Вирок № 101317167, 04.11.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.11.2021

Справа № 334/5668/18

Провадження № 1-кп/334/167/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алєйніковій О.В.,

за участі прокурорів Шевченко О.А., Кочеткова О.О.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Ніколенко М.М.,

представника цивільного позивача Сахно О.О.,

захисника Кравченко Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, маючого на утриманні малолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018, приблизно о 08 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «ВА3 212140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого, в якості пасажира, знаходилася ОСОБА_2 , здійснював рух по проїзній частині вул. Істоміна у напрямку від вул. Отто Шмідта до вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжі.

В цей час, у зустрічному для водія ОСОБА_3 напрямку, керуючи автомобілем «ВА321043». реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух водій ОСОБА_4 . В салоні вказаного автомобіля в якості пасажирів знаходилися ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Під час руху, поблизу будинку №177, водій ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306, де вказано:

- 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», не переконався в безпеці своїх дій, здійснив маневр різкого повороту керма автомобіля вліво, в результаті чого втратив контроль над керуванням, допустив виїзд автомобіля на смугу зустрічного руху та подальше зіткнення із автомобілем під керуванням водія ОСОБА_4 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 936 М від 20.07.2018, пасажиру ОСОБА_1 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому лівої плечової кістки в верхній її третині зі зміщенням кісткових фрагментів, набряк м`яких тканин в середній третині лівого плеча, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя в момент їх спричинення, але такими, що спричинили довготривалий розлад здоров`я, більше 21 дня. Рана в області лівої гомілки кваліфікується як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 939 М від 23.07.2018, пасажиру ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 4-5 ребер справа по передньо-пахвовій лінії, що кваліфікується як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя в момент їх спричинення, але такими, що спричинили довготривалий розлад здоров`я, більше 21 дня. Струс головного мозку, синці навколо обох очей, садна в скроневій області (сторона не вказана) в сукупності кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Синці в області правого стегна, в області правого колінного суглоба, садна в області правого колінного суглоба кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 9-472 від 26.07.2018 в даній дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобіля «ВА3 212140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути ДТП, шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Своїми необережними діями водій ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковане за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину не визнав. Пояснив, що у вказаний день він керував автомобілем ВАЗ 2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 . У машині окрім нього перебувала його дружина ОСОБА_2 . Під час руху по вул. Істоміна автомобіль під його керуванням займав ліву смугу руху. У правій смузі попутного руху рухався автомобіль ВАЗ з причепом. Раптово вказаний автомобіль змінив напрямок руху, можливо об`їжджаючи яму, та «підрізав» його. При цьому йому здалося, що автомобіль штовхнув його автомобіль у праву задню частину. Він відреагував на загрозу зіткнення та намагався уникнути зіткнення, внаслідок чого автомобіль занесло на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з іншим автомобілем. Внаслідок зіткнення він також зазнав тілесних пошкоджень. Під час досудового слідства не було встановлено автомобіль ВАЗ, який спровокував дорожньо-транспортну пригоду.

Аналогічні пояснення ОСОБА_3 надав під час слідчого експерименту за його участі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що є дружиною ОСОБА_3 . Під час руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 по вул. Істоміна автомобіль ВАЗ з причепом, який рухався поруч, при зміні руху вдарив їх автомобіль у праву сторону, після чого вона не пам`ятає момент зіткнення, оскільки втратила свідомість.

Аналогічні пояснення ОСОБА_2 надала під час слідчого експерименту за її участі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 04 квітня 2018 року він знаходився у службовому автомобілі ВАЗ 21043 під керуванням ОСОБА_4 . Він перебував на задньому пасажирському сидінні. Він побачив автомобіль «Ніва», який рухався назустріч під кутом до руху їх автомобіля. Після зіткнення він перестав відчувати праву руку та забив коліно. Біля автомобіля «Ніва» стояла жінка. Викликали швидку допомогу. Після ДТП він тривалий час лікувався, оперувався. Просив задовольнити позовні вимоги.

Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав під час слідчого експерименту за його участі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що у вказаний день він знаходився у службовому автомобілі ВАЗ 21043 під керуванням ОСОБА_4 . Автомобіль рухався по вул. Істоміна. Дорога була суха, видимість нормальна. Раптово зі смуги зустрічного руху назустріч виїхав автомобіль «Ніва». Водій намагався гальмувати, проте зіткнення уникнути не вдалося. ОСОБА_1 перебував під час зіткнення на задньому сидінні. Автомобіль ВАЗ 21043 контактував передньою частиною, автомобіль ВАЗ 2121 контактував правої бічною частиною. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав перелом руки та травму ноги. ОСОБА_3 не міг самостійно залишити автомобіль, скаржився на біль у спині, тому його витягнули з автомобіля.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що у вказаний день він керував службовим автомобілем ВАЗ 21043. З ним в автомобілі перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Автомобіль під керуванням ОСОБА_3 раптово виїхав на зустріч його автомобілю, внаслідок чого відбулося зіткнення. Він втратив свідомість. Причини зміни напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 йому невідомі, оскільки рух автомобілів був досить жвавий.

Відповідно до витягу з ЄРДР №12018080050001156 від 04.04.2018 року, розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, 04.04.2021 року до Дніпровського ВП надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Істоміна від вул. Отто Шмідта в напрямку вул. Калинової у м. Запоріжжя, не впоравшись з керуванням виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2104 реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ 2121 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та водій автомобіля ВАЗ 2104 ОСОБА_1 , пасажири ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримали тілесні пошкодження. В лікарню госпіталізовані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Протоколом огляду місця події від 4.04.2018 року підтверджується місце дорожньо-транспортної пригоди – проїзна частина вул. Істоміна м. Запоріжжя. Покриття дороги асфальтобетонне, сухе. Огляд проводився в світлу пору доби. ВАЗ 2104 має пошкодження: передню частину кузову розбито радіаторну решітку, передні фари, відсутня ліва передня фара, деформовано передній бампер, розбито лобове скло, спереду назад деформовано передні крила, розбитий радіатор, у передній частині деформовано передні праві двері, у правій частині посередині деформовано кришу, розбите скло передньої правої двері. ВАЗ – Ніва пошкоджено: відсутнє лобове скло, по всій площині пошкоджено задню праву частину кузова з середину до низу, справа наліво в районі задньої правої арки крила, розбито задній правий ліхтар з поворотником, деформовано кришку багажника, розбита права пластикова накладка на задній бампер, відсутнє скло кришки багажника. У схемі ДТП зафіксовані сліди гальмування транспортних засобів.

Під час огляду місця події виготовлена фото таблиця з оглядовими фотознімком місця пригоди, взаємного розташування автомобілів, слідів гальмування, пошкоджень транспортних засобів.

Згідно з протоколом огляду від 28 липня 2018 року слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП оглянуто диск з відеозаписом з камери відео спостереження, що була установлена на АЗС «УкрГАЗ», що розташована по вул. Істоміна в м. Запоріжжя, на якій зафіксовано дорожня обстановка до та після події ДТП, що відбулося 04.04.2018 року на проїзній частині вул. Істоміна в районі будинку №177 в м. Запоріжжі. Вказаний відеозапис не містить події зіткнення транспортних засобів.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №936 м від 20.07.2018 року закритий уламковий перелом лівої плечової кістки в верхній її третині зі зміщенням кісткових фрагментів, набряк м`яких тканин в середній третині лівого плеча у ОСОБА_1 у сукупності кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості, що не були небезпечними для життя в момент їх спричинення, потягли за собою довготривалий розлад здоров`я, більше 21 дня п.2.2.2 (Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. 1995 р.»)

Рана в області лівої гомілки у ОСОБА_1 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я п.2.3.2.а («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»).

Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в результаті ударів об виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №939 м від 23.07.2018 року закритий перелом 4-5 ребер справа по передньо-пахвовій лінії у ОСОБА_2 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не були небезпечними для життя в момент їх спричинення, але потягли за собою довготривалий розлад здоров`я, більш як 21 день п.2.2.2(«Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»).

Струс головного мозку, синці навколо обох очей, садна в скроневій області у ОСОБА_2 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я п.2.3.2.а («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»).

Синці в області правого стегна, в області правого колінного суглоба, садна в області правого колінного суглоба у ОСОБА_2 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження п.2.3.2.б («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»).

Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів і могли утворитися в результаті ударів об виступаючи предмети середині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи №9-335від 15.06.2018 року на момент експертного дослідження рульове управління (керування) та робоча гальмівна (гальмова) система автомобіля ВАЗ-2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходяться у працездатному стані, а ходова частина даного автомобіля — у непрацездатному стані. Падіння тиску повітря в шині переднього правого колеса автомобіля ВАЗ-2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 відбулось після дорожньо-транспортної пригоди, тобто до моменту дорожньо-транспортної пригоди ходова частина даного автомобіля знаходилась у працездатному стані.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи №9-334 від 19.06.2018 року автомобіль ВАЗ-2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 своєю правою задньою бічною частиною первинно контактував із передньою частиною автомобіля ВАЗ-2104 реєстраційний номер НОМЕР_4 , при цьому кут між поздовжніми осями транспортних засобів на момент їх зіткнення становить 94° ± 10°. Місце зіткнення автомобіля ВАЗ-2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля ВАЗ-2104 реєстраційний номер НОМЕР_4 розташовано на лівій смузі руху проїзної частини вул. Істоміна за напрямком руху останнього від вул. Калинова. Розташування встановленого в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.04.2018 місця зіткнення з технічної точки зору може відповідати дійсності.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи №9-472 від 26.07.2018 року в дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, з урахуванням показань водія ОСОБА_3 та пасажира ОСОБА_2 водій ОСОБА_3 , повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 10.1, 12.3, 12.4, 12.9 б, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, а водій ОСОБА_4 - у відповідності до вимог пп. 12.3, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України.

В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, з урахуванням показань водія ОСОБА_4 та його пасажирів, водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а водій ОСОБА_4 - у відповідності до вимог пп. 12.3, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації як за показами водія ОСОБА_3 та його пасажира ОСОБА_2 , так і за показами водія ОСОБА_4 та його пасажирів, в діях водія ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається, однак є невідповідності вимогам пп. 12.4, 12.9 6 Правил дорожнього руху України, що не знаходяться в причинному зв`язку з подією даної ДТП.

У розглянутій дорожній ситуації з урахуванням пояснень ОСОБА_3 та пасажира ОСОБА_2 , дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам пп. 12.4, 12.9 б, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам пп. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України не знаходиться в причинному зв`язку з подією даної ДТП.

Оцінити дії водія ОСОБА_3 у відповідності до вимог пп. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, а також визначити чи знаходяться невідповідності його дій вимогам пп. 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху України причинному зв`язку з подією даної ДТП можливо після визначення технічної можливості водія ОСОБА_3 запобігти зіткненню з невстановленим автомобілем «ВАЗ».

У даній дорожній ситуації з урахуванням показів водія ОСОБА_4 та його пасажирів, дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній ситуації як за показами водія ОСОБА_3 та його пасажира ОСОБА_2 , так і за показами водія ОСОБА_4 та його пасажирів, водій ОСОБА_4 своїми однобічними діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .

В даній дорожній ситуації з урахуванням показань водія ОСОБА_3 та пасажира ОСОБА_2 визначити технічну можливість водія ОСОБА_3 уникнути зіткнення з невстановлеиим автомобілем «ВАЗ», а також зіткнення з автомобілем ВАЗ-2104 реєстраційний номер НОМЕР_4 з технічної точки зору не є можливим по причині відсутності зазначених вихідних даних за показами водія ОСОБА_3 та його пасажира ОСОБА_2 .

В даній дорожній ситуації з урахуванням показань водія ОСОБА_4 та його пасажирів технічна можливість водія ОСОБА_3 уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-2104 реєстраційний номер НОМЕР_5 залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Момент небезпеки для руху водія ОСОБА_3 , вказаний в вихідних даних ухвали про доручення проведення інженерно-транспортної експертизи, не відповідає дорожній ситуації, яка склалась відповідно до показань водія ОСОБА_3 та пасажира ОСОБА_2 та суперечить методичним рекомендація. Однак з урахуванням показів водія ОСОБА_4 та його пасажирів, момент небезпеки для руху водія ОСОБА_3 , вказаний в вихідних даних ухвали про доручення проведення інженерно-транспортної експертизи, не суперечить методичним рекомендаціям.

Як з урахуванням показів водія ОСОБА_3 та його пасажира ОСОБА_2 , так і з урахуванням показів водія ОСОБА_4 та його пасажирів, момент небезпеки для руху водія ОСОБА_4 , вказаний в вихідних даних ухвали про доручення проведення інженерно-транспортної експертизи, не суперечить методичним рекомендаціям.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №938м від 23.07.2018 року закритий компрессійно-уламковий вибуховий перелом тіла ThЗ (3-го грудного хребця) зі зміщенням уламків в порожнину хребетного каналу зі звуження останнього до 9 мм, перелом дужки зліва без зміщення, компресійний перелом Тh4 (4-го грудного хребця) зі зниженням до 1/5 в передніх відділах, без зміщення, компресійно-уламковий вибуховий перелом тіла Тh5 (5-го грудного хребця) без зміщення уламків в порожнину хребтового каналу в ОСОБА_3 кваліфікуються тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не були небезпечними для життя в момент їх спричинення, але потягли за собою довготривалий розлад здоров`я більш як 21 день п.2.2.2 («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»).

Струс головного мозку, рани в області лоба, забої та садна в області носа та обличчя у ОСОБА_3 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я п.2.3.2.а («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. 1995р.»).

Забої та садна в області кінцівок (більш точна локалізація не вказана) у ОСОБА_3 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження п.2.3.2.б.(«Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»).

Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в результаті ударів об виступаючи предмети всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

При цьому суд враховує ту обставину, що зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі зустрічного руху після здійснення обвинуваченим маневру різкого повороту керма автомобіля вліво з метою уникнути ДТП з невстановленим автомобілем, який рухався у попутному напрямку в лівій смузі, в результаті чого він втратив контроль над керуванням автомобіля.

Суд не може прийняти доводи сторони захисту про те, що зміна обвинуваченим напрямку руху свого автомобіля відбулося внаслідок зіткнення з іншим невстановленим автомобілем, оскільки ця обставина не підтверджується жодним доказом, окрім пояснень ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_2 , яка є його дружиною. Відеозапис з камер спостереження АЗС «УкрГАЗ», що розташована по вул. Істоміна в м. Запоріжжя, не містить безпосередньо події зіткнення.

ОСОБА_3 не судимий, пенсіонер, має на утриманні неповнолітню дитину, інвалід 3-ї групи, на обліку в психіатра чи нарколога не перебуває.

При призначенні міри покарання обтяжуючих обставин не встановлено.

Пом`якшуючі покарання обставини відносно ОСОБА_3 відсутні.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний є несудимим, офіційно непрацевлаштований, пенсіонером, інвалідом, враховує обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, та виходить з того, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням предмета посягання, характеру діяння, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до скоєння злочину, обставин, безпосередньо пов`язаних із вчиненням злочину, що характеризують поведінку винного після вчинення злочину, а також індивідуальних особливостей особистості: стать, вік, стан здоров`я, сімейний стан, спосіб життя, - суд приходить до висновку про можливість призначення покарання, у вигляді штрафу в межах санкції відповідної статті КК України з призначенням додаткового покарання у вигляд позбавлення права керування транспортним засобом строком 1 рік.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

Позов обґрунтований тим, що після дорожньо-транспортної пригоди потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні, де його було прооперовано. Під час лікування потерпілий витратив на придбання медичних препаратів на суму 20146,44 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Також внаслідок неправомірних дій обвинуваченого потерпілому також було завдано моральної шкоди, яку він оцінив в розмірі 30000 грн.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6440 ОСОБА_1 надійшов до установи 05.04.2018 року. Повний діагноз: закритий оскольчатий перелом діафиза правої плечової кістки із зміщенням, забійна рана лівої гомілки. Проведена операція 11.04.2018 року.

Відповідно до довідки до історії хвороби №5046 ОСОБА_1 за період лікування у відділенні травматології та полі травми КУ «МКЛЕ та ШМП м. Запоріжжя» за власні кошти були придбані медикаменти: Бандаж Дезо, Кейвер 2.0, Фленкос 0,4, Трифас 4.0, Реосорбілакт 200.0, Система ПР CS, Етил-Б р-р 96%, печатки Нитрил, ОСОБА_6 , Бинт марлевий стерильний, ОСОБА_7 , Бінти, подложка під гіпс.

Згідно з листом КУ «Запорізької ОКЛ» ЗОР від 5.10.2018 року за період стаціонарного лікування ОСОБА_1 з 5.04.2018 року по 24.04.2018 року у відділенні травматології КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР пацієнту було призначено та не фінансувалося за рахунок бюджетних коштів препарати та вироби медичного призначення: омепразол, денос, бупівакаїн, лі містин, ротацеф, натрію хлорид, бісопрол, біосепт, L-дізина есцинат, Кейвер, лізиноприл-астрафарм, рукавчки нітрилові , фукорцин, лейкопластир, система ПР, Диклофенак, фленокс, шприц, шприц, шприц, бинт, анальгін, апмадін, аса фен, марлевий відріз, лезо для скальпелю, димедрол, дека сан, кокарніт, шапочка-берет, пелюшка Сені Софт, рукавиці хірургічні, маска медична, бахали, покриття операційна, голка, халат медичний, вата, покриття операційне, стериліум, тримач леза, пробірки, контейнер для сечі, вата, стрижень титановий.

Потерпілий ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 20146,44 грн. та моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

ТОВ «Запорізька незалежна ТРК «ТВ-5» заявлено позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину.

Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ВА321043» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Запорізька незалежна ТРК «ТВ-5» зазнав пошкоджень (р/р № НОМЕР_6 в ПАТ «ПУМБ» МФО 334851 ЄДРПОУ 13630346). Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 60517,97 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ТОВ «Запорізька незалежна ТРК «ТВ-5».

Згідно зі звітом про проведення оцінки колісного транспортного засобу ВАЗ 21043 держномер НОМЕР_7 вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля ВАЗ 21043 внаслідок ДТП складає 38784,75 грн.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник заперечували щодо можливості задоволення цивільних позовів, вказуючи на те, що відсутня вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Захисник окремо вказав, що потерпілим та цивільним позивачем неправильно висунуті позовні вимоги до обвинуваченого, оскільки цивільна відповідальність останнього застрахована і позовні вимоги мають бути висунуті в першу чергу до страхової компанії і лише у випадку недостатності суми страхового відшкодування позовні вимоги мають бути направлені до обвинуваченого.

Окрім того, захисник вказала на необґрунтованість розміру морального відшкодування, заявленого потерпілим ОСОБА_1 та необґрунтованість розміру матеріального відшкодування цивільному позивача, який суперечить звіту про оцінювання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 127 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст. 129 КПК України.

Як встановлено ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Тож, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, і потерпілий, хоч не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором, оскільки на його, як третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Слід зауважити, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зазначенні зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦК особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд і відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 ЦК не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілий не звертався до страхової компанії з заявою про відшкодування йому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а, отже, підстав для виникнення страхових відносин, визначених Законом № 1961-IV, у даному випадку не було. З огляду на це посилання представника цивільного відповідача на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) є необґрунтованим.

Враховуючи доведеність вини ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 . Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги потерпілого про відшкодування витрат на лікування, які підтверджені відповідними доказами, в розмірі 20146,44 грн., в зв`язку із чим вони підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зав`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Встановлено, що потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному проваджені заявлені також позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 гривень.

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому було завдано моральну шкоду, та враховуючи характер та обсяг страждань потерпілого, конкретні обставини справи і наслідки, що наступили, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 30000 гривень.

Щодо позовних вимог, заявлених ТОВ «Запорізька незалежна ТРК «ТВ-5», суд вважають, що вони підлягають частковому задоволенню а саме в частині стягнення 38784,75 грн., оскільки вказана сума підтверджена звітом про проведення оцінки колісного транспортного засобу ВАЗ 21043 держномер НОМЕР_7 .

В іншій частині вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

ОСОБА_3 призначити покарання за ч.1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів, що становить 6800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком 1 рік.

Частково задовольнити позов ТОВ «Запорізька незалежна ТРК «ТВ-5» до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Запорізька незалежна ТРК «ТВ-5» матеріальну шкоду в розмірі 38784,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 20146,44 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль «ВА321043» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Запорізька незалежна ТРК «ТВ-5» ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя 334/4044/18 від 11.04.2018 року.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль«ВА3212140», реєстраційний номер НОМЕР_1 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя 334/4044/18 від 11.04.2018 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

На вирок може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошенням.

Суддя О.М. Гнатюк