Рішення № 101325293, 24.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2021 р. справа № 300/5029/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періоди з 04.07.2001 по 22.07.2002, з 24.11.2010 по 03.05.2011 та з 12.04.1985 по 26.11.1986, з 16.12.1986 по 14.03.1988, а також зобов`язання зарахувати такі періоди роботи до стажу державної служби для призначення пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач-1, Управління, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дії щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періоди з 04.07.2001 по 22.07.2002, з 24.11.2010 по 03.05.2011 та з 12.04.1985 по 26.11.1986, з 16.12.1986 по 14.03.1988, а також зобов`язання зарахувати такі періоди роботи до стажу державної служби для призначення пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції Закону №3723-XII від 16.12.1993), пунктів 8, 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" за №899-VІІІ від 10.12.2015 (надалі по тексту також - Закон №889-VІІІ), відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (надалі по тексту також - Закон №3723-XII). Зокрема, у стаж роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII не включено період роботи з 04.07.2001 по 22.07.2002 у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку, період роботи з 24.11.2010 по 03.05.2011 на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області, період роботи з 12.04.1985 по 26.11.1986 на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМУ України та з 16.12.1986 по 14.03.1988 на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України. За доводами позивача стаж державної служби в органах місцевого самоврядування за період роботи (служби) до набрання чинності Закону №889-VІІІ обчислюється відповідно до законодавства, що діяло до 01.05.2016, а саме - відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283. Поряд з цим до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону №3723-XI, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців. До стажу державної служби особі зараховується її фактичне перебування на посаді державної служби з дати призначення її на цю посаду відповідно до Положення про ранги державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 за №658. За переконаннями позивача за змістом статті 37 Закону №3723-ХІІ та згідно з Порядком №283 до стажу державної служби зараховується робота на посадах, зокрема в партійних та комсомольських організаціях до припинення чинності статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР, тобто до 24.10.1990. Втім відповідач, відмовляючи у зарахування до стажу періоду роботи з 12.04.1985 по 26.11.1986 на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМУ України та з 16.12.1986 по 14.03.1988 на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України, вказав на втрату чинності постанови Кабінету Міністрів України №283 у зв`язку з прийняттям Урядом України нової постанови від 25.03.2016 за №229. Однак, як вважає позивач, в силу вимог пункту 8 Прикінцевих положень Закону №889-VІІІ стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюються відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283. З наведених підстав просила позов задовольнити в повному обсязі та зобов`язати відповідача зарахувати до стажу коментовані періоди роботи, для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Одночасно судом витребувано у відповідача докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.20-21).

На виконання вищевказаної ухвали суду від 15.09.2021, відповідач подав суду, через канцелярію, витребувані письмові пояснення від 30.09.2021 за №0900-0802-7/36154 та відповідні докази (а.с.26-31, 32-57).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 04.10.2021 за №0900-0802-7/36500, який надійшов на адресу суду 07.10.2021 (а.с.58-64). Відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Так, згідно пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №899-VІІІ втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується для осіб, визначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 і 12 вищевказаного розділу передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Пенсії за приписами Закону №899-VІІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (статті 37 Закону №3723-ХІІ) призначаються особам, які: досягли пенсійного віку; мають страховий стаж; не призначали пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ; на день набрання чинності Законом №899-VІІІ обіймають посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Згідно пояснень представника Управління час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в період до 4 липня 2001 року, тобто до дати набуття чинності Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Отже період роботи з 04.07.2001 по 22.07.2002 на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не може бути зарахований до стажу роботи, який дає право позивачу на пенсію державного службовця, оскільки вказана посада є посадою органу місцевого самоврядування. Щодо не зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця періодів з 12.04.1985 по 26.11.1986 - секретарем Стрийського РК ЛКСМ України та з 16.12.1986 по 14.03.1988 - інструктором відділу комсомольської організації Івано-Франківського облкому ЛКСМ України, відповідач вказав на втрату чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283, яка передбачала врахування до стажу державної служби стаж роботи в партійних, комсомольських та профспілкових організаціях. Попри вказане, орган пенсійного фонду стверджує про неможливість зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію державного службовця, період з 24.11.2010 по 03.05.2011 на посадім завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області, оскільки, незважаючи на призначення на таку посаду, ранг державного службовця позивачу присвоєно лише з 04.05.2011. Згідно з поданими документами, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України станом на 01.05.2016 складає 6 років 11 місяців 25 днів, а отже відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У зв`язку із встановленням (в ході розгляду справи) належного суб`єкта владних повноважень, який прийняв рішення у спірних правовідносинах про відмову у перерахунку пенсії, що фактично є предметом розгляду у справі (№091630001996 від 04.08.2021), ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 залучено до участі у адміністративній справі №300/5029/21 другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (надалі по тексту також - відповідач-2) (а.с.69-70).

Відповідач-2 отримав 02.11.2021 ухвалу суду про його залучення у справі, свідченням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №76501 0190689 2. Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Встановлено, що ОСОБА_1 з травня 2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується поясненнями позивача, наведеними у позовній заяві (а.с.2). Відповідачі не заперечують таку обставину.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 06.08.1982 і серії НОМЕР_1 від 12.11.2012, наявних в матеріалах справи (а.с.46-51, 52-57), позивач працювала на відповідних посадах, а саме:

- з 12.04.1985 по 26.11.1986 - на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України (запис №№6, 7);

- з 16.12.1986 по 14.03.1998 - на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України (запис №№8, 9);

- з 07.07.1999 по 22.07.2002 - на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська (запис №№25-31);

- з 24.11.2010 по 01.05.2016 - на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області (запис №№42-50).

Як пояснила позивач, 16.07.2021 вона звільнилась із посади завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Івано-Франківській області, про що вчинено запис №55 у трудовій книжці (а.с.13).

Після звільнення із вказаної посади, ОСОБА_1 29.07.2021 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.32).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №091630001996 від 04.08.2021 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з підстав відсутності в останньої, станом на 01.05.2016, необхідного стажу роботи (10 років) на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України (а.с.45).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №0900-0209-8/29706 від 16.08.2021 також повідомлено позивача про відсутність підстав для призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку з відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України. За змістом коментованого листа, до такого стажу враховано періоди роботи: з 07.07.1999 по 04.07.2001 - період роботи начальником сектору бухгалтерського обліку фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, з 04.05.2011 по 01.05.2016 - період роботи завідувачем сектору економіки і бухгалтерського обліку Державної служби з лікарських засобів в Івано-Франківській області, що в загальному складає 6 років 11 місяців 25 днів.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначені пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, позивач звернулася до суду, з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частини 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII.

За змістом пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отож, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що право на пенсію державного службовця за віком мають особи, зокрема: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV - якщо безпосередньо перед звернення за призначенням такої пенсії особа працювала на посадах державної служби; мають передбачений законодавством страховий стаж; мають необхідний стаж державної служби (не менше 10 років).

Відповідач, стверджуючи про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком Закону України "Про державну службу", не врахував до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію державного службовця наступні періоди:

- з 12.04.1985 по 26.11.1986 на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України та з 16.12.1986 по 14.03.1998 на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України, у зв`язку із втратою чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби;

- з 04.07.2001 по 22.07.2002 на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, оскільки вказана посада є посадою органу місцевого самоврядування, а тому пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування повинне здійснюватися відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- з 24.11.2010 по 03.05.2011 на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області, зазначаючи, що, не зважаючи на призначення на таку посаду, ранг державного службовця присвоєно тільки з 04.05.2011.

Суд вважає такі аргументи Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області безпідставними та належним чином не обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 за № 2493-III (надалі по тексту також - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

У статті 2 Закону №2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування. Так, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі статтею 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

За змістом частини 7 статті 21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

В свою чергу, пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за №3723-XII (надалі по тексту також - Закон №3723-ХІІ).

Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі по тексту також - Закон № 889-VIII). Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом вище по тексту рішення вказано на умови за яких особи, відповідно до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

В той же час, за правовим регулюванням пункту 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Як визначено пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII.

Стаж державної служби за періоди роботи (служби), в силу вимог пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII, до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отож, виходячи із послідовного аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, про необхідність застосування у спірному випадку положень Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року за № 283 (надалі по тексту також - Порядок №283).

Так, приписами пункту 2 Порядку №283 визначалося, що до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.10), остання з 07.07.1999 по 22.07.2002 займала посаду начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.

Таким чином, посада начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, яку позивач обіймала в період з 07.07.1999 по 22.07.2002, передбачена статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Як з`ясовано судом із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, орган пенсійного фонду визнав стаж роботи позивача на державній службі на займаній посаді до 04.07.2001.

З даного приводу, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" №889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 за №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.

Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 22.07.2002 не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.

З огляду на пункт 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049 "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів", яким встановлено, що до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України, а саме у партійних, профспілкових, комсомольських організаціях.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України №4-5-1156 від 03.06.1994, погодженими з Кабінетом Міністрів України, стаж державної служби за період роботи в органах зараховується лише на виборних та відповідальних посадах. Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом організації (бюро, конференції, зборів).

Виходячи із змісту листа №0900-0209-8/29706 від 16.08.2021, відповідач не заперечив включення до стажу державної служби часу роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року за №1049, зокрема стажу роботи у партійних, комсомольських та профспілкових організаціях, що визначено у Порядку №283.

З урахуванням висновку суду про необхідність застосування у спірних правовідносинах саме Порядку №283, про що зазначено вище по тексту рішення, суд вважає безпідставним не врахування відповідачем до стажу державної служби періоду роботи позивача з 12.04.1985 по 26.11.1986 на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України та з 16.12.1986 по 14.03.1998 на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України.

Досліджуючи обставини, за яких Управлінням не враховано до стажу державної служби період роботи позивача на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області з 24.11.2010 по 03.05.2011, суд встановив слідуюче.

Так, основними доводами відповідача з приводу неврахування такого періоду роботи позивача до стажу державної служби є присвоєння останній рангу державного службовця тільки з 04.05.2011.

Згідно запису №42 у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 призначена на посаду завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області, з 24.11.2010 (а.с.12).

При цьому, як свідчить запис №43, позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця на підставі наказу №21/01-17 від 29.04.2011 тільки з 04.05.2011 (зворотній бік а.с.12).

У спірному випадку суд покликається на дію норми частини 2 і 7 статті 26 Закону №3723-ХІІ, за якими при прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад. Положення про ранги службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 за №658 затверджено Положення про ранги державних службовців (надалі по тексту також - Положення №658).

В силу вимог пунктів 1, 3, 11 Положення №658 ранги присвоюються державним службовцям в індивідуальному порядку відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Особам, які вперше зараховані на державну службу, присвоюється, як правило, найнижчий ранг, передбачений для відповідних категорій посад.

Ранги присвоюються державним службовцям одночасно з прийняттям їх на державну службу. Особам, призначеним на посади державних службовців з установленням випробування, ранги присвоюються з урахуванням його результатів.

Державному службовцю, який працює неповний робочий день (тиждень), надбавка за ранг здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Особам, які призначені на посади державних службовців з терміном випробування і мають ранги, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробування провадиться відповідно до цього рангу.

Матеріали справи, в тому числі трудова книжка позивача, не містять будь яких доказів проходження останньою терміну випробування при призначенні на посаду завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області.

Таким чином не присвоєння роботодавцем, ОСОБА_1 відповідного рангу державного службовця одразу при прийнятті на державну службу, є порушенням вимог Закону №3723-ХІІ і Положення №658. При цьому така обставина, на переконання суду, не може бути підставою для неврахування відповідачем періоду роботи з 24.11.2010 по 03.05.2011 до стажу державної служби.

Таким чином, враховуючи те, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 працювала на посаді державного службовця, набула більш як 10 років стажу державної служби, та досягла пенсійного віку, доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з огляду на відсутність у неї необхідного 10-річного стажу роботи на посаді державної служби суд вважає безпідставними та не обґрунтованими.

За таких обставин, зважаючи на наявність законних підстав для призначення позивачу пенсії з моменту звернення останньої до органу пенсійного фонду із відповідною заявою, керуючись приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з 29.07.2021.

За наведених підстав та вказаних правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, для належного та ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 на переконання суду, поряд із іншим, підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" за №091630001996 від 04.08.2021.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 908,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 10.09.2021 за №0.0.2260427049.1 (а.с.1).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини як Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії, так із вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке листом повідомило про відмову у призначенні такої пенсії, підлягають стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в солідарному порядку по 454,00 гривень з кожного.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області за №091630001996 від 04.08.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду роботи:

- з 12.04.1985 по 26.11.1986 - на посаді секретаря Стрийського РК ЛКСМ України;

- з 16.12.1986 по 14.03.1998 - на посаді інструктора відділу комсомольських організацій Івано-Франківського обкому ЛКСМ України;

- з 04.07.2001 по 22.07.2002 - на посаді начальника сектору бухгалтерського обліку у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради;

- з 24.11.2010 по 03.05.2011 - на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку, економіки та організаційного забезпечення - головного бухгалтера Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Івано-Франківській області,

та призначити, здійснити нарахування й виплату з 29.07.2021 ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 гривень (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 гривень (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010), пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.