Ухвала суду № 101323606, 17.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 листопада 2021 р. Справа № 160/22114/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Боровик Святослава Володимировича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Боровик Святослава Володимировича, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 04.10.2021 року, просить суд:

- визнати дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Боровик Святослав Володимирович по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64522517 від 16.02.2021 – неправомірними;

- скасувати постанову ВП №64522517 про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2021р. державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Боровик Святослав Володимирович;

- скасувати постанову ВП №64522517 про арешт майна коштів боржника від 16.02.2021 р. державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Боровик Святослав Володимирович

Згідно автоматизованого розподілу між суддями від 12.11.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Так, згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; а публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Приписами частини 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Аналіз наведеної норми свідчить, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності іншого судового порядку оскарження. Якщо ж законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №826/12964/17.

Законом, що визначає сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами, які підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. (ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Системний аналіз положень наведених вище норм закону дає можливість зробити висновок про те, що розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а відтак, має здійснюватися саме тим судом, який постановив рішення у справі та видав виконавчий лист, за винятків випадків встановлених ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64522517 та постанова про арешт коштів боржника ВП №64522517, винесені щодо виконання виконавчого листа №2-214/142/17 від 22.05.2018 року, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення заборгованості.

Отже, за правилами вище наведених норм права, дії/бездіяльність державного виконавця, а також постанови про відкриття виконавчого провадження, тощо, які прийняті під час виконання судового рішення місцевого загального суду у цивільній справі, оскаржуються стороною виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.

Такий порядок оскарження передбачено також і приписами статті 447 ЦПК України.

Цієї нормою права встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, заявлений позивачем спір не відноситься до юрисдикції адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в даній справі слід відмовити позивачам.

Керуючись статтями 19, 170, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Боровик Святослава Володимировича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

На виконання вимог частини 6 статті 170 КАС України роз`яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до цивільної юрисдикції, тому він може звернутися з даною позовною заявою до місцевого загального суду в порядку цивільно-процесуального законодавства.

Також роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Боровик Святослав Володимирович (50065, м.Кривий Ріг, вул. В. Матусевича, 41, код ЄДРПОУ 34545897).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя В.В. Ільков