Рішення № 101307158, 23.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2021Справа № 910/11830/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/11830/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУСП ФРУТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМТ Груп"

про стягнення 129 619,66 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АУСП ФРУТ" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМТ Груп" про стягнення 129 619,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором суборенди № 08/10/2018 від 08.10.2018 в частині неповернення гарантійного платежу, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 112 320,00 грн, за прострочення сплати якої додатково нараховані інфляційні втрати в сумі 12 977,52 грн та 3% річних - 4322,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АУСП ФРУТ" без руху, надавши строк на усунення недоліків позовної заяви.

10.08.2021 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідачів подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-Г, оф.14.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 11.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на день винесення рішення від відповідача не надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

01 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АУСП ФРУТ" (далі - позивач, Суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМТ ГРУП" (далі - відповідач, Суборендодавець) було укладено Договір суборенди нерухомого майна № 08/10/2018 (далі - Договір), відповідно до підпункту 2.1 Суборендодавець зобов`язується передати, а Суборендар прийняти у тимчасове (строкове) платне користування приміщення - загальною площею 112 кв. м., що знаходиться на третьому поверсі нежитлового офісного будинку № 45-47-49 літера А, який розташований по вулиці Воздвиженській в місті Київ. Суборендар зобов`язується сплачувати за користування приміщенням орендну плату і повернути приміщення з суборенди Суборендодавцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку суборенди, а в частині невиконаних сторонами зобов`язань за цим Договором, які виникли під час його дії, до остаточного виконання сторонами цих зобов`язань в повному обсязі (п. 6.1 Договору).

Згідно п. 6.1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 10.03.2019, строк суборенди починає свій перебіг з дня підписання Акту приймання-передачі приміщення в суборенду та закінчується 28.02.2020 року включно.

Умовами п. 6.5 Договору передбачено, що після закінчення строку суборенди суборендар повертає приміщення суборендодавцеві. Сторони в порядку та строки, передбачені цим Договором, підписують Акт повернення приміщення із суборенди.

Відповідно до п. 7.1 Договору сторони домовились, що гарантійний платіж становить: 112 320,00 грн без ПДВ, 50% сплачується суборендарем протягом 3 (трьох) банківських днів, другі 50% січень, лютий, березень, квітень пропорційними частинами.

У п. 7.2. Договору сторони узгодили, що з суми гарантійного платежу суборендодавець має право зарахувати або утримати суми грошових вимог до суборендаря, зокрема, по оплаті:

- несплаченої суборендарем суборендної плати;

- неоплачених суборендарем експлуатаційних послуг;

- невідшкодованих (некомпенсованих) суборендарем витрат суборендодавця з оплати комунальних послуг;

- несплачених суборендарем пені, штрафів та неустойки;

- несплачених суборендарем сум, необхідних для усунення заподіяних з вини суборендаря пошкоджень приміщення або систем забезпечення.

Сторони у п. 7.4. Договору визначили, що у разі закінчення строку дії цього Договору або дострокового розірвання та/або припинення цього Договору, гарантійний платіж повертається суборендарю протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати припинення/розірвання Договору, при умові відсутності будь-яких заборгованостей суборендаря перед суборендодавцем за цим Договором та відсутності у суборендодавця будь-яких претензій до стану приміщення. У випадку наявності будь-яких заборгованостей суборендаря перед суборендодавцем за цим Договором та/або наявності у суборендодавця претензій до стану приміщення, з гарантійного платежу суборендодавцем погашаються (зараховуються та/або утримуються) заборгованості суборендаря та утримуються (залишаються у повному розпорядженні суборендодавця) суми грошових коштів, які необхідно витратити для відновлення стану приміщення і усунення заподіяних з вини суборендаря пошкоджень приміщення та/або систем забезпечення. Залишок гарантійного платежу після всіх зарахувань/утримань/погашень повертається суборендарю.

Згідно п. 24.1 Договору, протягом 3 (трьох) днів з моменту закінчення строку суборенди або припинення/розірвання Договору суборендар зобов`язаний звільнити приміщення, у тому числі від будь-якого власного майна, і повернути приміщення суборендодавцю. Зазначений в цьому пункті строк надається суборендарю виключно для звільнення і повернення приміщення, і не може бути використаний для проведення будь-якої господарської діяльності в приміщенні. Повернення приміщення суборендарем і прийняття його суборендодавцем здійснюється на підставі Акту повернення приміщення з суборенди, який підписується сторонами (п. 24.2 Договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним відповідачу було перераховано гарантійний платіж в розмірі 112 320,00 грн, однак відповідач в порушення умов Договору суборенди № 08/10/2018 від 08.10.2018 не повернув його після закінчення строку суборенди та повернення переданого в суборенду приміщення. За вказаних підстав позивач тричі звертався до відповідача з листами від 02.03.2020, 27.03.2020, 30.03.2020, а також надсилав засобами поштового зв`язку претензію за вих. № 2/21 від 21.01.2021 з вимогою повернути гарантійний платіж у сумі 112 320,00 грн. Оскільки вказаний гарантійний платіж відповідачем позивачу повернуто не було, вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з статтями 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своє правовою природою Договір № 08/10/2018 від 08.10.2018 є договором суборенди.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту прийому-передачі приміщення від 12.10.2018 відповідач передав, а позивач прийняв згідно з Договором суборенди № 08/10/2018 від 08.10.2018 приміщення площею 112 кв. м, яке розташоване на третьому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська 45-47-49.

На виконання умов п. 7.1 Договору позивач сплатив відповідачу гарантійний платіж в сумі 112 320,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень № 252 від 11.10.2018 на суму 56160,00 грн, № 614 від 07.03.2019 на суму 15000,00 грн, № 692 від 29.03.2019, які наявні в матеріалах справи.

З огляду на положення п. п. 6.1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 10.03.2019, строк суборенди закінчився 28.02.2020 року та продовжений не був, оскільки в подальшому позивач уклав Договір оренди № 01/03/2020-3 від 01.03.2020 безпосередньо з власником приміщенням, що підтверджується відповідними доказами, доданими до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що станом на 29.02.2020 у нього була відсутня будь-яка заборгованість перед відповідачем по Договору № 3012106 від 21.06.2019.

12.02.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 12/02, відповідно до якого просив повернути гарантійний платіж у розмірі 147 250,00 грн, у зв`язку із закінченням строку суборенди по Договору суборенди № 08/10/2018 від 08.10.2018 .

Умовами п. 7.5 Договору передбачено обов`язок відповідача повернути позивачу гарантійний платіж у випадку закінчення строку дії Договору протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати закінчення Договору, при умові відсутності будь-яких заборгованостей позивача перед відповідачем за Договором та відсутності у відповідача будь-яких претензій до стану приміщення.

Відповідачем не подано жодних доказів, які б свідчили про здійснення ним зарахувань/утримань будь-яких сум з гарантійного платежу відповідно до умов Договору № 08/10/2018 від 08.10.2018.

Таким чином, враховуючи положення п. 7.5 Договору, відсутність заборгованостей позивача, відсутність у відповідача будь-яких претензій до стану приміщення, а також те, що приміщення було повернуте позивачем відповідачу з суборенди, останній був зобов`язаний повернути позивачу гарантійний платіж в розмірі 112 320,00 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати закінчення Договору, тобто у строк до 06.03.2020 включно.

Враховуючи, що відповідач у строк до 06.03.2020 гарантійний платіж не повернув, позивач звернувся до нього з листами від 02.03.2020, 27.03.2020, 30.03.2020, направленими за допомогою електронної пошти, в яких просив повернути гарантійний платіж.

Також позивач надіслав відповідачу засобами поштового зв`язку претензію за вих. № 2/21 від 21.01.2021 з вимогою повернути гарантійний платіж у сумі 112 320,00 грн.

Всі листи та претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Гарантійний платіж - це платіж, який виконує функцію засобу забезпечення виконання зобов`язань суборендаря, що сплачується, використовується та/або повертається у випадку та на умовах, визначених цим Договором.

Як відзначалось судом, Договором встановлено, що в кінці терміну дії договору підлягають поверненню суборендарю гарантійні платежі (внески), оскільки вони виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що зобов`язання визначені договором, що стосуються оплати за користування нежитловим приміщенням та інших платежів виконані зі сторони позивача повністю належним чином, що підтверджуються актами наданих послуг, підписаними сторонами та платіжними дорученнями про сплату відповідних платежів - орендної плати за весь час користування орендним приміщенням, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, строк повернення гарантійного платежу відповідачем позивачу є таким, що настав.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, доказів повернення такого гарантійного платежу в сумі 112 320,00 грн позивачу відповідачем матеріали справи не містять.

Крім того, судом враховано, що відповідач відзив на позовну заяву не подав та обставини, викладені позивачем у позовній заяві, не спростував.

Отже, гарантійний платіж, після припинення Договору суборенди підлягає поверненню позивачу в розмірі 112 320,00 грн, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань щодо повернення гарантійного платежу позивачем за період з 07.03.2020 до 18.06.2021 додатково нараховані інфляційні втрати в сумі 12 977,52 грн та 3% річних - 4322,14 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми 3% річних за період з 07.03.2020 до 18.06.2021, суд дійшов висновку, що сума 3% річних, розрахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства України, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 4322,14 грн.

В частині нарахування інфляційних втрат судом було враховано правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд дійшов висновку, що він також є арифметично вірним, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 12977,52 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМТ Груп" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-Г, оф. 14; ідентифікаційний код 39430257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУСП ФРУТ" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 45-47-49А; Бізнес-центр «V45», офіс 305; ідентифікаційний код 41623931) 112 320,00 грн. гарантійного платежу; 4322 грн 14 коп. - 3 % річних, 12 977 грн 52 коп. - інфляційних втрат, 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.11.2021.

Суддя А.І. Привалов