Рішення № 101302465, 17.11.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/21372/20

н/п 2/766/5678/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

при секретарі Ференц А.І.

за участі

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Саплєвої О.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Тюпляєвої Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона", Служба у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради про усунення перешкод у користуванні майном шляхом відновлення порушеного права та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача в грудні 2020 року звернулася з зазначеним позовом до ОСОБА_2 в якому просить усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 домоволодінням по АДРЕСА_1 , забезпечивши їй право безперешкодного доступу до спільних мереж водопостачання для їх обслуговування та експлуатації в тому числі з метою відновлення водопостачання домоволодіння та приведення систем водопостачання у належний стан, який існував до порушення; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 80 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що, позивачу а також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2017 року належить 31/50 частина житлового будинку з відповідною частиною належних до нього будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником 19/50 частин вказаного домоволодіння.

01.11.220 року ОСОБА_2 без жодних попереджень перекрила водовідведення позивачу від водопроводу № 1, який є спільною власністю. Станом на дату подачі позову позивача разом з малолітніми дітьми не мають доступу до води. Дані перешкоди чиняться відповідачем, чим порушуються права позивача, як співвласника домоволодіння. Вказані дії відповідача завдають ОСОБА_1 моральної шкоди , оскільки остання позбавлена можливості задовольнити елементарні людські потреби, змушена набирати воду у сусідів. В зв`язку з чим вона за захистом своїх прав змушена звернутися до суду.

Процесуальні дії у справі .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2021 року позовну заяву залишено без руху щ наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року відкрито провадження у цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.06.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

18.03.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, як необґрунтованих посилаючись на те, що спір зводиться до того, що вину за перекриття водовідведення позивач покладає на неї. Дійсно водопровід № 1 знаходиться у спільній частковій власності. Попередні власники будинку не проживали в ньому та водопроводом не користувались.. На момент придбання позивачем будинку, підземні труби, які проходили до її частину будинку, прийшли в негідність та потребували заміни. В жовні 2020 року відбулася заміна ділянки трубопроводу по АДРЕСА_1 від будинку АДРЕСА_2 . Роботи виконувались МКП «ВУВКГ м.Херсона», підключення до кожного двору відбувалося індивідуально з заміною труб та додатковою оплатою. Позивач жодної участі у ремонті , заміні аварійної ділянки водопроводу та сплаті вказаних робіт не приймала, кран до подачі води до її будинку на замінювала в зв`язку з чим залишилася без води. Будь-яких перешкод зі свого боку у доступі до колодязя водопостачання вона не чинить, крім того відсутні докази на підтвердження моральних страждань позивача.

23.03.2021 року на адресу суду надано відповідь на відзив в якій зазначено , що від`єднання частини внутрішнього водопроводу ОСОБА_1 від внутрішньо будинкової мережі у колодязі виконано саме ОСОБА_2 . Позивач була змушена купувати воду. Жодних доказів на спростування фактів викладених в позовній заяві відповідачем не надано.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені вимоги зазначивши, що в листопаді 2020 року позивач була відключена від водопостачання. Водопровід знаходиться на території ОСОБА_2 , яка не надавала водопостачання позивачу та не бажає усунути перешкоди позивачу у користуванні водою. При цьому зазначили , що відновлення води у будинку позивача відбулося в травні 2021 року.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення заявлених вимог як безпідставних, зазначаючи, що позивачу було відомо про заміну в жовтні 2020 року труб водопостачання , участь в чому, позивач ніяким чином не приймала. Ініціатором ремонту трубопроводу був квартальний комітет. Ніякі перешкоди відповідачем у користуванні водою позивачу не чиняться. Відключення позивача від мереж водопостачання здійснювалось працівниками водоканалу.

Треті особи в судове засідання за викликом суду не з`явилися, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками 31/50 частини житлового будинку з відповідною частиною належних до нього будівель за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2017 року , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко В.В. за реєстром № 366.

19/50 вказаного домоволодіння належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.1983 року посвідченого другою Херсонською державною нотаріальною конторою за № 1-2716.

Сторони є співвласниками домоволодіння в тому числі дворового водопроводу.

Згідно вимог частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

ОСОБА_1 та її представник в листопаді-грудні 2020 року зверталися з заявами до самого відповідача, голови квартального комітету, голови Херсонської міської ради, МКП «Виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства м.Херсона» та органів поліції з заявами про перекриття відповідачем їй доступу до водопостачання з метою поновлення порушених прав та вжиття заходів реагування.

З акту складеного 29.12.2020 року МКП «Виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства м.Херсона» вбачається, що на час обстеження мережі водопостачання за адресою АДРЕСА_1 в частині домоволодіння споживача ОСОБА_2 водопостачання наявне, в частині споживача – ОСОБА_3 - відсутнє з причини від`єднання внутрішньо будинкового водопроводу від внутрішньо будинкової мережі у колодязі.

Надавши оцінку відповідно до вимог статті 89 ЦПК України даному акту, суд вважає даний доказ не містить інформації щодо предмета доказування у справі, а саме не підтверджує відключення позивача від водопостачання саме відповідачем.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Так, за за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права, що передбачено статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до частини 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до правил, визначених статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1). Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю (ч. 2). Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (ч. 3). Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно (ч. 4).

Відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна (в тому числі майнових прав) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як убачається із наведеного, на підставі статті 391 ЦК України, тобто шляхом усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, право власності може бути захищено лише у разі доведення факту його порушення.

За роз`ясненнями постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», а саме п 33, застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі №545/3728/16-ц (провадження №61-9958св18) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення».

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просить усунути перешкоди у користуванні домоволодінням, забезпечивши право безперешкодного доступу до спільних мереж водопостачання для їх обслуговування та експлуатації в тому числі з метою відновлення водопостачання домоволодіння та приведення систем водопостачання у належний стан .

Свої вимоги про позивач обґрунтовує перешкодами з боку відповідача та вчинення дій по відключенню від водопостачання .

При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_2 чинить їй такі перешкоди: що саме вона перекрила водопостачання та не допускає позивача до колодязю водопровідних мереж.

При цьому, стверджуючи, що колодязь з внутрішньобудинковою мережою водопостачання знаходиться на території відповідача, позивач не зазначила яким чином вона просить надати доступ до такої мережі, адже земельна ділянка не приватизована її поділ не проводився.

Суд зазначає, що право позивача на користування водопостачанням відновлено в травні 2021 року та з того часу не порушувалось.

Доводи позивача про те, що відповідач припинив подачу водопостачання до житлового будинку, який належить позивачу, суд не приймає до уваги , оскільки відключення водопостачання будинку позивача відбулося під час виконання ремонтних робіт трубопроводу працівниками водоканалу і після проведення ремонтних робіт , водопровід позивача не під`єднано.

Таким чином твердження позивача про чинення йому перешкод відповідачем не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, отже, за встановлених судом обставин відсутні підстави вважати, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні водопроводом.

Таким чином, судом не встановлено вини відповідача у відключенні домоволодіння позивача від водопостачання.

Згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що в судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що водопостачання було відключено з вини відповідача, суд не приймає доводи позивача викладені в якості обґрунтування завданої їй моральної шкоди з вини відповідача.

Оскільки неправомірність дій відповідача не підтвердилася під час судового розгляду, вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000 грн є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З наведених мотивів у задоволенні позову до ОСОБА_2 слід відмовити повністю.

Судові витрати.

Відповідно до частини 1статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позову було відмовлено, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81,88,141, 258, 259, 263-265,268,354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона", Служба у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради про усунення перешкод у користуванні майном шляхом відновлення порушеного права та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Я.В.Шестакова

Повний текст рішення складено 17.11.2021.