Рішення № 101293025, 22.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Київ № 640/18575/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Благобуд»доДержавної податкової служби Українипровизнання протиправними дій щодо не реєстрації податкових накладних від 22.08.2018 №18, 21, 22, 24, 25 та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Благобуд» (далі - позивач, ТОВ «ВК «Благобуд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), з вимогами:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ДФС України щодо не реєстрації податкових накладних від 22.08.2018 №18, 21, 22, 24, 25;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22.08.2018 №18, 21, 22, 24, 25, подані ТОВ «ВК «Благобуд».

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності позивачем було складено і надіслано на реєстрацію до ЄРПН вказані ПН. За наслідками моніторингу вказаних ПН їх реєстрація податковим органом була зупинена. Надалі платник подав до ДФС України пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій за вказаними ПН, які не прийняті. Вважаючи, що він вчинив всі передбачені законодавством дії щодо реєстрації ПН, а відображені в них господарські операції є реальними, бездіяльність ДФС України щодо не реєстрації поданих ним ПН в ЄРПН є протиправною. Позивач стверджує, що у квитанції про прийняття податкових накладних не було зазначено конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Позивач переконаний, що господарські операції, за результатом яких виписано податкову накладну, мають реальний характер. Крім того, позивач на здійснення таких операцій має реальні технічні, трудові та матеріальні ресурси, усі підтверджуючі первинні документи були надані контролюючому органу. Проте ці документи не були взяті контролюючим органом до уваги. Тому на думку позивача, на тій стадії, коли позивачу у квитанції було запропоновано надати пояснення та документи, але не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарських операцій за поданими податковими накладними.

Відповідач не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 позовну заяву залишено без руху, та надано строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

20.11.2018 на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 30.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки на день розгляду справи у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування прийшов до висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первісного відповідача - Державну фіскальну службу України на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України (надалі - ДПС України).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідачів, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішенні спору по суті враховується таке.

Згідно виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності ТОВ «ВК «Благобуд», зокрема: 23.61 виготовлення виробів із бетону для будівництва.

Між позивачем (Постачальник) та ТОВ «ІК Монтаж» (Покупець) укладено договір поставки №22/08 від 01.08.2018, згідно з яким, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти і оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

22.08.2018 ТОВ «ВК «Благобуд», за результатами фінансово-господарської діяльності позивачем було складено податкові накладні від 22.08.2018 №18, 21, 22, 24, 25 та подало її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Позивачем до позовної заяви додана квитанція від 14.09.2018 №9198386130, відповідно до якої ДФС України повідомила про те, що податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена з таких підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 22.08.2018 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=.01508134873050».

На підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним від 22.08.2018 №18, 21, 22, 24, 25 позивачем подано до органу ДФС пояснення та документи довільного формату.

Проте, надані позивачем пояснення та документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішеннями комісії ГУ ДФС у м. Києві позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- №925927/41068374 від 24.09.2018 у реєстрації податкової накладної №18 від 22.08.2018;

- №925926/41068374 від 24.09.2018 у реєстрації податкової накладної №24 від 22.08.2018;

- №925928/41068374 від 24.09.2018 у реєстрації податкової накладної №25 від 22.08.2018;

- №925925/41068374 від 24.09.2018 у реєстрації податкової накладної №21 від 22.08.2018;

- №925924/41068374 від 24.09.2018 у реєстрації податкової накладної №22 від 22.08.2018.

Підставою відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: «Ненадання платником податку копій документів; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) в т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».

Вважаючи зупинення реєстрації спірних податкових накладних безпідставним, а бездіяльність щодо їх не реєстрації протиправною, позивач звернувся до суду.

При цьому, судом наголошується, що рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 24.09.2018 №925927/41068374, №925926/41068374, №925928/41068374, №925925/41068374, №925924/41068374 у цій справі позивачем не оскаржуються.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішення спору по суті вираховується таке.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341; далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Змісту квитанцій вказує на те, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку» (далі - Критерії №959).

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

В той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п.22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Згідно рішень ГУ ДФС у м. Києві від 24.09.2018 №925927/41068374 щодо податкової накладної №18 від 22.08.2018, №925926/41068374 щодо податкової накладної №24 від 22.08.2018, №925928/41068374 щодо податкової накладної №25 від 22.08.2018, №925925/41068374 щодо податкової накладної №21 від 22.08.2018, №925924/41068374 від 24.09.2018 щодо податкової накладної №22 від 22.08.2018 - підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) в т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено особливості оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабміном, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що позивач скористався своїм правом на оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному (досудовому) порядку шляхом подання скарг до ДФС України щодо рішень комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних.

В той же час, варто зазначити, що такі рішення є, відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальними актами.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень як акти індивідуальної дії можуть бути предметом оскарження у адміністративній справі і оцінка дотримання відповідачем при їх прийнятті вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється адміністративним судом під час розгляду справи.

Так, згідно пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим слід зазначити, що у цьому провадженні ТОВ «ВК «Благобуд» не заявляються вимоги про скасування рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.09.2018 №925927/41068374, №925926/41068374, №925928/41068374, №925925/41068374, №925924/41068374, які створюють відповідні правові наслідки для позивача, зокрема, передбачені у статті 56 Податкового кодексу України.

Наведене позбавляє суд можливості дати оцінку вказаним рішенням на предмет їх відповідності вищенаведеним вимогам законодавства.

Будь-яких уточнень до змісту або предмета заявлених позовних вимог позивачем у порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду не вносились, що позбавило суд можливості залучити до участі у справі в якості співвідповідача ГУ ДФС у м. Києві та запропонувати останньому надати пояснення щодо підстав для прийняття такого рішення, що підлягали б оцінці судом.

При цьому зважаючи на те, що реєстрація спірних податкових накладних не здійснена у зв`язку з наявністю вищенаведених рішень ГУ ДФС у м. Києві про відмову у їх реєстрації, і такі рішення на час звернення позивач до суду із цим позовом і на час розгляду справи по суті ні в адміністративному, ні у судовому порядку не скасовані, - правові підстави для визнання протиправними дій чи бездіяльності ДФС України щодо не реєстрації податкових накладних від 22.08.2018 №18, 21, 22, 24, 25 відсутні.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, така вимога визнається судом є передчасною з огляду на наявність чинних рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних.

Оскільки позивач не довів наявність підстав для визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними та про можливість покладення на нього судом обов`язку вчинити певні дії, суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись 2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Благобуд».

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Суддя: Н.А. Добрівська