Рішення № 101291976, 16.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/413/21

РІШЕННЯ

іменем України

16 листопада 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Наголюк О.Л., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Вірстюка Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області , Державної судової адміністрації України про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України, в якому просить суд:

стягнути з ТУ ДСА в Хмельницькій області за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" на користь позивача 1364443,08 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 січня 2009 року по 31 січня 2021 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Ярмолинецького районного суду від 26 грудня 2018 року, залишеним без зміни постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року, з Територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області на його користь стягнуто 38867 грн. 26 коп. недоплаченого щомісячного грошового утримання судді та 146 923 грн. 42 коп. компенсації за його несвоєчасну виплату, а всього 185790 грн. 68. коп., яке до цього часу не виконане.

Позивач також вказує, що за час затримки з вини відповідача розрахунку при звільненні, а саме з 31 січня 2009 року по 31 січня 2021 року, тобто за 12 років розмір відшкодування середнього заробітку, у відповідності до п.8 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року Порядку обчислення середньої заробітної плати становить 1364443 грн. 08 коп. (19537 грн. 62 коп. заробітна плата за два останніх місяці перед звільненням : 43 - число робочих днів у грудні 2008 року та січні 2009 року = 454 грн. 36 коп. - середньоденна заробітна плата х 3003 робочих днів за період з 31 січня 2009 року по 31 січня 2021 року включно = 1 364 44 грн. 30 коп.).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

11 жовтня 2021 року представником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 117 КЗпП України щодо відповідальності територіального управління за затримку розрахунку при звільненні, оскільки ці правовідносини виникли не у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади, а у зв`язку з його переведенням до іншого суду в порядку обрання, що не розглядається спеціальним законодавством як звільнення судді. Видання наказу № 20-к від 30 січня 2009 року не пов`язано з прийняттям Верховною Радою України постанови про звільнення позивача з посади.

04 листопада 2021 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що вважає доводи представника відповідача безпідставними та необґрунтованими, вказував на хибність та необ`єктивність доводів представника відповідача.

08 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника Державної судової адміністрації України, в якому зазначено, що на час звільнення позивача із займаної посади судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 30 січня 2009 року у Територіального управління був відсутній обов`язок щодо виплати позивачу сум, які були стягнуті, вже після його звільнення, рішенням Ярмолинецького районного суду від 26.12.2018 року у справі № 2а-1/11. Отже, з урахуванням зазначеного, немає підстав стверджувати, що Територіальне управління допустило затримку розрахунку при звільненні, яка в розумінні статті 117 КЗпП України дає підстави для стягнення середнього заробітку.

Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 09 листопада 2021 року, суд ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив суд, позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи у їх повному взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

Суд встановив, що 3 січня 1993 року по січень 2009 року ОСОБА_1 працював суддею Хмельницького міського (міськрайонного) суду Хмельницької області, а з 02 лютого 2009 року по 03 жовтня 2016 року - суддею Апеляційного суду Хмельницької області

Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2009 року ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Хмельницького міськрайонного суду у зв`язку з обранням суддею Апеляційного суду Хмельницької області та наказом голови Хмельницького міськрайонного суду від 30 січня 2009 року ОСОБА_1 з 30 січня 2009 року було звільнено з посади судді.

На час звільнення позивача з Хмельницького міського (міськрайонного) суду, в судах були наявні його спори з Територіальним управлінням про розміри належних сум при звільненні, які вирішились на користь позивача, а саме: у Ярмолинецькому районному суді про стягнення недоплаченого щомісячного грошового утримання та компенсації за його несвоєчасну виплату.

Так, рішенням Ярмолинецького районного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2а-1/11, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року з Територіального управління стягнуто на користь позивача 38867,26 грн. недоплаченого щомісячного грошового утримання судді та 146923,42 грн. компенсації за його несвоєчасну виплату, а всього 185790,68 грн.

Як вказує позивач, що грошові кошти в сумі 185790,68 грн. на момент розгляду цієї справи так і не були виплачені відповідачем, а рішення Ярмолинецького районного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2а-1/11 залишається невиконаним, тому на переконання позивача слід стягнути з ТУ ДСА в Хмельницькій області за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" на користь позивача 1364443,08 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 січня 2009 року по 31 січня 2021 року включно, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Як встановлено судом, спір у цій справі виник в зв`язку з тим, що на час звільнення позивача із займаної посади, у судах існували спори щодо виплати йому належних сум, які після звільнення були задоволенні на його користь (рішення Ярмолинецького районного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2а-1/11). Позивач вважає, що вказані кошти йому мали би виплатити при звільненні, але оскільки ТУ ДСА в Хмельницькій області цього не зробило, то відповідно до статті 117 КЗпП України повинно виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Як встановлено з рішення Ярмолинецького районного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2а-1/11, яким стягнуто на користь позивача 38867,26 грн. недоплаченого щомісячного грошового утримання судді та 146923,42 грн. компенсації за його несвоєчасну виплату, останнє прийнято вже після звільнення позивача із займаної посади.

Крім того, суд звертає увагу на те, що оскільки вказане рішення прийнято після звільнення позивача із займаної посади, то кошти, які стягнуті за цим рішенням не можуть вважатися такими, що належали позивачу на час його звільнення і не були виплачені з вини ТУ ДСА в Хмельницькій області.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на час звільнення позивача із займаної посади судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 30 січня 2009 року у ТУ ДСА в Хмельницькій області був відсутній обов`язок щодо виплати позивачу сум, які були стягнуті, вже після його звільнення, рішенням Ярмолинецького районного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2а-1/11, тому з врахуванням зазначеного, немає підстав вважати, що ТУ ДСА в Хмельницькій області допустило затримку розрахунку при звільненні, яка в розумінні статті 117 КЗпП України дає підстави для стягнення середнього заробітку.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 822/2875/17 за позовом ОСОБА_1 у подібних правовідносинах.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ДСА України та Територіальне управління діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України, відтак у суду відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні даної позовної заяви, відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 листопада 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (вул. Соборна, 75, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 26293548) Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, Мсп601, Центральна Частина Києва, Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 26255795)

Головуючий суддя П.І. Салюк