Рішення № 101306781, 03.11.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.2021 м. Харків Справа № 905/1612/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Друккері Д.Д.,

розглянувши справу № 905/1612/20

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»

про стягнення 148 746 882,27 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «ДТЕК Східенерго» основного боргу у розмірі 148 746 882,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 5456/19-ЕЕ-20 від 26.07.2019 щодо оплати природного газу, поставленого протягом липня – вересня 2019 року.

04.09.2020 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.10.2020.

05.10.2020 господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі, якою продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 28.10.2020 та відкладено підготовче засідання на 28.10.2020.

28.10.2020 господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження до 03.12.2020 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.11.2020.

30.10.2020 за вх. № 20711/20 господарський суд одержав відзив на позовну заяву (зданий на пошту до пересилання 28.10.2020), згідно з яким відповідач вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, оскільки укладення спірного договору є вимушеним кроком з його боку, який вчинений з метою уникнення зупинки роботи ДТЕК Луганська ТЕС, запобігання катастрофічних насідків для регіону та виникнення надзвичайної ситуації у ньому.

Відповідач зазначає, що з 01.06.2019 припинено постачання вугілля на ДТЕК Луганська ТЕС з РФ через непогодження Міністерством економічного розвитку РФ поданих заявок на поставку вугілля, яке за звичайних умов використовується для виробництва електричної енергії та має значно нижчу ціну. У серпні 2020 року на засіданні КМУ прийнято проект постанови про встановлення спеціального тарифу на природний газ на ДТЕК Луганська ТЕС, однак остаточне рішення прийнято не було. Згодом, під час спеціальної урядової наради прийнято рішення про забезпечення суб`єктів генерації Луганщини енергоносіями без застосування регульованої спеціальної ціни та прискорення робіт з будівництва альтернативних ліній енергопостачання в регіон, але відповідне остаточне рішення також не прийнято, необхідні заходи з боку держави не реалізовані, компенсаторні механізми задля забезпечення беззбитковості діяльності відповідача не запроваджено.

Також, відповідач посилається на те, що договором передбачено фіксацію вартості 1 000 куб. м природного газу у розмірі 4 905,675 грн без ПДВ лише на липень 2019 року, а тому 29.07.2019 та повторно 17.09.2019 з метою подальшого встановлення справедливої вартості природного газу відповідачем направлено позивачу додаткову угоду та запропоновано вартість природного газу у розмірі 2 895 грн без ПДВ на весь строк дії договору починаючи з 29.07.2019. Оскільки позивач не надав відповіді на листи відповідача, не заявив незгоди щодо запропонованої ним вартості газу, не припинив постачання природного газу, то фактично він погодився з пропозицією відповідача.

При цьому, відповідач вказує на те, що останнім сплачено вартість природного газу за спірний період з урахуванням умов додаткової угоди від 29.07.2019, що свідчить про відсутність предмету спору у даній справі.

06.11.2020 за вх. № 21140/20 господарський суд одержав відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що діюче законодавство у сфері газопостачання не зобов`язує відповідача укладати договір постачання природного газу виключно з НАК «Нафтогаз України», а навпаки закріплює принцип вільного вибору постачальника природного газу та вільної добросовісної конкуренції. Тобто відповідач мав право та можливість укласти договір з будь – яким постачальником природного газу, який здійснює свою діяльність на ринку природного газу, внаслідок чого його посилання про те, що укладення спірного договору було вимушеним кроком є безпідставними.

Також, позивач посилається на те, що за умовами п. 4.1 договору ціна природного газу та порядок зміни такої ціни встановлюється відповідно до вимог Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затв. постановою КМУ від 19.10.2018 № 867, із врахуванням положень постанови КМУ від 03.04.2019 № 293 (із змінами), та інших нормативно – правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України». Визначені у Прейскурантах ціни на природний газ, які були розміщені на офіційному сайті позивача та перебували у публічному доступі, були обов`язковими для відповідача в силу вимог п. 4.5 договору протягом всього строку дії договору. При цьому, жодної додаткової угоди щодо зміни ціни газу позивач не отримував, не погоджував та не підписував, а акти приймання – передачі природного газу, які складені відповідачем із застосуванням суттєво заниженої ціни природного газу, повертав без підписання.

Позивач зазначає, що у випадку незгоди з ціною, визначеною у Прейскуранті, відповідач мав право змінити постачальника або розірвати договір в порядку п. 2.10 договору, чого ним зроблено не було. Отже, правовідносини сторін у спірний період регламентувалися умовами договору № 5456/19-ЕЕ-20 від 26.07.2019, які передбачають прийняття та обов`язкове використання ціни природного газу, визначеної у Прейскуранті, а дії відповідача щодо споживання природного газу за цим договором фактично свідчать про його погодження з такою ціною.

Окрім того, позивач звертає увагу на те, що ціна природного газу, з огляду на законодавчий механізм її встановлення (та зміни), є обов`язковою не тільки для відповідача, а й для всіх споживачів України, які споживають газ на умовах Положення № 867, за договорами, укладеними з НАК «Нафтогаз України», будь – які підстави для постачання природного газу відповідачу із застосуванням «пільгової ціни», рівень якої відрізняється від рівня, встановленого КМУ, відсутні.

09.11.2020 господарським судом постановлено ухвалу, якою повернуто ТОВ «ДТЕК Східенерго» зустрічну позовну заяву за вх. № 20852/20 від 03.11.2020 про зобов`язання НАК «Нафтогаз України» підписати акти приймання – передачі газу за договором постачання природного газу № 5456/19-ЕЕ-20 від 26.07.2019 в редакції ТОВ «ДТЕК Східенерго» на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

23.11.2020 господарським судом постановлено ухвалу, якою клопотання ТОВ «ДТЕК Східенерго» за вх. № 22019/20 від 20.11.2020 задоволено та зупинено провадження у справі № 905/1612/20 до перегляду ухвали суду від 09.11.2020 в порядку апеляційного провадження.

21.01.2021 Східним апеляційним господарським судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Східенерго» на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.11.2020 у справі № 905/1612/20 залишено без задоволення, а ухвалу – без змін.

21.01.2021 Східним апеляційним господарським судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу НАК «Нафтогаз України» на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.11.2020 у справі № 905/1612/20 залишено без задоволення, а ухвалу – без змін.

15.02.2021 Верховним судом ухвалено постанову, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 905/1612/20 за касаційною скаргою ТОВ «ДТЕК Східенерго» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 і ухвалу господарського суду Донецької області від 09.11.2020.

17.02.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 29.03.2021.

26.03.2021 за вх. № 04-18/2456 господарський суд одержав письмові пояснення позивача щодо порядку розрахунку та визначення ціни природного газу, яка зазначена у Прейскурантах на природний газ із ресурсів акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України» за липень – серпень 2019 року та яка застосована позивачем при визначенні вартості природного газу, поставленого відповідачу за договором № 5456/19-ЕЕ-20 від 26.07.2019, а також щодо необхідності врахування у даній справі висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 27.11.2018 у справі № 908/1055/17.

29.03.2021 за вх. № 01-18/2493 господарський суд одержав письмові пояснення, в яких, крім викладених у відзиві на позов обставин, відповідач посилається на те, що з метою визначення справедливої вартості газу, останній звернувся до фахового експерта, який розрахував ціну природного газу у розмірі 2 478,77 грн без ПДВ за 1 000 куб. м. за вересень 2019 року із врахуванням рівня беззбитковості господарської діяльності відповідача. Також, відповідач зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту шляхом стягнення боргу з огляду на умови п.п. 3.1, 3.8, 3.11, 5.1 договору та не підписання між сторонами актів приймання – передачі природного газу, та те, що в цьому випадку мова може йти виключно про повернення майна або компенсацію збитків.

29.03.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою повернуто третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» позовну заяву за вх. № 5994/21 від 29.03.2021 про визнання п. 4.5 договору недійсним.

29.03.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2021. Одночасно, у даному підготовчому засіданні господарським судом поставлено ухвали, які занесено до протоколу судового засідання, про відхилення клопотання відповідача за вх. № 6106/21 від 29.03.2021 про призначення судової товарознавчої експертизи, клопотання позивача за вх. № 21301/20 від 09.11.2020 про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі 21 021 грн.

14.04.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою провадження у справі зупинено до перегляду ухвали господарського суду Донецької області від 29.03.2021 про повернення позовної заяви ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» за вх.№ 5994/21 від 29.03.2021 в порядку апеляційного провадження.

15.06.2021 Східним апеляційним господарським судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/1612/20 – без змін.

11.08.2021 Верховним судом ухвалено постанову, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 905/1612/20 за касаційною скаргою ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 і ухвалу господарського суду Донецької області від 29.03.2021.

17.09.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі із призначенням судового засідання щодо розгляду справи по суті на 20.10.2021.

20.10.2021 за вх. № 04-18/8040 господарський суд одержав додаткові письмові пояснення відповідача, в яких, крім викладених у відзиві на позов обставин, відповідач посилається на те, що між сторонами підписано акт звіряння розрахунків станом на 30.09.2019, згідно з яким борг відповідача є повністю сплаченим.

20.10.2021 господарським судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 03.11.2021. Одночасно, у даному судовому засіданні господарським судом поставлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою відхилено клопотання відповідача за вх. № 04-18/7964 від 18.10.2021 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/13624/21 в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України з огляду на приписи ч.3 ст.195 ГПК України, згідно з якою провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього кодексу.

01.11.2021 господарським судом постановлено ухвалу, якою повернуто третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» позовну заяву за вх.№22420/21 від 27.10.2021 про визнання п. 4.2 договору №5456/19-ЕЕ-20 від 26.07.2019 недійсним в частині посилання на прейскурант.

Проведення судового засідання 03.11.2021 призначено у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за заявами учасників справи за вх. № 22417/21 від 27.10.2021 та за вх. № 22551/21 від 28.10.2021. Проте, у зв`язку із виникненням технічних проблем, у призначені дату та час судового засідання встановити відеоконференцзв`язок з учасниками справи не вдалося.

Приймаючи до уваги те, що дана справа розглядається по суті, тобто на цій стадії всі заяви по суті справи та відповідні докази є зібраними, з огляду на загальну тривалість її розгляду, суд визнав за можливе вирішити спір у судовому засіданні 03.11.2021 за відсутності учасників справи та на підставі наявних матеріалів, які є достатніми для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 03.11.2021 господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

26.07.2019 між НАК «Нафтогаз України» (постачальник, позивач) та ТОВ «ДТЕК Східенерго» (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 5456/19-ЕЕ-20, яким погоджено, що:

-постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

-природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва електричної енергії (п.1.2 договору).

-постачальник передає споживачу у липні – вересні 2019 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 62 500 тис. куб. м, у т.ч. у липні 2019 року – 5 500 тис. куб. м, у серпні 2019 року – 57 000 тис. куб. м, у вересні 2019 року – 0 тис. куб. м (п. 2.1 договору).

-постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ власного видобутку та/або імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Акціонерним товариством «Національно акціонерна компанія «Нафтогаз України») – у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання – передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 договору).

-постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 договору).

-приймання – передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання – передачі. Споживач в акті приймання – передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання – передачі газу. В акті приймання – передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору) (п. 3.8 договору).

-споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом: завірену копію акту про надання послуг з розподілу природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільних мереж); інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до реєстру споживачів постачальника (відповідно до п. 3.8 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у т.ч. згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді; підписані споживачем два примірники акта приймання – передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням п. 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість (п. 3.9 договору).

-постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання – передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання – передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта (п.3.10 договору).

-ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення та інших нормативно – правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» під час виконання компанією обов`язків постачати природний споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на компанію відповідно до ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу». Прейскурант розміщується на офіційному веб – сайті постачальника. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності). У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п. 4.1 договору).

-ціна за 1 000 куб. м природного газу становить: з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року (включно) – 4 905,675 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього разом з податком на додану вартість – 5 886,81 грн (п. 4.2 договору).

-до ціни газу, зазначеної в п. 4.2 договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 – 157,19 грн за 1 000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн за 1 000 куб. м на добу (п. 4.3 договору).

-споживач зобов`язується сплатити за цим договором з урахуванням ціни на природний газ, зазначеної в п. 4.2 цього договору, та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, зазначеного в п. 4.3 цього договору: з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року (включно) – 5 062,865 грн. за 1 000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ – 20 %, всього з ПДВ – 6 075,44 грн за 1 000 куб. м (п. 4.4 договору).

-ціни на природний газ, зазначені в Прейскуранті, є обов`язковими за цим договором з моменту введення їх в дію (з дати, зазначеної у відповідному Прейскуранті). Споживач самостійно відслідковує інформацію щодо цін на відповідний розрахунковий період (місяць постачання) і вважається повідомленим про зміну цін з дати розміщення інформації на веб сайті постачальника, але не пізніше дати введення їх в дію, або з дати направлення на електронну адресу споживача (зазначену в п. 12 цього договору) проекту додаткової угоди, інформаційного повідомлення тощо. У разі, якщо споживач не погоджується на відповідні зміни, він має право змінити постачальника відповідно до порядку, передбаченого в п. 2.10 цього договору (п. 4.5 договору).

-загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.6 договору).

-оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 5.1 договору).

-у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору, грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу – сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу – погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків (п. 5.4 договору).

-сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: 1) усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, кім випадків, зазначених у п.п. 10.4 та 10.5 цього договору; 2) зміни до цього договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором, крім випадків, зазначених у п.п. 10.4 та 10.5 цього договору.

-договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 вересня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

22.08.2019 сторонами підписано додаткові угоди №№ 1, 2, якими внесено зміни до п. 2.1 договору щодо замовленого обсягу (об`єму) природного газу на серпень, вересень 2019 року та викладено його в цих частинах у наступних редакціях: «серпень 2019 року – 37 405 тис. куб. м», «вересень 2019 року – 31 076 тис. куб. м».

Протягом серпня 2019 року – квітня 2020 року між сторонами велося листування щодо ціни природного газу та підписання актів приймання - передачі природного газу за липень – вересень 2019 року.

Зокрема, у листі від 22.08.2019 № 01/193 відповідач зазначив про те, що укладення договору № 5456/19-ЕЕ-20 від 26.07.2019 з його боку було обумовлено необхідністю безперебійного електро-/водопостачання населення та промисловості у ситуації повного припинення з червня 2019 року постачання вугілля на ДТЕК Луганська ТЕС з боку Російської Федерації.

Перехід на використання природного газу від самого початку обумовлював збитковість діяльності відповідача, адже при діючих граничних обмеженнях ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку у розмірі 164 коп/кВтг, з урахуванням ціни газу на серпень 2019 року 4 653 грн/тис.куб.м (без ПДВ), збитки виробництва електричної енергії на ДТЕК Луганська ТЕС складають 61 коп/кВтг або 3,2 млн грн. на добу.

Відповідач вказав, що не оцінював умови договору виключно з позиції економічної доцільності, ставлячи в пріоритет важливість забезпечення режиму надійної роботи об`єднаної енергетичної системи України та недопущення виникнення надзвичайної ситуації в Луганській області, приймаючи до уваги те, що ДТЕК Луганська ТЕС є єдиним джерелом виробництва електричної енергії для 1 млн мешканців на контрольованій території Луганської області, яка фактично працює в умовах енергетичного «півострову» через пошкодження у 2015 році в результаті бойових дій ПЛ 220 кВ «Луганська ТЕС – Михайлівка», ПЛ 220 кВ «Луганська ТЕС – Ювілейна» та ПЛ 330 «Махайлівка – Вуглегірська ТЕС».

Також відповідач звернув увагу на те, що питання енергозабезпечення Луганської області є предметом розгляду органів державної влади з початку військового конфлікту. Серед альтернативних варіантів енергозабезпечення області розглядалось будівництво ПС 500 кВ «Кремінська», залізничної колії, ліній енергопостачання тощо, проте необхідні заходи з боку держави протягом п`яти років так і не були реалізовані.

На черговому засіданні КМУ, яке відбулось 14.08.2019, Міненерговугілля ініціювало прийняття стратегічно важливого рішення про постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» на ДТЕК Луганська ТЕС по пільговій ціні на рівні 2 895 грн за 1 000 куб. м (без ПДВ) в рамках дії Положення про ПСО, затв. постановою КМУ від 19.10.2018 № 867. Рішення прийнято з необхідністю доопрацювання Секретаріатом КМУ. Однак, на спеціальній урядовій нараді, яка проведена 15.08.2019, ініційовано ухвалення рішення про забезпечення суб`єктів генерації Луганщини енергоносіями без застосування регульованої спеціальної ціни та прискорення робіт з будівництва альтернативних ліній енергопостачання в регіон. Таке урядове рішення має довгостроковий характер та фактично на час його реалізації перекладає вирішення проблеми енергозабезпечення Луганської області виключно на відповідача, створюючи передумови для банкрутства підприємства.

Відповідач пояснив, що не має можливості здійснювати закупівлю природного газу за встановленою договором ціною та при розрахунках за такий газ буде застосовувати ціну 2 895 грн за 1 000 куб. м без урахування ПДВ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, виходячи з цінових обмежень (прайс – кеп), встановлених на всіх сегментах ринку електроенергії. При цьому, при продовженні постачання позивачем природного газу за укладеним договором ціна газу у розмірі 2 895 грн за 1 000 куб. м буде вважатись ним погодженою.

У листі № 26-5220/1.17-19 від 02.09.2019 позивач зазначив, що станом на 30.08.2019 та в будь – який період до цієї дати не є та не були чинними постанови чи інші нормативно – правові акти КМУ, якими б на позивача покладався спеціальний обов`язок щодо забезпечення відповідача та/або відокремленого підрозділу «Луганська ТЕС» природним газом за пільговою ціною на рівні 2 895 грн за 1 000 куб. м (без ПДВ). Тому, у позивача відсутні підстави для постачання природного газу відповідачу із застосуванням такого рівня ціни, або будь – якого іншого рівня, який відрізняється від рівня, встановленого КМУ в рамках покладення на нього виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

Позивач вказав, що наведені відповідачем твердження про погодження ціни газу у розмірі 2 895 грн. за 1 000 куб. м (без ПДВ) не відповідають дійсності, умовам укладеного договору та чинному законодавству, а також про те, що він підтверджує постачання природного газу виключно на умовах договору та чинного законодавства, зокрема, постанов КМУ від 19.10.2018 № 867 та від 03.04.2019 № 293.

Окрім того, позивачем вказано, що безпека постачання електричної енергії на території Луганської області, яка знаходиться під контролем української влади, відноситься до загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, та має бути забезпечена шляхом покладення на учасників ринку електричної енергії відповідних спеціальних обов`язків відповідно до ст. 62 ЗУ «Про ринок електричної енергії» із внесенням змін до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затв. постановою КМУ від 05.06.2019 № 483.

Одночасно, незважаючи на те, що питання щодо безпеки постачання електричної енергії на території Луганської області, яка знаходиться під контролем української влади, має бути вирішено зазначеними механізмами, але приймаючи до уваги необхідність безперебійного електро-/водопостачання населення та інших споживачів, позивачем також зазначено про те, що ст. 11 ЗУ «Про ринок природного газу» не поділяє суб`єктів ринку природного газу – суб`єктів господарювання, на яких може бути покладено спеціальні обов`язки, ні за формою власності, ні за організаційно – правовою формою, та рекомендовано відповідачу ініціювання покладення спеціальних обов`язків на ринку природного газу в частині постачання газу на Луганську ТЕС на ПрАТ «Нафтогазвидобування» (ДТЕК Нафтогаз), з яким відповідач входить до групи ДТЕК.

Листом відповідача від 05.09.2019 № 01/215, який отримано позивачем 10.09.2019 за вх. № 5012/18-19, надано останньому для підписання дублікат акта приймання – передачі природного газу за липень 2019 року (у двох примірниках) із зазначенням обсягу газу – 5 271,20580 тис. куб. м, ціни за 1 000 куб. м газу – 2 895 грн (без ПДВ), ціни послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (замовлення потужності) – 157,19 грн (без ПДВ), вартості газу – 15 260 140,79 грн (з ПДВ). Разом з цим листом відповідачем також надано акт наданих послуг з розподілу природного газу № 1384 від 31.07.2019 з додатком до нього, дублікат інформації стосовно обсягів природного газу від 31.07.2019 за підписом відповідача.

Листом відповідача від 06.09.2019 № 01/216, який отримано позивачем 10.09.2019 за вх. № 5011/18-19, надано останньому для підписання акт приймання – передачі природного газу за серпень 2019 року (у двох примірниках) із зазначенням обсягу газу – 37 211,79500 тис. куб. м, ціни за 1 000 куб. м газу – 2 895 грн (без ПДВ), ціни послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (замовлення потужності) – 157,19 грн (без ПДВ), вартості газу – 107 728 146,53 грн (з ПДВ). Разом з цим листом відповідачем також надано акт наданих послуг з розподілу природного газу від 31.08.2019 з додатком до нього, інформацію стосовно обсягів природного газу від 31.08.2019 за підписом відповідача.

Листом відповідача від 04.10.2019 № 01/257, який отримано позивачем 08.10.2019 за вх. № 5758/18-19, надано останньому для підписання акт приймання – передачі природного газу за вересень 2019 року (у двох примірниках) із зазначенням обсягу газу – 29 978,48700 тис. куб. м, ціни за 1 000 куб. м газу – 2 895 грн (без ПДВ), ціни послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (замовлення потужності) – 157,19 грн (без ПДВ), вартості газу – 86 787 719,87 грн (з ПДВ). Разом з цим листом відповідачем також надано акт наданих послуг з розподілу природного газу № 1563 від 30.09.2019 з додатком до нього, інформацію стосовно обсягів природного газу від 07.10.2019 за підписом відповідача.

Листами № 26 – 5406/1.17 – 18 від 17.09.2019, № 23 – 103-19 від 10.10.2019 позивачем повернуто надані відповідачем акти приймання – передачі природного газу за липень - вересень 2019 року без розгляду та підписання з посиланням на невідповідність цін природного газу, які зазначені в них, цінам, які визначені у Прейскурантах на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за відповідні періоди, вимогам постанови КМУ від 03.04.2019 № 293 та умовам договору.

Одночасно, разом з цими листами позивачем надано відповідачу для підписання акти приймання – передачі природного газу за липень 2019 року із зазначенням обсягу газу – 5 271,20580 тис. куб. м, ціни за 1 000 куб. м газу – 4 905,675 грн (без ПДВ), ціни послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (замовлення потужності) – 157,19 грн (без ПДВ) вартості газу – 25 858 822,51 грн (з ПДВ); за серпень 2019 року із зазначенням обсягу газу – 37 211,79500 тис. куб. м, ціни за 1 000 куб. м газу – 4 653,544 грн (без ПДВ), ціни послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (замовлення потужності) – 157,19 грн (без ПДВ), вартості газу – 173 166 725,35 грн (з ПДВ); за вересень 2019 року із зазначенням обсягу газу – 29 978,48700 тис. куб. м, ціни за 1 000 куб. м газу – 4 493,6363 грн (без ПДВ), ціни послуги транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (замовлення потужності) – 157,19 грн (без ПДВ), вартості газу – 134 712 417,40 грн (з ПДВ).

У листі від 17.09.2019 № 01/312 відповідач повідомив позивача, що 29.07.2019 на його адресу направлено додаткову угоду до договору від 29.07.2019 у двох примірниках, але на час складання цього листа підписаний з боку позивача та скріплений його печаткою примірник додаткової угоди не повернуто, що може бути пов`язано з можливою втратою такого примірника співробітниками позивача, а тому запропонував підписати та скріпити печаткою позивача дублікат цієї додаткової угоди.

У листах від 26.09.2019 №№ 01/247, 01/249 відповідач зазначив, що обов`язок щодо складання та направлення актів приймання – передачі природного газу відповідно до умов п. 3.9 договору покладено саме на відповідача, а також про те, що ціна та вартість природного газу, яка зазначена в актах приймання – передачі природного газу за липень - вересень 2019 року у редакції позивача, не відповідає умовам договору у редакції додаткової угоди від 29.07.2019. Окрім того, відповідач повідомив, що акти приймання – передачі природного газу за липень, серпень 2019 року, які направлені ним та які своєчасно не повернуті позивачем, відповідач вважає прийнятими позивачем у своїй редакції.

У листі № 23-111-19 від 18.10.2019 позивач зазначив, що станом на 17.10.2019 на адресу позивача не надходили акти приймання – передачі природного газу за липень - вересень 2019 року з цінами згідно Прейскуранту відповідно до умов договору. Також, позивач звернув увагу на те, що на його адресу не надходила додаткова угода до договору від 29.07.2019, на яку посилається відповідач та яку начебто ним направлено 29.07.2019, а лист відповідача № 01/312 від 17.09.2019 не містив у його додатку дублікату додаткової угоди від 29.07.2019, про що 19.09.2019 позивачем складено відповідний акт № 3 про відсутність додатків у вказаному листі, який 26.09.2019 направлено на адресу відповідача.

У листі від 25.10.2019 № 06/282 відповідач зазначив, що ціна природного газу, яка зазначена в акті приймання – передачі природного газу за вересень 2019 року, є вірною та відповідає умовам договору у редакції додаткової угоди від 29.07.2019. Разом з цим листом відповідачем повторно направлено на адресу позивача оригінали актів приймання – передачі природного газу за вересень 2019 року у двох примірниках.

Листом № 23/1-239-19 від 07.11.2019 позивач повернув відповідачу повторно надані акти приймання – передачі природного газу за вересень 2019 року без розгляду та підписання з посиланням на те, що ціна природного газу, яка зазначена в цьому акті, є невірною, з огляду на її невідповідність ціні, визначеній у Прейскуранті, а також не отримання та не підписання ним додаткової угоди, на яку посилається відповідач.

У листі № 23/1-6648/1.17-19 від 09.12.2019 позивач, зокрема, зазначив, що листами від 10.10.2019 № 23-103-19 та від 07.11.2019 № 23/1-239-19 акти приймання – передачі за вересень 2019 року повернуто відповідачу з мотивованою відповіддю щодо причин їх не підписання, а також про те, що до цього часу між сторонами не узгоджено акти приймання – передачі природного газу у т.ч. за липень – вересень 2019 року та не укладено жодної додаткової угоди щодо визначення ціни у т.ч. за липень – вересень 2019 року.

У листі № 23 – 419 – 20 від 18.03.2020 позивач зазначив, що починаючи з липня 2019 року відповідач направляє позивачу акти приймання – передачі природного газу, у яких проставляє ціну, яка не відповідає умовам договору, та посилається на додаткову угоду, яка позивачем не підписувалась, а тому разом з цим листом повторно надав для підписання та скріплення печаткою відповідача акти приймання – передачі природного газу у т.ч. за липень – вересень 2019 року, оформлені з боку позивача відповідно до умов укладеного договору постачання природного газу з урахуванням ціни, яка встановлюється Положенням і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів Компанії.

У листі від 31.03.2020 б/н відповідач зазначив, що протягом строку дії договору останній належним чином виконував свої зобов`язання щодо направлення актів приймання – передачі природного газу на відміну від позивача, який не виконував свої зобов`язання щодо їх повернення за наявності зауважень, а тому всі акти, які направлені відповідачем, вважаються прийнятими позивачем у редакції відповідача. Крім того, з посиланням на можливу втрату оригіналів актів співробітниками позивача, відповідачем надано позивачу дублікати у т.ч. актів приймання – передачі природного газу за липень – вересень 2019 року.

Листом № 23/1– 466-20 від 13.04.2020 позивач повернув відповідачу акти приймання – передачі природного газу у т.ч. за липень - вересень 2019 року без розгляду та підписання з посиланням на зазначення в цих актах невірної ціни, яка не відповідає умовам договору і чинному законодавству. Позивач звернув увагу на те, що всі документи, які надходять на його адресу, реєструються з умовним позначенням – реєстраційним номером, який складається з дати надходження документа та порядкового номера, тому ймовірність втрати документів виключається, на всі звернення відповідача щодо актів приймання – передачі природного газу позивачем підготовлено та направлено листи у відповідні строки. Крім того, позивач повторно зазначив, що жодної додаткової угоди, на яку посилається відповідач, він не погоджував та не підписував, а також про те, що підписані відповідачем та скріплені його печаткою акти приймання – передачі природного газу за липень – вересень 2019 року у редакції позивача, які направлені останнім разом з листом від 16.03.2020 № 23-419-20, на його адресу до цього часу не повертались.

За наслідками листування акти приймання – передачі природного газу за липень – вересень 2019 року у двосторонньому порядку підписано не було. Одночасно, з актів приймання – передачі природного газу за підписами як позивача, так і відповідача, актів наданих послуг з розподілу природного газу з додатками до них, інформацій стосовно обсягів природного газу за підписом відповідача, а також реєстрів споживачів природного газу за підписом позивача за відповідний період, вбачається, що обсяг природного газу, який поставлено позивачем та прийнято відповідачем, у липні 2019 року складає 5 271,206 тис. куб. м, у серпні 2019 року – 37 211,795 тис. куб. м, у вересні 2019 року – 29 978,487 тис. куб. м.

У липні – жовтні 2019 року відповідачем здійснювалась оплата природного газу, загальний розмір якої склав 265 406 941,57 грн, що підтверджується виписками АБ «Укргазбанк».

Зокрема, 31.07.2019 відповідачем сплачено 15 000 000 грн, які зараховано позивачем в рахунок погашення боргу за липень 2019 року; 09.08.2019 – 54 000 000 грн, які зараховано позивачем в рахунок погашення боргу за липень 2019 року в частині 17 024 884,03 грн та за серпень 2019 року в частині 36 975 115,97 грн; 05.09.2019 – 43 142 405 грн, 18.09.2019 – 43 464 430 грн, 20.09.2019 – 10 000 000 грн, 11.10.2019 – 11 856 276 грн, 16.10.2019 - 26 692 225 грн, 17.10.2019 – 22 484 885,57 грн, які зараховано позивачем в рахунок погашення боргу за серпень 2019 року; 22.10.2019 – 26 033 975 грн, які зараховано позивачем в рахунок погашення боргу за серпень 2019 року в частині 20 203 919,35 грн та за вересень 2019 року в частині 5 830 055,65 грн; 24.10.2019 – 12 732 745 грн, які зараховано позивачем в рахунок погашення боргу за вересень 2019 року.

За позицією позивача у справі, несплаченою залишилась вартість природного газу, що поставлений відповідачу у вересні 2019 року, у розмірі 148 746 882,27 грн. При цьому, при визначенні вартості природного газу, що поставлений відповідачу протягом липня - вересня 2019 року, позивач виходив із ціни природного газу за 1 000 куб. м згідно Прейскурантів на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за відповідний період.

Оскільки борг за природний газ, що поставлений позивачем у вересні 2019 року, у розмірі 148 746 882,27 грн відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Ціна у господарських зобов`язаннях, згідно з приписами ГК України, є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (ч. 1 ст. 189 ГК України).

За ч. ч. 2, 3 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Частиною 1 ст. 190 ГК України передбачено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Державні регульовані ціни, у розумінні ч.ч. 1,2 ст. 191 ГК України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення».

За приписами ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

За приписами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, регулюються, у т.ч. ЗУ «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затв. постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 та зар. в МЮУ 06.11.2015 за № 1382/27827.

Ринок природного газу згідно зі ст. 3 ЗУ «Про ринок природного газу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами вільного вибору постачальника природного газу.

Статтею 11 ЗУ «Про ринок природного газу» встановлено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку природного газу. До загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу належать: 1) національна безпека, а також безпека постачання природного газу; 2) стабільність, належна якість та доступність енергоресурсів; 3) захист навколишнього природного середовища, у тому числі енергоефективність, збільшення частки енергії з альтернативних джерел та зменшення викидів парникових газів; 4) захист здоров`я, життя та власності населення. Рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу має визначати: 1) загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов`язки на суб`єктів ринку природного газу; 2) обсяг спеціальних обов`язків; 3) коло суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки; 4) обсяг прав суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, необхідних для виконання таких обов`язків; 5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки; 6) територію та строк виконання спеціальних обов`язків; 7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті. Вибір суб`єкта або суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється у прозорий і недискримінаційний спосіб на підставі критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, та не має створювати перешкод для реалізації прав споживачів на вільний вибір постачальника.

У ст. 12 ЗУ «Про ринок природного газу» встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналогічні положення містяться і у п. 4 розд. І, п. п. 2, 3 розд. ІІ Правил постачання природного газу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як вище встановлено судом, правовідносини сторін щодо постачання природного газу протягом липня – вересня 2019 року були врегульовані договором постачання природного газу № 5456/19-ЕЕ-20 від 26.07.2019, яким визначені зобов`язання позивача щодо постачання природного газу для виробництва електричної енергії у замовлених відповідачем обсягах та кореспондуючі зобов`язання відповідача щодо оплати такого природного газу.

Питання щодо ціни, за якою здійснюються постачання природного газу позивачем та його оплата відповідачем, та порядку її зміни, погоджено сторонами у розд. 4 цього договору шляхом встановлення ціни природного газу відповідно до вимог Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затв. постановою КМУ від 19.10.2018 № 867 (далі - Положення), та інших нормативно – правових актів і визначення її в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», який розміщується на офіційному сайті позивача.

Це Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Згідно з Положенням на позивача було покладено обов`язок продавати/постачати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо – комерційної діяльності), державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та виробникам теплової енергії для всіх категорій споживачів та напрямів використання природного газу (у т. ч. для виробництва електричної енергії такими виробниками) за ціною, на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням.

На підставі постанов НКРЕКП від 22.05.2015 № 1605 та від 28.05.2019 № 818 ТОВ «ДТЕК Східенерго» отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії на території України строком дії п`ять років, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно.

У п. 12 вказаного вище Положення передбачено, що з 1 листопада 2018р. по 31 грудня 2019р. (включно) НАК «Нафтогаз України» здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов`язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою: Ц = (Цбаз х Кд), де Ц - ціна продажу/постачання природного газу; Цбаз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 р. по 30 вересня 2018 р. (8 981 гривня за 1 000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК «Нафтогаз України»); Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює: 0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року; 0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 року.

Постановою КМУ від 03.04.2019 № 293 «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», установлено, що для виконання спеціальних обов`язків, покладених на суб`єктів ринку природного газу Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 р. № 867, ціна природного газу для цілей пункту 12 Положення дорівнює мінімальному значенню з чотирьох (без податку на додану вартість): Ц = MIN (Цмерт; Цueex; Цнакпр; Цпсо), де Ц - ціна продажу/постачання природного газу на кожний газовий місяць, яка дорівнює мінімальному значенню з чотирьох: Цмерт або Цueex, або Цнакпр, або Цпсо; Цмерт - середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України, за підсумками газового місяця, шо передує місяцю продажу/постачання, яка публікується Міністерством економічного розвитку і торгівлі; Цueex - середньозважена ціна місячного ресурсу природного газу для газового місяця продажу/постачання за результатами електронних біржових торгів на Товарній біржі «Українська енергетична біржа» до початку цього газового місяця; Цнакпр - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» для промислових споживачів за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла у газовому місяці, який передує місяцю продажу/постачання; Цпсо - ціна, розрахована за формулою, наведеною у пункті 12 Положення.

Тобто, цією постановою КМУ встановлений порядок вибору найменшого значення з чотирьох визначених і оприлюднених показників Цмерт, Цueex, Цнакпр, Цпсо та його застосування при визначенні ціни продажу/постачання природного газу, яка у подальшому відображається у затверджених позивачем щомісячних Прейскурантах на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Значення Цмерт у липні 2019 року складало 5 160,5069 грн, у серпні 2019 року – 4 811,7779 грн, у вересні 2019 року – 4 493,6363 грн, інформація щодо чого розміщена на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за посиланням:

https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=SeredniaMitnaVartistImportnogoPrirodnogoGazu-SchoSklalasiaUProtsesiYogoMitnogoOformlenniaPidChasVvezenniaNaTeritoriiuUkraini.

Значення Цueex у липні 2019 року складало 4 905,68 грн, у серпні 2019 року – 4 653,54 грн, у вересні 2019 року – 4 558,24 грн, інформація щодо чого розміщена на сайті ТБ «Українська енергетична біржа» за посиланням: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/.

Значення Цнакпр у липні 2019 року складало 5 803 грн, у серпні 2019 року – 5 017 грн, у вересні 2019 року - 4 640 грн, інформація щодо чого розміщена на сайті позивача за посиланням: https://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/159919A64AF38189C225867200361E69?OpenDocument.

Значення Цпсо у липні – вересні 2019 року складало 7 184,80 грн (розраховується за формулою, наведеною у п. 12 Положення).

У Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з 1 по 31 липня 2019 року (включно) та у п. 4.2 розд. 4 договору ціна природного газу за 1 000 куб. м у липні 2019 року визначена на рівні 4 905,675 грн без ПДВ (5 886,81 грн з ПДВ).

У Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з 1 по 31 серпня 2019 року (включно) ціна природного газу за 1 000 куб. м у серпні 2019 року визначена на рівні 4 653,544 грн без ПДВ (5 584,253 грн з ПДВ).

У Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з 1 по 30 вересня 2019 року (включно) ціна природного газу за 1 000 куб. м у вересні 2019 року визначена на рівні 4 493,6363 грн без ПДВ (5 392,3636 грн з ПДВ).

Прейскуранти на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з 1 по 31 липня 2019 року (включно), з 1 по 31 серпня 2019 року (включно), з 1 по 30 вересня 2019 року (включно) були розміщені на офіційному сайті позивача за посиланням https://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/A5A89CE9AE00B6BDC2257FA9003BEA22?OpenDocument.

Отже, ціни природного газу, які визначені у Прейскурантах, у кожному періоді дорівнювали найменшому значенню із чотирьох: Цмерт, Цueex, Цнакпр, Цпсо, що відповідає вище наведеним приписам Постанови КМУ від 03.04.2019 № 293, та з огляду на умови п. 4.5 договору, мали самостійно відслідковуватись відповідачем, вважались доведеними до його відома у т.ч. шляхом розміщення на офіційному сайті позивача (з дати такого розміщення, але не пізніше дати їх введення в дію) та були обов`язковими при розрахунках за природний газ за договором.

З наведеного вбачається, що в кожному періоді поставки ціна природного газу була врегульована сторонами, встановлювалась в порядку приписів Положення з урахуванням Постанови КМУ від 03.04.2019 № 293 та визначалась у Прейскурантах на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що не суперечить вимогам ст. ст. 632, 651, 691 ЦК України.

Оскільки сторонами погоджено як порядок визначення ціни природного газу, так і обов`язковість застосування визначеної у такому порядку ціни природного газу при розрахунках за договором, суд погоджується з позицією позивача про те, що вартість природного газу, поставленого ним у липні – вересні 2019 року, має визначатись з урахуванням цін згідно з Прейскурантами.

При цьому, у даному випадку не підписання між сторонами додаткових угод щодо зміни ціни природного газу, за висновками суду, не має правового значення, оскільки жодним чином не скасовує обов`язковості нової (зміненої) ціни природного газу, яка визначена у відповідності до умов договору, а отже і не звільняє сторін від її застосування. Подібні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 908/1055/17.

Посилання відповідача щодо застосування ціни природного газу на рівні 2 895 грн за 1 000 куб. м при визначенні вартості природного газу, поставленого у липня – вересні 2019 року, не прийняті судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів погодження між сторонами такої ціни природного газу чи будь – якої іншої, відмінної від тієї ціни природного газу, що визначена у Прейскуранті у кожному періоді поставки.

Додаткова угода б/н від 29.07.2019 щодо зміни ціни природного газу, на яку посилається відповідач та дублікат якої додано до відзиву на позов, не підписана позивачем. Докази її направлення (як оригіналу, так і дублікату) на адресу позивача та отримання ним до суду не надано.

Акти приймання – передачі природного газу за липень – вересень 2019 року, які надсилались позивачу, складені відповідачем із зазначенням ціни на рівні 2 895 грн за 1 000 куб. м, що не відповідає умовам п. п. 3.8, 4.1, 4.5 договору, не прийняті позивачем з цих підстав та у встановленому порядку повернуті ним без розгляду та підписання.

Листування сторін, яке велося протягом серпня 2019 року – квітня 2020 року, свідчить про неприйняття позивачем пропозиції відповідача щодо ціни природного газу на рівні 2 895 грн за 1 000 куб. м та підтвердження ним постачання природного газу виключно на умовах договору та відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, Постанов КМУ від 19.10.2018 № 867 та від 03.04.2019 № 293.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем не змінено постачальника газу та не розірвано договір у зв`язку із не погодженням з новою (зміненою) ціною природного газу, право відповідача щодо чого визначено п. п. 2.10, 4.5 договору, у розглядуваний період діяли умови договору, які передбачали прийняття та обов`язкове застосування при розрахунках ціни природного газу, визначеної у Прейскуранті.

Тому, за висновками суду, застосування ціни природного газу на рівні 2 895 грн за 1 000 куб. м, чи на рівні ціни природного газу, розрахованої у висновку експерта № 03/03-20 від 15.04.2020 з урахуванням рівня беззбитковості діяльності відповідача (липень 2019 року – 2 763,88 грн/тис. куб. м, серпень 2019 року – 2 833,75 грн/тис. куб. м, вересень 2019 року – 2 894,15 грн/тис. куб. м), на який також посилається відповідач, чи ціни природного газу на будь – якому іншому рівні, визначеного останнім на власний розсуд, є таким, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору та нормативно – правовим актам КМУ (постанови від 19.10.2018 № 867, від 03.04.2019 № 293), якими врегульовані їх відносини.

Також, судом встановлено, що у липні 2019 року позивачем поставлено відповідачу природний газ в обсязі 5 271,206 тис. куб. м, у серпні 2019 року – 37 211,795 тис. куб. м, у вересні 2019 року – 29 978,487 тис. куб. м. Такі обставини підтверджуються реєстрами споживачів природного газу за підписом позивача, актами приймання – передачі природного газу за підписами як позивача, так і відповідача, актами наданих послуг з розподілу природного газу з додатками до них, інформаціями стосовно обсягів природного газу за підписом відповідача за липень – вересень 2019 року та жодним чином не заперечувались відповідачем під час розгляду справи у суді.

Отже, загальна вартість природного газу, який поставлений позивачем та прийнятий відповідачем протягом липня – вересня 2019 року, складає 414 153 823,84 грн з урахуванням цін природного газу у липні 2019 року - 4 905,675 грн без ПДВ (5 886,81 грн з ПДВ), у серпні 2019 року - 4 653,544 грн без ПДВ (5 584,253 грн з ПДВ), у вересні 2019 року - 4 493,6363 грн без ПДВ (5 392,3636 грн з ПДВ), які відповідають Прейскурантам та застосовані позивачем, а також тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, який встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 та складає 157,19 грн за 1 000 куб. м на добу без ПДВ (188,628 грн з ПДВ).

Виходячи з умов п. 5.1 договору, згідно з яким остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (та не пов`язується із підписанням актів приймання – передачі природного газу), строк оплати за поставкою липня 2019 року настав 25.08.2019, за поставкою серпня 2019 року – 25.09.2019, за поставкою вересня 2019 року – 25.10.2019.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.

Між тим, відповідачем не виконано свої зобов`язання належним чином та не сплачено вартість природного газу, який поставлено позивачем протягом липня – вересня 2019 року, своєчасно та у повному обсязі, внаслідок чого на момент ухвалення рішення у даній справі у нього виник борг за вересень 2019 року у розмірі 148 746 882,27 грн.

Посилання відповідача на відсутність предмету спору у даній справі з огляду на здійснення ним повної оплати поставленого природного газу за договором з урахуванням додаткової угоди б/н від 29.07.2019, не прийняті судом до уваги зважаючи на встановлені обставини щодо не укладення між сторонами такої додаткової угоди та, відповідно, не поширення її умов на відносини, що склались між сторонами (у т.ч. щодо застосування при розрахунках за поставлений позивачем природний газ ціни на рівні 2 895 грн за 1 000 куб. м, яка зазначена у додатковій угоді).

Посилання відповідача на невірно обраний позивачем спосіб захисту не прийняті судом до уваги, з огляду на приписи ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, які передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов`язку сплатити кошти за виконану роботу, переданий товар, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов`язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом стягнення з відповідача основного боргу є таким, що відповідає змісту відповідного права та інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, призводить до потрібних результатів, наслідків та забезпечує поновлення порушеного права.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 148 746 882,27 грн, а отже і про їх задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (85612, Донецька обл., Покровський р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ідент. код ЄДР 31831942)8на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідент. код ЄДР 20077720) основний борг у розмірі 148 746 882 (сто сорок вісім мільйонів сімсот сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн 27 коп., судовий збір у розмірі 735 700 (сімсот тридцять п`ять тисяч сімсот) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 15.11.2021.

Суддя Л.В. Ніколаєва