Рішення № 101298240, 19.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/2035/21

2-а/465/302/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі судового засідання Кирик У.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про скасування постанови серії ДП 18 № 273564 від 14 березня 2021 року,-

встановив:

Позивач звернувся в суд із позовною заявою про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП 18 № 273564 від 14 березня 2021 року та закриття провадження по справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він, ОСОБА_1 , 14 березня 2021 року приблизно о 21 годині 00 хвилин в якості пасажира знаходився в автомобілі «КІА SPORTAGE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала його дружина ОСОБА_2 . Крім нього в автомобілі знаходилася їхня знайома ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В салоні автомобіля він розмістився на задньому сидінні позаду сидіння водія, а пасажир ОСОБА_3 знаходилася на задньому сидінні поруч нього. У вищевказаний час вони рухалися у м. Львові по вулиці Хуторівка у напрямку від вулиці Стрийської до вулиці Сихівської. При проїзді ділянки дороги в районі будинку № 2, їхній автомобіль був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції пояснив, що причиною зупинки стало маневрування автомобіля без увімкнення покажчика повороту. Крім того, працівник поліції висловив сумнів, що на час інкримінованого адміністративного правопорушення за кермом автомобіля «КІА SPORTAGE» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилася його, позивача, дружина, а не він, позивач, а також висловив припущення, що вони помінялися місцями. Будь-яких доказів того, що його, позивача, дружиною або самим позивачем, як це необґрунтовано припускав працівник поліції, порушено правила користування світловими приладами він не представив. Крім того, працівник не представив жодного доказу на підтвердження того, що автомобілем на момент його зупинки цим працівником керував він, позивач і що вони із дружиною помінялись місцями. Натомість, особи, які перебували в салоні автомобіля, чітко повідомили працівника поліції, що автомобілем керувала саме ОСОБА_2 , проте такі аргументи до уваги ніхто не взяв. Працівник поліції запропонував пред`явити йому, позивачу, посвідчення на право керування автомобілем. Він, позивач, повідомив його, що немає при собі посвідчення на право керування автомобілем, адже у цьому не було жодної потреби, оскільки автомобілем керувала його дружина, а він був лише пасажиром. Без будь-яких аргументів, без будь-яких доказів, працівник поліції виніс відносно нього постанову ДП18 № 273564 від 14.03.2021 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 гривень за порушення Правил дорожнього руху України, інкримінуючи порушення ст. 122 та 126 КУпАП. Із вищевказаним рішенням він категорично не згідний, оскільки жодними доказами працівник поліції не підтвердив ні факту керування ним автомобілем «КІА SPORTAGE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ні тим більше порушення правил користування світловими приладами. Вважає вказану постанову незаконною, винесеною без всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.04.2021р. відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідачем на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву, який відповідач просить прийняти до спільного розгляду та відмовити повністю у задоволенні позову у зв"язку з безпідставністю такого. Вказує на те, що вина позивача встановлена у постанові Сихівського районного суду м. Львова від 13 квітня 2021 року у справі №464/1931/21 про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У поданій відповіді на відзив позивач звернув увагу на те, що постанова суду від 13 квітня 2021 року не набрала законної сили, оскільки оскаржена до Львівського апеляційного суду, в підтвердження чого долучив роздруківку з офіційного сайту суду.

Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.

Згідно з ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що 14 березня 2021 року заступником командира роти №3 батальйону №2 УПП у Львівській області капітаном поліції Антоніщаком Віталієм Ігоровичем винесено постанову серії ДП 18 №273564 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 та ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Згідно оскаржуваної постанови, 14.03.2021р. об 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_2 не подав світловий покажчик повороту напрямку при перестроюванні, не пред"явив посвідчення водія відповідної категорії та реєсттраційний документ, чим порушив п.9.2.б та п.2.4а ПДР України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП, передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Позивач категорично заперечує факт порушення вимог ПДР України, покликаючись на те, що постанова Сихівського районного суду м. Львова від 13 квітня 2021 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не набрала законної сили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що позивач за спливом тривалого проміжку часу не цікавиться рухом своєї справи та не реалізував своїх процесуальних обов`язків належним чином, зокрема не надав суду інформації відносно результатів апеляційного оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 13 квітня 2021 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не набрала законної сили, судом з власної ініціативи здійснено пошук судового рішення в справі №464/1931/21 за наслідками апеляційного оскраження в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 червня 2021 року у справі №464/1931/21 апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 13 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Відтак, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач 14.03.2021 р. о 00:05 год. у м.Львові по вул.Хуторівка, 2, керував автомобілем марки Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_2 .

Відтак, доводи, на які він покликається в своєму адміністративному позові є необгрунтованими, та спростовуються рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ч.6 ст.78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б містили підстави для задоволення адміністративного позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 9, 122, 245, 251, 280 КУпАП, статтями 9, 72-74, 77, 78, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про скасування постанови серії ДП 18 № 273564 від 14 березня 2021 року - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. Кузь