Рішення № 101324148, 23.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 р. Справа№200/10289/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку загального провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Відділу обслуговування громадян № 10 (сервісного центру) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.07.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині та висновків Великої палати Конституційного Суду України від 23 січня 2020, року, у Рішенні по справі № І-5/2018(746/15) № І-р/2020 та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позову зазначено, що 09.07.2021 року позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян № 10 (сервісного центру) із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Разом з цим в призначенні пенсії було відмовлено через недостатність пільгового стажу. Позивач вважає вказані дії такими, що порушують його права на отримання пенсії та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16.08.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.

Ухвалою суду від 06.10.2021 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області відзив на позов. Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на безпідставність позиції ОСОБА_1 та зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення. В тому числі відповідач посилаючись на положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», зазанчив, що час навчання в професійно-технічному училищі не зараховується в страховий та пільговий стаж якщо строк між днем закінчення навчання та днем працевлаштування за надбаною професією не перевищує 3х місяців.

Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.10.2021 року закінчено підготовче провадження та призначити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії до розгляду по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.07.2021 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_1 , за період з 01.09.1992 року по 11.01.1999 року позивач проходив навчання у Селидівському гірничому технікумі; з 11.01.1999 року по 15.01.1999 року проходив зайняття в учбовому пункті; 15.01.1999 року позивач прийнятий на шахту учнем гірничого підземного з повним робочім днем в шахті; 04.04.1999 року переведений гірником підземним третього розряду з повним робочім днем в шахті; 05.07.2000 року переведений гірничим майстром підземним з повним робочім днем в шахті; 11.08.2001 року переведений учнем прохідника підземного з повним робочім днем в шахті; 15.10.2001 року переведений гірничим майстром підземним з повним робочім днем в шахті; 09.06.2003 року переведений помічником начальника дільниці підземним з повним робочім днем в шахті; 23.10.2003 року звільнений; 13.05.2004 року прийнятий на посаду гірничого майстра підземного з повним робочім днем в шахті; 10.03.2005 року звільнений за власним бажанням; 22.03.2005 року прийнятий прохідником підземним з повним робочім днем в шахті; 07.09.2005 року звільнений; з 20.09.2005 року по 26.09.2005 року зайнятий в учбовому пункті; 27.09.2005 року прийнятий помічником начальника з повним робочім днем в шахті; 29.10.2014 року переведений гірничим майстром дільниці з повним робочім днем в шахті; 28.09.2018 року звільнений; 03.10.2018 року прийнятий на посаду майстра гірничого підземним з повним робочім днем в шахті; 27.01.2019 року звільнений; 01.03.2019 року прийнятий на посаду майстра гірничого підземним з повним робочім днем в шахті; 24.07.2019 року переведений помічником начальника підземним з повним робочім днем в шахті; 10.02.2020 року переведений майстром гірничим з повним робочім днем на підземних роботах.

Відповідно спірного рішення ГУ ПФУ про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 підсумок по трудовому стажу: 25 років 1 місяць 21 день, підсумок по страховому стажу: 24 років 11 місяців 25 днів, підсумок по страховому стажу з урахуванням кратності: 24 роки 11 місяців 25 днів, підсумок по страховому стажу з урахуванням кратності + додаткові роки (за Список 1): 45 років 11 місяців 25 днів. Згідно розрахунку стажу, до пільгового стажу не було враховано період навчання позивача з 01.09.1995 року по 10.01.1999 року.

З Листа відповідача від 30.07.2021 року № 0500-1513-8/44459 вбачається, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, становить 25 років. Втім пільговий стаж позивача становить 21 рік 08 місяців 08 днів.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон України №1788-XII).

Закон України 1788-XII, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина четверта статті 24 Закону України №1058-IV).

Стаття 56 Закону України №1788-XII визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Згідно пункту до абзацу 3 статті 56 Закону України №1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно частини четвертої статті 24 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Відповідно Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вже було зазначено вище, згідно трудової книжки позивача НОМЕР_1 , за період з 01.09.1992 року по 11.01.1999 року позивач проходив навчання у Селидівському гірничому технікумі; спеціальність «Технологія підземної розробки корисних копалин», кваліфікація - гірничий технік - технолог; 15.01.1999 року позивач прийнятий на шахту учнем гірничого підземного з повним робочім днем в шахті. Відповідно термін між закінченням навчання та початком трудової діяльності за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином період навчання ОСОБА_1 у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1992 року по 15.01.1999 року підлягає зарахуванню в страховий та пільговий стаж.

Відповідно частини 3 статті 114 Закону України №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій (робітники очисного забою, прохідники, забійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин) - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

При визначенні стажу шахтарям, які достроково виходять на пенсію за відповідними пільгами застосовується Роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 р. № 8 «Про Порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, працівникам, які мають не менш 10 років стажу роботи на провідних професіях, але не відпрацювали на цих роботах 20 років пенсія, незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до кожного повного року роботи на провідних професіях додаткових 3 місяці.

Як вже було зазначено вище, згідно спірного рішення ГУ ПФУ про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 підсумок по трудовому стажу: 25 років 1 місяць 21 день, підсумок по страховому стажу: 24 років 11 місяців 25 днів, підсумок по страховому стажу з урахуванням кратності: 24 роки 11 місяців 25 днів, підсумок по страховому стажу з урахуванням кратності + додаткові роки (за Список 1): 45 років 11 місяців 25 днів.

Суд звертає увагу, що рішення ГУ ПФУ про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 та Лист № 0500-1513-8/44459 від 30.07.2021 року містять різні відомості з приводу кількості пільгового стажу позивача. Враховуючи, що спірне рішення має правові наслідки, на відміну від Листа № 0500-1513-8/44459, суд приймає до уваги саме ті розрахунки, що вказані в такому рішенні, а саме: підсумок по трудовому стажу: 25 років 1 місяць 21 день, підсумок по страховому стажу: 24 років 11 місяців 25 днів, підсумок по страховому стажу з урахуванням кратності: 24 роки 11 місяців 25 днів, підсумок по страховому стажу з урахуванням кратності + додаткові роки (за Список 1): 45 років 11 місяців 25 днів.

Згідно періодів, визначених в трудовій книжці, та з урахуванням періоду навчання суд вважає, що пільговий стаж позивача є достатнім для призначення пенсії на підставі вимог частини 3 статті 114 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо врахування відповідачем Роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 р. № 8 «Про Порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно змісту Роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 р. № 8 «Про Порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, які мають не менш 10 років стажу роботина провідних професіях, але не відпрацювали на цих роботах 20 років пенсія, незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до кожного повного року роботи на провідних професіях додаткових 3 місяці.

Суд вважає, що вищезазначене роз`яснення передбачає зарахування стажу роботи особам, зайнятим на підземних роботах у випадку не достатності пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону № 1788-XII, та приходить до висновку, що таке Роз`яснення не підлягає застосуванню з огляду на те, що пільговий стаж позивача є достатнім для призначення пенсії на підставі вимог частини 3 статті 114 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду по справі №2-а-22/11 від 20 жовтня 2021 року.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Відділу обслуговування громадян № 10 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.07.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 09.07.2021 року позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням висновків суду та прийняття рішення про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд вважає, що вказаний спосіб захисту прав є достатнім та належним.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись положеннями КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу обслуговування громадян № 10 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.07.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім), 00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка