Рішення № 101292749, 22.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Київ № 640/21583/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.07.2021 №860;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - реконструкції під нежитлове приміщення з облаштуванням вхідної групи квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що звернувшись до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 отримано безпідставну відмову, оскільки у силу ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Відтак, за твердженням позивача, вимога про надання копії документу на земельну ділянку не відповідає вимогам чинного законодавства, з урахуванням того, що реконструйований об`єкт не виходить за межі існуючої квартири, а тому ніяким чином не може потрапляти до території вулиць або доріг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення, а також витребувано від відповідача копію оскаржуваного рішення, документи та матеріали, на підставі яких прийнято дане рішення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що звернувшись до Департаменту із заявою про надання містобудівних умов та обмежень, ОСОБА_1 просила надати зазначені умови та обмеження для здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_1 , під нежитлове приміщення з влаштуванням вхідної групи. Разом з тим, з наданих позивачем документів вбачається, що заявник є власником нерухомого майна за зазначеною вище адресою, проте, документи на підтвердження права власності на земельну ділянку (сходи) заявником не надано. При цьому, як наголошено представником відповідача, рішень про внесення змін до діючого Генерального плану міста у частині заміни функціонального статусу ділянки (із переведенням її території вулиць та доріг до території житлової (мало-, середньо- або багатоповерхової) забудови, про затвердження містобудівного обґрунтування із внесенням змін до діючого Генерального плану міста Києва Київська міська рада не приймала. На додаток, представником відповідача зауважено, що позовні вимоги та додані до неї документи не містять доказів порушення прав позивача.

Від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останньою додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернулась до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою на видачу містобудівних умов і обмежень від 07.07.2021, в якій просила надати містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_1 , під нежитлове приміщення з влаштуванням вхідної групи зі зазначенням того, що реконструкція об`єкта будівництва буде відбуватись без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані. В якості додатків до вказаної заяви зазначено копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.12.2020 №236706264; копію договору купівлі-продажу від 12.12.2020; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; копія дозволу Департаменту містобудування та архітектури на переведення житлового приміщення у нежитлове без визначення його функціонального призначення від 23.02.2021 №1789/0/06/27-21; лист Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 11.03.2021 №97-26-0.22-127/35-21; копію листа Департаменту земельних ресурсів від 15.04.2021 №0570202/1-8108.

За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень» від 23.07.2021 №860 затверджено відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції на АДРЕСА_1 з обґрунтуванням підстав, зазначених у листі, що додається.

У свою чергу, листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим наказом від 23.07.2021 №860, ОСОБА_1 у відповідь на заяву до ЦНАП №68026-005955516-013-16 повідомлено про відмову у наданні останній містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції квартири під нежитлове приміщення з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_1 у порядку п.п. 1 та 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв`язку з

- поданням неповного пакету документів, який визначено ч. 3 ст. 29 Закону, а саме: відсутністю копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та зазначених намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

- невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, оскільки об`єкт проектування потрапляє до території вулиць та доріг.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

У силу ч. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Приписами ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання (ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Як було зазначено вище, листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим наказом від 23.07.2021 №860, в якості підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції квартири під нежитлове приміщення з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_1 вказано (1) подання неповного пакету документів, який визначено ч. 3 ст. 29 Закону, а саме: відсутністю копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та зазначених намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; (2) невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, оскільки об`єкт проектування потрапляє до території вулиць та доріг.

З приводу викладеного суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об`єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що у межах спірних правовідносин мала місце реконструкція квартири АДРЕСА_1 , під нежитлове приміщення з влаштуванням вхідної групи, відтак, у даному разі змін зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані не передбачалось. Як наслідок, у силу ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, не потребується, а тому його відсутність не могла стати підставою для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

У свою чергу, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Натомість, як було зазначено вище, під час здійснення заявленої реконструкції квартири АДРЕСА_1 , під нежитлове приміщення з влаштуванням вхідної групи, не передбачено змін зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані. Отже, з урахуванням того, що спірний об`єкт реконструкції розташовано у межах житлового будинку, відсутні підстави стверджувати, що об`єкт проектування потрапляє до території вулиць та доріг. Іншого відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час судового розгляду справи не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

З приводу викладеного, суд також звертає увагу, що у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 р. №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Крім того, ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, у практиці Європейського суду з прав людини (справа «Стретч проти Об`єднаного Королівства» (Stretch vs. United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.06.2003) йдеться про те, що наявність порушень з боку органу публічної влади не може бути підставою для позбавлення майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

Тобто, у цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції».

З урахуванням викладеного, суд, як наслідок, вказує, що наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень» від 23.07.2021 №860 прийнято без урахування фактичних обставин спірних правовідносин, а тому останній є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, у разі відсутності підстав, які б слугували підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, визначені ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов`язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки положення ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містять вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, наявність яких судом, з урахуванням заявленого предмету та підстав позову, не встановлено.

Натомість, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Проте, у межах спірних правовідносин Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не мав права відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов`язку надати містобудівні умови та обмеження.

Разом з тим, реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), змісту таких умов та обмежень.

У той же час, у межах даної справи, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/3608/18.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необхідність зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - реконструкції під нежитлове приміщення з облаштуванням вхідної групи квартири АДРЕСА_1 .

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій про сплату від 01.08.2021 №54934 та від 06.08.2021 №89954, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. Водночас, враховуючи характер заявлених позовних вимог, розмір судового збору у межах даної справи становить 908,00 грн., який і підлягає присудженню на користь позивача. Решта судового збору (908,00 грн.) є надмірно сплаченим та може бути повернутий позивачу за результатами розгляду поданої нею окремої заяви. Доказів понесення позивачем інших судових витрат наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень» від 23.07.2021 №860.

Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - реконструкції під нежитлове приміщення з облаштуванням вхідної групи квартири АДРЕСА_1 .

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) документально підтверджені понесені ним судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев`ятисот восьми грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок