Рішення № 101325021, 24.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2021 року м. Ужгород№ 260/2948/21 Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого Плеханової З.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради Закарпатської області , Міністерство соціальної політики України, ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОДА про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради Закарпатської області , яким просить: .Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради, код ЄДРПОУ 26099591, щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; 4.Зобов`язати Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради, код ЄДРПОУ 26099591, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; 5. Стягнути солідарно з Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 03192939, та Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради, код ЄДРПОУ 26099591, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 3950,00 грн.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється учасником бойових дій, у зв`язку з чим у травні 2021 року йому було виплачено разову грошову допомогу до 05 травня 2021 р. у розмірі 1491,00 грн., тобто в сумі меншій, аніж передбачено нормами ст. 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV). Вважає, що вказаними діями відповідач порушив його право на соціальний захист.

26 серпня 2021 року Міністерство соціальної політики України надало суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету, передбачених на виплату допомоги до 5 травня у 2021 році районніоргани соціального захисту населення і центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проводили такі виплати відповідно до норм чинного законодавства у межах бюджетних призначень. Окрім того, згідно інформації, що міститься у додатках до позову одноразова грошова допомога, встановлена постановою КМУ № 325, ОСОБА_1 виплачена своєчасно та в належному розмірі - 1 491,00 грн, так як позивач прирівняний до учасника війни.Отже, грошова допомога позивачу була виплачена правомірно, в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів, а тому Управління та Мінсоцполітики ніяким чином не порушували права та законні інтереси позивача та діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачалися Конституцією України, законами України „Про державний бюджет" (на відповідний рік) та „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

08 вересня 2021 року Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що позивачу як учаснику бойових дій відповідачем виплачено грошові кошти щорічної разової грошової допомоги за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн. відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325 . Зазначає, що у зв`язку із тим, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня, зазначений у рішеннях суду значно перевищує розмір, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 „ Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", а також з огляду на відсутність кошторисних призначень для таких виплат, органи соціального захисту населення не здійснюють перерахунок та виплату такої допомоги за рішенням суду.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 виданого02.11.2015 року, яке є безтерміновим і дійсним на всій території України.

У травні 2021 році позивачу нараховано та виплачено одноразову допомогу до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі 1 491,00 грн., що не оскаржується сторонами, у відповідності до Постанови КМУ № 325 від 08.04.2021 року

Не погоджуючись з даним розміром грошової допомоги позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату згаданої допомоги у 2021 році у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

18 травня 2021 року Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради, на адвокатський запит надало відповідь, в якій зазначило, що дана виплата станом на 18.05.2021 року не проводилася у зв`язку з відсутністю особового рахунку в банківській установі.

25 травня 2021 року відповідачем перераховано грошові кошти щорічної разової грошової допомоги за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн., що стверджується випискою по картковому рахунку.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі по тексту - Закон України № 3551-XII). Згідно зі ст.12 частини 5 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XIIзастосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.17 вищезазначеного Закону №3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року та № 325 від 08 квітня 2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 325 від 08 квітня 2021 року (набрала чинності 09 квітня 2021 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій 1491 гривня.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Ст.28 частини 1 вказаного Закону передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, Кабінет Міністрів України у Постанові № 325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ та Постанова № 325.

Виходячи із визначених у ч.4 ст.7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році необхідно застосовувати не Постанову № 325, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року за № 3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачу відповідачем повинна бути виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі, встановленому статтею 12 частиною 5 Закону України № 3551-ХІІ у редакції Закону України № 367-ХІV.

При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 294-IX від встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2021 року - 1769 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845 грн (1769 грн х 5).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, відповідачем було нараховано та виплачено позивачу щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2021 року як учаснику бойових дій у розмірі 1491 грн. Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 частиною 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому порушено права позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Суд звертає увагу на те, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанови Кабінету Міністрів України, не можуть змінювати приписів закону України, і позбавляти позивача вищевказаного права. Відсутність встановленого механізму їх виплати не звільняє Державу в особі уповноваженого органу від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум допомоги.

Відмова відповідача в перерахунку та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України").

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог, оскільки позивач, як учасник бойових дій, має право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі, встановленому статтею 12 частиною 5 Закону України №3551-ХІІ у редакції Закону України № 367-ХІV, разом з тим, відповідач, здійснюючи виплату грошової допомоги у меншому розмірі порушив права позивача, а тому з метою належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Слід зауважити, Восьмим апеляційним адміністративним судом 03 листопада 2021 підтримано аналогічні висновки у подібній справі № 260/2792/21 , 10 листопада 2021 року у рішенні № 260/2919/21, № 260/2969/21 , від 04.11.2021 року № 260/3026/21.

Що стосується позовної вимоги cтягнути солідарно з Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації та Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради, на користь ОСОБА_1 , судові витрати в розмірі 3950,00 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Одночасно суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, представником позивача на обґрунтування розміру наданої правничої допомоги у даній справі долучено докази понесення судових витрат, а саме:копія договору про надання юридичних послуг від 29.03.2021 р.укладеного між адвокатом Попович Ш.О. та Голожаі Габорем Ласловичем , розрахунок вартості наданих адвокатських послуг від 29.06.2021 р., Акт про прийняття передачі наданих послуг та грошових коштів.

Відповідно до п. 4 договору за надання юридичної допомоги , зазначеної у п.1 цього договору, клієнт зобовязується виплатити адвокату гонорар у розмірі 3950,00 грн.

Згідно з розрахунок вартості наданих адвокатських послуг від 29.06.2021 р.:

- Аналіз законодавства та судової практики відносно предмету та підстав позову - 600 грн.

- Підготовка позовної заяви з подальшим його супроводом у суді першої інстанції - 2800,0 грн.,

- Усні консультації з питань предмету та підстав позову - 450,00 грн.

- Виготовлення копій позовної заяви, додатків до неї та належна підготовка Гоформлення) їх для подачі до суду - 100,00 грн.

Загалом - 3950,00 грн.

Проте, в матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати на правову допомогу не підтверджені документально, а тому у задоволенні вимоги про їх стягнення слід відмовити.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації (90202, м.Берегово, вул. Мукачівська,3, код ЄДРПОУ 03192939) , Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради Закарпатської області ( 90202, м.Берегово , вул. Б.Хмельницького,7, код ЄДРПОУ 26099591) , Міністерство соціальної політики України (м.Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601,Код ЄДРПОУ 37567866 ), ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОДА (вул. Тургенєва, 8, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради Закарпатської області ( 90202, м.Берегово , вул. Б.Хмельницького,7, код ЄДРПОУ 26099591) щодо відмови здійсненні донарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій ОСОБА_1 за 2021 рік.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради Закарпатської області ( 90202, м.Берегово , вул. Б.Хмельницького,7, код ЄДРПОУ 26099591) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ) щорічної разової грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до положень частини 5 статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням проведених виплат.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова