Ухвала суду № 101315443, 18.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16769/21

Провадження №: 4-с/755/224/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на бездіяльність по виконавчому провадженні,-

в с т а н о в и в:

05 жовтня 2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на бездіяльність по виконавчому провадженні та 06 жовтня 2021 року вказану скаргу, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2021 року скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десяти днів з дня отримання скаржником ухвали.

Скаржником копію ухвали, не було отримано, конверт разом з вказаними документами повернувся до суду.

Законодавець не покладає на суд обов`язку повторного направлення ухвали про залишення позовної заяви без руху в разі повернення листа з такою ухвалою у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Водночас строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.

Зазначені в ухвалі суду недоліки скаржник до цього часу не усунув, з заявою про продовження строку для усунення недоліків до суду не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, право на звернення із скаргою до суду. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи

Відповідно до ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки положенням Розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України «Судовий контроль за виконанням судових рішень»» не містить положень щодо залишення позовної заяви без руху, повернення заяви, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення скарги ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на бездіяльність по виконавчому провадженні.

Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на бездіяльність по виконавчому провадженні, вважати такою, що не подана та повернути заявнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я :