
Провадження № 2/639/1547/21 Справа № 639/2784/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Барабаш Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 639/2784/21
позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
про визнання договору дійсним, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом з урахуванням заяв про зміну предмета позову до ОСОБА_2 в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 , в особі представника по довіреності від 21.07.1995 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений Харківською товарною біржею "Слобода" 29.09.1995 року за № Н17-3731.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29.09.1995 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договір купівлі-продажу № НІ7-3731, посвідчений Харківською товарною біржею «СЛОБОДА», відповідно до якого ОСОБА_4 придбав у власність нерухоме майно, а сам будинок, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 32.9 кв.м, що розташований з адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 склав заповіт, який був посвідчений П`ятою Харківської державною нотаріальною конторою 09.09.2011 року за реєстром № 4-566 та відповідно до якого, що єдиною спадкоємницею його майна, а саме будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. ОСОБА_1 прийняла спадщину та звернулась до П`ятої харківської держави нотаріальної контори з проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом, однак 13.04.2021 року нотаріус П`ятої харківської державної нотаріальної контори Одрінська Оксана Володимирівна, відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право спадщину у зв`язку з тим, що видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо, належності даного майна спадкодавцеві. Однак, позивач не погоджується с такими доводами, вважає, що договір має бути визнано судом дійсним.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.06.2021 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.10.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 не з`явились. Представник позивача подав до суду заяву в якій просив розглядати справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до копії договору № Н17-3731, від 29.09.1995 року ОСОБА_3 на підставі довіреності засвідченої 6-ю Харківської нотаріальною конторою 21.07.1995 року, р.н. 3-4554 в інтересах ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) уклали договір купівлі - продажу, за яким ОСОБА_4 , придбав у власність нерухоме майно, а саме будинок загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 32.9 кв.м, що розташований з адресою: АДРЕСА_1 . Договір складено та зареєстровано на Харківській товарній біржі «СЛОБОДА», та на підставі біржового контракту № Н17-3731 від 29.09.1995 року.
Відповідно до копії заповіту № 4-566 від 09.09.2011 року складеного ОСОБА_4 та посвідченого П`ятою Харківської державною нотаріальною конторою єдиною спадкоємицею його майна є ОСОБА_1 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкові реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, вбачається що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 379799952 від 26.07.2014 року наданого П`ятою харківською державною нотаріальною конторою в реєстрі зареєстрована спадкова справа за № 56352146 номер у нотаріуса 433/2014 від 26.07.2014 року спадкодавцем якої є ОСОБА_4 .
Згідно копії постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії вих № 623/02-31/11 від 13.04.2021 року виданої державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Одрінською О.В., встановлено що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з недодержанням сторонами договору купівлі-продажу, на підставі якого належав вище згаданий будинок спадкодавцю, форми договору, яку вимагало діюче на той час законодавство України.
Згідно довідки ГУ ДМС в Харківській області Відділу моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання від 27.08.2021 року, що була надана за запит Жовтневого районного суду м. Харкова, місце проживання відповідача - ОСОБА_2 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.
Спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Відповідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.
Крім того, ст. 2 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.
Відповідно до ст. 5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у квітні 1999 року, для їх врегулювання слід застосовувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору стаття 47 цього Кодексу.
За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Право позивача, як власника майна, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав пов`язаних з правом володіння власністю не може бути обмежено позовною давністю.
Як вбачається з копії довідки від 03.03.2004 року № 366 наданої КП "Харківським ГорБТИ" право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі продажу, зареєстрованого Харківською товарною біржею "Слобода", а не нотаріусом, станом на січень 1999 року не суперечило чинному законодавству.
Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.
Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в Державному комунальному підприємстві Харківського міського бюро технічної інвентаризації, тому позивач на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набула право власності на належну частину спірного будинку і правомірно володіє нею.
З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу будинку, її виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу укладений між ОСОБА_2 , в особі представника по довіреності від 21.07.1995 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений Харківською товарною біржею "Слобода" 29.09.1995 року за № Н17-3731.
Також суд вважає доведеним факт неможливості нотаріального посвідчення спірної угоди, що підтверджено матеріалами справи, у зв`язку з тим, що місцезнаходження сторони договору ОСОБА_2 , невідоме та відсутні відомості засобів зв`язку.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору дійсним підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу Н17-3731 укладений 29.09.1995 року на Харківській товарній біржі "Слобода" укладений між ОСОБА_2 , в особі представника по довіреності від 21.07.1995 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_2 придбав нерухоме майно, а сам будинок, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 32.9 кв.м, що розташований з адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення складено 24.11.2021 року
Суддя В. В. Марченко
Судове рішення № 101314330, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 24.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/2784/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: