Ухвала суду № 101292294, 23.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

23 листопада 2021 року Справа № 580/6814/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду заяву про відвід судді у адміністративній справі №580/6814/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області (вул. Гагаріна, 17, смт. Драбів, Золотоніський район, Черкаської області, 19801, код ЄДРПОУ 34226402)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв ухвалу.

07.09.2021 вх.34080/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, просив:

- визнати бездіяльність відповідача, а саме нерозгляд скарги від 16.07.2021 у встановлений чинним законодавством України термін - протиправною;

- зобов`язати відповідача розглянути скаргу від 16.07.2021 відповідно до вимог законодавства.

Додатково позивач зазначив: "у разі необхідності зв`язатися зі мною у телефонному режимі - телефонувати з телефону Черкаського окружного адміністративного суду, що вказаний на офіційному сайті-0472335231".

Ухвалою від 10.09.2021 (ЄДРСР 99517832) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали на усунення недоліків. Відповідно до поштового відправлення (ідентифікатор 1803104370003) ухвалу вручено 28.09.2021.

04.10.2021 вх.38168 позивач направив заяву про роз`яснення судового рішення.

05.10.2021 (ЄДРСР 100119476) у задоволенні заяви позивача про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Листом від 12.10.2021 №К-79/21/26807/21 на скаргу позивача про несвоєчасне направлення ухвали про залишення позову без руху Голова Черкаського окружного адміністративного суду повідомив позивача про відсутність знаків поштової оплати (марок) та конвертів, використання судом фінансових ресурсів.

Листом від 12.10.2021 №580/6814/21/26854/21 суддя Л.В.Трофімова надала інформацію позивачеві про легкодоступні альтернативні джерела інформації - оприлюднення ухвали в ЄДРСР за №99517832 та направлення процесуального документу рекомендованою кореспонденцією (ідентифікатор 1803104370003).

12.10.2021 вх.39621/21 позивач направив клопотання про відмову від позовної вимоги 2: "зобов`язати відповідача розглянути скаргу від 16.07.2021 відповідно до вимог законодавства" та про задоволення іншої вимоги, про надання доказів в оригіналі та незасвідчених копіях (без зазначення кількості аркушів 22.09.2021 №03-19/1237, 15.09.2021 №03-35/94, 09.09.2021 №03-19/1177, 03.09.2021 №03-19/1141, 11.08.2021 №03-35/78), про зміну місцезнаходження відповідача і номеру телефона.

12.10.2021 вх. 39621/21, у межах встановленого строку ухвалою про залишення позову без руху, позивач надав до суду заяву про усунення недоліків з додатком для відповідача, отриманого останнім 18.11.2021 після однайомлення з матеріалами справи.

У заяві 12.10.2021 вх. 39621/21 зазначено: інформація про ЦНАП міститься у скарзі на яку відповідач жодним чином не відреагував - не розглянув по суті у встановлений законодавством термін; позивач стверджує, що "КАС України не передбачено обовязок позивача для підтвердження адміністративної дієздатності надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчену копію) та/або інший відповідний документ та копію номеру реєстраційної облікової картки платника податку на етапі подання позовної заяви", проте нової редакції позову з остаточно сформованими позивачем вимогами, обраним способом захисту порушеного права (яке не визначено) та відповідними додатками не надано.

Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будьяких правовідносинах, ВП ВС у справі № 522/1528/15-ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту.

Оскільки позивачем не підтверджено адміністративної процесуальної правоздатності (не надано документа, що посвідчує особу позивача) та не сформовано позовні вимоги у контексті захисту порушеного права відповідно до статті 5 КАС України, а у підготовчому засіданні (стаття 180 КАС України) суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; з`ясовує, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення; роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, то ухвалою від 18.10.2021 відкрито загальне провадження у справі (ЄДРСР 100445288).

18.10.2021 (16-17.10.2021 вихідні дні) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження: призначено підготовче судове засідання на 09.11.2021.

09.11.2021 у судове засідання учасники не прибули (ЄДРСР 100934104), відзив на адміністративний позов відповідач не надав, тому відкладено розгляд справи № 580/6814/21 про визнання бездіяльності Драбівської селищної ради протиправною з призначенням підготовчного судового засідання на 19.11.2021.

17.11.2021 вх.45245/21 у заяві позивач просить повідомити про розгляд заяви від 04.10.2021 після особистого прийому Голови суду, позаяк відповідь не отримав.

19.11.2021 у відкритому підготовчому судовому засіданні у справі за правилами загального позовного провадження представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі (надійшла 18.11.2021 вх.45396/21 через систему Електронний суд). Судом оголошено перерву для вирішення клопотань учасників (позивача - щодо обсягу позовних вимог; відповідача - про закриття провадження) у підготовчому судовому засіданні 02.12.2021.

22.11.2021 позивачем особисто під розписку отримано повістку про виклик в судове засідання на 02.12.2021 о 11 годині 00 хвилин.

22.11.2021 вх.45868/21 надійшла заява позивача про відвід судді і клопотання про ознайомлення позивача з матеріалами справи 30.11.2021 о 10 годині 30 хвилин.

У обґрунтування підстав для відводу позивачем зазначено про ставлення до суду та оцінку процесуальних рішень судді.

Вирішуючи подану заяву про відвід судді, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими самими підставами може бути заявлено відвід судді учасниками справи.

Частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя належить відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що у заяві про відвід від 22.11.2021 не зазначено пункту, частини статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, як обґрунтованої підстави чи сумніву для відводу судді.

Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заявлений відвід вирішується у порядку, визначеному статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Відповідно до пункту 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі.

Позивачем не конкретизовано, яка саме обставина, визначена якою саме частиною (пунктом) статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, на його думку, свідчить про наявність законних підстав для відводу.

Суддя Л.В. Трофімова не брала участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавала правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи у цій чи іншій справі; не заінтересована прямо чи опосередковано у результаті розгляду справи; не є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, що можуть викликати сумнів у неупередженості. Для того, що би ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справах: Biluha проти України від 09.11.2006, №33949/02; Fey проти Австрії, від 24.02.1993, №255; Wettstein проти Швейцарії, №33958/96). Вирішення питань про застосування чинного процесуального законодавства є правом і відповідними обов`язками судді у провадженні якого знаходиться справа. Результат вирішення процедурних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, позаяк наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться у залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Залишення позовної заяви без руху – це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. У разі якщо під час прийняття позовної заяви будуть виявленні обставини, що свідчать про недодержання позивачем вимог, передбачених законом для звернення до суду, і які перешкоджають відкриттю провадження у справі, суддя залишає позовну заяву без руху. Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, де зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Суд, отримавши для розгляду матеріали справи №580/6814/21 встановив, що позовну заяву подано без дотримання вимог ст.160, ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті адміністративної процесуальної правоздатності, позаяк не було надано документа, що посвідчує особу) та вчасно прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою зазначалось, що позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: надання копії паспорта протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У постанові Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" інформація про серії та/або номери недійсних паспортів надається з інформаційної системи ДМС із застосуванням засобів Реєстру МЗС, МВС, Національній поліції, Адміністрації Держприкордонслужби, СБУ, Генеральній прокуратурі України та розміщується на офіційному веб-сайті ДМС".

Верховний Суд у справі №755/18434/18 про посвідчення водія як документа, що посвідчує особу позивача зазначив: визнання паспорту України позивача недійсним є лише підтвердженням недійсності відповідного бланку та є підставою для оформлення нового паспорту у встановленому законом порядку, оскільки, як встановлено судами, оформлений паспорт громадянин України НОМЕР_2 , підлягає вилученню й знищенню за результатами службового розслідування щодо підстав оформлення паспорта.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддею процесуальних і процедурних рішень, задля забезпечення ефективного захисту прав/інтересів про які просить позивач. Пунктом 1.5 Європейської хартії «Про статус суддів» (10.07.1998) зазначено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, позаяк від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Відповідно до пункту 59 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» зазначено, що юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише у апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком реалізації права сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема з питання етики та безсторонності зазначено, що за загальним принципом повинні персонально бути повністю звільненими судді від відповідальності щодо претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися у апеляційному порядку.

Вирішальне значення має можливість вважати сумніви позивача об`єктивно обґрунтованими.

Заявником у заяві від 22.11.2021 не обґрунтовано фактів та обставин у контексті небезсторонності чи упередженості суду та не надано доказів на їх підтвердження щодо наявності у судді у справі № 580/6814/21 прямого та/або опосередкованого інтересу та наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді у результаті розгляду справи № 580/6814/21.

Заява не містить тверджень щодо обставин, що за об`єктивними критеріями виключали би участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників як механізм безпідставного затягування строків розгляду справи, впливу на суддю.

Заява про відвід від 22.11.2021 фактично мотивована незгодою позивача з процесуальними рішеннями (ухвалою про залишення позовної заяви без руху) і не містить очевидних ознак та доказів, що би підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду даної справи.

Дослідивши подану заяву, оцінивши наведені у ній доводи за власним переконанням із застосуванням суддівського розсуду, суд дійшов висновку, що у заяві позивача зазначено необґрунтоване і нерозсудливе припущення, що не свідчать про: існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України; наявність обставин, встановлених статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заяву про відвід судді належить визнати необґрунтованою.

Згідно частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 36, 39, 40, 59, 160, 161, 169, 241, 242, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі №580/6814/21 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Заяву ОСОБА_1 від 22.11.2021 (надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 22.11.2021 вх №45868/21) про відвід судді у адміністративній справі №580/6814/21 передати для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення, у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА