Ухвала суду № 101298539, 23.11.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1367/21 пров. №2/478/359/2021

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

23 листопада 2021 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В с т а н о в и в:

19.11.2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошові кошти в сумі 12320 грн 44 коп. Вважає, що здійснений виконавчий напис є незаконним та таким, що вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а також за відсутності доказів отримання боржником письмової вимоги банку тощо.

На підставі викладеного просить суд визнати виконавчий напис №84041, вчинений 03.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошові кошти в сумі 12320 грн 44 коп.; стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 30000 грн; стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які пов`язані із наданням правової допомоги у розмірі 30000 грн.

Крім того, представник позивача в прохальній частині позову також виклав вимоги, якими просить суд зупинити виконавче провадження №66589477 та дії постанов приватного виконавця Булахевіча С.В. про відкриття виконавчого провадження, про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про арешт коштів боржника.

Вивчивши матеріали позовної заяви в частині вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди, приходжу такого висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подано без додержання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пред`являючи позов з двома самостійними вимогами немайнового характеру (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню) та майнового характеру (відшкодування (стягнення) моральної шкоди у розмірі 30000 грн), представник позивача не додав до позовної заяви документів, які свідчать про оплату судового збору.

Крім того, в позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору по даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.3 ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Представником позивача не наведено жодних передбачених законом правових підстав для відстрочення сплати судового збору. З наданих представником позивача доказів, суд не має можливості встановити реальний майновий стан позивача ОСОБА_1 через відсутність інформації щодо фактично всіх отриманих ним доходів, наявності рухомого чи нерухомого майна, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку тощо.

Разом з тим, накладення арешту на рахунки в ході виконання виконавчого провадження №66589477 в межах суми боргу, не є підтвердженням відсутності інших коштів на рахунках, та як наслідок, не можуть бути враховані судом у якості обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Тому з урахуванням наведених обставин, вважаю, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, розмір ставки судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 908 грн та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 11350 грн.

Згідно до вимог п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, розмір ставки судового збору за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 908 грн.

Оскільки, представником позивача в позовній заяві об`єднано дві самостійні вимоги майнового та немайнового характеру, тому судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогою немайнового характеру (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню) в розмірі 908 грн та за вимогою майнового характеру (стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 грн) в розмірі 908 грн, або загальною сумою у розмірі 1816 грн – на р/рUA528999980000031210206014194, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 33982186, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Отримувач коштів: Казан.УК/Казанківський р-н/ 22030101.

Розглянувши позовну заяву в частині вимог про зупинення виконавчого провадження та дію постанов приватного виконавця, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З наведеного вбачається, що вимоги про зупинення виконавчого провадження №66589477 та дій постанов приватного виконавця Булахевіча С.В. про відкриття виконавчого провадження, про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про арешт коштів боржника до часу розгляду позову по суті, не є способами захисту права, передбаченими ст.16 ЦК України та іншими актами законодавства, які суд може зазначити у рішенні.

За своїм змістом, зазначені вимоги є вимогами про забезпечення позову, які мають бути викладені в окремій заяві, поданої окремим документом за правилами, визначеними ст.ст.149-152 ЦПК України.

Вимоги до змісту заяви про забезпечення позову викладені у ст.151 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові-для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.1 ст.151 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.ч.1, 7 та 8 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову розглядається судом в скорочені терміни та за правилами, встановленими ст.153 ЦПК України, тому об`єднання вимог про забезпечення позову в позовній заяві разом з позовними вимогами (без подання окремої заяви про забезпечення позову), позбавляє суд можливості перевірити заяву про забезпечення позову на відповідність вимогам ст.151 ЦПК України та розглянути вимоги про забезпечення позову у порядку та строки, передбачені ст.153 ЦПК України.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно подати окрему заяву про забезпечення позову в порядку, визначеному ст.ст.149-153ЦПК України.

За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заяваОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків,а саме:

1) сплатити судовий збір, в загальному розмірі 1816 грн - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101;

2) подати окрему заяву про забезпечення позову в порядку та у спосіб, визначений ст.ст.149-153ЦПК України.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

На ухвалу в частині, що стосується зобов`язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали – 23.11.2021 року.

Суддя І.П. Сябренко