Рішення № 101301663, 22.11.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1867/21

провадження №2/176/754/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кучми В.В.,

секретаря с/з Петренко Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП «Жовтоводськтепломережа» звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути із відповідача на користь КП «Жовтоводськтепломережа» заборгованість за послуги з централізованого опалення на загальну суму 25287,63 грн., з яких 1347,00 грн. за період з 02.03.2021р. по 30.03.2021р. та заборгованість у сумі 23940,63 грн., що утворилась станом на 02.03.2021 р., а також та судові витрати в сумі 2270 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що КП «Жовтоводськтепломережа» надає послуги з централізованого опалення. Квартиру АДРЕСА_1 , 02 березня 2021 року відповідач отримав у спадок. За вказаною адресою на момент отримання Свідоцтва про право на спадщину існувала заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 23940,63 грн. Отже, прийнявши у спадкування спадкодавця, відповідач також прийняв у спадкування і обов`язки, зокрема - оплатити борг за комунальні послуги. Однак, прийнявши у спадок квартиру відповідач не в повній мірі сплачував за послуги з централізованого опалення, в результаті чого у період з 02.03.2021 року по 29.03.2021 року також утворилась заборгованість в розмірі 1347 грн. 30.03.2021 року відповідач вказану квартиру продав відповідно до договору купівлі-продажу за умовами, якого продавець несе зобов`язання щодо сплати заборгованості з комунальних послуг, однак вказане зобов`язання відповідачем не виконане. Отже, враховуючи норми діючого законодавства, позивач вважає, що з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 до укладання договору купівлі-продажу квартири 30.03.2021 р. титульним власником квартири є відповідач, а тому останній є зобов`язаний оплатити послуги з централізованого опалення, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.10.2021 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.11.2021 року від відповідача ОСОБА_1 судом отримано відзив на позов, де останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного. ОСОБА_1 не заперечує той факт, що 02.03.2021 року отримав у спадок квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори 02 березня 2021 року за реєстровим №143 в Державному реєстрі реєстрації речових прав з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2303162312107. 30.03.2021 року він продав квартиру АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30 березня 2021 року. Договору з позивачем про надання житлово-комунальних послуг він не укладав так як не отримував відповідної пропозиції від позивача. Вважає, що позивач повинен був надати йому примірник договору про надання послуг та змінити особовий рахунок на його ім`я. також, відповідач не розуміє, чому позивач не звернувся із даним позовом раніше до попередніх власників. Крім того, відповідач просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав:

Судом встановлено, що відповідно до Статуту підприємства, КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР, зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 21.12.1998р. підприємство є правонаступником комунального підприємства теплових мереж «Жовтоводськтепломережа» та Державного Жовтоводського енергетичного підприємства. Підприємство створене з метою надійного і безперервного виробництва та забезпечення підприємств, організацій і населення міста Жовті Води тепловою енергією згідно укладених договорів, надійного і безперервного виробництва та постачання електричної енергії, згідно ліцензій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання», місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів,яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплоенергії, центрального теплопункту або магістральної тепломережі до тепловводу споживача.

Згідно з п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2005 №630, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку послуги з централізованого опалення є відгалуження від стояків у межах квартири.

Відповідно до п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги, у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.03.2021 року, посвідченого державним нотаріусом Морозюком В.О. до продажу цієї квартири її власником був відповідач ОСОБА_1 , яка належала йому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом 02 березня 2021 року. (а.с.9-10)

П. 10 вищезазначеного договору передбачено, що продавець, в даному випадку ОСОБА_1 , зобов`язується сплатити заборгованість з комунальних послуг.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Згідно із висновком Верховного Суду у постанові по справі № 210/5796/16-ц від 18.03.2019. Зокрема, зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані споживачу послуги. Закон передбачає, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Крім того, якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об`єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість, у справі повинні бути певні акти - претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що чинна з 09 червня 2018 року; діє в частині положень частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18 з 1 січня 2019 року; введено Закон в дію з 01 травня 2019 року відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п.2 ч.1 ст. 5 цього ЗУ). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (у редакції, що чинна до дії вище вказаного Закону, тобто й на час виниклих правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 1 Закону № 1875-ІV споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична особа чи юридична особа, яка отримує чи має намір отримувати житлово-комунальні послуги.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Як зазначено у статті 19 згаданого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875- ІV) визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, в редакції, що чинна з 09 червня 2018 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону.

Нарахування позивачем оплати житлово-комунальних послуг за нормами споживання відповідає вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на (позивача), відповідно до п.1 ч.2 ст.7, п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Таким чином, відповідач, набувши право власності на нерухоме майно, повинен була самостійно звернутися до теплопостачальної організації за укладенням договору про надання послуг з теплопостачання, а не чекати примірника договору, як він зазначає у відзиві, проте цього не зробив.

За змістом ст.ст. 67-68, 162 Житлового Кодексу УРСР наймач чи власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов`язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (ч. 3 ст. 1281 ЦК України).

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , а тому відбулася зміна суб`єктного складу у правовідношенні із підприємством - надавачем послуг з централізованого опалення.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин про те, що квартира відповідача, не підведена чи від`єднана від мережі централізованого опалення у будинку та в межах квартири; спадкодавець за життя та відповідач у встановленому законом порядку не відмовилися від отримання згаданих послуг; набувши право власності на квартиру АДРЕСА_1 , відповідач не повідомив позивачеві про дані обставини, не уклав договір із підприємством щодо надання відповідних послуг, не поцікавився наявністю чи відсутністю заборгованості по оплаті за ЖКП свого спадкодавця, незважаючи на обов`язки, визначені у ч.1 ст. 1281 ЦК України. Отже, підстав вважати, що позивач пропустив строки пред`явлення вимоги кредитора, не має.

Крім того, з моменту прийняття спадщини, незалежно від дати оформлення спадщини, на думку суду, відповідач повинен нести обов`язок по оплаті послуг за надані підприємством комунальні послуги, в т.ч. ті, які надавались споживачу спадкодавцю за його життя. За дослідженим листом - розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що наданий позивачем, відповідач після прийняття спадщини жодного платежу на погашення заборгованості та поточні нарахування, не здійснював.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за послуги з централізованого опалення на загальну суму 25287,63 грн., з яких 1347,00 грн. за період з 02.03.2021р. по 30.03.2021р. та заборгованість у сумі 23940,63 грн., що утворилась станом на 02.03.2021 р.

При цьому, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності звернення до суду, оскільки право вимоги у позивача саме до відповідача виникло з 02 березня 2021 року, дня набуття відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, обов`язок сплатити заборгованість за комунальні послуги, які виникли на час продажу квартири покладені саме на продавця цієї квартири ОСОБА_1 відповідно до п. 10 договору купівлі-продажу від 30.03.2021 року. (а.с.9)

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає розмір судового збору у розмірі 2270 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради ЄДРПОУ 23645975, МФО 305482 р/р НОМЕР_3 Філія-Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», вул. 8-го Березня,42 м. Жовті Води Дніпропетровської області, заборгованість за послуги централізованого опалення на загальну суму 25287,63 грн., з яких 1347,00 грн. за період з 02.03.2021р. по 30.03.2021р. та заборгованість у сумі 23940,63 грн., що утворилась станом на 02.03.2021 р.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області: В.В. КУЧМА