Рішення № 101323555, 01.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року Справа № 160/14445/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути суму податкового боргу в розмірі 82 827,03 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у розмірі 82 827, 03 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Судова кореспонденція на адресу відповідача направлялась за адресою, вказаною в матеріалах справи. Однак до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Письмових заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

З матеріалів справи вбачається, що в інтегрованих картках платника податків на момент подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 82 827, 03 грн., у тому числі:

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 76 468, 79 грн.;

- по військовому збору у сумі 6 358,24 грн.;

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 76 468, 79 грн. (у тому числі пеня у сумі 13 139, 83 грн.) виник 26.10.2019 згідно податкового повідомлення - рішення (форма Р) від 11.09.2019 №0000681304 та податкового повідомлення - рішення (форма ПС) від 11.09.2019 №0000691304, прийнятих на підставі акту перевірки від 12.07.2019 №38590/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Податковий борг з військового збору (код платежу 11011001) у сумі 6 358, 24 грн. (у тому числі пеня у сумі 1094, 99 грн.) виник 26.10.2019 згідно податкового повідомлення - рішення (форма Р) від 11.09.2019 №0000701304, прийнятого на підставі акту перевірки від 12.07.2019 №3 8590/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.1, п. 36.2, 36.3 та 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, відповідач зобов`язаний був відповідно до вимог п. 36.1, п. 36.2, 36.3 та 36.5 ст. 36 ПК України сплатити до бюджету у встановлений законом строк самостійно визначену ним суму зобов`язання.

З урахуванням вимог ст. 57 ПКУ, у зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань у встановлені строки, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України. Так, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Керуючись ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджені суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 ПКУ, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, рекомендованим листом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 05.11.2019 №276809-54, яку отримано відповідачем особисто 26.11.2019 року.

Статтею 42 ПКУ визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп. 191.1.45 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 87.1 та 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.41 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 82 827,03 грн., оскільки доказів добровільного погашення боргу відповідачем до суду не надано.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст. ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Водночас, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи позивач, як суб`єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 82 827,03 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник