Рішення № 101298471, 23.11.2021, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/293/21

Провадження №2/477/488/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.,

за участі секретаря судового засідання - Заїченко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Воскресенської селищної ради Миколаївської області як орган опіки та піклування,

про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним.

В обґрунтування позову вказав, що перебував з відповідачем ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах без державної реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася спільна дитина - донька ОСОБА_3 . Через рік після народження дитини сторони припинили фактичні шлюбні відносини через несумісність характерів та різницю поглядів на виховання спільної дитини. Відповідач залишила доньку проживати з нимза його зареєстрованим місцем проживання у АДРЕСА_1 , припинивши будь-які зв`язки з родиною. З того часу ОСОБА_2 участі у вихованні малолітньої доньки не приймає, жодної допомоги не надає, долею дитини не цікавиться. Дитина проживає разом з батьком та перебуває на повному його утриманні.

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року провадження у справі відкрито та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті, зобов`язано виконавчий комітет Воскресенської селищної ради Миколаївської області надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання 16 листопада 2021 року не з`явився, надіслав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 16 листопада 2021 року не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомила, відзив не подала.

Третя особа виконавчий комітет Воскресенської селищної ради Миколаївської області як орган опіки та піклування в судове засідання свого представника не направили, надіслали заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року постановлено розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного рішення судом відкладено до 23 листопада 2021 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження від 28 січня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно довідки про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Воскресенською селищною радою Миколаївської області 16 лютого 2021 року, в АДРЕСА_1 зареєстровані позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , їх малолітня донька - ОСОБА_3 та батьки позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.10).

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складеного виконавчим комітетом Воскресенської селищної ради Миколаївської області, від 12 лютого 2021 року будинок АДРЕСА_1 , в якому проживає позивач зі своєю малолітньою донькою та його батьки, в задовільному стані, є всі належні умови для проживання, в дитини є своє окреме ліжко, іграшки за віком, одяг по сезону, дитину дуже люблять, створюють всі умови для її розвитку та виховання. Мати дитини за вказаною адресою зареєстрована, але не проживає (а.с.13).

Згідно довідки сімейного лікаря амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Пересадівка ОСОБА_6 за останні вісім місяців матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в лікарню з дитиною не з`являлася, протягом восьми місяців лікарню відвідує батько з дитиною (а.с.14).

Згідно з частинами другою, восьмою та дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно положень статтей 150-151 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно статті 157 СК України питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні.

Відповідно до частини першої статті 141 СК України, частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (стаття 160 СК України).

Згідно зі статтею 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Воскресенської селищної ради Миколаївської області як органу опіки та піклування від 29 жовтня 2021 року №2529/1/02-54 в АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини, ОСОБА_2 , через деякий час після народження доньки стала ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, залишила малолітню доньку проживати разом з батьком у будинку його батьків, а сама виїхала з помешкання, припинивши будь-які зв`язки з дитиною та чоловіком. Інспектором із соціальної роботи ОСОБА_7 в присутності сусідів було складено акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 та його малолітньої доньки ОСОБА_3 , яким встановлено, що батько з донькою проживають разом із дідусем та бабусею, батьками ОСОБА_1 . Житловий будинок облаштований всіма комунікаціями, необхідними для зручного проживання. Дівчинку в сім`ї дуже люблять, створюють їй належні умови для виховання і розвитку. ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні батька, для розвитку своєї доньки він прикладає всі свої зусилля та можливості. Виконавчий комітет Воскресенської селищної ради Миколаївської області як орган опіки та піклування вважає за необхідне визначити місце проживання ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_1 (а.с.48-49).

Згідно частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З огляду на добросовісне виконання позивачем батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним, відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з батьком, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, а також ураховуючи висновок виконавчого комітету Воскресенської селищної ради Миколаївської області як органу опіки та піклування, а також те, що мати дитини ухиляється від виконання батьківських обов`язків та не цікавиться долею дитини, суд уважає визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її батьком - ОСОБА_1 , що є необхідним та відповідає інтересам малолітньої дитини.

Ураховуючи зазначене, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 293, 294 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати - судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

третя особа - виконавчий комітет Воскресенської селищної ради Миколаївської області як орган опіки та піклування, 57210, смт. Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області, вул. Соборна, 86, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 04376682.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО

Повне рішення складено

23 листопада 2021 року.