Рішення № 101318533, 24.11.2021, Снігурівський районний суд Миколаївської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

24 листопада 2021 року м.Снігурівка

справа №485/1383/21

провадження №2/485/452/21

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У жовтні 2021 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - (далі Держекоінспекція) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державною екологічною інспекцією у Миколаївській області встановлено факт самовільної вирубки відповідачем по справі сироростучої деревини породи «Дуб» у кількості одного дерева в полезахисному лісовому насадженні біля полів агрофірми «Роднічок» неподалік м.Снігурівка Миколаївської області, про що складено протокол про адміністративне правопорушення №001152 від 10.10.2019, а також здійснено заміри по встановленню суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу та здійснено розрахунок розміру збитків, який становить 16453,38 грн та у добровільному порядку відповідачем не відшкодовані.

Враховуючи викладене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 16453,38 грн та на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, суду надали заяву, в якій просили суд справу розглядати у відсутність їх представника, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження /а.с.26-27/.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.09.2019 о 01:30 годині спиляв (пошкодив до ступеня припинення росту) одне живоростуче дерево породи «дуб» в полезахисному лісовому насадженні біля полів агрофірми «Роднічок», діаметр пошкодженого до ступеня припинення росту дерева становить 60 см, чим порушив вимоги ст.69 Лісового кодексу України, ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.65-1 КУпАП, що підтверджується протоколом №001152 про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2019 року /а.с.9/.

11 жовтня 2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Кондратьєвою І.С. винесено постанову №05/192 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , згідно якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн /а.с.10/.

Суму штрафу в розмірі 340 грн ОСОБА_1 сплатив, що підтверджується квитанцією №27 від 22.10.2019 /а.с.12/.

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного спилу (пошкодження до ступеня припинення росту) дерева породи Дуб гр.Карликом в полезахисній лісовій смузі біля полів агрофірми «Роднічок» неподалік м.Снігурівка Миколаївської області від 15.10.2019 загальна сума заподіяної шкоди складає 16453,38 грн /а.с.15/.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до змісту частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях покладає на позивача обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, та одночасно передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, у деліктних правовідносинах на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини, якщо позивачем доведено завдання йому шкоди.

Відтак, позивачем доведено факт заподіяння шкоди, у зв`язку з неправомірним спилом дерева дуба, а відповідачем не спростовано відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища від 11 жовтня 2019 року №05/192 відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 65-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Штраф відповідачем сплачено, постанова не оскаржена /а.с.10,12/.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Наказом № 312 від 11 серпня 2017 року Міністерства екології та природних ресурсів України затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу І даного Положення Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Згідно пункту 2 розділу ІІ вищевказаного Положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в тому числі і щодо законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо: законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження й самосівів на площах, призначених під лісовідновлення та тощо (підпункт 5 пункту 2 розділу ІІ).

За змістом підпунктів 6-7, 10 пункту 2 розділу ІІ цього Положення для виконання покладених на неї завдань Держекоінспекція: розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах, складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» до компетенції державної екологічної інспекції належить організація і здійснення державного контролю за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом. Вказаним законом вищезазначений орган наділений повноваженнями виступати позивачем у судах.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1 ЛК України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статті 4 ЛК України до лісового фонду України належать лісові ділянки, у тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га.

Відповідно до статті 39 ЛК України ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: 1) захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції); 2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції); 3) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо); 4) експлуатаційні ліси.

Тому спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці, зокрема у захисному лісовому насадженню, проводиться у відповідності до статті 69 ЛК України за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс як природний ресурс загальнодержавного значення підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Згідно з нормою частини 1 статті 105 ЛК України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України

Факт незаконної порубки дерева відповідачем, внаслідок чого завдано шкоду навколишньому природному середовищу в загальній сумі 16453,38 грн доведено матеріалами справи.

Такі дії відповідача є порушенням лісового законодавства України, внаслідок чого державі заподіяна шкода, що є підставою для відшкодування відповідачем заподіяної шкоди у повному обсязі.

Розрахунок розміру шкоди, складений Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року N 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», відповідачем не оскаржений.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з вимогами Закону України «Про рослинний світ» охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використанням та відтворенням об`єктів рослинного світу; забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів. За приписами статті 10 вказаного закону спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Частиною 2 статті 40 зазначеного Закону унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, ст.1166 ЦК України, ст.68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», керуючись ст.ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі фонду охорони навколишнього природного середовища Снігурівської об`єднаної територіальної громади (р/р UA178999980333119331000014444, код ЄДРПОУ 37992030, одержувач - Миколаїв.ГУК/тг м.Снігурівка/24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 16453,38 грн (шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят три гривні 38 к.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (р/р 438201720343110001000115709, код ЄДРПОУ 43879780, банк Державна казначейська служба України м.Київ) судовий збір у сумі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 к.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 24 листопада 2021 року.

Суддя О.П.Бодрова