Ухвала суду № 101317939, 24.11.2021, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/576/12

6/468/59/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

24.11.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участі секретаря – Рафальської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 1402/576/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ :

30.09.2021 року до суду надійшла заява ТОВ «ФК «Паріс» про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 1402/576/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видачу дубліката виконавчого листа.

Заявник вказує, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.11.2012 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стягнута заборгованість за кредитним договором за № 003-14036-140208 від 14.02.2008 року в сумі 2453,85 грн, та судові витрати в сумі 214,60 грн. Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 11.05.2021 року в даній справі замінена сторона стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Паріс». Заявник звертався до первісного кредитора із заявою про надання оригінала виконавчого листа по справі, але така заява залишилась без реагування.

Заявник просив визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів в даній справі та поновити їх, оскільки з 02.10.2015 року розпочата процедура тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Дельта Банк», що зумовило пропуск строку пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання. Посилаючись на це, а також на те, що кредитор має законні сподівання на виконання судового рішення відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник просив поновити строк пред`явлення виконавчого листа по даній справі до виконання та видати його дублікат.

В тексті заяви представник заявника просив провести засідання за його відсутності.

Боржник до суду не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.11.2012 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стягнута заборгованість за кредитним договором за № 003-14036-140208 від 14.02.2008 року в сумі 2453,85 грн, та судові витрати в сумі 214,60 грн.

Рішення набрало законної сили 23.11.2012 року.

На підставі вказаного рішення за заявою представника стягувача (а.с. 60) Баштанським районним судом Миколаївської області 03.06.2013 року на адресу стягувача були направлені два виконавчих листа (а.с. 62), які були отримані стягувачем 07.06.2013 року (а.с. 63).

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області 11.05.2021 року у справі №1402/576/12 замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Паріс».

Що ж стосується вимог заявника про видачу дубліката виконавчого листа взамін втраченого, то у відповідності до п. 17.4 Р. ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За такого, обов`язковою передумовою для видання дубліката виконавчого листа є звернення із заявою про його видачу до закінчення строку його пред`явлення.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 443 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За такого, обов`язковою умовою поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є відповідні причини, тобто фактичні обставини, які б перешкоджали або істотно утрудняли пред`явлення його до виконання у визначені законом строки.

Заявник вказує на введення з 02.10.2015 року тимчасової адміністрації первісного стягувача як на причину того, що первісний стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого листа по даній справі до виконання.

Заявник при цьому помилково вказує, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по даній справі становив три роки.

На час набрання законної сили рішенням суду по даній справі та на час видачі судом первісному стягувачу виконавчого листа 03.06.2013 року діяли норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV, відповідно до ст. 22 якого такий виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили (в даному випадку виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання з 24.11.2012 року по 24.11.2013 року).

05.10.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 22.06.2016 року №1404-VІІІ, відповідно до п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

При цьому, позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, в рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Вказане випливає з правових висновків Верховного Суду, наведених в постановах від 01.08.2018 року по справі №553/1951/14-ц та від 18.12.2019 року по справі №752/20752/17.

За такого, оскільки строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі №1402/576/12 відповідно до закону становив один рік та суду не надані докази переривання такого строку і такий строк сплив 24.11.2013 року, то положення Закону України «Про виконавче провадження» від 22.06.2016 року №1404-VІІІ на вказані правовідносини не поширюються.

Так само, оскільки строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання сплив в 2013 році, тобто до подій, якими заявник обґрунтовує поважність причини пропуску строку щодо введення тимчасової адміністрації первісного стягувача в 2015 році, тому вказані обставини суд не вважає поважними та такими, що дають підстави для поновлення пропущеного протягом значного періоду строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість саме по собі гарантоване особі право на доступ до суду та право правомірного очікування виконання рішення суду, на яке посилається заявник на обґрунтування причин поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, без обґрунтування наявності поважних причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не може свідчити про поважність пропуску такого строку та не може бути підставою для його поновлення, оскільки право доступу особи до суду було реалізоване прийняттям відповідного позову та ухваленням на підставі нього рішення суду по суті спору, а в подальшому сам стягувач на свій розсуд розпоряджався правом на примусове виконання такого рішення, а, отже і своїми правомірними очікуваннями на його виконання.

При цьому, по-перше, як вказано вище матеріалами справи підтверджено, що виконавчі листи були отримані первісним стягувачем вчасно (а.с. 60, 62, 63). По-друге, строк пред`явлення виконавчих листів по даній справі сплив 24.11.2013 року та суду не надані докази переривання такого строку, отже первісний стягувач фактично на власний ризик бездіяв щодо ініціювання примусового виконання судового рішення протягом встановлених законом строків, а право вимоги заявником щодо боржників було набуте ним у первісного стягувача лише 23.04.2020 року, тобто значно пізніше після закінчення строків на пред`явлення виконавчого листа по даній справі до примусового виконання, та в розумінні ч.2 ст. 55 ЦПК України відповідні шкідливі для стягувача наслідки пропуску без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання несе його правонаступник в спірних матеріальних правовідносинах – заявник по даній справі.

За такого, суд не вбачає, що заявлені новим стягувачем підстави такого тривалого пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважними, у зв`язку з чим в поновленні такого строку належить відмовити і, як наслідок цього, належить відмовити у видачі дубліката даного виконавчого листа, що підтверджується також висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року по справі №2-836/11, відповідно до якого якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 433, п. 17.4 Р. ХІІІ Перехідні положення, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №1402/576/12 та видачі дубліката виконавчого листа по справі №1402/576/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 003-14036-140208 від 14.02.2008 року – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: