Рішення № 101294811, 19.11.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9275/21

Провадження № 2/234/3449/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Н.Є.,

представника позивача - адвоката Кочукова Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Краматорського міського суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Кочуков Д.Г. до військової частини А 2120, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди заподіяної в результаті дорожньо - транспортної пригоди, -

Обставини справи:

16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Військової частини А 2120 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної в результаті ДТП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03 квітня 2021 року о 13 год. 10 хв. водій ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем який зарахований до особового складу військової частини А2120, знаходячись у трудових відносинах із вказаною військовою частиною, виконуючи накази командирів, керував автомобілем КРАЗ 6446 номерний знак НОМЕР_1 , який належить військової частині А2120, та рухався по мокрому асфальновому покриттю вул. Ясногорівська м. Краматорська з боку вул. Д. Мазура у напрямок вул. Лівобережна, де біля будинку 51 перед зміною напрямку руху, виконуючи маневр повороту , не впевнився, що це буде безпечним та не створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю «Opel Vektra» реєстраційний номер НОМЕР_2 .під керуванням ОСОБА_1 , який виконував обгін та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП автомобіль «Opel Vektra» реєстраційний номер НОМЕР_2 , якій належить на праві власності ОСОБА_1 отримав значні механічні пошкодження. Причиною скоєння даного ДТП стали грубі порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , а саме п.10.1 Правил дорожнього руху України. Постановою Краматорського міського суду від 18.06.2021 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення,передбаченого ст.124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн. Вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП 03 квітня 2021 року на автодорозі вул.Ясногірівська м. Краматорська Донецької області в результаті якого автомобілю позивача «Opel Vektra» реєстраційний номер НОМЕР_2 спричинено механічні пошкодження встановлена та не підлягає доказуванню в порядку цивільного судочинства. Згідно зі звіту про оцінку № 88/21 від 10.05.2020 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Opel Vektra» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить позивачу, склала 134446,39, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Opel Vektra» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 після ДТП 03.04.2021 року склала 57 635 грн. , вартість проведення експертного автотоварозначого дослідження № 88/21 від ь10.05.2020 року склала 1350 грн.., а загалом матеріальна шкода спричинена незаконними діями ОСОБА_2 який знаходився в трудових відносинах з ВЧ А 2120 склала 58 985 грн. Зазначає, що автомобіль КРАЗ 6446 номерний знак НОМЕР_1 належить військовій частині А2120, тобто саме військова частина А 2120 зобов`язана відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, завдану в ДТП в розмірі 58 985 грн. 00 коп. В добровільному порядку відповідач відшкодовувати заподіяну шкоду відмовився, тому для надання кваліфікованої правової допомоги позивач змушений був звернутися за допомогою до адвоката, вартість послуг якого за представництво його інтересів становила 15 000 грн. За таких обставин, просить, суд стягнути з військової частини А2120 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 58 985 грн. 00 коп.. та стягнути з відповідача Військова частина А2120 на користь позивача судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 15 000 грн.00 коп. та 908 грн. 00 коп. судовий збір.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 21.07.2021 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Кочуков Д.Г. до військової частини А 2120, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди заподіяної в результаті дорожньо - транспортної пригоди відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правила загального позовного провадження.

Ухвалою Краматорського міського суду від 20.10.2021 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 19.11.2021 року.

20.10.2021 року відповідач ВЧ А2120 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що 03.04.2021року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі військового транспорту в/н 6446 К5, який рухався по вул. Ясногіровська з боку вул. Д. Мазура у напрямку вул. Лівобережна та біля будинку № 51, та цивільним транспортним засобом "OPEL VECTRA" д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Згідно із ч. 1 ст. З Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Частиною 2 ст. З Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління; види Збройних Сил України - Сухопутні війська. Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; з`єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за нимивійськове майно лише за йогоцільовим та функціональним призначенням.

Старший солдат ОСОБА_2 , за участю якого трапилась дорожньо-транспортна пригода, проходить військову службу за контрактом на посаді такелажника евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти у військовій частині А2120, якій на праві оперативного управління належить військовий транспортний засіб "Краз" в/н НОМЕР_4 .

Згідно абзаців 1 та 2 ч. 1 ст.34 Закону України «Про дорожній рух», відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв' язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють, зокрема, транспортних засобів, які належать військовим частинам, об`єднанням чи організаціям, що входять до складу Збройних Сил України, - уповноважений орган Міністерства оборони України.

Згідно пункту 1.5. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Таким чином, транспортні засоби Збройних Сил України, які належить військовим частинам на праві оперативного управління, не підлягають реєстрації в уповноважених органах Міністерства внутрішніх справ України, а відтак цивільно- правова відповідальність військових частин, яким такі транспортні засоби належать на праві оперативного управління, не підлягає обов`язковому страхуванню.

Відповідно до підпункту «а» п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, беручи до уваги, що Військова частина А2120 в оперативному управлінні якого перебувавав військовий транспортний засіб «Краз» в/н НОМЕР_4 , не зобов`язана страхувати свою цивільно-правову відповідальність, заподіяна шкода повинна відшкодовуватись Моторно транспортним страховим бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.

Окрім того, належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт вчинення адміністративного правопорушення матеріали справи № 234/4517/21 не містять, а тому враховуючи вищенаведене, вважвє, що вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Судове засідання представник відповідача просив проводити без його участі.

Представник позивача адвокат Кочуков Д. Г., який діє на підставі договору про надання правової допомоги № 13.04.21 від 13 квітня 2021 року та ордеру серії АН № 1032895 від 12 липня 2021 року в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити , крім цього не погодився із письмовими запереченнями відповідача та пояснив , що Рішенням Великої палати ВС за результатами розгляду касаційної скарги по справі №243/10982/15-ц встановлено, що шкода, заподіяна об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і який був закріплений Міністерством оборони України на праві оперативного управління за військовою частиною, що має статус юридичної особи, відшкодовується цією військовою частиною.

Згідно п.п.а п.1 ст.41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», надалі Закон, МТСБУ може відшкодовувати шкоду на умовах вказаного закону у разі заподіяння шкоди транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Однак, той же закон вимагає від власника такого транспортного засобу - Відповідача по справі, обов`язкове виконання певних дій, а саме згідно п.33.1.4 Закону невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Ст.38 Закону крім того передбачає регресний позов до страхувальника або до водія забезпеченого транспортного засобу у разі:

якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно- правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.

Тобто твердження позивача щодо військова частина не може бути належним відповідачем є хибними та закими, що не відповідають нормам закону.

Щодо вини третьої особи ОСОБА_2 у порушенні ПДД які призвели до ДТП - Постановою Краматорського міського суду від 18.06.2021 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП. Вказана Постанова не оскаржувалася та набрала законної сили.

Враховуючи вищенаведене просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та доолучив до справи копії рішень суду першої,апеляційної та касаційної інстанції по справі 234/10982/15-ц.

Третя особа, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивача, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, надані докази , суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно із Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 є власником автомобілю Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 18.06.2021 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КпАП України, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850 грн. 00 коп.

Згідно із звітом № 88/21 експертного автотоварознавчого дослідження виконаного 10 травня 2021 року та наданою до звіту ремонтною калькуляцією, судовим експертом Синельником А. І., вартість ремонтно - відновних робіт автомобіля Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 134446,39 гривень, ринкова вартість автомобіля складає 57635, 00 гривень, вартість матеріального збитку заподіяного власникові автомобіля складає 57635 грн. 00 коп.

Відповідно до ремонтної калькуляції від 06 травня 2021 року, заведені дані по розрахунку, вартість ремонту становить 134446,39 грн. 16 коп.

Згідно із актом огляду транспортного засобу № 88/21 автомобіля Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та доданими до нього фотознімками, були виявлені численні пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 88/21 від 06 травня 2021 року, понесені витрати з проведення експертизи складають 1350 грн. 00 коп.

В судовому засіданні встановлено , що транспортний засіб "Краз" в/н НОМЕР_4 належить військовій частині А2120.

Відповідно до заперечень відповідача старший солдат ОСОБА_2 , за участю якого трапилась дорожньо-транспортна пригода, проходить військову службу за контрактом на посаді такелажника евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти у військовій частині А2120, якій на праві оперативного управління належить військовий транспортний засіб "Краз" в/н НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно того, що відсутні докази того, що відсутні докази винуватості водія ОСОБА_2 у ДТП, яка відбувалась 03.04.2021 року о 13 год. 10 хв. за участю транспортного засобу Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та транспортного засобу "Краз" , військовий номер НОМЕР_4 , у зв`язку з тим що згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи той факт, що постановою Краматорського міського суду від 18.06.2021 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, вказана, останова не оскаржувалася та набрала законної сили, то зазначені обставини доказуванню під час даного розгляду не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до положень ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Діяльність із використання, зберігання й утримання військовими частинами техніки, зокрема вантажний автомобіль Урал-43202, має ознаки джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постанова Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за №6від 27 березня 1992 року(із змінами та доповненнями) роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Тобто володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом.

Вирішуючи в судовому порядку питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, необхідно встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Органами, які здійснюють управління військовим майном згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" є Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами ЗСУ, зокрема у разі їх розформування.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами ЗСУ на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до ЗСУ і закріплення його за військовою частиною ЗСУ воно набуває статусу військового майна.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно (зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси), закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі також - ЗСУ).

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами ЗСУ, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління.

Згідно із частиною першою статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" за шкоду і збитки, заподіяні правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб`єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України.

На час дорожньо-транспортної пригоди за кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_2 , який здійснював управління транспортним засобом як військовослужбовець військової частини А2120.

Отже, як встановлено в судовому засіданні транспортний засіб "Краз" в/н НОМЕР_4 на час ДТП належить військовій частині А2120, код ЄДРПОУ: 26614998, юридична адреса: вул. Дмитра Мазура, 18, м. Краматорськ, Донецька область, 84300.

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме ця військова частина відповідно до статті 1187 ЦК України повинна нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

При цьому, шкода, заподіяна об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і який був закріплений Міністерством оборони України на праві оперативного управління за військовою частиною, що має статус юридичної особи, відшкодовується цією військовою частиною, що вказано у правовому висновку, який викладений в постанові Великої палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі №243/10982/15-ц (провадження №14-81цс18), який повинен бути врахований судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин на підставі ч.4 ст.263 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди вартість ремонтно - відновнувальних робіт автомобіля Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка складає 58985 грн. 00 коп..

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, суд приходить до наступного висновку.

З метою надання професійної правничої допомоги між позивачем та адвокатом Кочуковим Д.Г. укладено договір про надання ОСОБА_1 правової допомоги від 13.04.2021 року.

Відповідно до додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 13.04.2021 року , та акту виконаних робіт , клієнту відповідно умов Договору було надано правову допомогу, яка полягає у: надання консультації Клієнту, ознайомлення з матеріалами справи, участь у розгляді справи, організація , підготовка, проведення огляду пошкодженого автомобіля, формування документів на обґрунтування позовної заяви, складання позовної заяви, орієнтована кількість участі у судових засіданнях , загалом 15 000 грн.

Згідно з ч. 2 та ч. 3ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні у матеріалах справи: Договір про надання юридичної допомоги від 13.04.2021 року, додаток до договору № 1 від 13.04.2021 року, акт виконаних робіт від 12.07.2021 року, Ордер на надання правової допомоги, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.4,5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд вважає, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі в сумі 15 000,00 грн.

Крім того, в порядку ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Кочуков Д.Г. до військової частини А 2120, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди заподіяної в результаті дорожньо - транспортної пригоди, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Військової частини № А2120, ЄДРПОУ 26614998, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , матеріальну шкоду у розмірі 58985 гривень 00 копійок.

Стягнути з Військової частини № А2120, ЄДРПОУ 26614998, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , 1 понесені судові витрати у виді надання правничої допомоги в сумі 15000(п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони по справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Представник позивача:

Кочуков Дмитро Геннадійович, який діє на підставі договору про надання правової допомоги №13.04.21 від 13 квітня 2021 року та ордеру серії АН № 1032895 від 12 липня 2021 року, місце знаходження: 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 3,

Відповідач:

Військова частина № А2120, ЄДРПОУ: 26614998, юридична адреса: вул. Дмитра Мазура, 18, м. Краматорськ, Донецька область, 84300,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складений 19 листопада 2021 року.

Суддя Краматорського міського суду К. С. Романенко