Ухвала суду № 101325411, 22.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2021 року Київ № 320/15099/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Ярошенко Анастасії Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А4398 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до суду звернулась адвокат Ярошенко А.І. в інтересах ОСОБА_1 з вимогами до в/ч А4398 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 включно; з 01.01.2016 по 28.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2018; зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з урахуванням абз. 4, 6 п.5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 та здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 17 календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення як складової частини грошового забезпечення.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог ст.ст.160,161 КАСУ, суд констатує її невідповідність нормам процесуального закону у зв`язку з чим, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені на протязі десяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання оновленої позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: розміру сум індексації грошового забезпечення, на які претендує заявник за всі вказані спірні періоди у розрізі помісячних виплат та зазначенням використаної методики зробленого розрахунку; зазначення сум грошового забезпечення, які позивач одержував у періоди з 01.01.2016 по 30.11.2018; 01.01.2016 по 30.11.2018; 01.01.2016 по 28.01.2018 та 01.03.2018 по 30.11.2018, з представленням суду відповідних документів, якими підтверджено нарахування та виплату такого забезпечення, а також здійснення розрахунку вимоги про індексацію грошового забезпечення з урахуванням абз.4, 6 п.5 постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 та грошової допомоги за 17 календарних років служби із визначенням початку та кінцевої дати таких років. При цьому, суд зауважує, що розрахунок передбачає не просте числове зазначення сум виплат, а здійснення математичних дій з метою обчислення величини суми, які підлягають виплаті заявникові.

Також, як слідує із змісту позовних вимог, представник позивача звернулась до суду з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАСУ за відсутності заяви про його поновлення.

Процесуальний строк - це проміжок часу, визначений для здійснення процесуальних дій учасниками процесу або іншими особами, за вказівкою закону або розпорядженням суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що "вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18(касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а(касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

2) Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки такі дії позивач почав вчиняти запізно. Тому суду необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду із доказовим зазначенням підстав та причин його пропуску, тобто вказати об`єктивні перешкоди, які заважали заявнику на протязі майже 17 років реалізувати своє матеріальне право на індексацію грошових доходів.

Поміж іншого, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Однак, вимоги позовної заяви судовим збором не оплачені взагалі.

У мотивувальній частині позову адвокат зазначила, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підтвердження вказаного до позовної заяви долучено копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

Проте, суд не погоджується з таким висновком представника позивача, оскільки відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто звільнення від сплати судового збору стосується лише справ, в яких предметом спору є правовідносини, пов`язані з реалізацією прав позивача як учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, тоді така особа звільняється від сплати судового збору.

При цьому, пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З позовної заяви убачається, що предметом даного спору є реалізація права позивача як військовослужбовця на одержання індексації грошових доходів. Спір у зазначеній справі не пов`язаний із захистом прав позивача як учасника бойових дій , а отже відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2018 року у справі № 820/2891/17, від 26 березня 2018 року у справі №805/3967/17-а, від 03 квітня 2018 року у справі №814/2000/17, від 13 липня 2018 року у справі №461/618/17, від 23 серпня 2018 року у справі №800/416/17, від 07 серпня 2018 року у справі №826/14550/17, від 30 липня 2019 року у справі №701/226/19.

За таких обставин, суд не вбачає можливості звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.

У позовній заяві міститься сім вимог немайнового характеру, тому заявникові необхідно надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 6356 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А4398 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.