Рішення № 101307164, 23.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2021Справа № 910/14152/21

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу 910/14608/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА-ТРЕЙД"

до Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія

"Енергоатом"

про стягнення 621 296,10 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВА-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 621 296,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 53-122-01-21-10326 від 08.02.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 621 296,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА-ТРЕЙД" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

10.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач визначив в якості відповідача виключно Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та просив стягнути з нього спірну заборгованість. Також, до вказаної заяви позивачем додано докази на виконання вимог ухвали суду від 01.09.2021.

Судом прийнято до розгляду заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА-ТРЕЙД" про уточнення позовних вимог та визнано в якості Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, в ухвалі суд визнав дану справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати без виклику представників сторін.

04.10.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не заперечує факт отримання товару за Договором поставки № 53-122-01-21-10326 від 08.02.2021; просить надати додатковий час для мирного врегулювання спору та закрити провадження у справі в частині стягнення 7267,50 грн заборгованості, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач вказану суму сплатив, на підтвердження чого додав до відзиву відповідні платіжні доручення.

08.10.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтверджує факт сплати відповідачем заборгованості в розмірі 7267,50 грн; заперечує проти закриття провадження та просить вирішити спір по суті, а також відшкодувати за рахунок відповідача всю суму судового збору.

01.11.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява про долучення платіжних доручень про часткову сплату суми заборгованості.

Згідно з приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, що відповідно унеможливлює відкладення розгляду справи даної категорії.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

08.02.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діяв відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВА-ТРЕЙД» (за договором - постачальник) було укладено Договір поставки № 53-122-01-21-10326 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).

У відповідності з п. 1.2. Договору, предметом поставки по даному договору є 18420000-9, рукавички трикотажні, які передбачені специфікацією №1 до даного Договору.

Пунктом 2.1. вказаного договору, передбачено, що ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 517 820 (п`ятсот сімнадцять тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.), крім того ПДВ 103 564,00 (сто три тисячі п`ятсот шістдесят чотири грн. 00 коп.).

У пункті 2.2. договору визначено, що загальна сума договору (вартість продукції) складає 621 384,00 грн.

Згідно з протоколом розбіжностей, підписаного сторонами до вказаного Договору поставки, сторони узгодили загальну суму договору в розмірі 621 296,10 грн.

У п. 3.1 договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в строк до 31.05.2021 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс- 2010». Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником на умовах реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію, згідно СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС». Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Пунктом 8.1. договору, передбачено що приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС» СОУ НАЕК 038:2017, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2. даного договору.

У пункті 8.4. договору вказано, що датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатки (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2021, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1. договору).

Як вбачається з наданих суду доказів, на виконання умов договору позивач на підставі товарно-транспортної накладної № 3964 від 16.04.2021 та видатковій накладній № 3964 від 16.04.2021 передав представнику відповідача, що діяв на підставі довіреності № 1/124 від 14.04.2021, рукавички трикотажні на загальну суму 621 296,10 грн.

Крім того, згідно з умовами договору відповідач 20.04.2021 видав ярлик на придатну продукцію № 1-1-34.

Таким чином, позивач повністю виконав взяті на себе за Договором поставки № 53-122-01-21-10326 від 08.02.2021 зобов`язання та передав відповідачу обумовлений товар.

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем, на суму 621 296,10 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, після направлення позивачем позову до суду (26.08.2021) відповідач частково сплатив суму заборгованості в загальному розмірі 121 296,10 грн, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями № 8693 від 26.08.2021 на суму 85,50 грн, № 9591 від 09.09.2021 на суму 5148,00 грн, № 9593 від 09.09.2021 на суму 2034,00 грн, № 11841 від 23.10.2021 на суму 50000,00 грн, № 11994 від 26.10.2021 на суму 64028,60 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи сплату відповідачем грошових коштів у розмірі 121 296,10 грн після звернення позивача з позовом до суду, суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі № 910/14152/21 в цій частині суми основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Таким чином, на час винесення рішення, у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 500 000,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за договором настав, а доказів оплати товару в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості в розмірі 500 000,00 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 53-122-01-21-10326 від 08.02.2021 щодо оплати товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та заперечення позивача проти закриття провадження у справі, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. 129, 231, 237-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 121 296,10 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА-ТРЕЙД" (18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53, кв. 99; ідентифікаційний код 33585132) заборгованість в сумі 500 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 9319 грн 46 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.11.2021.

Суддя А.І. Привалов