
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/12736/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.,
за участі секретаря Бородулі В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Білогури А.І.,
представника відповідача Коломієць О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови про накладення штрафу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до Чернігівського відділу ДВС у Чернігівському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 09.09.2021 серії ВП №27223706, винесену старшим державним виконавцем Чернігівського відділу ДВС у Чернігівському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Прокопенком Олексієм Юрійовичем, якою накладено на позивача штраф у розмірі 50% від суми заборгованості 58 340,00 грн, що становить 29170,00 грн на користь держави.
Суд ухвалою від 16.11.2020 відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановлив відповідачу 2-денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.09.2020 Ленінський районний суд м.Миколаєва виніс заочне рішення, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до Куликівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, яким від сплати аліментів, у тому числі заборгованості по сплаті аліментів (виконавче провадження № 27223706), на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , звільнив починаючи з 26.11.2012. Про те, що позивач повинен платити аліменти на сина ОСОБА_4 , який проживає з мамою позивач дізнався нещодавно і зразу ж розпочав платити аліменти, але фактично до серпня місяця 2021 року з боку ДВС йому не надходили будь які повідомлення про необхідність сплачувати аліменти, а тим більше про заборгованість, та 09.09.2021 старшим державним виконавцем Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Прокопенком Олексієм Юрійовичем винесена постанова серії ВП №27223706 про накладення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості 58340,00 грн, що становить 29170,00 грн. на користь держави.
Позивач не погоджується з даною постановою, оскільки умисного ухилення від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , з його боку немає.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві з наданням додаткових пояснень.
Представник відповідача у встановлений судом строк подав відзив на позов. В судовому засіданні свої доводи, викладені у заяві по суті справи, підтримав. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
11.10.2019 постановою про передачу виконавчого провадження № 27223706 з виконання виконавчого листа №2-6134 виданого 10.03.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 300,00 грн щомісячно на кожного до досягнення ними повноліття, виконавче провадження було передане для подальшого виконання до Міжрайонного відділу ДВС по Куликівському та Чернігівському районі Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у зв`язку з реорганізацією відділу.
16.12.2019 постановою про прийняття виконавчого провадження, виконавчий документ прийнято до виконання Міжрайонним відділом ДВС по Куликівському та Чернігівському районі Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
13.01.2020 виконавче провадження 27223706 у зв`язку з реорганізацією передано та прийнято для подальшого виконання до Чернігівського відділу ДВС у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми).
29.09.2020 Ленінський районний суд м. Миколаєва виніс заочне рішення у справі №320/1482/19, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до Куликівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, яким від сплати аліментів, у тому числі заборгованості по сплаті аліментів (виконавче провадження 27223706) на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 звільнив, починаючи з 26.11.2012.
За даних обставин державним виконавцем було здійснено перерахунок заборгованості по аліментам. Згідно розрахунку заборгованість по аліментам станом на 03.07.2021 склала 58 340,00 грн.
Враховуючи те, що станом на липень 2021 року заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за три ріки, виконавець 09.09.2021 виніс постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, а саме 29 170 грн.
При цьому, як вбачається з пояснень позивача, наданих 13.02.2019, з грудня 2021 року по 01.02.2019 він не сплачував аліменти на двох дітей у зв`язку з тим, що старший син з жовтня 2012 року проживає з ним і знаходиться на його утриманні. Вважає, що одна дитина знаходиться на його повному утриманні, а молодшу дитину утримує колишня дружина. Сплачувати аліменти колишній дружині відмовляється.
Позивачем також надані пояснення 18.08.2021, де зазначає, що останній постійно перераховував кошти меншому сину, але квитанції та чеки не зберігав.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ст.129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Згідно ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону).
Згідно ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ст.10 Закону під заходами примусового виконання рішень розуміють:
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Так, порядок стягнення аліментів, накладення штрафів та інші дії, які вчиняються державним виконавцем при виконанні рішення визначені ст.71 Закону.
Зокрема, ч.14 ст.71 Закону (чинною на момент винесення оскаржуваної постанови) визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що у разі виявлення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів, останній виносить постанову про накладення на боржника штрафу, який, у разі сплати боржником, має бути перерахований стягувачу.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.47 Закону грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Як встановлено судом, згідно письмового пояснення позивача, яке знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, боржник перераховував кошти меншому сину ОСОБА_8 , але квитанції та чеки не зберігав. Це також підтверджується поясненням від 13.02.2019 де боржник пояснював, що з грудня 2012 року по 01.02.2019 він не сплачував аліменти на двох дітей у зв`язку з тим, що старший син з жовтня 2012 року проживає з ним і знаходиться на його утриманні. При цьому, боржник вважає що одна дитина знаходиться на його утриманні, а молодшу дитину утримує колишня дружина. Сплачувати аліменти його дружині він відмовляється.
Тобто, боржнику було відомо про наявність на виконанні в органах державної виконавчої служби виконавчого документа за рішенням суду про стягнення з нього аліментів. Проте доказів, що аліменти на молодшого сина ним сплачувались позивач ані суду, ані державному виконавцю не надає. Крім того, останній вважає, що він не повинен сплачувати аліменти колишній дружині, оскільки кожний з ним утримує по одній дитині.
Проте, вказані твердження не спростовують наявності у позивача такого обов`язку, покладеного на нього рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (виконавчий лист видано 10.03.2011 №2-6134).
Відтак, станом на 09.09.2021 у державного виконавця були наявні правові підстави для винесення постанови про стягнення з позивача штрафу.
Щодо решти посилань позивача, суд зазначає, що виходячи із частини 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
подання заяви стягувачем або боржником;
надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
закінчення виконавчого провадження.
З аналізу викладеної норми вбачається, що державний виконавець не має імперативного обов`язку направляти боржнику довідку-розрахунок заборгованості по аліментам та повідомляти боржника про заборгованість та необхідність погашення такої заборгованості, крім випадків, передбачених цією статтею.
З огляду на вказане, суд не погоджується з міркуваннями позивача в цій частині.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення штрафу, як рішення суб`єкта владних повноважень, відповідає вимогам та принципам, передбаченим у ч.2 ст.2 КАС України, оскільки прийнята обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови належить відмовити.
Відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_1 до Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду складено 23.11.2021.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Чернігівський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул.Шевченка, 50-А, м.Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 43131945).
Суддя Л.О. Житняк
Судове рішення № 101292586, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 23.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/12736/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: