Ухвала суду № 101301737, 23.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12623/21

Провадження № 2/638/5368/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Поволяєва О.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Поволяєвої Оксани Вікторівни у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 20103,02 грн., три відсотки річних у розмірі 917,66 грн., інфляційні витрати у розмірі 2015,85 грн. та стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суд м. Харкова від 03 вересня 2021 року позовну заяву комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

22 листопада 2021 року від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді, заяву було фактично отримано суддею Дзержинського районного суду м. Харкова Поволяєвою О.В. 23 листопада 2021 року.

Заяву мотивовано наявністю сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді, які виникли у зв`язку з тим, що 29 жовтня 2021 року відповідачем було отримано судову повістку на 25 жовтня 2012 року та станом на 22 листопада 2021 року не було отримано ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, у зв`язку з чим вбачається змова судді з позивачем.

Згідно із ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із ч. 1 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як на підставу для відводу судді представник відповідача посилається на обставини, наявність яких для відводу судді підлягає доведенню, зокрема позивачем зазначається про наявність сумнівів щодо неупередженості судді Поволяєвої О.В.

Однак, суд наголошує на тому, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

З огляду на зміст п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Слід зазначити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Тобто, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Суд наголошує на тому, що підставою для відводу суддів не може бути заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований та містити відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Під час розгляду даної заяви про відвід було досліджено матеріали справи та встановлено, що судом засобами поштового зв`язку на ім`я позивача на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання останнього було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкові від 03 вересня 2021 року з позовом та додатками, які повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

Суд не вбачає у заяві про відвід судді фактів прояву суддею Поволяєвою О.В. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід судді Поволяєвої О.В., не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею Поволяєвою О.В. як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Інших обставин, визначених ст. 36, 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість або необ`єктивність судді Поволяєвої О.В.під час розгляду даної справи у заяві не вказано. Під час розгляду даної заяви судом також не було встановлено зазначені обставини.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Поволяєвої Оксани Вікторівни у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Поволяєва