Рішення № 101326039, 23.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9854/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №214461 від 25.05.2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративно- господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем спірною постановою застосовано до нього штраф у сумі 17 000 грн., однак така є протиправною з огляду на те, що санкції застосовуються безпосередньо до перевізників, тоді як зі змісту Актів №269288 , № 0064210 та довідки N00553710 від 01.04.2021 року слідує, що 01 квітня 2021 року близько 13 год.06хв на 423 км автодороги М-12 Стрий- Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка працівниками Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку транспортного засобу ДАФ та напівпричіпу, що належать позивачеві на праві власності, яким керував водій ОСОБА_2 , під час якої було встановлено, що на даному транспортному засобі із напівпричіпом перевозився вантаж згідно з ТТН №636 від 31.03.2021 року по маршруту с.Любомль Волинської області- -с. Трибусівка Вінницької області з перевищенням габаритно-вагових норм на 12,9 %, загальна маса ТЗ- 45,2 т., при допустимих-40 тон. Позивач вказує, що йому, як власнику транспортного засобу ДАФ нічого не було відомо про перевезення вантажу по території Волинської та Вінницької областей згідно вищевказаної товаротранспортної накладної, він не укладав жодного договору про перевезення такого вантажу із суб`єктами господарювання. Отже, позивач не є автомобільним перевізником при здійсненні перевезення цього вантажу (селітри), відсутні підстави накладати на позивача адміністративно-господарський штраф, оскільки такий штраф відповідно до Закону України « Про автомобільний транспорт» та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю накладається лише на автомобільного перевізника, а у вказаній накладній ТТН№636 зазначений автомобільний перевізник - приватне підприємство.

Відповідач 1- Західне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки правом на подання відзиву не скористався.

Відповідач 2 - Державна служба України з безпеки на транспорті позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 01.04.2021р. контролюючими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №002242 від 29.03.2021р., на автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький- Знам`янка 423 км проводилась рейдова перевірка у пункті габаритно-вагового контролю транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Зазначив, що посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою КМУ №422 від 20.05.2013р, був зупинений транспортний засіб марки DAF , номерний знак НОМЕР_1 . За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 45170 кг при нормативно допустимій - 40000 кг. Відповідач зазначає, що позивач є власником транспортного засобу DAF, із номерним знаком НОМЕР_1 . Як вбачається із сторінки 3 позовної заяви, водій ОСОБА_2 є працівником позивача, а саме водієм транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення 01.04.2021 із порушенням нормативних вагових параметрів. Також, відповідач стверджує, що позивач не заперечує, що у відповідності до товарно-транспортної накладної №636 від 31.03.2021 мало місце перевантаження транспортного засобу. Тобто Позивачем не оспорюються дані, що містяться у вищезазначеній накладній.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій зазначив, що зі змісту відзиву на позовну заяву слідує, що водій ОСОБА_1 не надавав працівникам Уктрансбезпеки товаротранспортну накладну. Яким чином відомості про таку зазначено у Акті №269288, позивачеві невідомо. Окрім того, вказав, що з пояснень водія ОСОБА_2 , останній перевозив до 24 тон селітри, перевищення вантажу до допустимої норми -40 тон не було, на місці зупинки ТЗ знаходився габаритно-ваговий контроль( ваги), однак працівники Уктрансбезпеки не провели точний габаритно-ваговий контроль, шляхом зважування ТЗ із вантажем, на що наполягав водій, а тому в акті №269288 записав, що не згідний з порушеннями перевезення вантажу.

Відповідач 2 - Державна служба України з безпеки на транспорті подав до суду заперечення у яких вказав, що Водій ОСОБА_1 ОСОБА_2 в ході здійснення документального габаритно-вагового контролю надав працівникам Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки товарно- транспортну накладну від 31.03.2021 №636, згідно із якою загальна маса транспортного засобу Позивача становила 45 170 кг при нормативно допустимій 40000 кг. Жоден діючий нормативно-правовий акт не зобов`язує посадових осіб Укртрансбезпеки в ході здійснення габаритно-вагового контролю здійснювати копіювання будь-яких документів, які є підставою для складання акту про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою від 18.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 24.09.2021 витребувано додаткові докази у справі.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

01.04.2021р. службовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у рамках здійснення заходів державного нагляду (контролю), шляхом проведення рейдової перевірки, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF , номерний знак НОМЕР_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.04.21 №0053710, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0064210 від 01.01.2021 р., на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким нарахована плата за проїзд у загальному розмірі 428,40 євро.

Також, 01.04.2021 року службовими особами управління складено акт №269288 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зазначено про виявлені порушення, що полягають у перевезенні вантажу із перевищенням вагових обмежень .

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт постановою Західного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №214461 від 25.05.2021 р. до ФОП ОСОБА_3 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Не погодившись із даним рішенням, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі також Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п. 20 Порядку № 1567).

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Із процитованих норм видно, що рейдова перевірка проводиться щодо суб`єкта господарювання, який здійснює перевезення та виявлені порушення фіксуються в акті. При цьому, законодавство зобов`язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.

Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вказаної норми Закону слідує що, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, спеціальним суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, є автомобільний перевізник, який надає послуги чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).

Згідно положень цих Правил, перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п.11.1 Правил №363).

Оцінюючи спірну постанову в контексті наведених норм, суд вказує наступне.

Як видно із акта перевірки №269288 01.04.2021 р. у ньому зафіксовано, що водій здійснював перевезення вантажу (ТТН №636 від 31.03.2021 р.) з перевищенням нормативно вагових параметрів.

Згідно даних ТТН №636 від 01.04.2021 наданої суду позивачем на виконання вимог ухвали про витребування доказів автомобільним перевізником вантажу є ПП «Галекспрес», замовник ТзОВ «Трейдінг», вантажовідправник «ТзОВ «Л-Транс».

Жодних документів щодо перевірки та фіксування виявлених порушень, зокрема перевезення вантажу з перевищенням нормативно вагових параметрів, саме ОСОБА_1 - суду не надано.

Таким чином, із матеріалів справи слідує, що перевезення вантажу відповідно до ТТН №636 від 31.03.2021 р. здійснював ПП «Галекспрес», а отже саме він є перевізником.

Відтак, враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажу 01.04.2021 р. згідно ТТН №636 від 31.03.2021 р. суду не надано, а тому застосування штрафу до нього є безпідставним, як наслідок, спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати понесені позивачем у даній справі в загальній сумі 908 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №214461 від 25.05.2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративно- господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (прос.Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.