Постанова № 101305097, 24.11.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3487/21

3/703/1252/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого оператором АГЗП ТОВ «ВІН ГАЗ»

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2021 року старшим ДОП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції Хомучинським О.Ю. складено протокол серії ВАБ №843551 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, відповідно до якого, ОСОБА_1 , працюючи оператором АГЗП ТОВ «ВІН ГАЗ», 22 жовтня 2021 року близько 12 години 55 хвилин на АЗС в м. Сміла по вул. Тімірязєва, 103-А, здійснив продаж пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, згідно рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що згідно ст.268 ч.2 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.164 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, окрім того ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, вважаю за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити без його участі та ухвалити рішення за наявними в справі доказами.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.164 КУпАП, відповідальність за вказаною частиною статті настає в разі

провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування мовчазної згоди).

Об`єктом правопорушення, передбаченого в ч. 1 ст.164 КУпАП, є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійснення без отримання ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Суб`єктом правопорушення передбаченого в ч. 1 ст.164 КУпАП, є особа (фізична або юридична), яка здійснює господарську діяльність.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення полягає в наявності у особи умислу здійснювати господарську діяльність, що містить ознаки підприємницької, без отримання ліцензії на право певного виду або видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Поняття підприємницької діяльності визначається у ч.1 ст.42 ГК України, як вид господарської діяльності, тобто самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Правовий статус ОСОБА_1 , на момент оформлення протоколу – найманий працівник, а саме - оператор АГЗП ТОВ «ВІН ГАЗ», тобто , оператор заправних станцій, який виконує обов`язки передбачені трудовим договором та робочою інструкцією.

Таким чином, ОСОБА_1 , за своїм правовим статусом, як найманий працівник, оператор заправних станцій, не має обов`язкових ознак суб`єкта правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП: 1) не є суб`єктом господарювання (підприємством або підприємцем); 2) не здійснює господарську діяльність з метою одержання прибутку; 3) не зобов`язаний законом, виконувати свої трудові обов`язки, на підставі ліцензії на право певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Суб`єктом господарювання, який у вказаний в адмінпротоколі серії ВАБ 843551 день і час, а саме 22 жовтня 2021 року о 12 годині 55 хвилин на АЗС за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 103-А, з метою одержання прибутку здійснено продаж пального є ТОВ «ВІН ГАЗ» (ідентифікаційний код - 41608929), яке мало зареєстровану 02 липня 2019 року в Єдиному державному реєстрі суб`єктів господарювання ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 23040314201900182, з кінцевим терміном дії ліцензії до 02 липня 2024 року, однак вказана ліцензія на право проведення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним була анульована – 24 вересня 2021 року (а.с. 8).

Окрім того, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не лише, у даному випадку, надання послуг, а й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер з метою отримання прибутку, що і становить суть господарської діяльності.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №843551 від 22 жовтня 2021 року, при викладі обставин вчинення правопорушення, відображено випадок, який мав місце виключно 22 жовтня 2021 року, а не систематичну діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу. Таким чином, одиничний факт надання послуги, навіть з отриманим прибутком, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейшейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Також, ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08 квітня 2010 року, «Лучанінов проти України» від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у звязку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявнику була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.

Таким чином, суддя вважає, що обставини, які викладені в протоколі серії ВАБ №843551 від 22 жовтня 2021 року не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, при оформленні матеріалів старшим ДОП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Хомучинським О.Ю. не було приєднано письмових доказів того, що ОСОБА_1 вчинив указане адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП. Доказів того, що ОСОБА_1 займався господарською діяльністю, від якої отримав прибуток, суду не надано, при цьому суддя не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, 164, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Ігнатенко