Рішення № 101323515, 23.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Справа № 160/17224/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність МВС України в частині не обрахування позивачу вислуги років служби у відповідності до законодавства на підставі постанови КМУ №393 від 17 липня 1992 р; це врахування при призначенні пенсії відсотку від суми грошового забезпечення у відповідності з розрахунком, встановленим п. а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а саме 3% за кожний рік служби понад 20 років; виключення із суми грошового забезпечення складових, які є невід`ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені;

- зобов`язати МВС України перерахувати вислугу років служби позивача у відповідності з постановою КМУ №393 від 17 липня 1992 року, з встановленням - 26 років 04 місяці 29 днів; встановити максимальний розмір пенсії - 68 відсотків від суми грошового забезпечення, у відповідності до гарантій законодавства і Конституції України; виготовити та направити до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку, згідно додатку № 3 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року, з врахуванням складових грошового забезпечення, а саме - посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років - 50%, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії у відсотковому значенні які призначені на час звільнення і є невід`ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ з 1998 року. Службу в органах внутрішніх справ позивач проходив з 25.10.1982 року по 06.07.1998 року (трудова книжка п.23,24), з яких з 25.10.1982 року по 02.1992 рік проходив службу з охорони спеціального відділення стаціонарної судово-психіатричної експертизи та спеціальних наркологічних відділень обласної психіатричної лікарні та обласному наркологічному диспансері і венерологічних відділень кожно-венерологічного диспансеру в м. Дніпропетровську тобто, з 25.10.1982 року по 01.02.1992 рік складає 9 років 03 місяці 7 днів. При розрахунку вислуги років, не враховано час проходження служби, який зараховується на пільгових умовах, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, а саме - один місяць служби за два місяці під час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імонодефіциту людини або хворих на СНІД, у відділеннях анестезіології та реанімації військових госпіталів, у судово-медичних установах і патологоанатомічних лабораторіях. Таким чином, строк 9 років 03 місяці 7 днів, з урахуванням розрахунку - один місяць служби за два місяці, складає 19 років 2 місяці 14 днів. Також, проходив службу дільничним інспектором міліції відділу внутрішніх справ Магдалинівського району з 12.1993 по 07.1994 років, що також повинно враховуватися при обчисленні вислуги років, згідно абзацу пункту в), а саме: один місяць служби за півтори місяці. Враховуючи, що позивач проходив службу дільничним інспектором міліції на протязі 07 місяців, то з урахуванням днів для обчислення, використовуємо місяці з округленням у менший бік і таким чином вислуга за вказаний період складає 09 місяців. Служба на пільгових умовах - один місяць за два складає 19 років 2 місяці 14 днів, на пільгових умовах - один місяць за півтора складає 09 місяців. Загальний стаж роботи, згідно трудової книжки та послужного списку складає 15 років 7 місяців 13 днів, відрахуємо строк служби, який підпадає під обчислення пільгових умов, тобто 15 років 07 місяців 13 днів - 9 років 03 місяці 7 днів = 06 років 04 місяці 06 днів. Також відрахуємо 06 місяців (служба дільничним інспектором), отримуємо 05 років 10 місяців 06 днів. У сукупності 15 років 07 місяців 13 днів (служба з охорони спеціального відділення) + 07 місяців (служба дільничним інспектором) + 05 років 10 місяців 06 днів (служба без пільг) = 22 роки 19 днів. Також, з 01.09.1968 року по 28.08.1977 року позивач навчався у Національному Гірничному університеті, це складає 05 років 0 місяців 28 днів, з урахуванням норми пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», це 02 роки 06 місяців які додаються до суми вислуги років, що буде складати - 22 роки 19 днів + 2 роки 6 місяців = 24 роки 6 місяців 19 днів. Крім того, військову службу у Збройних силах проходив з 13.11.1980 року по 22.09.1982 року, що також дораховується до загальної вислуги років, а це 01 рік 10 місяців 10 днів. Загальна вислуга років складає 24 роки 06 місяців 19 днів + 01 рік 10 місяців 10 днів = 26 років 04 місяці 29 днів. Вищевказані не врахування пільгових умов при звільненні позивача на пенсію відобразилось і на пенсії, яка встановлюється на час звільнення, а це невідповідно до норм законодавства відсоток пенсії, який встановлено 54 % від суми грошового забезпечення, але саме в п. а статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічмінам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу років 20 років і більше за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2,3 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію, звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43), за кожний рік вислуги років понад 20 років - 3 проценти відповідних грошового забезпечення. Враховуючи, що вислуга років позивача складає 26 років 04 місяці 29 днів, відсоток від суми грошового забезпечення при встановленні пенсії повинен відповідати 68 % від суми грошового забезпечення. Також, при перерахунку пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, на підставі постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, позивачу у відповідності до вислуги років, які визначені постановою КМУ № 988 від 11.11.2015 року необхідно врахувати надбавку за вислугу років у вигляді - 50 %, що передбачено додатком 11 до вказаної постанови для осіб, що мають вислугу років понад 25 років. Тобто, уповноважений орган МВС на час перерахунку пенсії у 2018 році направив до Головного управління Пенсійного фонду України довідку відносно позивача без встановлення надбавки за вислугу років у вигляді 50 % суми грошового забезпечення. Більш того, при направленні відповідної довідки із складових пенсії позивача виключено суму додаткових видів грошового забезпечення та премії, які співвідносяться до посадового окладу, окладу за спеціальним званням у відсотковому значенні і є невід`ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені на підставі статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно протоколу за пенсійної справою № N/А21261 від 15.01.2015 року у грошовому забезпеченні для обчислення пенсії вказано додаткові види грошового забезпечення, а саме надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливо важливі завдання і премію. Пенсія яка була призначена при звільненні, обчислювалась згідно норм законодавства яке діяло на той час. Таким чином, коли в Державі Україна були прийняті норми, якими при перерахунку пенсії скасовано деякі складові, з яких вона складається, а саме: додаткові види грошового забезпечення, які обчислювались у відсотковому співвідношенні до посадових окладів, тобто не врахування додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії при звільненні є та дія, яка позбавляє позивача власності у вигляді недоотриманих сум пенсій, що в свою чергу погіршує матеріальне становище позивача. Посилаючись на рішення Конституційного суду України, вказує, що розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Вказана бездіяльність є такою, що порушує право позивача на законну пенсію і така, що не відповідає нормам постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Конституції України і нормам Кодексу адміністративного судочинства, а саме ч.4 ст. 3 - закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/17224/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

Так, на виконання вказаної ухвали, 19 січня 2021 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано платіжне доручення №39881 від 18.01.2020р. про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/17224/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

01 березня 2021 року до суду, засобами поштового зв`язку, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві заперечується в задоволенні позовних вимог викладених в позовній заяві у повному обсязі, вказуючи на те, що позивач в позовній заяві зазначає, що він з 25.10.1998 по 06.07.1998 проходив службу з охорони спеціального відділення стаціонарної судово-психіатричної експертизи та спеціальних наркологічних відділень обласної психіатричної лікарні та обласному наркологічному диспансері і венерологічних відділень кожно-венерологічного диспансеру в м. Дніпропетровську. При цьому, абз. 5 п.п. б п. 3 Постанови № 393 передбачає врахування одного місяця служби за два місяці час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імонудефіциту людини або хворих на СПІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях військових госпіталів (в редакції, що діяла на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ). Аналіз вищевикладеного свідчить, що позивач проходив службу по охороні обласної психіатричної лікарні та обласному наркологічному диспансері, а не у військових госпіталях, як того передбачає Постанова № 393. Посилання позивача на постанову КМУ № 780 від 20.11.2021 є безпідставними, з огляду на те, що відповідно до позовної заяви позивач проходив службу на посаді дільничного інспектора міліції з 1993 по 1994 року та в 1998 був звільнений з органів внутрішніх справ. Аналіз вищевикладеного свідчить, що під час оформлення документів для призначення пенсії, вислуга років (пільгова вислуга років) обраховувалась відповідно до вимог Постанови КМУ № 393 в редакції станом на 1998 рік. Стосовно вимог позивача про зарахування періоду навчання то, позивач навчався в період з 1968 по 1977 р.р. Разом з тим, на службу в органах внутрішніх справ, відповідно до копії послужного списку був прийнятий лише в 1982 році. Відповідно до вимог Закону № 2262 - до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державно пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне ) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захист, податкової міліції або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Оскільки після закінчення навчального закладу позивачу не було присвоєно жодного офіцерського (спеціального) звання, на час оформлення документів для призначення пенсії були відсутні підстави для врахування періоду навчання до вислуги років. Також, представник вказав, що надбавка за особливо важливі завдання, та інші виплати, які позивач бажає включити в довідку виплачувались йому на момент звільнення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Слід зазначити, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 не застосовується при визначенні грошового забезпечення поліцейських з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988. Аналогічну правову позицію викладено і Верховним судом у зразковій справі від 12.03.2018 Пз/9901/1/18. Враховуючи вищевикладене, надбавки які позивач бажає включити в довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії поліцейським в січні 2016 не виплачувались, а відтак відсутні підстави для їх включення. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року витребувано від Міністерства внутрішніх справ України: належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 з іншими доказами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року призначено розгляд адміністративної справи №160/17224/20 за правилами загального позовного провадження. Замінено судове засідання по суті підготовчим. Піготовче судове засідання призначено на 08 червня 2021 року.

01 червня 2021 року, засобами поштового зв`язку, від представника відповідача Отрода Т.Ю. надійшла інформація на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року, в якій зазначено, що МВС не є розпорядником запитуваної судом інформації.

В підготовче судове засідання 08 червня 2021 року сторони не з`явилися. Від позивача надійшла заява про розгляд справи № 160/17224/20 без його участі, через хворобу.

Усною ухвалою суду 08 червня 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче судове засідання на 01 липня 2021 року.

09 червня 2021 року, засобами поштового зв`язку, від представника відповідача Отрода Т.Ю. надійшла заява про неможливість виконання ухвали суду в частині подання витребованих судом документів, через відсутність на зберіганні Галузевого архіва МВС особової справи позивача.

В підготовче судове засідання 01 липня 2021 року сторони не з`явилися.

Усною ухвалою суду 01 липня 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче судове засідання на 13 липня 2021 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боженко Н.В., справи призначені на 13.07.2021 - знято з розгляду.

Чергове підготовче засідання призначено на 22 липня 2021 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боженко Н.В., справи призначені на 22.07.2021 - знято з розгляду.

Чергове підготовче засідання призначено на 28 липня 2021 року.

Сторони в підготовче судове засідання 28 липня 2021 року не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: належним чином завірені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .

Чергове підготовче засідання призначено на 19 серпня 2021 року.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, справи призначені на 19.08.2021 - знято з розгляду.

03 вересня 2021 року до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2021 року.

У судове засідання, призначене на 23 вересня 2021 року, учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від представника позивача адвоката Ангелова Ю.В. надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно із ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням відсутності сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме:

-з 10.1982 року по 01.1985 року - командир окремого взводу відомчої міліції по охороні спеціального відділення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обласної психіатричної лікарні м. Дніпропетровська;

-з 01.1985 року по 02.1987 року - командир роти міліції по охороні спеціального відділення стаціонарної судово-психіатричної експертизи та спеціальних наркологічних відділень при обласній психіатричній лікарні та обласному наркологічному диспансері м. Дніпропетровська;

-з 02.1987 року по 02.1992 року - командир роти міліції по охороні спеціального відділення стаціонарної судово-психіатричної експертизи та спеціальних наркологічних відділень при обласній психіатричній лікарні та обласному наркологічному диспансері і венерологічних відділень № 4, 5 кожно- венерологічного диспансеру в м. Дніпропетровську;

-з 02.1992 року по 02.1993 року - інспектор черговий відділу внутрішніх справ Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська;

-з 02.1993 року по 06.1993 року - виконуючий обов`язки помічника начальника відділу оперативного чергового Жовтневого району м. Дніпропетровська;

-з 06.1993 року по 12.1993 року - виконуючий обов`язки помічника начальника відділу оперативного чергового чергової частини штабу Жовтневого району м. Дніпропетровська;

-з 12.1993 року по 07.1994 року - дільничний інспектор міліції відділу внутрішніх справ Магдалинівського району;

-з 07.1994 року по 06.1995 року - старший інспектор -кінолог відділу Державної служби охорони при відділі внутрішніх справ Індустріального району м. Дніпропетровська;

-з 06.1995 року по 05.1997 року - старший інспектор з особливих доручень відділу служби Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській області;

-з 05.1997 року по 07.1998 року - начальник відділення зонального контролю штабу Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській області;

Вказане підтверджується копією довідки від 30.11.2007 виданої заступником начальника ВРП УДСО при УМВС України в Дніпропетровській області та відомостями трудової книжки ОСОБА_1 від 29.07.1971 року, що наявні в матеріалах справи.

Згідно з копією трудової книжки, виданої ОСОБА_1 на сторінці 23 наявний запис, що служба в органах внутрішніх справ України безперервно становить 15 років 7 місяців 11 днів.

Відповідно до Висновку 83/21261 від 15.07.1998 року, про призначення пенсії підполковнику міліції ОСОБА_1 за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 09 квітня 1992 року», вислуга років на 07.07.1998 для призначення пенсії складає: у календарному обчисленні 11 років 10 місяців 06 днів, у пільговому обчисленні 17 років 06 місяців 15 днів. Загальний трудовий стаж 29 років 04 місяці 21 день.

Із матеріалів пенсійної справи позивача, видно, що Головне управління МВС України в Дніпропетровській області склало довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) станом на 14.03.2018 року, у якій зазначені такі суми грошового забезпечення: посадовий оклад 3100,00 грн.; оклад за званням підполковник міліції 2200,00 грн., надбавка за стаж служби 35% - 1855,00 грн., надбавка за службу в умовах режим.обмежень 310,00 грн., премія 292,63 грн., усього 7757,63 грн.

Зі змісту копії протоколу за пенсійною справою № N/A 21261 (МВС) від 28.03.2018 року вбачається, що станом на 01 квітня 2018 року пенсія позивачеві була обрахована в основному розмірі 54% грошового забезпечення, яке складалось із таких складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років (35%); особи, які працюють в умовах режимних обмежень (10%), премія (3,92 %).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не врахування періодів служби в органах внутрішніх справ на пільгових умовах для обрахування вислуги років позивача, вважаючи означену бездіяльність протиправною та незаконною, що звужує його гарантовані Конституцією права на належний рівень соціального захисту, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтями 17-1, 17-2 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі Порядок № 393).

Так, відповідно до п. 1 Порядку № 393 (в редакції чинній на час призначення пенсії) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються:

військова служба в Збройних Силах, Прикордонних військах, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України;

служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);

час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;

час роботи в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади із залишенням на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки;

дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами;

служба в органах внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, за яку вислуга років обчислюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами;

час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки за направленням Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, Представника Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки;

час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт і невоєнізованої професійно-пожежної охорони, що в подальшому були переведені в категорію, яка заміщується рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за переліком посад і на умовах, затверджуваних Міністерством внутрішніх справ.

До вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Згідно з п.п. «а», «б», «в» п. 3 Порядку № 393 (до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;

таємно;

б) один місяць служби за два місяці:

у з`єднаннях, частинах і підрозділах, що беруть участь у підтриманні режиму надзвичайного стану;

на льотній роботі у реактивній та турбогвинтовій авіації - на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України;

на атомних підводних крейсерах, атомних підводних човнах, дизельних підводних човнах, обладнаних допоміжними атомними енергетичними установками, і підводних човнах із спеціальними енергетичними установками - за умовами, що визначаються Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки України;

на посадах водолазів, які виконують роботу в умовах тривалого перебування під підвищеним тиском під водою або у барокамерах, на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством транспорту та зв`язку і Адміністрацією Державної прикордонної служби України;

час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у відділеннях анестезіології та реанімації військових госпіталів, у судово-медичних установах і патологоанатомічних лабораторіях;

таємно;

в) один місяць служби за півтора місяця:

на льотній роботі в авіації (за винятком видів авіації, зазначених у підпункті "б" цього пункту) - на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України;

на атомних надводних кораблях - із строків, установлених Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки України;

на підводних човнах (крім зазначених у підпункті "б" цього пункту) в період перебування їх у строю;

на мінних тральщиках під час тралення бойових мін;

в управліннях з`єднань підводних човнів, що перебувають у строю, і з`єднань мінних тральщиків під час тралення бойових мін на умовах, визначених Міністерством оборони України;

на посадах водолазів усіх найменувань і спеціальностей (крім водолазів, зазначених у підпункті "б" цього пункту);

на посадах, де виконання обов`язків пов`язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Центральним управлінням Служби безпеки, Головним управлінням командуючого Національною гвардією та Державним комітетом у справах охорони державного кордону України;

у підрозділах Національної гвардії з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами, що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;

на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах прикордонних військ за Переліком, затверджуваним Державним комітетом у справах охорони державного кордону України; у складі других екіпажів дизель-електричних підводних човнів, що перебувають у строю;

у високогірних місцевостях на висоті від 1000 до 1500 метрів над рівнем моря, а у виняткових випадках - і нижче згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваних відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України та Управлінням державної охорони;

в укріплених районах військовослужбовцям, які несуть (несли) бойове чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг;

на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - з 1 січня 1988 по 31 грудня 1993 року;

у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони;

на посадах, де виконання обов`язків пов`язано з роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, у період виконання робіт, переліки яких визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;

проходження служби у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України військовослужбовцями, які виконують обов`язки з охорони атомних електростанцій, ядерних установок і матеріалів та транспортних засобів під час перевезення ядерного палива та інших радіоактивних речовин;

проходження служби на посадах рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у виправно-трудових установах на правах лікувальних та лікарень при виправно-трудових установах для утримання інфекційно хворих засуджених;

таємно.

У разі наявності двох і більше підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах одного і того ж періоду служби вислуга обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги.

Суд зазначає, що вказаним Порядком № 393 станом на 09 липня 1998 року (дата розрахунку пенсії позивача) було передбачено зарахування до вислуги років на пільгових умовах одного місяця служби за два місяця, зокрема: час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД.

Тобто, вищевказана норма на час призначення пенсії не передбачала зарахування у судово-медичних установах, де проходив службу позивач.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2000 року № 299 внесено зміни і доповнення до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, де в абзаці шостому підпункту "б" слова "СПІД, у патолого-анатомічних відділеннях та лабораторіях і реанімаційних відділеннях військових госпіталів" замінити словами "СНІД, у відділеннях анестезіології та реанімації військових госпіталів, у судово-медичних установах і патолого-анатомічних лабораторіях".

Разом з тим, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 р. № 1497 було доповнено підпункт «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 абзацом такого змісту: "час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністром внутрішніх справ" та Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1525 було доповнено підпункт «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 абзацом такого змісту: "час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ)".

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1525 набрала чинності з 01.01.2005 року та втрата чинності вказаних постанов відбулася 20.07.2011 року.

Суд звертає увагу позивача, що вказаною нормою передбачено зарахування до вислуги років на пільгових умовах одного місяця служби за півтора місяця, саме з 17 листопада 2004 року.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу здійснено розрахунок про призначення пенсії станом на 09 липня 1998 року, пенсію отримує за віком з 07.07.1998 року.

Отже, враховуючи призначення позивачу пенсії за віком станом на липень 1998 року, відсутні підстави для зарахування вказаної вище норми в Законі України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що почала застосовуватися з 2004 року.

Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.

Також, пунктом 2 Постанови № 393 передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Системний аналіз наведених норм права, з урахуванням особливого статусу осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», дає підстави стверджувати, що до вислуги років цим особам додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Тобто визначальною умовою для застосування наведеного законодавчого припису є присвоєння особі офіцерського (спеціального) звання у зв`язку з закінченням відповідного навчального закладу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 травня 2019 року у справі № 823/1330/16, від 22 січня 2020 року в справі № 200/5111/19-а, від 29 жовтня 2020 у справі № 820/2083/18.

Суд встановив, що позивач у 1977 році закінчив Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора гірничого інституту ім. Артема та одержав диплом спеціаліста за спеціальністю «Електричний привод і автоматизація промислових установок», що підтверджується копією диплому серії НОМЕР_2 виданого 14 червня 1977 року.

Однак, у зв`язку із закінченням вищевказаного навчального закладу позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання.

Крім того, суд зауважує, що за змістом частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ умовою зарахування до вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, часу їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах є також присвоєння їм офіцерського (спеціального) звання до вступу на службу або ж призначення на відповідну посаду.

Проте, офіцерське (спеціальне) звання, позивачу було присвоєно вже після прийняття його на службу в органи внутрішніх справ з 25.10.1982 року (початок часу роботи в органах МВС). До того ж точної дати присвоєння офіцерського звання ОСОБА_1 з матеріалів справи не вбачається. При цьому, призначення на відповідну посаду відбулось не в межах п`яти років.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зарахування позивачу часу його навчання у Дніпропетровському ордену Трудового Червоного Прапора гірничого інституту ім. Артема до вислуги років при призначенні йому пенсії на умовах Закону № 2262-ХІІ.

Щодо вимоги позивача про зарахування до загальної вислуги років військової служби у Збройних силах в період з 11.1980 року по 09.1982 рік згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 суд зазначає, що вказані позивачем періоди враховано до вислуги років позивача, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією розрахунку вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1 від 09.07.1998 року, здійсненого Управлінням державної служби охорони при Управлінні МВС України Дніпропетровської області (вислуга років становить 01 рік 10 місяців 04 дні).

Таким чином, позовні вимоги в цій частині спростовані наявними в справі матеріалами, відтак задоволенню також не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують, суд зазначає що вони є похідними від перших у задоволенні яких судом відмовлено. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко