Рішення № 101306913, 24.11.2021, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1059/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Білецький Ю.Я., керівник, наказ №1 від 05.02.2016 (відомості з ЄДР)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" (м.Бердичів,

Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" (с.Межирічка,

Коростенський район, Житомирська область)

про стягнення 270635,61грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" про стягнення 270635,61грн, з яких: 212090,04грн основного боргу, 18460,55грн 3% річних та 40085,02грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання засобів захисту рослин, насіння та мікродобрив №09/04/2018 від 09.04.2018.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.11.2021.

Ухвалою від 02.11.2021 розгляд справи по суті відкладено на 24.11.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2021 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 24.11.2021 не направив, відзиву на позов не подав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції (судова повістка) Господарського суду Житомирської області за 03.11.2021 (а.с.52).

Крім того, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ 02.11.2021 було розмішено оголошення з метою доведення до відома ТОВ "Агробалтік" про призначення розгляду по суті справи №906/1059/21 на 24.11.2021 о 12:00 (а.с.49).

Окрім того, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи. Вищезазначені положення у сукупності зобов`язують відповідача до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування господарського процесу.

У даному випадку суд приймає до уваги, що відповідачу достеменно відомо про перебування на розгляді у Господарському суді Житомирської області справи №906/1059/21, в якій ТОВ "Агробалтік" виступає відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу судової кореспонденції (а.с.51). При цьому із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їх представника у судове засідання або з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України, відповідач не звертався.

Суд також звертає увагу, що у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 р.).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав.

Ураховуючи наведене, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті та те, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, а участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" (покупець/відповідач) укладено договір постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 (далі - договір) (а.с.8-10).

У відповідності до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов`язується поставити (передати) для/у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, насіння та/або мікродобрива (надалі іменується "Товар").

Згідно з п.2.1 договору, за даним Договором постачається виключно Товар, дозволений до використання па території України. Асортимент, кількість та ціна Товару визначаються Додатками, рахунками-фактурами та/або накладними, що оформлюються (складаються) в період дії нього Договору і який є його невід`ємною частиною. В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов`язується поставити (передати) для/у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, насіння та/або мікродобрива (надалі іменується "Товар").

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що ціна товару, яким є засоби захисту, насіння та мікродобрива, що виражена в національній валюті, може бути змінена продавцем у разі зміни курсу продажу долара США або Євро, що склався на міжбанківському валютному ринку України за даними Інтернет-сторінки http:minfin.com.ua на момент оплати за товар.

У відповідності до п.3.1 договору, поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка зазначена у товаро-супровідних документах.

За умовами пункту 5.1 договору, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за кожну партію поставки встановлюється Сторонами у Додаткових угодах, що є невід`ємною частиною до цього Договору.

Загальна ціна договору складається з суми вартості всіх партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору (пункт 5.2 договору).

У пункті 8.1 договору сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків сторін за даним договором до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судом встановлено, що до договору постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 від 09.04.2019 між сторонами було погоджено поставку товару згідно підписаних ними Додаткових угод №1 та №2 до договору:

- №1 від 09.04.2018 на суму 188343,72грн з ПДВ, зі строком поставки товару до 30.06.2018 та оплатою вартості товару - повне погашення до 31.10.2018 (а.с.11);

- №2 від 12.04.2018 на суму 23746,32грн з ПДВ, зі строком поставки товару до 30.06.2018 та оплатою вартості товару - повне погашення до 31.10.2018 (а.с.12).

Договір постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 від 09.04.2019 та укладені до нього Додаткові угоди №1 та №2 підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 від 09.04.2019 в частині оплати одержаного товару та просить стягнути з відповідача 212090,04грн заборгованості, 18460,55грн 3% річних та 40085,02грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на виконання умов договору постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 від 09.04.2019, відповідно до Додаткових угод №1 від 09.04.2018, №2 від 12.04.2018 до договору, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 212090,04грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №88 від 27.06.2018 на суму 188343,72грн, №206 від 27.06.2018 на суму 23746,32грн (а.с.13-14). Накладні підписані представниками обох сторін та їх підписи скріплені печатками товариств. Факт відображення позивачем зазначених операцій у податковій звітності підтверджується податковими накладними №26 від 27.06.2018, №28 від 27.06.2018 (а.с.15-19).

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За умовами пункту 5.3 договору, порядок оплати вартості кожної партії товару зазначається в Додаткових угодах до даного Договору.

У Додаткових угодах №1 від 09.04.2018, №2 від 12.04.2018 до договору сторони передбачили, що повне погашення повинно бути проведено до 31.10.2018.

Відповідно до умов договору постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 від 09.04.2019, строків оплати, узгоджених сторонами в Додаткових угод №1 від 09.04.2018, №2 від 12.04.2018 до договору, та положень ч.1 ст.530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був оплатити отриманий від позивача товар: у сумі 188343,72грн у строк до 31.10.2018, у сумі 23746,32грн у строк до 31.10.2018.

В порушення умови договору, відповідач не здійснив розрахунків за поставлений товар у строк до 31.10.2018.

Позивач звертався до відповідача з листами №42 від 30.12.2019, №34 від 18.08.2021, в яких просив погасити заборгованість за поставлений товар (а.с.20-25; докази направлення листів - а.с.26). Відповідач відповіді на вказані листи не надав (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на час розгляду справи, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар у встановлений строк не виконав, доказів сплати заборгованості в загальній сумі 212090,40грн суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 212090,40грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 18460,55грн 3% річних та 40085,02грн інфляційних втрат.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних від суми заборгованості у загальній сумі 18460,55грн та інфляційних втрат в загальній сумі 40085,02грн (розрахунок а.с.7).

Враховуючи встановлені судом строки прострочення виконання зобов`язання, перевіривши здійснені позивачем нарахування, господарський суд встановив, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 18443,11грн, нарахованих:

- на заборгованість в сумі 188343,72грн за період з 01.11.2018 по 24.09.2021, сума 3% річних становить 16378,16грн;

- на заборгованість в сумі 23746,32грн за період з 01.11.2018 по 24.09.2021, сума 3% річних становить 2064,95грн.

Отже обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 18443,11грн. В частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 17,44грн (18460,55грн - 18443,11грн = 17,44грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних втрат, господарський суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 40085,02грн, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Ураховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 212090,40грн основного боргу, 40085,02грн інфляційних втрат, 18443,11грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 17,44грн суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" (11524, Житомирська область, Коростенський район, с.Межирічка, вул. Гаврилюки, буд. 17; ідентифікаційний код 40819430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Вінницька, буд. 3 "Б", офіс 310; ідентифікаційний код 40255499):

- 212090,40грн основного боргу,

- 40085,02грн інфляційних втрат,

- 18443,11грн 3% річних,

- 4059,27грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.11.21

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)

а також на електронні адреси:

- transbudresurs@ukr.net

- agrobaltik@ukr.net

- Agro_kraina@ukr.net