
№ 207/218/21
№ 2/207/652/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Погребняк Т.Ю.,
при секретарі Єрмаковій Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором спадкодавця,
В С Т А Н О В И В :
02 лютого 2021 року позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором від 20 вересня 2005 року, яка становить 16920 грн. 34 коп. Позивач також просить суд стягнути з відповідачів на його користь витрати, пов`язані з розглядом справи в суді: судовий збір в сумі 2270 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 20.09.2005 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, у подальшому кредитний ліміт було збільшено до 10000,00 грн. . ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких позичальник при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Під борговими зобов`язаннями сторони узгодили зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, що зазначено в п. 2.1.1.12.1 «Умовами та правилами надання банківських послуг».
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.08.2018 року. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . 27.05.2020 року позивачем було отримано відповідь Другої кам`янської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ "ПриватБанк". Відповідачі фактично прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовилися від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. Станом на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_3 перед Банком за кредитним договором № б/н від 20.09.2005 року становить 16920 грн. 34 коп. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредита в розмірі 7105 грн. 98 коп., заборгованості за простроченим тілом кредита в розмірі 7105 грн. 98 коп., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 3740 грн. 66 коп.
07.07.2020 року до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але заборгованість за кредитним договором залишається несплаченою, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.
В наданій суду письмовій заяві представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, просить розглянути справу без участі представника.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про місце, час та дату розгляду справи, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, взявши до уваги позицію представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 20.09.2005 року (арк.с. 23), згідно якої отримала кредит у розмірі 2400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 10000, 00 грн. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких позичальник при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Під борговими зобов`язаннями сторони узгодили зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, що зазначено в п. 2.1.1.12.1 «Умовами та правилами надання банківських послуг».
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.08.2018 року (арк.с. 40). Особами, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . (арк.с. 36-39). 27.05.2020 року позивачем було отримано відповідь Другої кам`янської державної нотаріальної контори (арк.с. 43), в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ "ПриватБанк". На думку позивача відповідачі фактично прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника.
Позивач посилається на те, що спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовилися від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. Станом на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_3 перед Банком за кредитним договором № б/н від 20.09.2005 року згідно розрахунку (арк.с. 8-11) становить 16920 грн. 34 коп. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредита в розмірі 7105 грн. 98 коп., заборгованості за простроченим тілом кредита в розмірі 7105 грн. 98 коп., заборгованості а простроченими відсотками в розмірі 3740 грн. 66 коп.
07.07.2020 року до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено лист-претензію (арк.с. 44-45), згідно яких позивач пред`явив свої вимоги.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218, ч. 3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Оскільки ОСОБА_3 помер, то відповідати перед АТ КБ «Приватбанк» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна одержаного у спадщину.
Аналогічні роз`яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, АТ КБ «Приватбанк», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідачі є спадкоємцями померлого, прийняли після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцями у спадщину, оскільки саме в межах вартості одержаного у спадщину вони відповідають за борги спадкодавця.
Позивач зазначає, що спадкоємцями померлого ОСОБА_3 в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини, оскільки згідно копії паспорту позичальника та відповідачів зазначена спільна адреса реєстрації АДРЕСА_1 . На підтвердження даної обставини позивач посилається на відповідь Другої кам`янської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Дніпро), в якій відсутні відомості про те, хто являється спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 .
Однак, судом враховується та обставина, що сам факт реєстрації місця проживання відповідачів за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцями та прийняли після померлого спадщину, відсутні докази щодо розміру спадщини.
З відповіді Другої кам`янської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) вбачається, що органом нотаріату отримано претензію кредитора, але відсутні відомості про спадкоємців після смерті ОСОБА_3 . Будь-якої іншої відповіді нотаріальної контори стосовно спадкової справи та спадкоємців померлого позивачем суду не надано.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування, як і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів того, що відповідачі є спадкоємцями, після смерті ОСОБА_3 , що вони прийняли після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємицями у спадщину. Відсутність вартості майна, отриманого у спадщину, визначеного його ринкової вартості на час відкриття спадщини, в свою чергу позбавляє суд можливості вирішити позовні вимоги.
Враховуючи викладене, у зв`язку з недоведеністю позивачем позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором спадкодавця.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1231, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 263 - 265, 280-284 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором спадкодавця - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Дніпровському апеляційному суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Погребняк Т.Ю.
Судове рішення № 101307557, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 01.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 207/218/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: