Рішення № 101325209, 24.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Справа № 280/8059/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справ

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі – ГУ ДПС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 9211,77 грн., з яких податок на доходи фізичних осіб у сумі 4600,00 грн., військовий збір у сумі 383,33 грн., земельний податок у сумі 4228,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що згідно з обліковою карткою платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору, самостійно визначених платником податків шляхом подання відповідних декларацій, а також з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік, донарахованих контролюючим органом на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 286.5 ст. 286 ПК України шляхом винесення податкових повідомлень-рішень. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 9211,77 грн.

На виконання приписів частини 3 статті 171 КАС України судом на адресу Відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області направлений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який 04 жовтня 2021 року отримано відповідь.

Ухвалою судді від 06.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

01 листопада 2021 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №62766), у яких вказує, що відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим ГУ ДПС у Запорізькій області направляло податкову вимогу від 07.09.2020 №27936-60 на вказану податкову адресу відповідача, за достовірність якої згідно з п. 70.5, п. 70.7 ст. 70 ПК України несе відповідальність платник податків.

Крім того, 08 листопада 2021 року на адресу суду надійшла заява (вх. №64535) про зменшення розміру позовних вимог, у якій вказує, що після подачі позову відповідачем 28.10.2021 сплачено у повному обсязі в сумі 4228,44 грн. податковий борг з земельного податку з фізичних осіб, у зв`язку із чим станом на 02.11.2021 податковий борг ОСОБА_1 становить 4983,33 грн., з них: податок на доходи фізичних осіб у сумі 4600,00 грн., військовий збір у сумі 383,33 грн., які просить стягнути з відповідача.

Відповідач позов не визнав, надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. №64548 від 08.11.2021), у якому щодо земельного податку наголошує, що ним 28.10.2021 було у повному обсязі сплачено земельний податок, що підтверджується копією квитанції №0.0.2320482647.1 від 28.10.2021. Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору стверджує, що відповідачем було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за 2019 та 2020 роки, однак квитанція не зберіглась. Зауважує, що на даний час вживаються заходи щодо отримання дублікату квитанції, після відновлення якої вона буде надана суду та позивачу.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

30 червня 2020 року ОСОБА_1 до Запорізького управління ГУ ДПС у Запорізькій області подана податкова декларація про майновий стан і доходи №7874, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов`язання за 2019 рік з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 4600,00 грн., з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 383,33 грн., яку в установлені строки сплачені не були.

Згідно із даними облікових карток платника податків станом на 31.12.2020 у відповідача наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 4600,00 грн., з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 383,33 грн.

14 вересня 2020 року ГУ ДПС у Запорізькій області відповідачу поштою на адресу: АДРЕСА_1 направлена податкова вимога від 07.09.2020 № 27936-60 на суму 4228,44 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області звернулась із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 самостійно визначено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2019 рік, які в установлені законодавством строки сплачені не були.

Суд не приймає твердження представника відповідача, що відповідачем було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за 2019 та 2020 роки, однак квитанція не зберіглась, у зв`язку із чим на даний час вживаються заходи щодо отримання дублікату квитанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами частин 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Під час розгляду справи у суді жодних документів на підтвердження як оплати податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, так і звернення до банківських установ для отримання платіжних документів, ОСОБА_1 суду не надано та у матеріалах справи відсутні.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст.59 Податкового кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2020 року ГУ ДПС у Запорізькій області відповідачу поштою на адресу: вул. Центральна, буд. 2а, с. Морозівка, Запорізький район, Запорізька область направлена податкова вимога від 07.09.2020 № 27936-60 на суму 4228,44 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Однак, згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У силу п. 70.7 ст. 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 70.2.4 п. 70.2 ст. 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація, в тому числі про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.

Таким чином, платник податків у разі зміни податкової адреси зобов`язаний подати відповідному контролюючому органу заяву для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків або заяву про внесення змін до Державного реєстру, в тому числі щодо місця проживання. Натомість, доказів того, що платник податків у встановленому порядку повідомив контролюючий орган про зміну місця проживання відсутні.

Враховуючи вказані положення ПК України, на думку суду, податкова вимога від 07.09.2020 № 27936-60 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п. 95.1 – 95.2 ст. 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4600,00 грн., військового збору у сумі 383,33 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 4983,33 грн. чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 33 копійки), який складається:

з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4600,00 (чотири тисячі шістсот гривень) грн. р/р UA838999980333199341000008431, код платежу 11010500, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ с. Широке/11010500, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

з військового збору у розмірі 383,33 (триста вісімдесят три гривні 33 копійки) грн. р/р UA198999980313080137000008431, код платежу 11011001, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ с. Широке/11011001, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак