Рішення № 101323871, 24.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Справа № 160/18849/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення; визнання дій протиправними; зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), в якій позивач просить суд визнати протиправним рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №045650000220 від 18.02.2021 року, викладене в протоколі (розпорядженні) від 18.02.2021 року щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в частині встановлення проценту з розрахунку в розмірі 56% від суддівської винагороди виходячи зі стажу на посаді судді 23 роки починаючи з 19 лютого 2020 року; визнати протиправними дії відповідача, викладені в листі № 15231-8445 (К-01)8-0400\21 від 07.05.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року в розмірі 72% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 31 рік 5 місяців 27 років; зобов`язати Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області зробити перерахунок та призначити до виплати з 19.02.2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 72% грошового утримання судді без обмеження граничного максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання як судді, який на час виходу у відставку має стаж роботи судді 31 рік 5 місяців 27 днів (Розрахунок: 20 років-50%; 11 років-22%: Всього: 50%+22%=72%); зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішення суду звіт про виконання рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 р., після залишення ухвалою суду від 13.10.2021 р. даної позовної заяви без руху, відкрито провадження в адміністративній справі № 160/18849/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання рішення протиправним; визнання дій протиправними; зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Позивач - ОСОБА_1 є суддею у відставці, та з 31.08.2018 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 р. по справі №160/7014/20, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці з 19.02.2020 р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 № 16 з урахуванням фактично виплачених сум.

Виконуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 р. по справі №160/7014/20, відповідач зробив перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання в розмірі встановлення проценту розрахунку в розмірі 56 % від суддівської винагороди виходячи зі стажу на посаді судді 23 роки, починаючи з 19 лютого 2020 року, про що було зазначено в його рішенні №045650000220 від 18.02.2021 р., викладеному в протоколі від 18.02.2021 року.

Однак, як зазначає позивач, рішенням Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. по справі №160/9682/18, а також рішенням Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 26.06.2020 р. по справі №160/4948/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок та призначити до виплати з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% з урахуванням до спеціального стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці: половину терміну навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 5 місяців; стажу роботи на посаді Першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції - 3 роки 4 місяці 6 днів та періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні.

В подальшому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 26.06.2020 р. по справі №160/4948/20,в тексті якого зазначено, що з 01 січня 2020 р. здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням до спеціального стажу, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці: половину терміну навчання у вищому навчальному закладі 2 роки 5 місяців; стажу роботи на посаді першого закстпуника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції - 3 роки 4 місяці 6 днів та період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні.

Однак, як зазначає позивач, відповідач, здійснюючи останній перерахунок, протиправно зменшив суддівський стаж останнього, порушуючи Конституційні права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, гарантованої державою.

На підставі викладеного вище, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

09.11.2021 р., через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, представником відповідача було подано клопотання від 09.11.2021 р. за вх.№98602/21 про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії пенсійної справи ОСОБА_1 .

10.11.2021 р., через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, представником відповідача було відзив на позовну заяву від 10.11.2021 р. вх.№99470/21, в тексті якого зазначено наступне.

Відповідно до протоколу розрахунку стаж позивача - ОСОБА_1 , станом на 04.11.2021 р. страховий стаж позивача складає 42 роки 5 місяців, а загальний суддівський стаж становить 27 років 1 місяць 23 дні.

До суддівського стажу зараховані такі періоди роботи позивача на посаді судді: 20.11.1975 - 11.11.1977 - 1 р., 11 міс., 22 дн.; 01.09.1981 - 28.01.1984 - 2 р., 4 міс., 28 дн.; 21.06.1987 - 22.07.1988 - 1 р., 1 міс., 2 дн.; 25.07.1988 - 26.12.1998 - 10 р., 5 міс., 2 дн.; 29.12.1998 - 31.12.2002 - 4 р., 0 міс., 3 дн.; 01.02.2007 р. - 31.07.2018 р. - 11 р., 6 міс., 0 дн.

При цьому відповідач зазначає, що відповідно до трудової книжки позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача прийнято «стажером» Євпаторійського міського народного суду. Займана посада, згідно з трудовою книжкою, не передбачена ст.137 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402, відповідно підстави для її зарахування до стажу роботи на посаді судді відсутні.

Водночас відповідач зазначає, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи трудової діяльності в пансіонаті «Алмазний» з 11.02.1975 р. по 28.05.1975 р., оскільки в довідці від 29.05.1975 р. за №19 не зазначена підстава видачі.

На підставі викладеного вище, з урахуванням суддівського стажу позивача - ОСОБА_1 , відповідач вважає неправомірним здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 72 %. На підставі означеного, просить суд у задоволенні перд`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

18.11.2021 р., через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, представником відповідача було подано додатки до копії пенсійної справи позивача - ОСОБА_1 .

Суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Отже, рішення у даній адміністративній справі, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р., зі змінами, приймається 24.11.2021 р.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є суддею у відставці, з 31.08.2018 р. перебуває на обліку в Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області, та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 20.11.1975 року по 20.11.1977 року проходив строкову військову службу в Радянській Армії; з 01.09.1981 року по 01.07.1986 року проходив навчання на юридичному факультеті денної форми навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова; з 21.06.1987 року по 22.07.1988 року працював народним суддею Євпаторійського міського народного суду; з 25.07.1988 року по 08.04.1990 року працював народним суддею Апостолівського районного народного суду і був зарахований в штат цього же суду за переведенням із Євпаторійського міського народного суду Кримської області; з 09.04.1990 року по 25.08.1999 року працював народним суддею Павлоградського міського народного суду і був призначений головою цього суду.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 24.12.1998 р. №1007/к позивач з 29.12.1998 року був призначений на посаду першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції; згідно з наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2002 р. №1266/к з 31.12.2002 року звільнений за переведенням до Державної судової адміністрації України; згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 29.12.2002 року з 02.01.2003 року призначений начальником територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області.

Постановою Верховної Ради України від 16.03.2006 року №3565-IV, ОСОБА_1 був обраний суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому працював до 31.08.2018 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 липня 2018 року №2233/о/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду у відставку», з урахуванням ухвали Вищої ради правосуддя від 16 серпня 2018 року №2632/о/15-18 «Про виправлення описки в рішенні Вищої ради правосуддя від 10 липня 2018 року №2233/о/15-18», позивача було звільнено з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року №702-к «Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату», з 31.08.2018 року позивача відраховано зі штату суду у зв`язку зі звільненням з посади судді у відставку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. у справі №160/9682/18 визнано протиправними дії та розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у протоколі від 23.10.2018 року щодо визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання - 86% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 3 дні.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву щодо призначення та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 30 років, починаючи з 05.09.2018 року, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовну - відмовлено.

Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 352,40 грн. (триста п`ятдесят двi гривнi 40 копiйок).

Відповідно до норм ст.255 КАС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. у справі №160/9682/18 набрало законної сили 28.03.2019 р., що підтверджується відповідним написом на примірнику останнього, копія якого міститься в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністартвиного суду від 16.10.2020 р. у справі №160/9682/18 прийнято звіт, поданий 01.10.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року у справі № 160/9682/18.

Рішенням Дніпроптеровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 р. у справі №160/4948/20 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним розпорядження, викладене у протоколі від 27 січня 2020 року та рішення 045650000220 від 30.01.2020 головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2020 року судді у відставці ОСОБА_1 - в розмірі 86% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 3 дні. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок та призначити до виплати з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% з урахуванням до спеціального стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці: половину терміну навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 5 місяців; стажу роботи на посаді Першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції - 3 роки 4 місяці 6 днів та періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням суду у справі №160/4948/20. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 841 грн. 00 коп.

Відповідно до норм ст. 255 КАС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 р. у справі №160/4948/20 набрало законної сили 27.07.2020 р., що підтверджується відповідною відміткою на примірнику останнього, копія якого міститься в матеріалах справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 р. у справі №160/7014/20 адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за результатами розгляду заяви від 06.03.2020 № 528, оформлену листом від 04.05.2020 вих. № 131/036-22. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці з 19.02.2020 р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 № 16 з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до норм ст. 255 КАС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 р. у справі №160/7014/20 набрало законної сили 12.01.2021 р., що підтверджується відповідною відміткою на примірнику останнього, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 18.02.2021 р. №045650000220 судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 встановлено процент з розрахунку в розмірі 56 % від суддівської винагороди, виходячи зі стажу на посаді судді 23 роки, 8 місяців, 3 дні.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області зі зверненням від 09.03.2021 р. щодо зменшення суддівського стажу.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпроперовській області, оформленого листом «Про розгляд звернення» від 07.05.2021 р. за №15232-8445/К-01/8-0400/21, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку складає 56 %, оскільки, як зазначено в останньому, згідно даних трудової книжки, ОСОБА_1 працював на посадах судді 23 роки, а саме: 21.06.1987 р. - 22.07.1988 р. - народний суддя Євпаторійського міського народного суду - 1 рік, 1 місяць, 2 дні; 25.07.1988 р. по 25.08.1999 р. - народний суддя, голова суду - 11 років, 1 місяць, 1 день; 01.02.2007 р. - 31.08.2018 р. - суддя, голова суду - 11 років, 7 місяців, 0 днів.

Відповідно до трудової книжки 05.08.1986 р. ОСОБА_1 прийнято «стажером» Євпаторійського міського народного суду. Займана посада, згідно трудової книжки, не передбачена ст. 137 ЗУ №1402, відповідно підстави для її зарахування до стажу роботи на посаді судді відсутні. Також до стархового стажу не враховано період трудової діяльності в пансіонаті «Алмазний» з 11.02.1975 р. по 28.05.1975 р., оскільки в довідці від 29.05.1975 р. за №19 не зазначена підстава видачі.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо призначення та виплати ОСОБА_1 довічного грошового утримання, як судді у відставці, у розмірі 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працював на відповідній посаді, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Під час розгляду справи, судом прийняті до уваги правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 521/2593/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 592/5433/17, від 24 березня 2020 року у справі № 559/512/17 та від 29 квітня 2020 року у справі 426/12415/16-а, обставини яких є подібними.

Верховний Суд зазначив:

Відповідно до частини третьої статті 141 Закону № 2453-VI, у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, тобто у редакції Закону України від 12.12.2015 № 192-VIII Про забезпечення права на справедливий суд (далі Закон №192-VIII)] щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За правилами частини першої статті 120 Закону № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції, яка діяла до 28.03.2015 набрання чинності Законом № 192-VIII, яким Закон №2453-VI було викладно в новій редакції) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом від 15.12.1992 № 2862-ХІІ Про статус суддів (далі № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30.10.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів.

Згідно з пунктом 3-1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів, чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XI Про військовий обов`язок і військову службу час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи викладене вище, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.

Це підтверджується також положеннями Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII Про Вищу раду правосуддя, яким були внесені зміни в Закон № 2453-VI, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посаді слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Із матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 р. у справі №160/4948/20 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним розпорядження, викладене у протоколі від 27 січня 2020 року та рішення 045650000220 від 30.01.2020 головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2020 року судді у відставці ОСОБА_1 - в розмірі 86% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 3 дні. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок та призначити до виплати з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% з урахуванням до спеціального стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці: половину терміну навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 5 місяців; стажу роботи на посаді Першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції - 3 роки 4 місяці 6 днів та періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням суду у справі №160/4948/20.

Означене вище рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 р. у справі №160/4948/20, відповідно до норм ст.255 КАС України, набрало законної сили 27.07.2020 р., що підтверджується відповідною відміткою на примірнику останнього, копія якої міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи містяться докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 р. у справі №160/4948/20, а саме: протокол призначення пенсії від 17.09.2020 р., з тексту якого судом встановлено, що суддівський стаж ОСОБА_1 складає - 31 рік, 5 місяців, 27 днів. Зазначений протокол призначення пенсії від 17.09.2020 р. про визначення за позивачем суддівського стажу складає - 31 рік, 5 місяців, 27 днів не був скасований у встановленому законом порядку, є чинним, а отже, повторне перерахування суддівського стажу позивача, здійснене відповідачем, та відображене в листі від 07.05.2021 р. є прототиправним та необгрунтованим, суперечить вищезазначеним нормам чинного законодавства та рішенню Дніпроптеровського окружного адміністратвиного суду від 26.06.2020 р. у справі №160/4948/20, яке набрало законної сили 27.07.2020 р.

При цьому, суд зазначає, що ст.58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Щодо відсоткового зменшення до 56% щомісячного довічного грошового забезпечення позивача, як судді у відставці, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI.

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.

Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).

Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Таким чином з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, для всіх судді у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII.

Суд звертає увагу, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлений Законом №1402-VIII, визначається з урахуванням трьох складових: 1) стажу роботи на посаді судді; 2) розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; 3) відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому суд вважає, що у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані різні закони при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, оскільки зазначене не узгоджується з приписами чинного законодавства, суперечить змісту рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 щодо необхідності встановлення однакового підходу до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

При визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.

Як встановлено судом, відповідачем перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді здійснено виходячи із 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Проте, як зазначено судом вище, стаж роботи позивача на посаді судді, що дає позивачу право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, становить повних 31 рік 5 місяців 27 днів, що підтверджується і протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії від 17.09.2020 р., який не скасований у встановленому законом порядку, а відповідно є чинним.

При цьому, наведений суддівський стаж позивача також підтверджується судовими рішеннями, які наведені вище та набрали законної сили.

При цьому, суд зазначає, що оскільки відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 р. у справі №160/4948/20 виконано, що підтверджується протоколом призначення пенсії від 17.09.2020 р., копія якого міститься в матеріалах справи, та з тексту якого судом встановлено, що судівський стаж ОСОБА_1 складає - 31 рік, 5 місяців, 27 днів. При цьому, відповідачем, безпідставно, без обгрунтування на те законними підставами, та без посилання на чинні норми законодавства, протоколом/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 18.02.2021 р. позивачу - ОСОБА_1 повторно здійснено розрахунок суддівського стажу та зменшено суддівський стаж останнього.

Оскільки відповідачем під час судового розгляду справи, будь-якими належними та допустимими доказами, в розумінні норм ст.ст. 73-78 КАС України, не підтверджено правомірність здійснення повторного розрахунку та зменшення суддівського стажу, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправним рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №045650000220 від 18.02.2021 року викладене в протоколі (розпорядженні) від 18.02.2021 року щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в частині встановлення проценту з розрахунку в розмірі 56% від суддівської винагороди виходячи зі стажу на посаді судді 23 роки починаючи з 19 лютого 2020 року.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача, викладених в листі № 15231-8445 (К-01)8-0400\21 від 07.05.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року в розмірі 72% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 31 рік 5 місяців 27 років, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, суд зазначає, що дія - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, його активний вчинок, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і мав вчинити.

З урахуванням викладеного вище, та зважаючи на те, що відповідачем, безпідставно, з необгрунтованих причин було протиправно повторно здійснено розрахунок суддівського стажу та зменшено судівський стаж з 31 року 5 місяців 27 років, визначеного протоколом призначення пенсії від 17.09.2020 р., до 23 років, про що зазначено в рішенні від 07.05.2021 р. №15231-8445/К-01/8-0400/21, оформленого листом «Про розгляд звернення», суд прийшов до висновку про необіхність виходу за межі позовних вимог, передбаченого ч.2 ст.9 КАС України, якою визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, та з метою ефективного захисту прав позивача. При цьому, суд зазначає, що за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

На піставі викладеного вище, та з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення суддівського стажу ОСОБА_1 з 31 року 5 місяців 27 днів, визначеного за протоколом призначення пенсії від 17.09.2020 р. до 23 років, зазначеного в рішенні, оформленого листом «Про розгляд звернення» від 07.05.2021 р. №15231-8445/К-01/8-0400/21, та як наслідок визнати протиправним та скасувати рішення Головного упраління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом «Про розгляд звернення» від 07.05.2021 р. №15231-8445/К-01/8-0400/21.

При цьому, позовна вимога про зобов`язання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , враховуючи стаж роботи на посаді судді 31 рік 5 місяців 27 років, є фактично вимогою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року у справі № 160/4948/20 у порядку ст.382 КАС України, яка не підлягає задоволенню з підстав, які наводяться нижче.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 26 червня 2020 р. у справі №160/4948/20 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним розпорядження, викладене у протоколі від 27 січня 2020 року та рішення 045650000220 від 30.01.2020 головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2020 року судді у відставці ОСОБА_1 - в розмірі 86% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 3 дні. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок та призначити до виплати з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% з урахуванням до спеціального стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці: половину терміну навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 5 місяців; стажу роботи на посаді Першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції - 3 роки 4 місяці 6 днів та періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням суду у справі №160/4948/20 звіт про виконання рішення суду.

В матеріалах справи міститься протокол призначення пенсії ОСОБА_1 від 17.09.2020 р., яким, на підставі рішення 045650000220 від 18.09.2020 р. про перерахунок пенсії, здійснено перерахунок пенсії, із зазначенням судівського стажу - 31 рік, 5 місяців, 27 днів.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, вирішення такого питання належить до виключної компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд - це суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.

Положення статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються із вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № №30 (далі - Положення).

Так, п.2.3.44 цього Положення (у редакціїї від 12.04.2018 року) визначено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов`язані із виконанням судових рішень.

Так, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року у справі №160/4948/20 прийнято одноособово суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду: головуючий суддя - Ніколайчук С.В.

Відповідно до ч.3 ст.18 КАС України, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

А тому, з метою виконання вимог статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підлягає вирішенню раніше визначеним складом суду (суду, який ухвалив рішення у справі).

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, як звернення позивача - ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок останньому розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року в розмірі 72% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 31 рік 5 місяців 27 років, так і відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року в розмірі 72% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 31 рік 5 місяців 27 років, при цьому в оскаржуваному рішенні, оформленому листом «Про розгляд звернення» від 07.05.2021 р. №15231-8445/К-01/8-0400/21 зазначено лише про те, що судівський стаж ОСОБА_1 складає 23 роки, будь-якого зазначенння про розмір 72 % суддівської винагороди, означене рішення не містить. Відтак, позовна вимога в частині визнання протиправними дій відповідача викладених в листі № 15231-8445 (К-01)8-0400\21 від 07.05.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року в розмірі 72% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 31 рік 5 місяців 27 років є передчасною.

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача щодо повторного здійснення перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи на посаді судді 31 рік 5 місяців 27 років, оскільки суд у даній справі не наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль за винесенням рішення суду у іншій справі, шляхом пред`явлення іншого позову, так як це суперечить нормам ст.382 КАС України.

Відтак, позовна вимога про зобов`язання Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області зробити перерахунок та призначити до виплати з 19.02.2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 72% грошового утримання судді без обмеження граничного максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання як судді, який на час виходу у відставку має стаж роботи судді 31 рік 5 місяців 27 днів (Розрахунок: 20 років-50%; 11 років-22%: Всього: 50%+22%=72%), суд зазначає, що остання є передчасною, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області з відповідною заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру 72 % суддівської винагороди (грошового утримання) судді.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішення суду звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Тобто, дана стаття встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

Відтак, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт є виключно правом суду. При цьому, враховуючи той факт, що означеним рішенням у даній справі, суд не зобов`язував відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити відповідні дії, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішення суду звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №045650000220 від 18.02.2021 року, викладене в протоколі (розпорядженні) від 18.02.2021 року щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в частині встановлення проценту з розрахунку в розмірі 56% від суддівської винагороди виходячи зі стажу на посаді судді 23 роки починаючи з 19 лютого 2020 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення суддівського стажу ОСОБА_1 з 31 року 5 місяців 27 днів, визначеного за протоколом призначення пенсії від 17.09.2020 р. до 23 років, зазначеного в рішенні, оформленого листом «Про розгляд звернення» від 07.05.2021 р. №15231-8445/К-01/8-0400/21;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного упраління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом «Про розгляд звернення» від 07.05.2021 р. №15231-8445/К-01/8-0400/21;

- в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до квитанції № 2472-3916-5146-0246 від 08.10.2021 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 951,60 грн. (дев`ятсот п`ятдесят одна грн. 60 коп.),який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання рішення протиправним; визнання дій протиправними; зобов`язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні частково здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, а саме, судового збору у розмірі 475,80 грн. (951,60 грн./4*2).

Керуючись ст. ст. ст. 242 - 244, 246, 250, 254, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання рішення протиправним; визнання дій протиправними; зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №045650000220 від 18.02.2021 року, викладене в протоколі (розпорядженні) від 18.02.2021 року щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в частині встановлення проценту з розрахунку в розмірі 56% від суддівської винагороди виходячи зі стажу на посаді судді 23 роки починаючи з 19 лютого 2020 року;

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення суддівського стажу ОСОБА_1 з 31 року 5 місяців 27 днів, визначеного за протоколом призначення пенсії від 17.09.2020 р. до 23 років, зазначеного в рішенні, оформленого листом «Про розгляд звернення» від 07.05.2021 р. №15231-8445/К-01/8-0400/21;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного упраління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом «Про розгляд звернення» від 07.05.2021 р. №15231-8445/К-01/8-0400/21;

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 475,80 грн. (чотириста сімдесят п`ять грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова