Рішення № 101325089, 11.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2021 року м. Ужгород№ 260/440/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.;

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача - Попович Ш.О.,

представника відповідача - Блага О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що йому нараховано податковий борг за зерновий склад, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який має загальну площу 514,0 кв.м. та розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2120488400:10:000:0041 площею 0,2200 га за цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства". Вказує на те, що вказаний зерновий склад належить йому на праві часткової власності в частині 1/3 з 10.11.2008 року на підставі свідоцтва про право від 10.11.2008 року, а інша частина - 2/3 належить ОСОБА_1 з 18.03.2011 року на підставі договору купівлі - продажу № 1104 від 07.03.2011 року та використовується для зберігання зернових культур. Факт належності складу до категорії будівля для зберігання зерна підтверджується довідкою Свободянської сільської ради № 960 від 17.11.2020 року. Вказує на те, що належна йому на праві спільної часткової власності нежитлова будівля - зерносклад використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником при вирощуванні зернових культур, то у даному випадку вона є об`єктом оподаткування, відповідно до пп. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року замінено відповідача на правонаступника.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задоволити, з мотивів наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила та просила суд відмовити у задоволенні такого, як безпідставного.

Заперечуючи проти позову представник відповідача звернула увагу на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким визначено податкове повідомлення - рішення від 03 грудня 2020 року,яким визначено податкові зобов`язання ОСОБА_2 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік відповідає нормам чинного законодавства. Зокрема, зазначає, що правовий аналіз абз. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачає його застосування при наявності двох умов, а саме - власника об`єкта нерухомості є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває нежитлова будівля - склад, площею 514,0кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний склад належить позивачу на праві часткової власності в частині 1/3 з 10 листопада 2008 року на підставі Свідоцтва про права власності серії НОМЕР_1 від 10.11.2008 року.

Як вбачається з Реєстру прав власності на нерухоме майно у графі "тип майна" зазначено наступне: нежитлова будівля казарма - склад, опис об`єкта - нежитлова будівля казарми - складу під літерою "А", одноповерхова, стіни цегляні та дерев`яні.

Як встановлено судом, ГУ ДПС у Закарпатській області проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесено щодо Позивача податкове повідомлення-рішення від 22.06.2020 №0075854-5133-0703 про визначення сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 32 173,83грн.

Оскільки визначені зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки Позивачем не було сплачене, виник податковий борг (недоїмка). ГУ ДПС у Закарпатській області сформовано податкову вимогу №88625-51 від 07.09.2020 про сплату боргу (недоїмки) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельний податок на загальну суму 33514,61грн. (в тому числі по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 32173,83грн.)

Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Після звернення Позивача та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі - казарми - складу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 514,0 кв.м., з часткою власності -1/3.

Головним управлінням було проведено перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за результатами якого нарахування знято, а податкове повідомлення від 22.06.2020 було відкликане.

ГУ ДПС у Закарпатській області після проведеного перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сформовано щодо Позивача податкове повідомлення-рішення від 03.12.2020 №0004287-0410-0703 про визначення сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 10724,61грн, яке і стало предметом розгляду даної справи.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно із статтею 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Так, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 цього Кодексу не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Разом з тим, відповідно до пп. 14.1.235 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно - правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України від 11.01.2001 №2238-ІІІ сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно з ст.1 Закону України від 23.09.2002 №575-УІ «Про сільськогосподарський перепис» до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі - КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 року у справі №0340/1905/18 зробив висновок про те, що правовий аналіз абзацу «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України передбачає його застосування при наявності двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівлі, споруди) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Щодо посилання Позивача у позові на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.02.2020 року у справі №820/3706/17, то такі не можуть бути застосовані у даних правовідносинах виходячи з наступного. Позивачем у справі №820/3706/17 є фізична особа-підприємець, платник єдиного податку, основним видом діяльності якої є вирощування зернових культур.

У даній справі Позивач є фізичною особою і жодних доказів про те, що він є сільськогосподарським виробником ним не надано, ним вказано лише те, що у вказаному складі зберігається зерно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання даного об`єкту нерухомості об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу встановлених обставин справи та положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними, такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та були спростовані доводами відповідача, які підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України судовий збір та інші витрати відшкодуванню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 листопада 2021 року.

СуддяС.А. Гебеш