Рішення № 101297921, 06.10.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1936/17

Провадження № 2/444/14/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сагаль Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Жовківська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" про звернення стянення на частку квартири, земельну ділянку та житловий будинок ,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення боргу за розпискою, однак 02.02.2017 р. ухвалою Жовківського районного суду Львівської області провадження у даній справі закрито в зв`язку із смертю відповідача на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України.

16.08.2017р. позивач звернувся з позовом про стягнення боргу кредитором спадкодавця, який в подальшому уточнив та просив суд ухвалити рішення, яким звернути стягнення на частку квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 на момент смерті ( включаючи неоформлене спадкове майно чи майно інших співвласників вказаної квартири, що було отримано ним без належного оформлення) у межах суми боргу у 136000,00 доларів США( відповідно до курсу НБУ складає 3749233,50 грн.), що було одержано в натурі спадкоємцями як спадщину без її документального оформлення. Звернути стягнення на земельну ділянку та житловий будинок по АДРЕСА_2 , що було одержано в натурі спадкоємцями, як спадщину без її документального оформлення у межах суми боргу 136000,00 доларів США ( відповідно до курсу НБУ складає 3749233,50 грн.).

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував, такі просив задоволити з підстав викладених в позовній заяві та уточненнях до позовної заяви, однак 06.10.2021р. представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі .

Відповідачі у судових засіданнях позовні вимоги не визнавали, 06.10.2021р. в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими відправленнями. Однак в матеріалах справи наявні заяви завідувача Жовківської державної нотаріальної контори та директора КП ЛОР "Червоноградське МБТІ" в яких вони просять справу слухати у їх відсутності. При вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, заслухавши думку позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 26.09.2013р. в м.Києві позичив у ОСОБА_1 135000,00 доларів США на покупку квартири, які зобов`язався повернути 25.09.2013р.

Суд сприймає помилку в написанні кінцевої дати повернення боргу "25 сентября 2013 года" в тексті розписки, як технічну описку.

Наявність боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваної суми, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 02.02.2017р. (справа № Справа № 444/2360/16-ц, Провадження № 2/444/99/2017 ) встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 83 від 07 червня 2016 року, який було отримано 25 січня 2017 року з Жовківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 75/02-17 .

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Станом на час розгляду справи ніхто із спадкоємців з заявами про прийняття, відмову, видачу свідоцтва про право на спадщину не звертався.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно з ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ч. 2 ст. 1282 ЦК України). Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу ст.ст. 1281, 1282 ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_4 (дочка) проживали разом з спадкодавцем ОСОБА_5 , на час його смерті, а тому згідно положень ст.1268 ЦК України, є такими, що прийняли спадщину, оскільки не заявили про відмову від неї.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини.

В роз`ясненнях наданих в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На час розгляду справи в матеріалах справи відсутні відомості про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки № 937 від 22.08.17 року про склад сім`ї у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , 1966

р.н., та ОСОБА_4 1989 р.н., проживали разом із спадкодавцем, а тому є такими, що фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру від 28.11.2002 року виданого Червоноградським МБТІ Серія БТІ 004597, власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках є ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.07.2017р. ОСОБА_5 на праві приватної власності належав будинок в АДРЕСА_2 .

Оскільки з наявних документів у матеріалах справи не можливо визначити, хто є співвласниками (розмір їх часток) квартири АДРЕСА_1 , так як частки співвласників на момент смерті ОСОБА_5 могли змінитись, тому виходячи з положення ч.2. ст. 1282 ЦК України слід звернути стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі та яким володів спадкодавець на момент смерті.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що оскільки згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня, то при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні (з наведенням розрахунків з переведенням іноземної валюти, яка була предметом позики, в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення).

Згідно даних НБУ вартість 1 (одного) долара США на день розгляду справи 06.10.2021р. становить 26,57 гривень.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, хто саме із спадкоємців вступив у спадщину, однак позивачем надано інформацію про те, що спадкодавцю за життя та на момент смерті належало майно, а саме 1/4 квартири в АДРЕСА_3 та будинок і земельна ділянка в АДРЕСА_2 .

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та ухвалює рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 130, 141, 223, 263-266 ,280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Звернути стягнення на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 на момент смерті, (включаючи неоформлене спадкове майно чи майно інших співвласників вказаної квартири, що було отримано ним без належного оформлення у межах суми боргу у 136000,00 доларів США( відповідно до курсу НБУ складає 3 613 492,8 гривень), що було одержано в натурі спадкоємцями як спадщину без її документального оформлення.

Звернути стягнення на земельну ділянку та житловий будинок по АДРЕСА_2 , що було одержано в натурі спадкоємцями, як спадщину без її документального оформлення у межах суми боргу 136000,00 доларів США( відповідно до курсу НБУ складає 3 613 492,8 гривень).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Мікула В. Є.