Ухвала суду № 101319980, 19.11.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15433/21

Провадження № 2-аз/686/3/21

УХВАЛА

19 листопада 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання – Гузовій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №686/15433/21,

в с т а н о в и в:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа № 686/15433/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (Хмельницький РВ УДМС в Хмельницькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зупинення дії рішення та зобов`язання відкликати доручення про заборону в`їзду в Україну.

18.11.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у вказаній справі, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинки дії рішення про примусове видворення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства №13 від 17 червня 2021 року відносно громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятого завідувачем сектору Хмельнийького РВ УДМС України в Хмельницькій області, затвердженого начальником Хмельницького РВ УДМС України в Хмельницькій області.

Заява обґрунтовується тим, що ухвалою суду від 23.10.2021 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №686/15433/21, однак судом не вирішено вимог позовної заяви про зупинку дії рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства №13 від 17 червня 2021 року.

Згідно п. 7 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, підставою для подання позову про примусове видворення іноземців є: невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення.

Позивач вважає, що до завершення розгляду справи про скасування рішення про примусове повернення до країни походження для нього можуть настати негативні наслідки у вигляді примусового видворення, а тому є необхідність у забезпеченні позову.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову суд приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з п. 10 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб`єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.

Таким чином, судом спростовуються доводи ОСОБА_1 щодо існування реальної загрози видворення його за межі території України до набрання рішенням суду законної сили та неможливості ефективного судового захисту і поновлення порушених прав та інтересів позивача без забезпечення позову у даній адміністративній справі.

Суд вважає, що будь-яких обгрунтованих доводів і доказів, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявником не надано та судом не встановлено.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав забезпечення позову визначених частиною 2 статті 150 КАС України, шляхом зупинки дії рішення про примусове видворення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства №13 від 17 червня 2021 року, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №686/15433/21 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-150, 152, 153, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №686/15433/21 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С.Л. Стефанишин