Рішення № 101310265, 26.10.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7217/20

Провадження № 2/185/648/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 жовтня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шаповалової І.С., з участю секретаря судового засідання Величко А.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом припинення право власності відповідача на Ѕ частину автомобіля Шкода Octavia Tour, білого кольору, VINTMВDХ41U2AB006006, н.з. НОМЕР_1 , виплативши йому грошову компенсацію у розмірі 86 100, 00 грн., визнати за нею право власності на вказаний автомобіль, стягнути з відповідача на її користь судові витрати. В подальшому позивачем було уточнено позовні вимоги в наступній редакції та позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 в порядку поділу автомобіля марки Skoda Octavia Tour, білого кольору, НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 належну їй частку від продажу цього автомобіля у сумі 108 340,00 (сто вісім тисяч триста сорок, 00) грн., виплатити ОСОБА_1 з депозитного рахунку Павлоградського міськрайонного суду грошові кошти у розмірі 86 110,00 (вісімдесят шість тисяч сто десять,00) грн., які були внесені ОСОБА_1 04 грудня 2020 року, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, позивач посилається на те, що під час перебування у шлюбі з відповідачем за спільні кошти було автомобіль марки Skoda Octavia Tour, білого кольору, VINTMВDХ41U2AB006006, н.з. НОМЕР_1 , який був оформлений на ОСОБА_2 .

Шлюб між сторонами було розірвано, однак питання про поділ майна вирішено не було.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Вказавши, що уточнені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що позовні вимоги не визнає та просила суд відмовити в їх задоволенні, надала суду відзив на первісну позовну заяву, на уточнену позовну заяву відзив від відповідача або його представника до суду не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності не з`явившихся учасників справи на підставі наявних в ній письмових матеріалів про права та взаємовідносини останніх, при цьому не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З доданих до позовної заяви матеріалів видно, що з 24 жовтня 2009 року по 01 жовтня 2019 року року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.15).

Відповідно до наданої довідки ТСЦ МВС № 1247 від 08 квітня 2021 року за № 31/4-1247/341 автомобіль марки Skoda Octavia Tour, білого кольору, VINTMВDХ41U2AB006006, н.з. НОМЕР_1 було перереєстровано на нового власника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.86-89).

Відповідно до наданої довідки ТСЦ МВС № 1246 від 06 квітня 2021 року за № 31/4-1246/56 власником автомобіля марки Skoda Octavia Tour, білого кольору, VINTMВDХ41U2AB006006, н.з. НОМЕР_1 станом на 06 квітня 2021 року є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 23 липня 2020 року.

Відповідно до положень статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Нерухоме майно, що є предметом позову, придбано у період шлюбу між сторонами, тому є спільною сумісною власністю подружжя.

За змістом статей 69, 70 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Постановою роз`яснено, що сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Якщо під час вирішення спору про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Отже, на підставі отриманих під час розгляду справи, досліджених доказів, суд доходить до висновку про те, що спірний автомобіль був спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідач здійснив його відчуження іншій особі в період припинення шлюбних відносин без згоди позивача, як другого з подружжя, у зв`язку із чим на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.

Відповідно до останнього договору купівлі-продажу спірного автомобіля вартість останнього складає 216 680 грн., отже розмір компенсації на користь позивача складає Ѕ частину вартості автомобіля марки Skoda Octavia Tour, білого кольору, НОМЕР_2 в розмірі 108 340 грн.

Питання про судові витрати суд вирішує за правилами ст..ст. 135-141 ЦПК України.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в порядку поділу автомобіля марки Skoda Octavia Tour, білого кольору, НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 належну їй частку від продажу цього автомобіля у сумі 108 340,00 (сто вісім тисяч триста сорок, 00) грн.

Повернути ОСОБА_1 з депозитного рахунку Павлоградського міськрайонного суду грошові кошти у розмірі 86 110,00 (вісімдесят шість тисяч сто десять,00) грн., які були внесені ОСОБА_1 04 грудня 2020 року, код квитанції 2164-4311-3971-9247, банк платника – Приват Банк, код платника 3256016840, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, рахунок № UA158201720355229002000017442, код отримувача 26239738.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 861, 10 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя І.С. Шаповалова