Рішення № 101323530, 27.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року Справа № 160/14316/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо спрямування поточних платежів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в погашення податкового боргу в сумі 1 199 653,60 грн. за податковими деклараціями з податку на додану вартість за період з березня 2016 року по грудень 2017 року включно та нараховані на цей податковий борг штрафні санкцій та пеню;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснити корегування даних в інтегрованій картці платника державного підприємства «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)», код ЄДРПОУ 08679712, з податку на додану вартість шляхом повернення записів про борги минулих років по деклараціям з податку на додану вартість за період з березня 2016 року по грудень 2017 року включно та здійснити виключення нарахованої пені в сумі 511 288,77 грн. та пені, донарахованої у минулих роках, в сумі 549 146,4 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 р. № 0038991812 про застосування штрафу в розмірі 25% у сумі 299 913,40 грн. за платежем «податок на додану вартість» за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки воно прийнято на підставі протиправних висновків, викладених в акті перевірки. Вказано, що відповідачем було проведено камеральну перевірку строків сплати самостійно нарахованих податкових зобов`язань за податковими деклараціями зі спливом 1095 календарних днів з граничного строку подання податкових декларацій, що свідчить про протиправність в цілому оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.03.2021 року №0038991812. Позивач зазначає, що за податковими деклараціями, що є предметом цієї камеральної перевірки, вже були нараховані штрафні санкція та пеня, тому повторне донарахування за межами 1095 календарних днів, є протиправним. Зауважено, що спрямування ГУ ДПС у Дніпропетровській області грошових коштів ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)» в СЕА ПДВ на погашення податкового боргу за судовим рішенням здійснено з порушенням п. 95.3. ст. 95 ПК України, що, на думку позивача, також свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.03.2021 р. № 0038991812 та дій щодо нарахування й погашення штрафних санкцій, пені. Отже, позивач вважає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області протиправно здійснено нарахування штрафних санкцій на податковий борг, стягнутий за рішенням суду з рахунків платника податків, без врахування п. 113.1 ст. 113 ПК України та протиправно спрямовано поточні платежі в погашення таких штрафних санкцій, у тому числі пені минулих років. При проведенні камеральної перевірки контролюючим органом не доведено, що ДП «Підпримство ДКВС України (№34)» умисно не були сплачені узгоджені податкові зобов`язання з податку на додану вартість період з березня 2016 року по грудень 2017 року. Відповідачем було порушено право платника податків брати участь у розгляді заперечень на акт перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

29.09.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що платником податку не було здійснено сплату в строк, визначений законодавством. У ДП «Підприємство ДКВС України (№ 34)» нараховувався борг за документами, згідно яких самостійно визначене платником грошове зобов`язання по податковій звітності з ПДВ (узгоджене податкове зобов`язання визначене контролюючими органами) на загальну суму 1199653,60 грн., а саме, податкові декларації за період з 2016 року по 2017 рік, податкове повідомлення рішення (форма 'Н') від 28.10.2016 року №10041201 та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.08.2016 року №9152897305. Податковий борг платника податків ДП «Підприємство ДКВС України (№ 34)» (за період з березня 2016 (граничний термін сплати 30.04.2016 по грудень 2017 (граничний термін сплати 30.01.2018), за результатами погашення якого управлінням з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків 30.03.2021 винесене податкове повідомлення-рішення №0038991812, був заявлений до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідно до позовної заяви ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 23.01.2019 року №7551/04-36-10-08-06. Рішенням суду від 05.04.2019 року №160/810/19 задоволені позовні вимоги органу стягнення в сумі 3020323,55 грн., в тому числі і за вказаний період, що є предметом оскарження у судовій справі №160/14316/21. Відповідно до діючого законодавства, а саме, п.87.9 ст.87 ПКУ зі змінами та доповненнями, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Протягом 2019-2021 року в ІКП здійснювалось зарахування коштів, що сплачував платник податків та коштів, що стягуватися органом стягнення з рахунків в установах банків на виконання рішення суду від 05.04.2019 року №160/810/19. Податковий борг, заявлений у справі №160/810/19, переважно погашено згідно з черговістю його виникнення. Так, 26.01.2021 року було здійснено погашення сум боргу, що є предметом оскарження у судовій справі №160/14316/21, а саме за податковою декларацією від 17.01.2018 року №9295380788, непогашеним залишається податковий борг за податковою декларацією №99174484295 від 17.08.2018 року. Станом на 23.03.2020 року в ІКП з ПДВ по ДП "Підприємство ДКВС України (№34)" обліковувався податковий борг у сумі 3524701,73 грн. Відповідно, кошти, сплачені ДП «Підприємство ДКВС України (№ 34)», у подальшому зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до п.87.9 ст.87 Кодексу. У зв`язку з чим, відповідно до п. 124.2 ст.124 Кодексу, за несвоєчасну сплату податку розраховано штрафну санкцію у розмірі 299913,40 грн. (25 відсотків погашеної суми податкового боргу у розмірі 1199653,60 грн.).

12.10.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказано, що до теперішнього часу відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року у справі № 160/5225/19, в якому суд зобов`язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування в ІПК з податку на додану вартість пені з податку на додану вартість в сумі 101968 гривень 88 копійок, не виконано. Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року у справі №160/2463/20 визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо несписання безнадійного податкового боргу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34», код ЄДРПОУ 08679712, з податку на додану вартість на суму 341 970,70 грн. Відомості з ІКП позивача, надані відповідачем до відзиву на позовну заяву, підтверджують, що рішення суду не виконано, безнадійний борг та пеню не списано. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду (адміністративне провадження № К/9901/41820/18) від 26 квітня 2018 року зупинено виконаний постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 року у справі № 804/10008/15 в частині стягнення з рахунків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» в обслуговуючих банках кошти в сумі 2 142 806,62 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь державного бюджету до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Не зважаючи на зупинення примусового виконання рішень суду, відповідач здійснив погашення спірного податкового боргу шляхом зарахування поточних платежів позивача та здійснює нарахування та погашення пені минулих років у сумі 549 146,40 грн., що підтверджує доданий до позову витяг з ІКП ПДВ позивача щодо сум та підстав нарахованих штрафних санкцій.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» (код ЄДРПОУ 08679712) зареєстровано юридичною особою 13.03.2000 року, запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 22.10.2004 року.

На підставі підпункту 19-1.1 пункту 19-1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за 2016-2017 роки.

За наслідками перевірки складено акт від 15.02.2021 року №1975/04-36-18-12/08679712.

У висновку акту перевірки вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» узгодженої суми податкового зобов`язання у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку.

На підставі акту перевірки від 15.02.2021 року №1975/04-36-18-12/08679712 відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 30.03.2021 року №0038991812, яким за затримку на 1331, 1213, 1397, 1301, 1320, 1244, 1386, 1393, 1123, 1395, 1364, 1153, 1334, 1243, 1181, 1364, 1211, 1272, 1423, 1242, 1333, 1274, 1150, 1334, 1181, 1092, 1362, 1369, 1119, 1211, 1303, 1180, 1212 календарних днів сплати/зарахування банком або органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів/за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов`язання/податків/авансових внесків єдиного податку в сумі 299913,40 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% у сумі 299913,40 грн. за платежем податок на додану вартість.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п. 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, податковим законодавством визначено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 124.2. ст. 124 Податкового кодексу України передбачено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Судом встановлено та вказано в акті перевірки від 15.02.2021 року №1975/04-36-18-12/08679712, що перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по наступним документам:

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.11.2016 року №9221113493 – кількість днів затримки 1331;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.05.2017 року №9091813583 – кількість днів затримки 1213;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.06.2016 року №9101042801 – кількість днів затримки 1397;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.12.2016 року №9245113861 – кількість днів затримки 1301;

- податкове повідомлення-рішення від 28.10.2016 року №10041201 – кількість днів затримки 1320;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.03.2017 року №9044113813 – кількість днів затримки 1244;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.06.2016 року №9101042801 – кількість днів затримки 1386;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.05.2016 року №9079839209 – кількість днів затримки 1393;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.12.2017 року №9270562408 – кількість днів затримки 1123;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 12.07.2016 року №9117068325 – кількість днів затримки 1395;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 16.09.2016 року №9170677026 – кількість днів затримки 1364;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.11.2017 року №9242976237 – кількість днів затримки 1153;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.10.2016 року №9193418961 – кількість днів затримки 1334;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.04.2017 року №9068201041 – кількість днів затримки 1243;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.07.2017 року №9138871221 – кількість днів затримки 1181;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.08.2016 року №9149179425 – кількість днів затримки 1364;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.08.2017 року №9165616432 – кількість днів затримки 1211;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.02.2017 року №9022210804 – кількість днів затримки 1272;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.04.2016 року №9059199605 – кількість днів затримки 1423;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.05.2017 року №9091813583 – кількість днів затримки 1242;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 16.09.2016 року №9170677026 – кількість днів затримки 1333;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.03.2017 року №9044113813 – кількість днів затримки 1274;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 11.10.2017 року №9209515898 – кількість днів затримки 1150;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.12.2016 року №9245113861 – кількість днів затримки 1334;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.08.2017 року №9165616432 – кількість днів затримки 1181;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.01.2018 року №9295380788 – кількість днів затримки 1092;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.06.2016 року №9101042801 – кількість днів затримки 1362;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.08.2016 року №9152897305 - кількість днів затримки 1369;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.11.2017 року №9242976237 – кількість днів затримки 1119;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.06.2017 року №9115975062 – кількість днів затримки 1211;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 13.01.2017 року №9263841805 – кількість днів затримки 1303;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.09.2017 року №9190052695 – кількість днів затримки 1180;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.07.2017 року №9138871221 – кількість днів затримки 1212.

Відповідно до акту перевірки та у розрахунку штрафних санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення від 30.03.2021 року № 0038991812, відповідачем було здійснено зарахування поточних платежів з податку на додану вартість в СЕА ПДВ в погашення самостійно визначених платником податків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з березня 2016 року зі строком сплати 30.04.2016 року по грудень 2017 року зі строком сплати 30.01.2018 року включно.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Частина 2 п. 76.3 ст. 76 ПК України встановлює, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку, зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Така позиція Верховного Суду викладена в постанові від 19 лютого 2019 р. у справі № 823/457/18 (адміністративне провадження №К/9901/56338/18), при цьому у пункті 23 цієї постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що «контролюючий орган мав право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, з дня подання декларації позивачем, а відповідно і застосовувати відповідальність до позивача виключно в межах перевіреного періоду, тобто з урахування строків давності.»

В постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 (адміністративне провадження №К/9901/25669/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду формулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Судом встановлено, що в порушення вимог законодавства, відповідачем було проведено камеральну перевірку строків сплати самостійно нарахованих податкових зобов`язань за податковими деклараціями зі спливом 1095 календарних днів з граничного строку подання податкових декларацій, що свідчить про порушення процедури проведення камеральної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)» про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на користь держави в сумі 3 086 272,95 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/810/19 від 05.04.2019 року було задоволено позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39394856, стягнуто з рахунків державного підприємства «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№34)» на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 3 020 323,55 грн.

При розгляді справи № 160/810/19 судом встановлено, що «вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені строки суми грошового зобов`язання, визначеного платником самостійно відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме: №9273534770 від 19.01.2016р. за грудень 2015р. з граничним терміном сплати 30.01.2016р., датою виникнення податкового боргу є 31.01.2016р; №9019195200 від 18.02.2016р. за січень 2016р. з граничним терміном сплати 01.03.2016р., датою виникнення податкового боргу є 02.03.2016р; №9036811426 від 16.03.2016р. за лютий 2016р. з граничним терміном сплати 30.03.2016р., датою виникнення податкового боргу є 31.03.2016р; №9059199605 від 19.04.2016р. за березень 2016р. з граничним терміном сплати 30.04.2016р., датою виникнення податкового боргу є 03.05.2016р; №9079839209 від 18.05.2016р. за квітень 2016р. з граничним терміном сплати 30.05.2016р., датою виникнення податкового боргу є 31.05.2016р; №9101042801 від 17.06.2016р. за травень 2016р. з граничним терміном сплати 30.06.2016р., датою виникнення податкового боргу є 01.07.2016р; №9117068325 від 12.07.2016р. за червень 2016р. з граничним терміном сплати 30.07.2016р., датою виникнення податкового боргу є 01.08.2016р; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок№9152897305 від 25.08.2016р.; №9149179425 від 18.08.2016р. за липень 2016р. з граничним терміном сплати 30.08.2016р., датою виникнення податкового боргу є 31.08.2016р; №9170677026 від 16.09.2016р. за серпень 2016р. з граничним терміном сплати 30.09.2016р., датою виникнення податкового боргу є 03.10.2016р; №9193418961 від 17.10.2016р. за вересень 2016р. з граничним терміном сплати 31.10.2016р., датою виникнення податкового боргу є 01.11.2016р; №9221113493 від 17.11.2016р. за жовтень 2016р. з граничним терміном сплати 30.11.2016р., датою виникнення податкового боргу є 01.12.2016р; №9245113861 від 19.12.2016р. за листопад 2016р. з граничним терміном сплати 30.12.2016р., датою виникнення податкового боргу є 03.01.2017р; №9263841805 від 13.01.2017р. за грудень 2016р. з граничним терміном сплати 30.01.2017р., датою виникнення податкового боргу є 31.01.2017р; №9022210804 від 17.02.2017р. за січень 2017р. з граничним терміном сплати 02.03.2017р., датою виникнення податкового боргу є 03.03.2017р; №9044113813 від 17.03.2017р. за лютий 2017р. з граничним терміном сплати 30.03.2017р., датою виникнення податкового боргу є 31.03.2017р; №9068201041 від 18.04.2017р. за березень 2017р. з граничним терміном сплати 30.04.2017р., датою виникнення податкового боргу є 03.05.2017р; №9091813583 від 17.05.2017р. за квітень 2017р. з граничним терміном сплати 30.05.2017р., датою виникнення податкового боргу є 31.05.2017р; №9115975062 від 19.06.2017р. за травень 2017р. з граничним терміном сплати 30.06.2017р., датою виникнення податкового боргу є 03.07.2017р; №9138871221 від 18.07.2017р. за червень 2017р. з граничним терміном сплати 31.07.2017р., датою виникнення податкового боргу є 01.08.2017р; №9165616432 від 17.08.2017р. за липень 2017р. з граничним терміном сплати 30.08.2017р., датою виникнення податкового боргу є 31.08.2017р; №9190052695 від 18.09.2017р. за серпень 2017р. з граничним терміном сплати 02.10.2017р., датою виникнення податкового боргу є 03.10.2017р; №9209515898 від 11.10.2017р. за вересень 2017р. з граничним терміном сплати 30.10.2017р., датою виникнення податкового боргу є 31.10.2017р; №9242976237 від 17.11.2017р. за жовтень 2017р. з граничним терміном сплати 30.11.2017р., датою виникнення податкового боргу є 01.11.2017р; №9270562408 від 18.12.2017р. за листопад 2017р. з граничним терміном сплати 02.01.2018р., датою виникнення податкового боргу є 03.01.2018р; №9295380788 від 17.01.2018р. за грудень 2017р. з граничним терміном сплати 30.01.2018р., датою виникнення податкового боргу є 31.01.2018р.

В рішенні суду №160/810/19 зазначено, що контролюючим органом відповідачу були нараховані штрафні санкції, а саме:

- за податковим повідомленням-рішенням №0010041201 від 28.10.2016р. відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України на суму 2821,24 грн., яке було отримано відповідачем 02.11.2016р. відповідно згідно до вимог ст.58 Податкового кодексу України;

- за податковим повідомленням-рішенням №0040281208 від 06.11.2017р. відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України на суму 278781,00 грн., яке було отримано відповідачем 14.11.2017р. відповідно згідно до вимог ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копіями відповідних повідомлень-рішень, поштового повідомлення та зворотнім боком податкового повідомлення-рішення №0010041201 від 28.10.2016р., наявними у справі.

Окрім того, позивачем надано обґрунтований розрахунок нарахованої пені за період з 26.01.2016р. по 23.08.2018р., зокрема, за період, що не перевищує 1095 днів на дату нарахування у сумі 878 395,45 грн., нарахована до ст. 129 Податкового кодексу України».

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі №160/810/19 набрало законної сили 16.05.2019 року.

Отже, за податковими деклараціями, що є предметом камеральної перевірки, оформленої актом від 15.02.2021 року №1975/04-36-18-12/08679712, вже було нараховане штрафні санкції та пеню.

Пункт 102.4 ст. 102 ПК України передбачає, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, в силу п. 102.4 ст. 102 та п. 114.1 ст. 114 ПК України, при стягненні платежів за рішенням суду, стягненню з рахунків платника підлягає безпосередньо сума заборгованості, визначена у рішенні суду. Податковим законодавством не передбачено нарахування пені та штрафних санкцій на суму боргу, яку визначено рішенням суду та до якої вже включено пеню та штрафні санкції.

Так, відповідно до п. 95.3. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі № 160/810/19 не містить дозволу здійснювати погашення податкового боргу з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області містили виключно вимогу про стягнення коштів з рахунків платника податку у банках.

Відповідно до п. 11.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 2, органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є контролюючі органи.

Пункт 11.2. Інструкції передбачає, що стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 11.1 глави 11 цієї Інструкції:

- з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України);

- з рахунків суб`єктів господарювання - на підставі рішення суду.

Стягувачем за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі від 05.04.2019 року у справі № 160/810/19 є ГУ ДПС у Дніпропетровській області (з врахуванням ухвали суду про заміну сторони у виконавчому провадженні), яке на підставі інкасових доручень здійснює стягнення коштів за податковим боргом згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі №160/810/19, тобто здійснює примусове виконання рішення суду.

Разом з тим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області при виконанні судового рішення про стягнення заборгованості з рахунків платника податків здійснено погашення податкового боргу з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а не стягнення коштів з рахунків ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)», що було предметом позовних вимог у справі №160/810/19. Зазначене приводить к подвійному погашенню одного й того ж податкового боргу - як через банківський рахунок, так і через СЕА ПДВ.

Що стосується податкових декларацій № 9273534770 від 19.01.2016 р., №9019195200 від 18.02.2016 р., №9036811426 від 16.03.2016 р., суд зазначає, що своєчасність сплати за цими податковими деклараціями була предметом перевірки контролюючим органом в акті камеральної перевірки від 10.03.2020 р. 12050/209/04-36-55-30/08679712. Податкове повідомлення-рішення від 10.04.2020 р. №0026115530, прийняте на підставі цього акту перевірки, було предметом судового розгляду у справі № 160/8340/20.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року у справі № 160/8340/20 позовні вимоги ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№34)» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 р. №0026115530 про сплату штрафу у розмірі 20 % за платежем податок на додану вартість у сумі 42 662,21 грн.; визнання дій щодо нарахування й списання пені з податку на додану вартість на суму 118 290,89 грн. в інтегрованій картці платника протиправними; зобов`язання здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника з податку на додану вартість шляхом включення (вилучення) суми нарахованої пені у розмірі 118 290,89 грн., - були задоволені повністю.

Рішення набрало законної сили 04.03.2021 року, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, суд першої інстанції робить висновок: стягнення за такими деклараціями, а саме: №9273534770 від 19.01.2016р.; №9019195200 від 18.02.2016р. №9036811426 від 16.03.2016р. повинно проводитися відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, а саме: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, спрямування ГУ ДПС у Дніпропетровській області грошових коштів ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)» в СЕА ПДВ на погашення податкового боргу за судовим рішенням здійснено з порушенням п. 95.3. ст. 95 ПК України, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.03.2021 року № 0038991812 та дій щодо нарахування й погашення штрафних санкцій, пені.

При прийнятті рішення, суд також враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року у справі № 160/2463/20 визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо несписання безнадійного податкового боргу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34», код ЄДРПОУ 08679712, з податку на додану вартість на суму 341970,70 грн. та зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про визнання податкового боргу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34», код ЄДРПОУ 08679712, з податку на додану вартість за період з 30.08.2015 р. по 30.11.2015 р. в сумі 341 970,70 грн. безнадійним податковим боргом, здійснити корегування даних в інтегрованій картці платника Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34», код ЄДРПОУ 08679712, з податку на додану вартість шляхом списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість за період з 30.08.2015 р. по 30.11.2015 р. в сумі 341 970,70 грн. та пені, нарахованої на безнадійний податковий борг, здійснити корегування безпідставного зарахування грошових коштів ДП «Підприємство ДКВС України (№34)» згідно платіжних доручень від 15.10.2019 р. та 24.10.2019 р. в погашення податкового боргу за податковою декларацією з ПДВ №9273534770 від 19.01.2016 року.

Рішення набрало законної сили 30.11.2020 року, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

11.08.2021 року Відділом примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року у справі № 160/2463/20, що підтверджується відповідною постановою ВП № 66452374 від 11.08.2021 року.

Постановою від 01.09.2021 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вирішено задовольнити клопотання боржника та відкласти провадження виконавчих дій відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» до 15.09.2021 року.

Разом з тим, відомості з ІКП, надані відповідачем, підтверджують, що рішення суду від 30.06.2020 року у справі № 160/2463/20 не виконано, безнадійний борг та пеню не списано, а тому розрахунок штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2021 року № 0038991812 проведено невірно без врахування корегування безпідставного зарахування грошових коштів ДП «Підприємство ДКВС України (№34)» згідно платіжних доручень від 15.10.2019 року та 24.10.2019 року в погашення податкового боргу за податковою декларацією з ПДВ № 9273534770 від 19.01.2016 року.

Приймаючи рішення, суд враховує, що пункт 124.2. ст. 124 ПК України встановлює, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, застосування штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України обов`язково передбачає доведення контролюючим органом умислу платника податків на скоєння податкового правопорушення.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.

При цьому, згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачено відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно, для притягнення до відповідальності платника податків контролюючий орган спочатку має доказати наявність вини, як такої в діянні платника податків, а вже після цього довести наявність обставин, що вказують на наявність умислу.

На відміну від вини, умисна вина наявна в тому разі, коли особа не лише не вжила достатніх заходів для того, аби зберігати належну розумність, добросовісність та обачність, але також і вчинила певні конкретні діяння, спрямовані на невиконання податкового обов`язку.

Вказане встановлено абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПК України, згідно з яким умисність діяння полягає в удаваному, цілеспрямованому створенні умов, які не можуть мати іншої мети, крім як порушення податкового законодавства чи іншого законодавства, що контролюється податковими органами.

При цьому цілеспрямоване створення умов для невиконання податкових обов`язків за своїм характером має відрізнятися від власне невиконання податкового обов`язку. Іншими словами, не можна визнати вчинене податкове правопорушення умисним лише за наявності самого факту невиконання вимог законодавства. Невиконання податкового обов`язку - це наслідок, який має бути результатом: або невжиття платником податків належних заходів з метою виконання такого обов`язку (і тоді правопорушення буде просто винним); або цілеспрямованих діянь, метою яких є створення умов для невиконання вимог закону (і тоді правопорушення буде умисним).

Отже, для застосування штрафу у розмірі 25 % контролюючий орган має встановити в діянні платника податків і вину, і умисел.

Невчинення дії зі сплати податків не вказує на якесь цілеспрямоване створення умов, які не можуть мати іншого наслідку, крім як неналежна сплата суми узгодженого грошового зобов`язання.

Натомість, умисел на вчинення відповідного правопорушення буде наявний тоді, коли, наприклад, платник податків, маючи податковий борг, здійснює операції з активами, спрямовані на виведення активів із податкової застави, на ускладнення процедури звернення стягнення на такі активи тощо. Якщо ж подібних діянь з боку платника податків немає - відсутні підстави стверджувати, що він не сплачує податки умисно.

Суд зазначає, що ані у відзиві на позовну заяву, ані при проведенні камеральної перевірки контролюючим органом не доведено, що ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)» умисно не були сплачені узгоджені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з березня 2016 року по грудень 2017 року.

Доводи позивача про неналежне повідомлення про розгляд матеріалів перевірки не спростовує висновків суду, встановлених під час перевірки, та не підлягають детальному дослідженню судом, оскільки за встановлених обставин, податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 року № 0038991812 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 р. №0038991812 про визначення штрафу в розмірі 25% у сумі 299 913,40 грн. за платежем «податок на додану вартість», прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії щодо спрямування поточних платежів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в погашення податкового боргу в сумі 1 199 653,60 грн. та нарахованих штрафних санкцій й пені підлягають визнанню протиправними.

Дієвим способом захисту порушених прав платника податку, у разі вчинення контролюючим органом протиправних дій щодо даних ІКП є зобов`язання відповідача здійснити корегування в інформаційній системі органів ДПС з метою відновлення даних, що існували до вчинення контролюючим органом протиправний дій.

Відповідна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 13.02.2018 р. № 816/2042/16, у постанові від 19.02.2019 р. по справі № 825/999/17.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).

Відповідно до положень пункту 1 Розділу II Порядку № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно пункту 5 Розділу II Порядку № 422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Інтегрована картка платника є електронним документом, який відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, тому ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)» має матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані його ІКП правильно відображали точний облік усіх нарахованих і сплачених сум до бюджету, у т.ч. суми зобов`язань, податкового боргу, пені та штрафів, оскільки невідповідність такого обліку тягне формування незаконної недоїмки та вжиття заходів з боку контролюючого органу на її погашення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного вище, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 6768,70 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями від 11.08.2021 року та від 13.08.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 6768,70 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо спрямування поточних платежів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в погашення податкового боргу в сумі 1 199 653,60 грн. за податковими деклараціями з податку на додану вартість за період з березня 2016 року по грудень 2017 року включно та нараховані на цей податковий борг штрафні санкцій та пеню.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити корегування даних в інтегрованій картці платника державного підприємства «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№34)», код ЄДРПОУ 08679712, з податку на додану вартість шляхом повернення записів про борги минулих років по деклараціям з податку на додану вартість за період з березня 2016 року по грудень 2017 року включно та здійснити виключення нарахованої пені в сумі 511 288,77 грн. та пені, донарахованої у минулих роках, в сумі 549 146,4 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 року № 0038991812 про застосування штрафу в розмірі 25% у сумі 299 913,40 грн. за платежем «податок на додану вартість» за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6768,70 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник