Рішення № 101323699, 08.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року Справа № 160/15468/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи та періодів військової служби;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи час навчання в «Учбово- курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» за спеціальністю по професії «гірничий підземний» з 25.02.2002 по 26.03.2002 та з 18.04.2002 р. по 19.04.2002 р., по професії «гірник очисного вибою» з 18.10.2004 р. по 23.11.2004 року, період проходження строкової військової служби з 17.05.2002 року по 27.10.2003 року з часу виникнення права, а саме з 09.06.2020 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 03.09.2015 року по 24.11.2015 року та з 08.12.2015 року по 07.03.2016 року в стаж роботи за професією гірника очисного вибою з часу виникнення права, а саме з 09.06.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , призначивши її відповідно до норм абз.8 ч.2 ст.ЗЗ Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі пенсії за віком з часу виникнення права, а саме з 09.06.2020 року та виплатити пенсію з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що з 09.06.2020 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи від професійного захворювання згідно ч.1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 11.06.2021 року позивач звернувся до відповідача з питання обчислення розміру пенсії та отримав роздруківку пільгового стажу роботи з якої вбачається, що пільговий стаж зараховано не повністю, що, всовую чергу, призвело до зменшення розміру пенсії та відсутності підстав для нарахування пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. З проведеним розрахунком пільгового стажу позивач не згоден та вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо порядку та виплати йому пенсії неправомірними та такими, що вчинені не на підставі закону, що є грубим порушенням прав та законних інтересів, а також звужує їх зміст, визначений Конституцією України за чинним законодавством.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 160/15468/21за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), згідно вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

19.10.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на правомірність своїх дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З 09.06.2020 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи від професійного захворювання згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.06.2021 року позивач звернувся до відповідача з питання обчислення розміру його пенсії, проте останнім відмовлено у здійсненні перерахунку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу"(далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413(далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтранс служби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статей1та2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України"(далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно довідок № 1325 від 25.05.2018 року, № 1326 від 25.05.2018 виданих військовою частиною А1815, брав безпосередню участь у бойових діях в зоні АТО в період з 03.09.2015 р. по 24.11.2015 р. та з 08.12.2015 р. по 07.03.2016 р. та мають зарахуватись до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три до спеціального та пільгового стажу роботи.

Відповідачем, вказані періоди не зараховані до страхового та пільгового стажу позивача і до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три, що свідчить про порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вимог наведених норм законодавства.

Позивач проходив військову службу на підставі указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року про часткову мобілізацію із збереженням місця роботи та середнього заробітку.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 03.09.2015 р. по 24.11.2015 р. та з 08.12.2015 р. по 07.03.2016 р. в стаж роботи за провідною професією підлягають до задоволення відповідно до наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р. «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років» яким передбачено, період перебування в районах проведення антитерористичної операції підлягає зарахуванню на пільгових умовах один місяць за три, станом на момент звернення із заявою від 09.06.2020 року про призначення пенсії по інвалідності.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи період проходження строкової військової служби з 17.05.2002 року по 27.10.2003 року з часу виникнення права, а саме з 09.06.2020 року.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до наданого ПФУ розрахунку не був зарахований до пільгового стажу позивача.

Період проходження військової служби з 17.05.2002 року по 27.10.2003 року не враховано до пільгового стажу по професії гірника підземного.

До прийняття на військову службу та звільнення з військової служби позивач працював на посаді учня гірника підземного з повним робочим днем в шахті.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у виключних випадках, а саме: якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за спеціальністю .

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи час навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» за спеціальністю по професії «гірничий підземний» з 25.02.2002 по 26.03.2002 та з 18.04.2002 р. по 19.04.2002 р., по професії «гірник очисного вибою» з 18.10.2004 р. по 23.11.2004 року.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до наданого ПФУ розрахунку не був зарахований до пільгового стажу позивача за провідною професією період навчання в учбово-курсовому комбінаті, а саме:

з 25.02.2002 по 26.03.2002- навчання за професією «гірничий підземний»

з 18.04.2002 р. по 19.04.2002 р. - навчання за професією «гірничий підземний»

з 18.10.2004 р. по 23.11.2004 р. - навчання за професією «гірник очисного вибою»

Відповідно до довідки ВСП Шахтоуправління Тернівське ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля від 27.11.2020 №874 Позивач з 13.09.2004 по 18.10.2004 проходив навчання на курсах по професії Прохідник, з 19.10.2004 по 23.11.2004 протягом періоду виробничої практики працював за посадою учня прохідника підземного, з 24.11.2004 по 25.11.2004 складав іспити; з 31.08.2009 по 14.10.2009 проходив навчання на курсах по професії Машиніст гірничих виїмкових машин, з 15.10.2009 по 03.01.2010 протягом періоду виробничої практики працював за посадою учня машиніста гірничих виїмкових машин, з 04.01.2010 по 05.01.2010 складав іспити.

Так, окрім трудової книжки на підтвердження періодів навчання позивачем були надані довідки № № 1190, 1189 від 27.08.2020 року. В пільговій довідці зазначено, що на час навчання сплачувався середній заробітку. Після закінчення навчання позивач продовжував працювати за набутими професіями: 26.11.2004 року - переведений прохідником; 15.10.2009 року - прийнятий учнем машиніста гірничих виїмкових машин. На думку суду, ці професії відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , призначивши її відповідно до норм абз.8 ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі пенсії за віком з часу виникнення права, а саме з 09.06.2020 року та виплатити пенсію з урахуванням виплачених сум.

Так, непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону (ч. 2 ст. 33 Закону №1058).

Статтею 45 Закону №1058 визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.

Відповідно до абз. 10 ч.3 ст. 24 Закону 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсію ОСОБА_1 відповідно до норм абз.8 ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі пенсії за віком з часу виникнення права, а саме з 09.06.2020 року

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи час навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» за спеціальністю по професії «гірничий підземний» з 25.02.2002 по 26.03.2002 та з 18.04.2002 р. по 19.04.2002 р., по професії «гірник очисного вибою» з 18.10.2004 р. по 23.11.2004 року, період проходження строкової військової служби з 17.05.2002 року по 27.10.2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи час навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» за спеціальністю по професії «гірничий підземний» з 25.02.2002 по 26.03.2002 та з 18.04.2002 р. по 19.04.2002 р., по професії «гірник очисного вибою» з 18.10.2004 р. по 23.11.2004 року, період проходження строкової військової служби з 17.05.2002 року по 27.10.2003 року з часу виникнення права, а саме з 09.06.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ,призначивши її відповідно до норм абз. 8 ч.2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі пенсії за віком з часу виникнення права, а саме з 09.06.2020 року та виплатити пенсію з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко