відносини між суб`єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.

Згідно із ст. 73 цього ж Закону, питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії розглядаються на засіданні Національної ради в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

2. Національна рада починає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки.

3. До початку розгляду представник ліцензіата має право ознайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. При розгляді питання представник ліцензіата має право користуватися правовою допомогою.

Таким чином, позивач вправі направляти індивідуальні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача під час розгляду звернення позивача від 02.08.2021 року, яка полягає в наданні не обґрунтованої відповіді та зобов`язати відповідача повторно провести розгляд заяви від 02.08.2021 року, суд зазначає наступне:

Позивач у своїй заяві від 02.08.2021 року вказав про порушення на його думку вимог ч. 6 ст. 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка встановлює, що:

Мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.

Фільми, вироблені суб`єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України «Про кінематографію». У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Фільми, не визначені абзацом другим цієї частини, розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами.

Розповсюдження в кіновидовищних закладах України документальних фільмів без дублювання або озвучення державною мовою, але із субтитрами, виконаними державною мовою, допускається у разі, якщо такий фільм набрав щонайменше 2 бали за культурними критеріями культурного тесту, встановленими Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні", і про надання дозволу на таке розповсюдження зазначено в державному посвідченні на право розповсюдження і демонстрування фільмів, виданому у встановленому законом порядку.

У межах заходів кінофестивалів, що проводяться в Україні за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, в кіновидовищних закладах України допускається показ фільмів мовою оригіналу, але із субтитрами, виконаними державною мовою. Поза межами фестивальних заходів такі фільми демонструються державною мовою.

Кіновидовищні заклади можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням державною мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування фільмів мовою оригіналу, відмінною від державної, не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кіновидовищному закладі на місяць.

Інформація про демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу завчасно доводиться до відома глядачів.

Надавачі послуг відео на замовлення з використанням мережі Інтернет за наявності у них аудіодоріжок державною мовою для фільмів, доступ до яких можливий з території України, забезпечують завантаження такої аудіодоріжки до відповідних фільмів за замовчуванням.

Держава сприяє суб`єктам, які надають послуги відео на замовлення, чиї послуги доступні в Україні, у створенні аудіодоріжок державною мовою та/або в отриманні прав на такі аудіодоріжки.

Відповідач у спірній відповіді по суті не спростував вказаних позивачем порушень, та вказав, що не наділений правом і не нього не покладається обов`язок щодо здійснення такого державного контролю.

Однак згідно із ч. 1 ст. 54 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», кожна особа має право звернутися до Уповноваженого, інших органів, уповноважених здійснювати захист і контроль щодо застосування державної мови, зі скаргою про порушення вимог цього Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Згідно із ч. 1 ст. 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, в тому числі і законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.

Статтею 10 цього ж Закону встановлено обов`язкову частку мовлення державною мовою, відповідно на думку суду саме на відповідача покладений також і обов`язок здійснювати контроль в тому числі і дотриманням обов`язкової частки мовлення державною мовою.

Також позивач у своїй заяві просив відповідача провести перевірку та застосувати санкції тощо.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів про надання позивачу обґрунтованої відповіді саме з предмету заяви позивача:

- Підтвердити чи спростувати факти демонстрування відповідними телеканалами фільмів іншою ніж державна мова;

- Провести перевірки таких фактів;

- Накласти санкції за порушення законодавства.

Судом не враховуються заперечення відповідача про те, що він не наділений правом і не нього не покладається обов`язок щодо здійснення такого державного контролю, оскільки в цьому випадку відповідач зобов`язаний був згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», в термін не більше п`яти днів пересилати за належністю заяву позивача від 02.08.2021 року відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомити позивача.

Такі дії також відповідали б і вимогам Порядку взаємодії Уповноваженого із захисту державної мови з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого Наказ Уповноваженого із захисту державної мови 8 квітня 2021 року № 10-У Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 8 квітня 2021 року № 382.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду клопотання позивача від 02.08.2021 року, оскільки за юридичною природою бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

В даному випадку, правова поведінка відповідача щодо розгляду заяви позивача характеризується відхиленням, яке полягає в тому, що відповідач не надав відповіді по суті згаданого звернення позивача. Тобто відповідач при розгляді заяви позивача допустив неналежний його розгляд, що не узгоджується із вищевказаними вимогами законодавства.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, відповідач вчинив протиправну бездіяльності під час розгляду звернення позивача від 02.08.2021 року, яка полягає в наданні не обґрунтованої відповіді, що також і є підставою зобов`язати відповідача повторно провести розгляд заяви позивача від 02.08.2021 року, оскільки на відповідача в межах своїх повноважень покладений конституційний обов`язок розглянути звернення позивача і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Саме з цих же підстав судом враховуються аргументи позивач та не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача, підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо не об`єктивної, не всебічної перевірки звернення ОСОБА_1 від 02.08.2021 року та надання не обґрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_1 від 02.08.2021.

Зобов`язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.08.2021 року із врахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, ЄДРПОУ 00063928 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 908 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 22.11.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.