Постанова № 101317337, 24.11.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1663/21

24.11.2021

3/328/838/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Людмила Василівна, за участі секретаря судового засідання Шпітько Я.А.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції №2 Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області, 07 липня 2005 року), громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

за участі:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Кірічка В.В.,

встановив:

09 червня 2021 року о 03-12 годині в м. Приморськ по вул. Пушкіна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW316ТІ державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору драгер, проведення огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що з протокол про адміністративне правопорушення не згоден, оскільки він складений з порушенням, він не відмовлявся від проходження медогляду, працівники поліції йому взагалі не пропонували пройти медогляд на стан сп`яніння.

Захисник Кірічок В.В. в судовому засіданні вказав, що матеріали містить суперечності, а саме: датою і часом складання протоколу є - 09 червня 2021 року, 03-55 година, а направлення на огляд складено 09 червня 2021 року о 09-50 годині, що є неможливим, а тому дані докази є неналежними. Відеозапис доданий до протоколу є неналежним, оскільки його здійснено на мобільний телефон. Свідків на місці події не було. Вони прибули значно пізніше. Письмові пояснення свідків є шаблонними. У зв`язку з чим захисник, вважає, що справа повинна бути закрита.

Свідок ОСОБА_2 , допитаний за клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні пояснив, що товаришує з ОСОБА_1 . Вони разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в автомобілі та стояли на узбіччі. Під`їхали працівники поліції, забрали у ОСОБА_1 права, склали протокол про адміністративне правопорушення. Пройти огляд працівники поліції не пропонували, запитали лише, чого ви стоїте, інших осіб не було. Потім працівники поліції привели одного свідка. Чи вручали протокол не пам`ятає. Ці події відбувалися вночі 09 червня 2021 року.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 09 червня 2021 року вони з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були в м. Приморськ, сиділи в машині. Під`їхали працівники поліції та склали на ОСОБА_1 протокол, про те, що він рухався в нетверезому стані. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 в стані сп`яніння не перебував, алкогольні напої не вживав. Транспортний засіб стояв на узбіччі з вимкненим двигуном. Понятих не було, потім вони приїхали по дзвінку працівників поліції. Права не роз`яснювались.

Він просив ОСОБА_1 відвести його в м. Приморськ для заселення в номер. ОСОБА_1 керував автомобілем BMW. Працівники поліції повідомили, що перевіряють людей під час карантину. На передньому сидінні ніхто не сидів. За кермом перебував ОСОБА_1 . В автомобілі на задньому сидінні разом з ним перебував ОСОБА_2 , інших осіб не було.

Поліцейський, який склав протокол відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 09 червня 2021 року вночі було зупинено автомобіль BMW, у зв`язку з тим, що водій порушив п. 19.2 Правил дорожнього руху, а саме в темну пору доби здійснював рух з усиленим дальнім світлом фар, не перемикаючи його в режим ближнього світла фар, чим спричинив засліплення інших водіїв ТЗ, про що було складено відповідну постанову. Перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення було складено направлення на огляд 09 червня 2021 року о 03-50 годині, а протокол складено 09 червня 2021 року о 03-55 годині. Протокол складено за відмову водія від проходження медогляду на місці зупинки транспортного засобу. Відеозапис обставин події, здійснювався на мобільний телефон, оскільки боді-камери їм не видавались. Відеореєстратор, який закріплений на службовому автомобілі має незначний об`єм пам`яті, і якщо зафіксована інформація перевищує цей об`єм вона частково втрачається.

Немає процесуальних заборон, які б забороняли, зокрема судді який розглядає справу про адміністративне правопорушення, усунути неточності, які містяться в матеріалах справи шляхом опитування уповноваженої на складання протоколу особи, яка збирала докази по справі.

Судом вживались заходи щодо виклику свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зазначені в протоколі, проте в судове засідання вони не з`явились.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кірічка В.В., допитавши за клопотанням сторони захисту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеозапис з місця події доданий до протоколу, та відеозапис, який здійснював ОСОБА_1 на мобільний телефон, наданий стороною захисту, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

На час вчинення адміністративного правопорушення 09 червня 2021 року, як зазначено в протоколі діяла наступна редакція ч. 1 ст. 130 КУпАП «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

До події, факту, суд, застосовує той закон під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 09 червня 2021 року серії ААБ № 161889, в якому зафіксовано, що 09 червня 2021 року о 03-12 годині в м. Приморськ по вул. Пушкіна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW316ТІ державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору драгер, проведення огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 червня 2021 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 , в результаті огляду, проведеного уповноваженою особою внутрішніх справ виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проставлено підписи свідків;

- відеозаписом з місця скоєння правопорушення, який підтверджує обставини викладені в протоколі, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, був ввімкнений двигун та включена аварійна сигналізація. Працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою алкотесту «Драгер» або в медичному закладі, проте на проходження огляду ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, сідав в автомобіль, зачиняв його. Працівники поліції тривалий час вимагали від ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте ОСОБА_1 від огляду відмовився.

Відповідно до постанови серії БАА № 843350 від 09 червня 2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 510 грн., за те, що ОСОБА_1 порушив п. 19.2 Правил дорожнього руху, а саме в темну пору доби здійснював рух з усиленим дальнім світлом фар, не перемикаючи його в режим ближнього світла фар, чим спричинив засліплення інших водіїв ТЗ.

При виявленні даного правопорушення працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), які зафіксовано в протоколі, після чого було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які узгоджуються між собою.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №161889 від 09 червня 2021 року за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_1 від підпису, а також від надання будь-яких пояснень у графі, яка для цього передбачена у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення відмовився.

Суддею приймається до уваги в якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доданий до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 161889 від 09 червня 2021 року компакт-диск із відеозаписом з місця події, який досліджувався під час судового розгляду в присутності ОСОБА_1 , та його захисника, який підтверджує обставини викладені в протоколі, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, був ввімкнений двигун та включена аварійна сигналізація. Працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою алкотесту «Драгер» або в медичному закладі, проте на проходження огляду ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, сідав в автомобіль, зачиняв його. Іноді опускав скло на передній водійській двері. Працівники поліції тривалий час вимагали від ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте ОСОБА_1 від огляду відмовився. Крім того, ОСОБА_1 , разом з особами, присутніми з ним в автомобілі поводили себе агресивно та зухвало, неодноразово висловлювався на адресу співробітників поліції із застосуванням нецензурних та образливих висловлювань. ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці, а також в медичному закладі відмовився, все це зафіксовано на відеозаписі.

Поведінка ОСОБА_1 свідчить про те, у останнього наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

Також на відеозапису видно перебування поблизу ОСОБА_1 та співробітників поліції двох свідків.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 09 червня 2021 року вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, також відмовився від продуття алкотестеру «Драгер», що засвідчити своїми підписами у протоколі про адміністративне правопорушення.

Ці письмові показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є єдиними та вирішальними доказами, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння судом не встановлено.

ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, автомобіль передано ОСОБА_2 , про що свідчить відповідна розписка.

Згідно довідки інспектора сектору адміністративної практики Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області згідно з базою даних підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції, станом на 12-00 годину 09 червня 2021 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторності за ст. 130 КУпАП не має. Посвідчення водія ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) вилучене та зберігається у ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області.

Згідно довідки інспектора сектору адміністративної практики Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області згідно з базою даних підсистеми ІТС «Інформаційного порталу Національної поліції» транспортний засіб BMW316ТІ номерний знак НОМЕР_2 не значиться.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили, що автомобілем керував ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля.

В даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з місця скоєння правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобілю з заведеним двигуном. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, а також від підпису в протоколі.

Ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зафіксовані в протоколі.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис, є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП.

Відеозапис наданий стороною захисту та досліджений в судовому засіданні не спростовує фактичних обставин справи викладених в протоколі.

Доводи захисника про те, що свідки не були присутні на місці події, суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, за що і притягається до адміністративної відповідальності, що підтверджено матеріалами відеозапису, які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 266 КУпАП в редакції, що діяла на час вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення, передбачено, що огляд осіб поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів проводиться у присутності свідків у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.

Доданий до протоколу відеозапис з місця події, підтверджує викладені в протоколі обставини, є належним та допустимим доказом.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Показання свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд оцінює критично, оскільки їх показання суперечать відеозапису з місця події, на якому зафіксовано, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти медогляд на місці або в медзакладі, проте останній сідав в автомобіль, та зачиняв його, тим самим відмовився пройти медогляд.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки фактично від такого огляду ОСОБА_1 відмовився, щодо нього правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

ОСОБА_1 , вперше притягується до адміністративної відповідальності, скоїв правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, вину у вчиненому не визнав.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше, відповідно до матеріалів справи, до адміністративної відповідальності не притягувався, тому з метою невідворотності відповідальності за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Вказаний протокол складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає.

Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів не вбачається.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року – 2270 грн.

В даному випадку особа на яку накладено адміністративне стягнення повинна сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Щодо підсудності справи

Відповідно до положень ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 203, 203 1, 204 1, 204 2 і 204 4 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.

Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зміни, внесені Законом України від 03.12.2019 р. N 321-IX, зміни, внесені підпунктом 10 пункту 1 розділу І Закону України від 22.11.2018 р. N 2617-VIII, виключено, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX.

Відповідно до розділу 1 пункту 1 підпункту 10 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року N 2617-VIII, який набрав чинності 01 липня 2020 року, у Кодекс України про адміністративні правопорушення внесені зміни, а саме: у частині другій статті 276 слова та цифри «частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130» виключено.

Відповідно до розділу 1 пункту 117 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року № 720-IX, який набрав чинності 03 липня 2020 року, зазначено, що у розділі I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» у пункту 1 підпункти 9 і 10 виключити.

У зв`язку з чим набрала чинності попередня редакція статті 276 КУпАП, і частина 2 стаття 276 КУпАП викладена в такій редакції, а саме: «Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників».

Так, справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частиною першою статті 130 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

При цьому, відповідно до змісту ст. 257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 18 розділу 2 Документування адміністративних правопорушень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941 (далі - Інструкція) протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Також, в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» судам було роз`яснено, що у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч.2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.

Вказана справа відповідним органом національної поліції була направлена для розгляду до Токмацького районного суду Запорізької області.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 161889 від 09 червня 2021 року зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 21 червня 2021 року о 09-00 год. у суді м. Токмак.

Доказів того, що ОСОБА_1 звертався до відповідного органу національної поліції з приводу направлення справи за місцем його проживання до клопотання не надано.

Нормами діючого Кодексу України про адміністративні правопорушення питання зміни територіальної підсудності справи не врегульоване.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у своїй прецедентній практиці, в т. ч. в рішеннях у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» ("EngelandOthers v. the. Netherlands", 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» ("Ozturk v. Germany", 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» ("Lutz v. Germany", 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у статті 2 Протоколу N 7 до Конвенції, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).

У своєму рішенні у справі «Лучанінова проти України» (заява №16347/02) від 9 червня 2011 року, п. 39, ЄСПЛ визнав провадження у справі про адміністративне правопорушення, кримінальним.

Виходячи з аналізу практики Суду, якщо у справах про адміністративні правопорушення суд (або суддя) приходить до висновку про необхідність застосування аналогії права, то доцільно керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, з метою додержання принципу законності, інколи виникає необхідність взастосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та, при вирішенні питання про зміну територіальної підсудності (зокрема, якщо після задоволення відводів чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду) суди мають керуватися ст.34 КПК України.

Відповідно до абзацу 6 ст. 34 КПК України до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).

Але, відповідно до ч. 2 цієї статті питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місце вчинення правопорушення Запорізька область м. Приморськ, вул. Пушкіна.

ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до частини 2 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

В даному випадку законом передбачається альтернативна підсудність.

В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» судам було роз`яснено, що у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч.2 ст.276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.

Вказана справа відповідним органом національної поліції була направлена для розгляду до Токмацького районного суду Запорізької області.

Відповідно до змісту ст. 257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 18 розділу 2 Документування адміністративних правопорушень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941 (далі - Інструкція) протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Нормами діючого Кодексу України про адміністративні правопорушення питання зміни територіальної підсудності справи не врегульоване.

Вказана справа відповідним органом національної поліції була направлена для розгляду до Токмацького районного суду Запорізької області, вказана справа підсудна Токмацькому районному суду Запорізької області, оскільки ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 1, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області 07 липня 2005 року), громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області 07 липня 2005 року), громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави (отримувач коштів ГУК у Зап.обл/ТГ м. Токмак/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA188999980313191206000008507, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 0,50) судовий збір в розмірі 454 гривні 00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (Код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету 21081300; Призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: