Рішення № 101292682, 22.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Київ № 826/15255/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до1) Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, 2) Головного управління Держгеокадастру у м. Києвіпровизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії щодо надання відповіді на звернення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач при розгляді проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не погодило позивачу зазначений проект з підстав ненадання, зокрема, письмової згоди землевласника або рішення суду. Водночас, відповідач протиправно відмовляє позивачу у наданні роз`яснень щодо того, яке саме рішення суду має бути надано позивачем до проекту землеустрою.

Відповідачі подали відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що до їх повноважень не входить тлумачення чи роз`яснення положень законодавства та надання консультації особам, які звертаються до органу державної влади з проектом землеустрою.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві надано ОСОБА_1 висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.10.2015 № 19-26-7777.31-4777/20-15, яким документацію із землеустрою не погоджено, зазначено зауваження і рекомендовано усунути недоліку.

Зокрема, у висновку зазначено, що до проекту землеустрою необхідно долучити письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

Позивач звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві з заявою від 17.07.2018, в якому поставив питання: «Яке саме рішення суду я повинен долучити до зазначеного проекту відведення ділянки?».

Листом від 15.08.2018 № Д-549/0-674/6-18 Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, в яких повідомило ОСОБА_1 щодо відсутності повноважень щодо тлумачення норм чинного законодавства.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо неналежного розгляду звернення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів; забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, є Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.

Відповідно до статті 3 зазначеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на положення статті 7 Закону України «Про звернення громадян», якою визначено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Тобто, позивач, вважає, що у разі, якщо тлумачення норм законодавства не входить до компетенції відповідачів, вони зобов`язані направити його звернення до уповноваженого органу, який надасть відповідь.

З такими доводами позивача суд не погоджується, оскільки фактично, автор звернення просить дати юридичну консультацію по застосуванню положень Закону України «Про землеустрій», що дійсно не входить до компетенції Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру або Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

Так, відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що до складу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок надається письмова згода землевласника (землекористувача), засвідчена нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

У даному випадку, подаючи клопотання щодо надання роз`яснення на питання: «Яке саме рішення суду я повинен долучити до зазначеного проекту відведення ділянки?», позивач намагається отримати не офіційну інтерпретацію конкретних положень законодавства, а консультацію щодо застосування статті 50 Закону України «Про землеустрій» саме у конкретних обставинах позивача.

Проте, вирішення питання щодо роз`яснень правозастосування у конкретній ситуації не належить до повноважень ані Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ані Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, ані жодного іншого суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим відповідачі були позбавлені можливості перенаправити клопотання ОСОБА_1 до іншого органу державної влади та надали правомірну відповідь про відмову у наданні роз`яснень, з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39802366) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов