Вирок № 101317535, 24.11.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6116/20

Провадження № 1-кп/442/85/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої - судді Павлів З.С.,

за участю секретаря судового засідання – Леськів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020140110001052 від 30.06.2020 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, українець, громадянин України, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

за участю:

прокурора: Кріцака Л.Ф.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Галишина А.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , 29 червня 2020, орієнтовно о 20 годині, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання у квартирі АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклого побутового конфлікту з дружиною ОСОБА_3 з приводу вживання останньою алкогольних напоїв, з метою заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками в ділянку голови та тіла, чим умисно спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно-мозкової травми у вигляді лінійного перелому потиличної ділянки кістки з ліва з переходом на основу черепа, крововиливів під тверду та м`яку мозкові оболонки, забою головного мозку, яка ускладнилась набряком головного мозку, і призвело до її смерті, закритого перелому шостого ребра справа по середньо-ключичній лінії, сьомого-восьмого ребер справа по передньо-підпахвовій лінії, дев`ятого-десятого ребер справа по передьо-підпахвовій та середньо-ключичній лініях, третього-четвертого ребер зліва по середнь-ключичній лінії, п`ятого, шостого та сьомого ребер зліва по передньо-підпахвовій і середньо-ключичній лініях, восьмого, дев`ятого, десятого ребер зліва по передньо-підпахвовій, задньо-підпахвовій та лопатковій лініях, дванадцятого ребра зліва по біляхрептовій лінії, при цьому в місцях переломів восьмого-десятого ребер зліва виявлено також пошкодження пристінкової плеври та крововилив в ліву плевральну порожнину, травматичного розриву правої долі печінки з крововиливом в черевну порожнину, синців на чолі справа, в ділянці очниці справа (більше на нижній повіці), біля зовнішнього кута лівого ока, на підборідді з обох сторін, в ділянці ключиці зліва та на передній поверхні лівого плечового суглобу, на правій щоці, на передній поверхні грудної клітки з обох сторін, в ділянці лівої та правої молочних залоз, на зовнішній поверхні лівого плеча, на внутрішній поверхні лівого плеча, на боковій поверхні грудної клітки зліва, на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задній та передній поверхні лівого передпліччя, на зовнішній та внутрішній поверхні правого плеча, на боковій поверхні грудної клітки справа в нижній частині з переходом на передню черевну стінку, на передніх поверхнях обох стегон, на задній поверхні грудної клітки зліва нижче лопатки, в ділянці попереку справа, на задніх поверхнях обох гомілок, саден біля зовнішнього кута лівого ока, на лівій щоці; поверхнева рана та крововилив на слизовій верхньої губи посередині; рани на спинковій поверхні другого пальця лівої китиці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент заподіяння, внаслідок яких о 09.00 год. 30.06.2020 в реанімаційному відділенні КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради потерпіла померла.

Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України. .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково, лише в умисному нанесенні потерпілій трьох ударів. Суду пояснив, що з ОСОБА_4 вони проживали орієнтовно 3 роки, спочатку в його квартирі, а потім, після смерті її родичів, у квартирі по АДРЕСА_3 , де і мала місце подія. В цей день, 29.06.2020, о 20.00 год. ,повернувшись з кафе – бару «Більярдна», де випив лише 50 грам коньяку, побачив, що дружина, впорядкувавши та приготувавши гриби, які він приніс зранку з лісу, сиділа за столом і випивала спиртне. На його запитання пояснила, що п`є через проблеми, оскільки її дочка зібралась їхати в ОСОБА_5 до свого хлопця. На цій темі розв`язався конфлікт, під час якого ОСОБА_4 обізвала його «вбивцею» та вилила на нього воду. Наніс їй долонею удар в грудну клітку, а потім ще два удари ребром лівої та правої руки нижче пояса відповідно. Потерпіла, падаючи вдарилась підборіддям об тумбочку кухонних меблів. Як це було достеменно не бачив, оскільки витирав воду з обличчя. Піднявши ОСОБА_4 з підлоги, поклав на ліжко, роздягнув і вкрив. Швидку допомогу не викликав, оскільки потерпіла неодноразово втрачала свідомість і попередні рази просила не звертатися по допомогу до медиків. Захотівши солодкого, з`їв 2 цукерка і пішов спати, оскільки перед тим добу працював. Зранку, побачивши, що дружина не опритомніла і хрипить, викликав швидку медичну допомогу, яка забрала її в реанімацію. Коли повернувся додому по банківську картку, оскільки необхідні були кошти на медпрепарати, був затриманий працівниками поліції. Заперечує нанесення потерпілій інших ударів, не може пояснити походження тілесних ушкоджень, визначених експертом. Стверджує, що був тверезим. ОСОБА_4 зловживала алкоголем протягом тривалого часу, що і ставало причиною конфліктів. Визнає себе винуватим частково, не думає, що від його тілесних ушкоджень у потерпілої настала смерть.

Незважаючи на часткове визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, про його винуватість свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності як кожен окремо, так і у взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме:

-показання допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 , про те, що мама почала проживати з ОСОБА_1 орієнтовно за рік до події. Стосунки між ними були поганими, на грунті вживання алкоголю та агресивності обвинуваченого. Востаннє бачив маму в 20-х числах червня 2020 року, зайшов на її прохання. Мама була тверезою. Вели розмову про її влаштування на біржу, вона скаржилась на чоловіка, оскільки останній в стані алкогольного сп`яніння міг її вдарити та чинити психологічний тиск. Радив подати на розлучення. Мама боялась ОСОБА_1 . Часто бачив на її обличчі синці, мама відмовчувалась, однак згодом зізнавалась, що обвинувачений її бив. Вважає, що основною причиною конфліктів був алкоголь. Про те, що мама в лікарні дізнався, від свого батька, якому подзвонили сусіди. Просить обвинуваченого карати суворо;

-показаннями свідка ОСОБА_6 ,доньки померлої, яка суду повідомила, що мама офіційно одружилась з ОСОБА_1 орієнтовно в 2017-2018 році. До того часу з ним проживала. З мамою спілкувалась в телефонному режимі щоденно, а особисто - декілька разів на тиждень. Мало місце зловживання спиртним і матір`ю, і обвинуваченим. Спиртне вони вживали як разом, так і поокремо. Мама жалілась на побиття зі сторони ОСОБА_1 .. Повідомляла, що конфлікти виникали без причини, через неадекватну поведінку обвинуваченого. Мама з обвинуваченим не розлучилася, оскільки ОСОБА_1 її не відпускав. У 2017 році мав місце випадок, коли мама втекла до сторонніх людей через побиття ОСОБА_1 . Просила маму з ним розлучитись. Коли мама закривала перед обвинуваченим двері, він їх виламував. Востаннє маму бачила 29.06.2020, заходила до неї орієнтовно о 13.00 год., приносила книги. ОСОБА_1 вдома не було,а мама була у пригніченому стані. В неї на обличчі завжди були синці і шрами. 29.06.2020 бачила на обличчі у мами синець під оком та розбиту губу. О 21.30 год. не додзвонилась до неї, слухавку підняв ОСОБА_1 , сказав, що мама спить, був спокійний. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння бачила неодноразово. Зі злів матері, він на неї кричав і залякував. Мама залежала від нього фінансово, оскільки жодного доходу не мала, а обвинувачений оплачував комунальні послуги. Стверджує, що 29.06.2021, коли бавила маму, вона була твереза;

-показаннями свідка ОСОБА_7 , лікаря швидкої медичної допомоги, яка повідомила те, що 30.06.2020 о 06.23 год. на смартфон прийшов виклик з приводу кровотечі. Зустрів їх обвинувачений. Повідомив, що 29.06.2021, орієнтовно о 20. 00 год., він прийшов додому і знайшов свою дружину у квартирі без свідомості. Сказав, що таке було не вперше. Він її роздягнув і поклав на ліжко. Зранку вона не прокинулась, і він викликав швидку. Це записано у картці виклику. У квартиру вони зайшли із фельдшером, побачили, що на ліжку лежить на спині жінка, накрита ковдрою, без свідомості, хрипить. Потерпіла була повністю роздягнута, по обидва боки поверхні тіла і під оком були гематоми. Транспортували її в лікарню. Чи був обвинувачений в стані алкогольного сп`яніння – не знає, поводив він себе спокійно. На губах у потерпілої були сліди засохлої крові. Запаху алкоголю від неї не чула;

-показаннями свідка ОСОБА_8 , фельдшера швидкої медичної допомоги, який дав покази про те, що о 06.23 год. приїхали на виклик на АДРЕСА_4 . В квартирі був ОСОБА_1 , який повідомив, що його жінка лежала на землі, він її роздягнув і поклав на ліжко. Відразу в очі кинулося, що в потерпілої на тілі були гематоми та гематома під оком. Все було занотовано в картку. Обвинувачений сказав, що потерпіла любить зловживати алкоголем. Ввели їй ін`єкцію і госпіталізували. Жінка була без свідомості;

-показаннями свідка ОСОБА_9 , яка працює продавцем магазину «Ромашка» про те, що знає покійну як покупця з дитинства. Остання деколи заходила в магазин, розповіла, що її мама і брат померли. Людмилу п`яною не бачила;

-показаннями свідка ОСОБА_10 , який суду повідомив про те, що працював на вул.Гайдамацькій, де працювала і ОСОБА_4 . Бачив її на роботі на підпитку, знає, що з 2019 року вона проживала з ОСОБА_11 на АДРЕСА_5 , орієнтовно рік-півтора. Часто бував у них в гостях, де тверезою потерпілу не бачив ніколи. Востаннє бачив ОСОБА_4 за місяця 2 до її смерті, заходили до неї з дружиною. На столі стояла літра чистого спирту. ОСОБА_11 цей час працював;

-показаннями свідка ОСОБА_12 , колишнього чоловіка померлої, який дав покази про те, що він знав, що ОСОБА_4 проживає з ОСОБА_1 .. Як вони жили, не вникав. Обвинуваченого бачив 3-4 рази, коли захворів брат колишньої дружини. У 2020 році, в січні, на квартирі по АДРЕСА_3 бачив колишню дружину з гематомою під оком. Вона була нетверезою. Запитав, що сталось, сказала, що ОСОБА_1 її вдарив, і що він її б`є постійно. Мав розмову з обвинуваченим. Однак, останній сказав, що ОСОБА_4 впала. Попередив його про кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Покійна дочці сказала, що після цієї розмови ОСОБА_1 її два тижні не бив. Людмила рідко, але відвідувала їхніх спільних дітей, які проживають з ним. Орієнтовно в грудні 2019 року казала, що мала зламані ребра, бо побив чоловік. Радив їй звернутись у поліцію та розлучитися. Казала, що боїться обвинуваченого. Побої на обличчі мала постійно. Казала, що б`є чоловік;

-показаннями свідка ОСОБА_13 , який повідомив про те, що його товариш живе біля церкви ОСОБА_14 28.06.2020, повертаючись додому від товариша, побачив, що під деревом біля сіль-заводу лежала потерпіла, біля якої стояли дві жінки. Це було орієнтовно об 11 годині ранку. Жінки пропонували викликати швидку допомогу і сказали, що від ОСОБА_4 чути спиртним. В такому стані потерпілу бачив часто;

-показаннями експерта ОСОБА_15 , який повідомив про те, що подія мала місце 29.06.2020. 30.06.2020 потерпілу доставлено в лікарню, де вона померла. Розтин проводився 01.07.2020. При експертизі етанол не виявлено, якщо б 29.06.2020 потерпіла була не тверезою, то 30.06. та 01.07 мали бути залишки етанолу. Алкоголь так швидко вивести не можливо, залишки залишаються, однак у померлої залишкових явищ не було. Черепно-мозкова травма, що спричинила смерть, від удару підборіддям утворитись не могла. Удар головою був об тупий предмет (ні рукою, ні ногою). Ран не було, отже удар був не об кут тумбочки як це стверджує обвинувачений. Також мало місце значне прискорення і удар об твердий тупий предмет. Падала з висоти власного росту зі значним прискоренням. У потерпілої синці були по всьому тілу. Показував по одному синцю. При такій кількості, як показав обвинувачений, ребра міг зламати, але ударів було більше. Причиною смерті потерпілої стала черепно-мозкова травма, якщо впала потилицею об підлогу, а не при обставинах, які ОСОБА_1 показував при слідчому експерименті. Всього мало місце 70 ударів. Свіжі 42 – прижиттєві. Не могли утворитись при падінні. Обвинувачений міг бити потерпілу і кулаками, і ногами. Якщо б швидше викликав швидку, можливо б могли б допомогти потерпілій.

- під час допиту судово-медичного експерта ОСОБА_15 було оглянуто відео слідчого експерименту від 02.07.2020, на якому обвинувачений розповів і продемонстрував нанесення ударів потерпілій. На відео ОСОБА_1 стверджував, що потерпіла вдарилась бородою об поверхню меблів. Синяки утворились при падінні, впала потерпіла сама чи від ударів точно сказати не міг.

-Також оглянуто відео слідчого експерименту від 28.09.2020, на якому обвинувачений уточнив відомості про обставини та механізм заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень. Стверджував, що було чути удар ОСОБА_4 підборіддям і до підлоги. Спали з потерпілою окремо, тілесних ушкоджень на ній не бачив.

Крім цього, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України стверджується письмовими доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, а саме:

-даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.06.2020, згідно якого 30.06.2020 до КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради з квартири АДРЕСА_2 без свідомості доставлено ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тілесними ушкодженнями у формі закритої черепно-мозкової травми, мозкової коми, інфраорбітальної гематоми правого ока, гематоми бокових поверхонь тіла, що, як зазначено у протоколі, умисно спричинені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призвели до смерті ОСОБА_3

(том 2 а.с. 15 - 17)

-даними протоколу обшуку та флеш картою до нього від 30.06.2020, згідно якого за участю інспектора СКЗ СЦ Дрогобицького ПП ОСОБА_16 та понятих проведено обшук квартири АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено два змиви на марлевих тампонах з підлоги в житловій кімнаті №1, швабру з ванної кімнати, змив РБК на марлевому тампоні з тумбочки в кімнаті №1, змив на марлевому тампоні з кухонної тумбочки в кімнаті №1, ганчірку з ванної кімнати, постільну білизну (дві наволочки та простинь) з ліжка в кімнаті №1, одяг ОСОБА_1 (джинсові шорти, футболка та кросівки-кеди), одяг ОСОБА_3 (светр на ґудзиках, спідниця), порожня пляшка з-під горілки ТМ «Львівська шляхетна» ємністю 0,5 л. зі столу в кімнаті №1, порожню столову кружку біло-червоного кольору, зі столу в кімнаті №1, мобільний телефон фірми “Sigma” зі столу в кімнаті №1, мобільний телефорум фірми “Samsung” зі столу в кімнаті №1, сліди пальців рук з балконних дверей в кімнаті №2, окурки від сигарет зі столу в кімнаті №1,

(том 2 а.с. 18 - 21)

- ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.07.2020 у справі №442/4017/20, якою надано дозвіл слідчому СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Возняк І.Д. на проведення невідкладного обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить потерпілій ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19

(том 2 а.с. 22 )

-постановою про визнання речових доказів ст. слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Жук А.П. від 30.06.2020, якою визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12020140110001052 від 30.06.2020, виявлені та вилучені під час вищевказаного обшуку речі;

(том 2 а.с. 23 )

-постановою про визнання речовими доказами ст. слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Жук А.П. від 30.06.2020, згідно якої визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №12020140110001052 від 30.06.2020 змиви, зрізи та відбитки з обох рук трупа ОСОБА_3 ;

(том 2 а.с. 24 )

-постановою про визнання речовими доказами ст.слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Жук А.П. від 02.07.2020, згідно якої визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №12020140110001052 від 30.06.2020 змиви, зрізи та відбитки з обох рук ОСОБА_1 ;

(том 2 а.с. 25)

-ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.07.2020 у справі №442/4017/20, згідно якої накладено арешт на речі, які були виявлені та вилучені під час обшуку місця події 30.06.2020 за адресою: АДРЕСА_4 ;

(Том 2 а.с. 29)

-даними протоколу огляду трупа від 30.06.2020 з фото таблицями до нього, згідно якого за участю спеціаліста-судово-медичного експерта ОСОБА_15 , інспектора СКЗ ОСОБА_20 та понятих, в приміщенні моргу при КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради оглянуто труп ОСОБА_3

( т. 2 а.с.30 – 38)

-ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.07.2020 у справі №442/4017/20 за клопотанням адвоката підозрюваного ОСОБА_1 ОСОБА_21 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020140110001052 від 30.06.2020 призначено комплексну судово-психолого-психіатричну експертизу;

(т. 2 а.с. 67)

-висновком судово-психіатричного експерта №90 від 26.08.2020, згідно якого на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді ОСОБА_1 проведено судово-психіатричну комплексну експертизу. Згідно висновку комісії експертів психіатрів, на час проведення експертизи ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим, або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В період інкримінованих йому дій, ОСОБА_1 також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав. Міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Згідно висновку судового експерта психолога ОСОБА_1 , на момент інкримінованих йому дій за даними матеріалами справи в стані фізіологічного афекту не перебував, а перебував в стані значного емоційного напруження, який обмежив його можливість усвідомлювати та передбачати наслідки своїх дій. У ОСОБА_1 не встановлено індивідуально-психологічних особливостей, які мають яскраво-виражений характер та могли суттєво вплинути на його поведінку під час інкримінованих йому дій.

(том 2 а.с. 68-71)

-висновком експерта №969/2020-ім від 30.07.2020, згідно якого в слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з підлоги з кімнати №1, вилучених за адресою: АДРЕСА_4 (об`єкти №3, 4) виявлена кров людини та антиген А, що може походити від будь-якої особи з групою крові А, з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО, в тому числі і трупа ОСОБА_3 та не може походити від ОСОБА_1 . В слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з тумбочки в кімнаті №1 крові не виявлено;

(том 2 а.с.73-76)

-висновком експерта №966/2020-ім від 31.07.2020, згідно якого у слідах на наволочці з візерунком у вигляді квітів синього та світло зеленого кольорів (об.№2), на наволочці з візерунком у вигляді квітів фіолетового та світло-зеленого кольорів (об.№4,5), на простирадлі (об.№8), вилучених під час огляду місця події, виявлено кров людини, яка може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО, в тому числі і трупа ОСОБА_3

(том 2 а.с. 78 - 82)

-висновком експерта №968/2020-ім від 07.08.2020, згідно якого у слідах на шортах ОСОБА_1 (об`єкт №2,3) виявлена кров людини та антиген А ізосерологічної системи АВО, яка може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО в тому числі і від трупа ОСОБА_3 . У слідах на лівій кросівці (об.№6) виявлена кров людини та антиген А ізосерологічної системи АВО, яка може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО в тому числі і від трупа ОСОБА_3 ;

(том 2 а.с 84 – 87)

-висновком експерта №14/807 від 04.03.2021, згідно якого за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено генетичні ознаки наданого на дослідження зразка крові ОСОБА_3 та генетичні ознаки, наданого на дослідження зразка крові ОСОБА_1 ;

(том 2 а.с 116 - 121)

-висновком експерта №14/809 від 16.03.2021, згідно якого за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено, що генетичні ознаки крові людини у слідах на шортах (об.№1,2) та кросівці на ліву ногу (об.№3) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 та не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_1 ;

(том 2 а.с. 94 - 100)

-висновком експерта №194 від 31.07.2020 про результати проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 . Згідно висновку смерть ОСОБА_3 наступила внаслідок важкої черепно-мозкової травми у вигляді лінійного перелому потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа, крововиливів під тверду мозкову оболонку, забою головного мозку, яка ускладнилась набряком головного мозку і призвела до смерті. На тілі трупа ОСОБА_3 малися наступні тілесні ушкодження: важка черепно-мозкова травма у вигляді лінійного перелому потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа, крововиливів під тверду мозкову оболонку, крововиливу на внутрішні поверхні м`яких покривів голови в потиличній ділянці зліва; закриті переломи шостого ребра справа по середньо-ключичній лінії, сьомого-восьмого ребер справа по передньо-підпахвовій лінії, дев`ятого-десятого ребер справа по передьо-підпахвовій та середньо-ключичній лініях, третього-четвертого ребер зліва по середнь-ключичній лінії, п`ятого, шостого та сьомого ребер зліва по передньо-підпахвовій і середньо-ключичній лініях, восьмого, дев`ятого, десятого ребер зліва по передньо-підпахвовій, задньо-підпахвовій та лопатковій лініях, дванадцятого ребра зліва по біляхрептовій лінії, при цьому в місцях переломів восьмого-десятого ребер зліва виявлено також пошкодження пристінкової плеври та крововилив в ліву плевральну порожнину, травматичного розриву правої долі печінки з крововиливом в черевну порожнину, синців на чолі справа, в ділянці очниці справа (більше на нижній повіці), біля зовнішнього кута лівого ока, на підборідді з обох сторін, в ділянці ключиці зліва та на передній поверхні лівого плечового суглобу, на правій щоці, на передній поверхні грудної клітки з обох сторін, в ділянці лівої та правої молочних залоз, на зовнішній поверхні лівого плеча, на внутрішній поверхні лівого плеча, на боковій поверхні грудної клітки зліва, на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задній та передній поверхні лівого передпліччя, на зовнішній та внутрішній поверхні правого плеча, на боковій поверхні грудної клітки справа в нижній частині з переходом на передню черевну стінку, на передніх поверхнях обох стегон, на задній поверхні грудної клітки зліва нижче лопатки, в ділянці попереку справа, на задніх поверхнях обох гомілок, саден біля зовнішнього кута лівого ока, на лівій щоці; поверхнева рана та крововилив на слизовій верхньої губи посередині; рани на спинковій поверхні другого пальця лівої китиці. Дані тілесні ушкодження були спричинені внаслідок дії твердого тупого предмету (ів) незадовго до поступлення ОСОБА_3 . Дрогобицьку МЛ №1, зокрема: синці синьо-фіолетового кольору, садна та рани спричинені до 2 дів до моменту смерті, синці зеленкуватого кольору за 5-8 діб до моменту смерті. По ступеню тяжкості вищевказані тілесні ушкодження відносяться: черепно-мозкова травма – до тяжкого ступеня тілесних ушкоджень, як такі, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, а в даному випадку і призвели до смерті, тобто знаходять у прямому причиновому зв`язку з настанням смерті; переломи ребер та травматичні розриви печінки – до середнього ступеня тілесних ушкоджень, як такі, що викликають тривалий розлад здоров`я у живих осіб, та прямого причинного зв`язку зі смертю не мають; синці, садна та рани – до легкого ступеня тілесних ушкоджень і прямого причинного зв`язку з настанням смерті не мають.

-При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_3 не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового і емілового спиртів.

(том 1 а.с.214-217)

-висновком експерта №916/2020-ім від 01.07.2020, згідно якого проведено судово-медичну експертизу зразка крові від трупа ОСОБА_3 . Експертизою встановлено, що крові від трупа ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

(том 1 а.с.218-219)

-висновком експерта №2275/2020-т від 06.07.2020, згідно якого проведено судово-токсикологічну експертизу крові з трупа ОСОБА_3 за результатами якої етилового, метилового, пропілового, бутилового і емілового спирті не виявлено.

(Том 1 а.с. 220)

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 02.07.2020 та його відеозаписом, переглянутим під час судового розгляду, згідно якого підозрюваний ОСОБА_1 розповів і продемонстрував механізм нанесення ударів потерпілій та удар потерпілою підборіддям об поверхню меблів. Стверджував, що наніс один удар в плече та ребрами рук по боках. Синяки у потерпілої, на його думку, утворилися коли падала. Впала сама чи від удару точно сказати не зміг.

(том 1 а.с.236-242)

-висновком експерта №350 від 31.08.2020 про проведення додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР №12020140110001052 від 30.06.2020 , згідно якого зроблено підсумок про те, що враховуючи кількість локалізацію та характер тілесних ушкоджень, виявлених на тілі трупа ОСОБА_3 останні не могли бути в повній мірі заподіяні при обставинах, вказаних ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту від 02.07.2020.

(том 1 а.с.227-228)

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28.09.2020 та його відеозаписом, переглянутим під час судового розгляду, згідно якого підозрюваний ОСОБА_1 уточнив відомості про обставини та механізм заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень. Додатково доповнив, що потерпіла вживала алкоголь з 22.06.2020. Під час конфлікту йому було чути удар потерпілої підборіддям і до підлоги.

(том 1 а.с.229-235)

-висновком експерта №420 від 05.10.2020 за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР №12020140110001052 від 30.06.2020, згідно якого зроблено підсумок про те, що враховуючи кількість локалізацію та характер тілесних ушкоджень, виявлених на тілі трупа ОСОБА_3 останні не могли бути в повній мірі заподіяні при обставинах, вказаних ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту від 28.09.2020.

(том 1 а.с.225-226)

Оцінюючі вищеперелічені докази кожен окремо і в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що всі ці докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Наведені вище докази винуватості обвинуваченого у своїй сукупності є логічними, послідовними, не містять суттєвих суперечностей, доповнюють один одного, відтворюють реальні події, що мали місце, та дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що ОСОБА_1 29.06.2020 орієнтовно о 20.00 год., перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_4 , наніс ОСОБА_3 умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої.

У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Крім того, Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому, суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ст.129 Конституції України). Судом, на виконання вимог ч.1 ст.22 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, створено всі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Галишин А.В. заявлено клопотання про перекваліфікацію дій його підзахисного з ч.2 ст.121 КК України (умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого) на ст.116 КК України (умисно вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання). Суд вважає, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити, виходячи з наступного:

згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Отже, умисне вбивство відрізняється від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, і визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Під час судового розгляду учасниками процесу не надано і судом не здобуто доказів того, що умисел обвинувачених був скерований саме на вбивство потерпілої. Крім цього, судом береться до уваги поведінка обвинуваченого після події, а саме: те, що ОСОБА_1 підняв потерпілу, поклав її на ліжко, зранку викликав швидку медичну допомогу та супроводжував дружину до медичного закладу, що також спростовує наявність у нього умислу на умисне вбивство навіть в стані сильного душевного хвилювання.

За таких обставин суд у відповідності до вимог статті 94 КПК України повно та всебічно дослідивши усі докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що допустимими, належними і достовірними доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, доведена поза розумним сумнівом.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, оскільки він заподіяв потерпілій умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило її смерть.

Згідно статті 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання

А тому, суд бере до уваги та критично оцінює намагання обвинуваченого протягом усього судового слідства представити потерпілу перед судом в негативному світлі, як особу, як зловживала алкоголем, що і стало фактично причиною конфлікту.

У статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Жодна особа, навіть при своїй вкрай негативній поведінці, не повинна отримувати тілесних ушкоджень, тим більше таких, що призвели до втрати нею життя, а тому будь-які виправдання обвинуваченого, в даному випадку, на думку суду, скеровані на уникненні відповідальності.

Аналізуючи особу винного, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину частково( лише в нанесенні потерпілій трьох ударів), що спростовано належними та допустимими доказами, зокрема, висновками експертиз та показаннями судово – медичного експерта ОСОБА_15 в судовому засіданні про те, що на тілі померлої мали місце 70 ударів, з яких 42 свіжих, прижиттєвих, нанесених незадовго до настання смерті потерпілої. Крім цього, підсумовуючи всі покази ОСОБА_1 та поведінку під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що обвинувачений висловив жаль не з приводу смерті дружини, через заподіяння ним їй тілесних ушкоджень, а з приводу того, що взагалі така подія мала місце, оскільки протягом розгляду справи, постійно схиляв суд до думки, що все сталося з її вини. Також судом акцентується увага на результатах експертизи №2275/2020-т від 06.07.2020, згідно якої в крові з трупа ОСОБА_3 етилового, метилового, пропілового, бутилового і емілового спиртів не виявлено, що в сукупності з поясненням експерта в судовому засіданні з даного приводу, спростовує твердження обвинуваченого про перебування потерпілої в стані алкогольного сп”яніння.

Ані обвинуваченим, ані його захисником, ні під час досудового розслідування, ані під час розгляду даного кримінального провадження судом, вищевказані висновки експертиз під сумнів не ставились.

Також судом критично оцінюється твердження обвинуваченого про те, що він ніколи жодних тілесних ушкоджень потерпілій не спричиняв, оскільки такі його твердження спростовуються показами свідків, які є логічним і не суперечать іншим доказам

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, згідно з вимогами ст.ст.65 – 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. А тому суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальну реабілітацію, запобігання вчиненню нових злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за останнім місцем роботи, є учасником бойових дій.

Обставинами, які обтяжують покарання є: тяжкі наслідки завдані злочином та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, аналізуючи особу винного як в загально – соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, встановлених судом конкретних обставин події, суд, з урахуванням положень Загальної частини Кримінального кодексу України дійшов висновку, що покарання обвинуваченій повинно бути призначено в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, тільки такий вид покарання є достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.

За змістом статті 15 Закону України «Про судову експертизу», частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За таких обставин суд, ухвалюючи вирок у кримінальному провадженні, вирішує стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З речовими доказами слід поступити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 366-368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 час перебування його під вартою в установі попереднього ув`язнення з 30.06.2020 по 23.12.2020 включно.

Після вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 взяти під варту та відраховувати строк відбуття покарання з моменту фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи від 04.08.2020 №10/3/1088 в сумі 1307 (одної тисячі триста сім) гривень 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової молекулярної генетичної експертизи №14/809 від 16.03.2021 в сумі 6562 (шість тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової молекулярної генетичної експертизи №14/807 від 04.03.2021 в сумі 4087 (чотири тисячі вісімдесят сім гривень) 05 коп.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.07.2020 у справі №442/4017/20.

Речові докази:

два змиви на марлевих тампонах з підлоги в житловій кімнаті №1, швабру з ванної кімнати, змив РБК на марлевому тампоні з тумбочки в кімнаті №1, змив на марлевому тампоні з кухонної тумбочки в кімнаті №1, ганчірку з ванної кімнати, постільну білизну (дві наволочки та простинь) з ліжка в кімнаті №1, , одяг ОСОБА_3 (светр на ґудзиках, спідниця), порожня пляшка з-під горілки ТМ «Львівська шляхетна» ємністю 0,5 л. зі столу в кімнаті №1, порожню столову кружку біло-червоного кольору, зі столу в кімнаті №1, мобільний телефон фірми “Sigma” зі столу в кімнаті №1, мобільний телефорум фірми “Samsung” зі столу в кімнаті №1, сліди пальців рук з балконних дверей в кімнаті №2, окурки від сигарет зі столу в кімнаті №1, змиви, зрізи та відбитки з обох рук трупа ОСОБА_3 ,змиви, зрізи та відбитки з обох рук ОСОБА_1 – знищити;

одяг ОСОБА_1 (джинсові шорти, футболка та кросівки-кеди), - повернути останньому.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Павлів З.С.