Ухвала суду № 101295647, 27.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2660/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., секретаря судових засідань Вільчак В.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді матеріали позовної заяви Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про скасування рішень Ужгородської міської ради, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, –

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська місцева прокуратура звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про скасування рішень Ужгородської міської ради, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

В матеріалах справи міститься клопотання представника Ужгородської міської ради Белякова А. про залишення позову прокурора без розгляду з підстав відсутності належного обґрунтування у цивільному позові його права на представництво інтересів держави у відповідності до вимог Конституції України та ст. 56 ЦПК України.

Прокурор у судове засідання не з`явилася та подала заяву, згідно якої просила провести підготовче судове засідання без її участі зазначивши, що не заперечує проти призначення справи до судового розгляду. Додатково просила відмовити у задоволенні клопотання Ужгородської міської ради про залишення позову без розгляду.

Представник Ужгородської міської ради не скористався правом на участь у судовому засіданні, про час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, додаткових заяв чи клопотань не подавав.

Відповідач ОСОБА_1 також не скористалася правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься раніше подана її представником ОСОБА_2 заява, згідно якої вона просить провести підготовче судове засідання без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що керівник Ужгородської місцевої прокуратури звернувся в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про скасування рішень Ужгородської міської ради, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Відтак, прокурор звертається до суду з позовом самостійно в інтересах держави виступаючи позивачем у даній справі.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009 року, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 цього Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Аналіз ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

З матеріалів позову встановлено та прокурором обґрунтовано належними та достатніми доказами в чому, на його думку, полягає порушення оспорюваним рішенням про надання земельної ділянки та державна реєстрація права власності на підставі вказаного рішення інтересів держави, а також в чому полягає таке порушення, необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вказане узгоджується із урахуванням позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі №308/9892/16-ц.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання є безпідставним, а тому не підлягає до задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 56, 185, 257, 260 ЦПК України, ст. 131-1 Конституції Укарїни, ст. 23 ст. 23 цього Закону України «Про прокуратуру», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Ужгородської міської ради Белякова А. про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про скасування рішень Ужгородської міської ради, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на земельну ділянку – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Р. Деметрадзе